Перший відповідальний момент у спілкуванні з дитиною настає при розлуці. Всі почуття, що відкриваються у сімейних стосунках і манері спілкування, впливають на подальший тип поведінки дитини. Таким етапом стане адаптація до відвідування дитячого садка. Звичайно, у всіх діточок це проходить не однаково, проте як би дитинка не реагувала – спокійно чи більш експресивно, варто розуміти, що у всіх ситуаціях дитина переживає глибокий стрес і, саме від вашої, батьківської, поведінки в цей період буде залежати майбутній стиль спілкування і взаємодії вашого малюка.

Для успішної адаптації дитини до нового середовища, вам усією сім’єю необхідно підготуватися до цих змін. Адже у цьому процесі, страх відчуває не лише дитина, а й батьки. І діти дуже чітко можуть зчитати ваші емоції, навіть, якщо ви вважаєте, що добре їх контролюєте. Зазвичай адаптація відбувається за 1-2 місяці (в середньому), тому варто бути готовими і завчасно (наприклад, до виходу на місце праці) підстрахуватися і забезпечити себе цим часом. Перед знайомством із садком і його правилами, намагайтесь створити відповідні умови і вимоги в домашньому середовищі (тобто режим їжі, сну, прогулянок), аби прийшовши до садка дитина відчувала знайомі нотки.

 

Щоб полегшити дитині процес звикання до нових умов, необхідно:

 

  • Навчитись прощатись з дитиною швидко, даючи цим самим зрозуміти дитині, що ви впевненні в ній і її вмінні контролювати себе. Але не намагайтесь вислизнути непомітно («втекти») від дитини – це зруйнує довіру дитини до вас і ваших обіцянок. Обов’язково постійно розповідайте їй куди ви йдете і коли повернетесь: «Прийду після того як ти поспиш» або «Після прогулянки», але не намагайтесь пояснити в часі – для дітей дошкільного віку, години дуже абстрактне поняття.
  • Вибрати якусь пам’ятну річ (бажано невеликого розміру), яку дитина буде брати з собою і, яка буде нагадувати їй про вас і про те, як сильно ви її любите.
  • Не намагатись підкупити дитину за згоду йти чи залишитись в дитячому садку – трактуйте перебування в садку як свято і нагороду, а не покарання. Треба дати чітко зрозуміти дитині, що в садок вона піде за будь-яких обставин, створити позитивну мотивацію підібравши найбільш-вагомий аргумент – «там будеш малювати фарбами, бавитись машинками (ляльками), бавитись з дітками…», але не піддаватись на примхи, адже достатньо одного разу, щоб дитина відчула вашу слабинку і навчилась нею маніпулювати.
  • Залучити вихователя до співпраці – вам потрібна людина, яка радо зустріне вашу дитину, не соромтесь висловлювати свої побажання і прохання, адже робота вихователя власне і полягає в створенні найбільш комфортних умов для перебування і навчання діток. Проте пам’ятайте, що мета дитячого садка насамперед покликана реалізовувати колективне виховання, тому надмірна увага до однієї дитини може створити дискомфорт саме для цієї дитини – інші дітки швидко помічають зосередженість вихователя і починають капризувати. Тож висловлюючи певні вимоги, не забувайте про їх причетність до загальної місії.
  • Багато розмовляти про садок і його позитиви, розпитувати дитину про її досягнення і переживання, ділитись власними емоціями щодо цього.
  • Закріплювати отримані знання і навички вдома, а при виникненні розбіжностей пояснювати і обговорювати нюанси (при потребі, навіть з вихователем).
  • Вчити дитину елементарного самообслуговування, спростіть її зусилля купуючи їй одяг, який легко одягається і защіпається, дайте змогу частіше самостійно проробляти подібні процедури (одягання, роздягання). Якщо ви хвилюєтесь за харчування дитини, тоді не заохочуйте відмову – не варто давати їжу з собою, зголоднівши дитина буде їсти садочкову їжу. Просто не отримавши згоди з вашого боку у вигляді «запасного» печива чи соку, вона не буде прораховувати інші варіанти, якщо від початку не буде їх знати. Правда ви повинні бути готові до аргументу, що інші там щось мають і пояснити, що в садочку це не можна, це порушення правил, а вдома ви вже домовитесь.
  • Найкращим варіантом послідовної адаптації, стане поступове відвідування дитячого садка – спочатку, перші 2 тижня не залишайте малюка в дитсадку на цілий день. У перші дні цілком достатньо однієї-двох годин. Домашній дитині зовсім непросто звикнути до суспільних вимог та суворих правил. Проте саме така поступовість без переривання стимулює позитивне закріплення режиму і обстановки садка, а також відпускання мами.
  • Ви маєте себе налаштувати на те, що адаптація може затягнутись і просто не зважати на цей фактор буде неможливо і дуже небезпечно для психологічної стабільності вашої дитини. У такому разі вам необхідно прорахувати запасний варіант чи забезпечити себе часом на маленьку перерву, а тоді спробувати знову. Існує також ймовірність, що коли дитину у садок відводитиме інший член вашої сім’ї, її реакція зміниться, або ж зміниться ставлення до самого явища садка. Тому, якщо ви зрозумієте, що не можете самотужки справитись з таким завданням, то сміливо доручіть початок татові чи бабусі. Бажаю вам успіху і, пам’ятайте, що лише у відповідальному середовищі зростають небайдужі особистості.