Коли йдеш або їдеш українськими селами, впадають в око білі хати, а біля них різнобарвні квітники, зелені садки. Від ранньої весни й до пізньої осені буяють тут квіти й кущі. Білий та фіолетовий бузок, сніжно-білий цвіт калини, жовті й червоні тюльпани, жоржини, жов­тогарячі чорнобривці, сині півники та лілові айстри…

Одні квіти змінюють інші аж до першого снігу, коли він, легкий і пухнастий, вкриє цю красу. І тоді дбайливі господині перенесуть у хату деякі з живих іще квітів і поставлять їх у горщиках на вікнах, поряд із геранями, фуксіями, колеусами. По кутках розвісять грона ягід ка­лини та оберемки засушеного цілющого зілля: безсмертни­ка, м ‘яти, чебрецю тощо. Тож тепле літо, сонце й блакитне небо ніби знову в оселі. На душі тепло, радісно, погідно. Тихо плинуть думки про мудрість і світлу вдачу людей, які своїм життям і побутом створили навколо себе та своїх дітей джерела краси, радості й здоров’я. Одним із цих джерел є сонячне світло та колір.

Від Сонця — частини Великого Космосу, бере силу розмаїте життя на Землі. Очима, шкірою, усім своїм єством людина сприймає і поглинає його життєдайну енергію. Учені та практики (В. Бехтєрєв, Т. Глушанок, С. Мартинов, Є. Рабкін, В. Сухарєв) довели, що світлові та колірні хвилі надходять у різні відділи центральної нервової системи й заряджають гіпоталамусну частину мозку. Через неї вони йдуть до спинного та головного мозку, задіюючи всі функції організму — психічні та фі­зичні. Енергія цих хвиль живить серце, легені, печін­ку, шлунок та інші органи, пришвидшує або гальмує нервові процеси, змінює психічний та фізіологічний стани людини, формує її здоров’я.

Сучасна медицина особливо наголошує на біологіч­ній ролі окремих відтінків сонячного спектра, тобто окре­мих його кольорів. За даними Є. Рабкіна, всі кольори розподіляються на дві групи: пасивні та активні. До пер­шої групи належать білий, сірий та чорний кольори з багатьма відтінками. Активних кольорів значно більше, й вони вирізняються тоном, насиченістю та відтінками, які зумовлюються довжиною світлових хвиль. Так, чер­воний колір має довгу хвилю, зелений і блакитний — середню, синій і фіолетовий — коротку.

Активні кольори збудливо діють на організм, пришвид­шують процеси життєдіяльності. До них відносять чер­вону та жовтогарячу барви. Завдяки їхньому впливові людина відчуває приплив енергії і наближення об’єкта, який вона розглядає. Червоний колір у 5-6 разів при­швидшує звикання до темряви: він ніби форсує ро­боту сітківки ока. Цікаво, що саме його найперше почи­нають розрізняти малюки. Жовтий колір — супутник гарного настрою і радості. Зелений дає відчуття лег­кості й спокою.

Видатний російський учений-невропатолог В. Бехтє­рєв досліджував, як впливають колірні відчуття на швид­кість психічних процесів. З його дослідів з’ясувалося: промені, які перебувають ближче до теплої частини спектра (зокрема червоний), мають життєдайну дію. Жовтий колір не впливає помітно на психічні процеси та настрій людини; зелений — сповільнює, а фіолетовий — пригнічує їх. Учений також дійшов висновку, що блакитний колір гальмує психічне збудження, а рожевий — усуває пригнічений стан.

Так званий колірний зір формується в людини не відразу. Шведські вчені завдяки експериментам дійшли висновку, що різнобарвний світ постає перед малятами у певній послідовності. Спочатку вони сприймають червоний, жовтогарячий, жовтий і зелений кольори, а згодом — фіолетовий, синій та блакитний.

Людське око розрізняє приблизно 130-250 колір­них тонів і аж 5-10 мільйонів змішаних відтінків! Воно має особливу вибіркову чутливість у зелено-жовтій час­тині спектра, а відтак краще відчуває та виокремлює кольори та відтінки саме цього діапазону. Ще за сивої давнини було відомо, що кожний колір по-своєму впливає на людину: викликає в неї радість або сум, збуджує або заспокоює, породжує різні відчуття. Отож коли вона від­чуває втому, то інстинктивно прагне потрапити в оптимальне для себе колірне середовище: до зеленого лісу блакитної води, на жовтий пісок. До речі, за зниженого емоційного тонусу (ображена, хвора, втомлена) так сам чинить і дитина.

Усвідомлення впливу різних кольорів на людський організм спонукало стародавніх цілителів застосувати їх для профілактики та лікування різних захворювань. Ці знання передавалися від покоління до покоління і з глибокої давнини дійшли до нас. Зараз їх поглиблюють, здійснюючи наукові дослідження, й застосовують у практиці.

      За даними Т. Глушанок та Л. Волкової, райдужний сонячний спектр визначає й спектр лікування. Так червоний колір віддавна мав для людства значення кількості та якості. Він відповідає інстинктивно-руховому статевому центрам, а отже, збуджує рухову та рефлекторну діяльність, підвищує м’язову та емоційну активність, а також агресію, страх.

Щоб дитина краще росла, активно розвивалися її опорно-руховий апарат і м’язова тканина, їй еволю­ційно необхідний червоний колір, а тому вона бачить його першим. Лікування ним відбувається гармонійно у природних умовах: для цього досить природної червоної барви (сонячне світло, осіння палітра, ягоди, квіти, вогнище тощо).

Позаяк червоний колір, як уже зазначалося, збуджує рухову та статеву активність, він може викликати й негативні інстинкти. Отож із ним треба бути обережним. Краще звертатися до цілющих властивостей його м’якої тональності — рожевого кольору.

До речі, рожевий колір — особливо жіночний. Йому притаманний весь діапазон жіночого початку — він символізує ніжність, лагідність,  теплоту.

М’яка тонізуюча дія рожевої барви знімає депресію, відвертає від негативних емоцій, активізує захисні сили організму при будь-якому захворюванні (галь­мує розвиток хвороби). З огляду на це доцільно використовувати рожевий колір в елементах одяг інтер’єру тощо. Якщо в когось пригнічена психіка, знижений тиск або тяжка недуга, можна, перебува­ючи у спокійній позі (навіть на відстані) думкою не­мовби огорнути хворого та помешкання рожевим   серпанком.

Жовтогарячий (оранжевий) колір також складає дов­гохвильову частку сонячного спектра. Він створює теп­ловий ефект, заряджає енергією органи травлення та сечостатевої системи (дає приємне, м’яке, незбудливе тепло), забезпечує в емоційно-психічній сфері збалан­совані теплові реакції.

Методи лікувального застосування жовтогарячого кольору: спостерігати схід і захід сонця; уживати каротинову (морквяну) суміш для очищення шлунково-кишкового тракту, а для лікування нирок та сечового міхура — заварену цедру апельсина; для зниження емоційних навантажень уявляти жовтога­рячий диск у себе на грудях та животі до появи   відчуття м’якого тепла. (У такий спосіб можна, зокре­ма, заспокоювати дитину перед сном, уявляючи жовтогарячий диск у неї на грудях).

Жовтий колір має меншу довжину хвиль, аніж жовто­гарячий, і дає менший тепловий ефект, але краще утри­мує променеву енергію. Це колір радості, спокою, він акумулює і розподіляє енергію. Особливий його аспект — золотава барва. Наявність її у церковних храмах благо­датно впливає на людину — дарує їй відчуття радості й упогодження.

Цілюща дія жовтого кольору — протизапальна; він нормалізує роботу всіх органів та систем; створює потужне захисне поле; регулює працездатність. Його доцільно застосовувати при будь-якому запалюваль­ному захворюванні (гострому та хронічному). Особ­ливо корисно споглядати природну гаму жовто-зо­лотавих барв (листя, квіти тощо), схід і захід сонця.

Чимало готових ліків також мають жовтий колір. Іони золота використовують у лікуванні поліартритів, рев­матизму, золотухи. Помічною є також візуалізація жовтого кольору: на уражене місце проектують зо­лотаві промені або ж подумки спрямовують їх із се­редини долонь.

Зелений колір єдиний з-поміж інших має середні хвилі, які збалансовують та регулюють теплі й холодні (короткі хвилі) кольори. Він особливий для людини, бо символізує життя. Життя людини неможливе без поди­ху, а для нього потрібний кисень, який виділяють в ат­мосферу рослини.

Зелений колір регулює наше емоційне життя (має заспокійливу й тонізуючу дію), позитивно впливає на всі функції та органи. Медики радять усім людям (а особливо хворим) постійно споглядати природну зелену барву. Дітям також корисно гратися зелени­ми іграшками.

Блакитний колір — короткохвильовий. Поглинання його викликає в організмі складні фотоелектричні змі­ни. Присутність цього кольору у навколишньому сере­довищі сприяє розвиткові логічного мислення, інтелек­ту, мовлення. Завдяки пом’якшувальним властивостям свого короткохвильового спектра він є кольором спог­лядання, умиротворення. (Вищі вираження цих проявів — синя та фіолетова барви).

Блакитний колір гальмує ріст пухлин, психічне збу­дження. Використовувати його благодатну дію вар­то під час спостережень за небом, водою тощо.

Синій колір символізує пам’ять та інтуїцію. Дитина, стаючи старшою, розрізняє його суто індивідуально, і допомогти їй у цьому мають близькі люди — мати, вихо­вателі та інші.

Відтоді як малюк назве синій колір, уже можна інтен­сивніше розвивати його пам’ять І мислення. Не зай­ве також удаватися до гальмівної дії цього кольору, коли дитина надміру збуджена. Світло синьої лампи застосовується для дезинфекції помешкань, лікуван­ня горла.

Фіолетовий колір пригнічує психічні процеси і нас­трій людини. Він належить до короткохвильової частини спектра, яку ми бачимо; за ним іде ультрафіолетове ви­промінювання, спроможне вбивати різні бактерії.

Яскраву бактерицидну властивість фіолету викорис­товують, зокрема, для стерилізації повітря в опера­ційних та лікарняних приміщеннях, а також для лі­кування рахіту, дерматиту, стрептодермії та інших захворювань.

Зазначимо: лікувальні процедури здійснюють лише фахівці, чітке дозування ультрафіолетового проміння має обов’язково виконуватися. Оскільки наше сонячне сві­тило дає потужне ультрафіолетове випромінювання, три­вале перебування на сонці може викликати шкірні опі­ки, непритомний стан та різні розлади в організмі.

Отже, дорослі мають пам’ятати: формування психіки дитини — це тривалий процес. На нього негативно впливають хаотичне поєднання кольорів у побутово­му інтер’єрі, в одязі, неправильне освітлення помеш­кань, світлове миготіння телеекрану, постійне вико­ристання штучних джерел світла.

Для малят дошкільний заклад — Друга домівка, а в на­роді недарма кажуть: удома й стіни допомагають. Проте не всім відомо, що залежно від того, в який колір вифар-бувані стіни в помешканні, діти можуть почуватися по-різному. За даними спеціальних медичних та психологіч­них досліджень, функціональний стан нервової системи у дітей набагато кращий, якщо панелі в помешканні вифарбувані в білий, блакитний і зелений кольори, ніж у жовтогарячий, а надто в червоний. Кольоропсихологи ра­дять застосовувати у приміщеннях, де перебувають діти, гаму кольорів — від жовтаво-зеленуватого до жовтогаря­чого. Водночас синій та зелений кольори також придатні для дитячих кімнат, зокрема з південного боку: вони да­ють відчуття прохолоди. Стан зорового аналізатора та пра­цездатність дітей вищі, якщо навчальне обладнання має зелену колірну гаму, а не білу, чорну чи коричневу.

Колір сприяє точнішому й повнішому впізнаванню предметів. Дослідження свідчать, що при денному світ­лі діти віддають перевагу малюванню на білому папері, а при штучному освітленні — на яскраво-зеленому. До того ж у малюнках, виконаних на зеленому папері, пра­вильно зроблених завдань із малювання було на 20 % більше, ніж на білому, а на червоному, навпаки, — на 19 % менше.

У деяких країнах, зокрема в Англії та Японії, розроб­лено рекомендації щодо застосування квітучих рослин у режимі праці та відпочинку. Яскраво-червоні квіти (ге­рань, гвоздика, півонія, тюльпан, флокс) активізують рухову діяльність, тож доцільно звертати на них увагу дітей перед гімнастикою. Вони пробуджують дітей від сну і швидко підвищують працездатність, стимулюють усі функції організму, на короткий час збільшують м’я­зову напругу, пришвидшують дихальний ритм. Рожеві квіти (айстра, троянда, левкой) усувають меланхолію; жовтогарячі (календула, красоля) мають тонізуючу дію, поліпшують травлення.

Під час проведення занять, пов’язаних із напруже­ною розумово-зоровою роботою, варто виставляти на стіл вихователя жовті та золотаві квіти (хризантеми).