Міністерство освіти і науки України надало рекомендації щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти на новий навчальний рік.

Ключові акценти:

• Освітній процес здійснюється відповідно до нової редакції Закону України «Про дошкільну освіту», Закону «Про освіту» та державного стандарту.
• Заклади можуть обирати один із восьми типів організації діяльності (ясла, дитячий садок, спеціальний чи мобільний садок, сімейний, міні-садок, центр педагогічного партнерства, центр розвитку дитини). Це дозволяє забезпечити доступність освіти у різних регіонах.
• Скасовано гранично допустиме навчальне навантаження на дитину. Планування освітнього процесу тепер максимально враховує інтереси, потреби та можливості дітей.
• Пріоритет — створення безпечного й інклюзивного середовища, збереження психічного здоров’я учасників освітнього процесу, розвиток емоційного інтелекту та стресостійкості дітей.
• У воєнний час особлива увага приділяється укриттям, евакуаційним планам, тренуванням та інформуванню батьків про безпеку.
• Організація харчування здійснюється за оновленими нормами, з можливістю використання кейтерингу, аутсорсингу або власної кухні.

Заклади ЗДО отримують більшу гнучкість у виборі форм здобуття освіти: очна, дистанційна, мережева, сімейна, педагогічний патронаж.

Ці зміни покликані зробити дошкільну освіту більш якісною, доступною та безпечною для кожної дитини навіть в умовах воєнного стану

Історія сторітелінгу сягає корінням у давнину — ще в ті часи, коли мало хто був писемним, не було книг, інтернету та інших популярних сьогодні джерел інформації. Майстерність розповідати історії цінувалася завжди. І не дивно, що дітям і нині подобається слухати цікаві історії, які їм розповідають дорослі.

Термін «сторітелінг» виник від англійського слова storytelling і в перекладі story означає історія, а telling — розповідати; отже, це розповідання історій.

Сторітелінг — це мистецтво захопливої розповіді та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну та когнітивну сфери слухача.

Сучасну методику сторітелінгу розробив та успішно випробував на власному досвіді Девід Армстронг (David Armstrong), голова міжнародної компанії Armstrong International. Він вважав, що історії, розказані від свого імені, легше сприймати слухачам, вони більш захопливі й цікаві, ніж правила або директиви.

Як впливає на освітню взаємодію з дітьми

Сторітелінг — це один із найприродніших і водночас найефективніших способів поліпшити якість освітнього процесу. Адже цікава історія дає змогу швидко встановити контакт між педагогом і дітьми, привернути та утримувати їхню увагу. Також за допомогою сторітелінгу можна пожвавити атмосферу в групі, усунути напруженість, створити невимушену обстановку. Окрім цього, мистец­тво сторітелінгу допомагає педагогу реалізувати принципи міцності знань та емоційного навчання.

Сучасні діти з кліповим мисленням ліпше сприймають динамічну історію, ніж будь-який інший текст. Історія впливає на почуття дитини, а це підвищує рівень концентрації уваги. Тому діти уважно слухають історії освітнього змісту, сприймають їх, а потім легко відтворюють.

Особливість сторітелінгу в тому, що він не потребує спеціальних умов і його можна використовувати в будь-якому місці та в будь-який час. Зупинимося докладніше на цілях і завданнях сторітелінгу в освітній діяльності та розглянемо, як його правильно використовувати.

Які освітні завдання допомагає реалізувати

Основна мета сторітелінгу — за допомогою розповіді мотивувати дітей до пізнавальної діяльності. Зокрема, він дає змогу ефективно розв’язувати завдання розумового розвитку дітей, адже імпровізовані оповідання спонукають їх розмірковувати, фантазувати, робити висновки тощо.

Сторітелінг дає змогу педагогу цікаво подати якийсь науковий факт, перетворити енциклопедичний нудний виклад на захопливу пригоду. До того ж у такий спосіб освітню інформацію діти отримують систематизовано та в логічній послідовності.

Якщо мені вдавалось домогтись, щоб дитина, в розвитку мислення якої траплялись серйозні затримки, придумала казку, пов’язуючи у своїй уяві декілька предметів оточуючого світу, — значить можна сказати з упевненістю, що дитина навчилася мислити.

Василь Сухомлинський

Метод сторітелінгу також стане у пригоді, щоб розв’язувати різні освітні завдання, як-от:

• навчати дітей сприймати та переробляти зовнішню інформацію;
• збагачувати усне мовлення дітей;
• пояснювати правила поведінки в тій чи тій ситуації, інформувати, хто й навіщо створив ці правила;
• обґрунтувати право кожного бути особливим, не схожим на інших;
• розвивати комунікативні навички тощо.

Важливо те, що під час прослуховування історій діти засвоюють необхідну інформацію мимоволі. Адже коли дитина захоп­лена змістом розповіді, в неї активізується права півкуля головного мозку, яка обробляє інформацію, виражену в образах або символах. У результаті цього в підсвідомості дитини формуються певні знання, моделі поведінки, алгоритми дій тощо.

Якими мають бути педагог і його історія

Сторітелінг передбачає, що слухач перебуває на одній хвилі з оповідачем. Завдяки цьому виникають довірливі взаємини між педагогом і дітьми. Тож розглянемо детальніше, що має вміти педагог та якою має бути історія.

Педагог. Аби сторітелінг не перетворився на звичайну розповідь, насамперед важлива майстерність педагога. І головне тут не те, що розповідає педагог, а передусім те, як він це робить. Потрібно розповідати так, щоб діти вірили в почуте, а це можливо, коли історія цікава самому оповідачу. Сторітелінг значною мірою задіює творчі здібності, навички акторської майстерності оповідача: педагог має вміти перевтілюватися, імпровізувати, інтонувати. Розповідати історію необхідно так, щоб діти «побачили» дію, захопилися нею, захотіли взяти в ній участь.

Історія. Щодо історії, то її потрібно «оживити». Вона має залишатись цікавою при численних переказах. Важливо захопити увагу дітей із самого початку розповіді та утримувати її протягом усієї історії, викликати інтерес до персонажа та його діяльності.

Сторітелінг — «живе», інтерактивне розповідання. Зміст його залежить від конкретної ситуації, настрою, реакції глядачів-слухачів. Функція педагога полягає в умінні імпровізувати, чуйно реагувати на дитячу аудиторію.

Для того щоб утримувати інтерес дітей до історії, потрібно на­пов­нити її емоціями. Зробити це допоможуть гумористичний контекст, несподівані розв’язки, непорозуміння, коли одна особа, річ або поняття приймається за інше тощо. Дошкільники люблять плутанини, пригоди, надзвичайні події, тому розповідь із такими вкрап­лен­нями буде їм цікава.

Історія для дошкільників обов’язково має торкатися значущої для них теми, сприяти розв’язанню наявних проблем. Також вона має бути переконливою, правдивою, навіть якщо в ній будуть фантастичні та казкові сюжети чи тварини, спілкування звірів і людей.

Важливий компонент цікавої історії — доповнення від дітей, а саме самостійно створені ними нові образи, ситуації, дії. Коли діти доповнюють історію, то зазвичай використовують свій набутий дос­від, знання, але по-новому комбінують їх. Тому правильно розказана історія впливає на дітей та їхні вчинки, мотивує їх до дії, запускає процес змін.

Як створити хорошу історію

Американські фахівці Чіп і Ден Хіз (Chip and Dan Heath) вважають хорошою «прилипливу» історію (англ. sticky), тобто таку, яку легко відтворити і яка швидко захопить увагу. Вони вивели кілька принципів хороших історій.

Дотримуйтеся основних принципів

Лаконічність. Щоб діти запам’ятовували історії, робіть їх схожими на казки чи притчі. Тому викидайте все зайве й залишайте лише необхідне.

Несподіванка. Не зловживайте шаблоном злий-добрий, чорне-біле. Пропонуйте дітям сюжети, в яких персонаж чогось не знає, але хоче знати. Наприклад, історії про життя песика Тото з однойменного українського мультфільму. Вкажіть дитині на прогалину в її знан­нях, а потім задовольніть інтерес, що виник. А щоб підтримувати інтерес протягом усієї історії, додайте загадковості. Наприклад, побудуйте історію як детективне розслідування чи пошукову експедицію.

Конкретність. Обирайте для історій персонажів, які знайомі та зрозумілі дітям. Розповідаючи історію, пам’ятайте, що діти вже знають певні поняття та терміни. Тому під час побудови сюжету спирайтеся на наявні знання та досвід дітей.

Реалістичність. Навіть хороша історія не сподобається й не запам’ятається, якщо діти в неї не повірять. Тому намагайтеся зробити кожну історію достовірною. Це можна зробити у два способи:

• зовнішній — посилайтеся на думку інших дітей, педагогів, батьків, бабусь і дідусів, енциклопедії, інтернет тощо;
• внутрішній — використовуйте додаткові деталі, розповідайте історію так, ніби ви особисто її пережили чи були учасником подій, знали її персонажів. Наприкінці створіть ситуацію, в якій діти матимуть змогу самостійно перевірити спосіб рішення, запропонований в історії.

Емоційність. Робіть історію емоційною. Адже все, що викликає емоцію, запам’ятовується краще. Грамотно побудована історія вик­ликає в дитини певні емоції — переживання за персонажа, радість, співчуття.

Використовуйте літературні прийоми

Зробити історію цікавою допоможуть різні літературні прийоми. Розглянемо деякі з них.

Метафори та гіперболи — те, що допоможе вам зробити розповідь максимально яскравою, цікавою та несхожою на інші. Проте не забувайте дотримувати балансу, адже велика кількість метафор може завадити дітям зрозуміти зміст історії.

Гумор. Доповнюйте історію дотичними до теми жартами. Це дасть змогу дітям не нудьгувати та відчути свою приналежність до оповіді, адже сміх зближує. Ліричні відступи мають бути доречними й короткими. Після гумористичного відступу пропонуйте виконати якусь дію, пов’язану зі змістом історії, щоб повернути дітей до її змісту.

Цікаві деталі. Створюйте історії, в яких персонаж і його дії відкриваються дітям повною мірою. Для цього описуйте дрібниці, на перший погляд, не першочергові. Саме в цих невеличких деталях дитина може побачити себе. Це може бути іграшка, звичка, улюблена страва чи патерни дитячої поведінки, вчинки чи судження.

Співучасть. Також хорошою можна назвати історію, якщо:

• ситуація та проблема, які порушуються в історії, зрозумілі дітям;
• педагог може розповідати її дітям однієї групи кілька разів, по-різному її інтерпретуючи, доповнюючи новими персонажами та закінчуючи;
• діти можуть самостійно її переказати;
• вихованці ставлять запитання щодо сюжету та хочуть його обговорити з педагогом та іншими дітьми, роблять певні дії для участі у грі, вистави в ході самої історії.

Візуалізація. Історія завжди краще спрацьовує комплексно з візуальною складовою. Тому певну частину історії візуалізуйте, а не передавайте текстом. Текст і візуалізація завжди мають доповнювати одне одного, а не повторювати. Візуалізація сприяє запам’ятовуванню історії. Коли діти забули якийсь факт, їм простіше згадати історію, дії персонажів і вже це підштовхне їх до знання, яке треба пригадати.

Як використовувати в освітньому процесі

Сторітелінг цінний ще й тим, що його можна комбінувати з іншими видами діяльності. Зокрема, з нетрадиційними прийомами малювання, ліплення чи конструювання. Така інтеграція дає змогу організовувати цікаві інтерактивні ігри з дітьми. Наприклад, для візуалізації історій із дітьми можна використовувати:

• рулон шпалер і будь-які зображувальні матеріали — фарби, кольорові маркери тощо;
• пластилінову конверт-дошку;
• елементи конструктора ЛЕГО;
• залишкові матеріали тощо.

Конверт-дошка (від англ. сonvert — перетворювати) — площинне зображення на певну тему, виконане за допомогою пластиліну та ДВП. Її можна використовувати на пізнавальних заняттях та в образотворчій діяльності. Завдяки такій технології в процесі спільної роботи з дітьми або під час пояснення нового матеріалу педагог може змінювати зміст пластилінового зображення на дошці, доповнюючи його різними елементами або видаляючи їх за допомогою стеки.

Сучасні технології дають змогу педагогу під час розповіді виводити на екран різні пейзажі. А по ходу розповіді на цьому тлі можуть не лише з’являтися природні та рукотворні об’єкти, знайомі та вигадані персонажі, а й діяти завдяки анімаційним ефектам.

Важливе місце серед видів творчої діяльності дітей займає малювання. Саме за його допомогою доцільно залучати дітей до спів­творення історій. Для цього використовуйте різні зображувальні техніки й матеріали.

Запропонуйте дітям створити комікс за сюжетом історії. Для цього використайте рулон старих шпалер і воскові олівці чи фломастери. Відтак зробіть разом із дітьми «розкадровку» історії. Такі динамічні картинки залишаються для них актуальними не один день — вони доповнюють їх новими й новими деталями та домальовують нові епізоди.

Можливість змінити чи доповнити вже створену історію є особ­ливо цінною. За словами канадського актора Майка Тернера (Mike Turner), «змінюючи історії, які ми розповідаємо, ми змінюємо наше життя».

Насамкінець зазначу, що сторітелінг як засіб донесення до дітей сутності людських цінностей, морально-етичних норм та природних закономірностей має стати невід’ємною частиною освітнього процесу. Будьте цікавими дітям, розповідайте їм історії та цінуйте своїх слухачів!

Використані джерела: Ж-л «Вихователь-методист» №10,2024 р Наталія Савінова: шеф-редактор Експертус Освіта

• сюжетно-образні іграшки відповідно до віку та ігрових інтересів дітей – іграшковий транспорт, ляльки, візочки для ляльок, іграшковий посуд, набори іграшкових інструментів, іграшкові побутові прилади тощо
• атрибути до сюжетно-рольових ігор “Сім’я”, “Лікарня”, “Супермаркет”, “будівництво” та інших ігор відповідно інтересів дітей
• елементи костюмів для самостійних театралізованих ігор.   

Ігри з піском, водою та повітрям

• лопатки, формочки, лійки, відерця, сито
• ємність для води
• вітрячки, прапорці, стрічки різної довжини
• площинні іграшки – будівлі, дерева, фігурки людей, тварин, траспорт тощо
• дрібні обємні сюжетно-образні іграшки
• природні матеріали – мушлі, шишки, камінці, жолуді
• моделі споруд- мости, ворота, замки тощо

Рухова активність

• кільцекиди, кеглі, скакалки
• ракетки і волани, мячики для ігор у бадмінтон, малий теніс
• сітки для перекидання через их мячів
• мячі різних розмірів
• маски та атрибути до рухливих ігор

Художня діяльність

• зображувальні матеріали – крейда, фарби, папір для малювання, кольоровий папір, пензлики, олівці, фломастери, штампи, убки, трубочки, пластилін, стеки тощо
• розмальовки відповідно до віку та інтересів дітей
• природні матеріали для створення виробів
• залишкові матеріали – клаптики тканини, стрічки, картинки для складання колажу.

Дослідницько-пошукова дяльність

• лабораторний посуд
• контейнери для зберігання сипучих матеріалів і дрібних предметів
• лупи та інші прилади для спостережень
• піпетки , колби, мірні ложки, гумові груші, шприци без голок
• сухі та вологі серветки

Трудова діяльність

• лопатки, віники, граблі, мітли, поливалки
• відерця
• захисні рукавички

Комплексні програми

• Впевнений старт. Освітня програма для дітей молодшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)
• Впевнений старт. Освітня програма для дітей середнього дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)
• Впевнений старт. Освітня програма для дітей старшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)
• Дитина. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років (науковий керівник — Віктор Огнев’юк)
• Окрилення. Освітня програма розвитку дітей у передшкільний період (за рік до навчання у 1 класі ЗЗСО) (автори — Анжеліка Цимбалару, Наталія Пархоменко)
• Освіта і піклування. Програма освіти дітей раннього та дошкільного віку (Edycation Care) (упорядники — Володимир Воронов, Катерина Ковальчук, Ольга Рейпольська, Світлана Сисоєва, Катерина Станкевич, Наталія Піканова)
• Соняшник. Комплексна авторська програма розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку від 4-го до 6-го року життя (автор — Любомира Калуська)
• Стежина. Комплексна альтернативна освітня програма для дошкільних навчальних закладів, що працюють за вальдорфською педагогікою (автори — Алла Гончаренко, Наталія Дятленко)
• Стежини у Всесвіт. Комплексна програма для дітей раннього та предшкільного віку (науковий керівник — Катерина Крутій)
• Українське дошкілля. Програма розвитку дитини дошкільного віку (автор — Олександра Білан; за загальною редакцією Олени Низковської)
• Я у Світі. Програма розвитку дитини від народження до шести років (за загальною науковою редакцією Олени Кононко)

Парціальні програми

• Акватеатр. Парціальна програма адаптації дітей раннього та дошкільного віку до водного середовища і навчання плавання (авторський колектив — М. Єфименко, М. Литв’яков)
• Англійська мова за методикою асоціативних символів для старшого дошкільного та молодшого шкільного віку (від 5 до 10 років). Навчальна програма для закладів дошкільної та загальної середньої освіти (авторський колектив — С. Гунько, С. Бацмай, Л. Гусак, Н. Стадник, Н. Занюк, О. Крутова)
• Вітаю, театре. Парціальна програма для дітей старшого дошкільного віку (автор — Л. Макаренко)
• Горизонтальний пластичний балет. Програма з фізкультурно-корекційної роботи в дошкільних навчальних закладах за авторською естетико-оздоровлювальною технологією (авторський колектив — М. Єфименко, Ю. Єфименко)
• Дитяча хореографія. Програма хореографічної діяльності дітей віком від 3 до 7 років (автор — А. Шевчук)
• Дошкільнятам — освіта для сталого розвитку. Парціальна програма для закладів дошкільної освіти (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Пометун)
• Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських цінностях. Навчальна програма та календарно-тематичний план (авторський колектив — А. Богуш, І. Сіданіч, В. Сучок та інші)
• Життя в долонях. Парціальна програма розвитку інтелекту в різних видах діяльності дітей старшого дошкільного віку (на основі інтерактивного контенту комп’ютерної програми «Life In Our Hands») (за загальним науковим керівництвом Р. Борща, С. Кондрата)
• Інтелектуальна мозаїка. Парціальна програма інтелектуального розвитку дітей раннього та передшкільного віку (авторський колектив — Л. Зданевич, Л. Пісоцька, Н. Миськова, С. Таранціца)
• Казкова фізкультура. Парціальна програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку (автор — М. Єфименко)
• Комп’ютерна грамота для малят. Парціальна програма для дітей старшого дошкільного віку (автори — О. Болотова, О. Вайнер, В. Семізорова)
• Лідер живе в кожному. Парціальна програма для закладів дошкільної освіти з формування лідерського потенціалу дітей дошкільного віку (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Безсонова, О. Безрукова, В. Воронов)
• Моя країна — Україна. Парціальна програма з патріотичного виховання для дітей старшого дошкільного віку (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Косенчук, Т. Піроженко)
• Мудрі шахи. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи (авторський колектив — В. Семизорова, О. Духновська, Л. Пащенко)
• Настільний теніс. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в настільний теніс (авторський колектив — В. Дроздюк, Г. Коваленко, Н. Якименко)
• Скарбниця моралі. Парціальна програма з морального виховання дітей дошкільного віку (автор — Л. Лохвицька)
• Творці майбутнього. Парціальна програма розвитку дитини від 2 до 6 років через гру (автори — О. Рома, І. Піскова, Г. Малевич, Г. Шварова)
• Україна — моя Батьківщина. Парціальна програма з національно-патріотичного виховання для дітей середнього та старшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією О. Рейпольської)
• Формування математичної компетентності у дітей дошкільного віку. Парціальна програма (автор — Л. Зайцева)
• Цікаві шашки. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шашки (авторський колектив — В. Семизорова, О. Романюк, Г. Дульська)
• Шкіряний м’яч. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри у футбол (авторський колектив — В. Дроздюк, Г. Коваленко, Н. Якименко)
• Юний скелелаз. Парціальна програма навчання дітей 5—6 років скелелазінню з методичними рекомендаціями (автори — О. Безсонова, Л. Гонта)
• STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт. Альтернативна програма формування інженерного мислення в дітей предшкільного віку (науковий керівник — К. Крутій)

Джерело використання: електронний журнал «Вихователь-методист» №9,2023 р.

Напрями організації діяльності ЗДО у 2023/2024 н. р.

Діяльність закладів дошкільної освіти України (далі — ЗДО) у 2023/2024 н. р. продовжується в умовах воєнного стану. Організовувати освітній процес, життєдіяльність здобувачів дошкільної освіти та професійну діяльність педагогів слід відповідно до основних нормативних документів.

У 2023/2024 навчальному році діяльність ЗДО слід організовувати за пріоритетними напрямам:

1.       Організація та підтримка безпечного освітнього простору
2.       Організація освітнього процесу у різних форматах і подолання освітніх втрат
3.       Педагогічна взаємодія з дітьми, зокрема з дітьми з особливими освітніми потребами
4.      Партнерство у співпраці з батьками або законними представниками дітей
5.       Організаційно-методична підтримка керівників і педагогів
6.       Організація в нових умовах атестації педагогічних працівників
7.      Організація харчування

Організація та підтримка безпечного освітнього простору

Питання безпеки — найбільш актуальне в період воєнного стану. Освітній простір ЗДО потрібно організовувати з дотриманням максимальної безпеки всіх учасників освітнього процесу.

Під час моделювання безпечного освітнього простору необхідно продумати його структуру, мобільність, доступність, безбар’єрність, змістовність.

Для того щоб підвищити якість освітнього процесу з дітьми з питань захисту життя, формування культури безпеки й норм поведінки у надзвичайних ситуаціях у ЗДО потрібно проводити Тижні безпеки життєдіяльності дитини, Дні цивільного захисту тощо.

З метою запобігання травматизму серед учасників освітнього процесу в ЗДО необхідно систематично проводити:

• інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо дотримання алгоритму дій у разі виникнення пожеж, інших надзвичайних ситуацій, виконання заходів щодо запобігання їх виникненню;
• інструктажі з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, охорони здоров’я, радіаційної безпеки, цивільного захисту, безпеки дорожнього руху, безпеки в побуті тощо.

У 2023/2024 навчальному році актуальним залишається питання організації та обладнання укриттів у ЗДО як компонента безпечного освітнього простору. Важливо, щоб укриття в ЗДО були максимально комфортними для дітей дошкільного віку і нагадували звичні для дошкільників групові кімнати.

Безпека освітнього простору багато в чому залежить від емоційного стану педагогів і всього персоналу ЗДО. Стабільний стан дорослого стабілізує стан дітей. Варто скористатися рекомендаціями психологів щодо особливостей контролю емоційного стану педагогів.

Організація освітнього процесу в різних форматах і подолання освітніх втрат

Організовувати освітній процес у ЗДО в 2023/2024 н. р. слід відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (далі — Стандарт) та враховувати під час взаємодії з дітьми «Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти». Також слід взяти до уваги наказ МОН «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» від 20.04.2015 № 446.

Форма організації освітнього процесу

Освітній процес у ЗДО можна організовувати заочною, дистанційною формами навчання або їх поєднанням (за змішаним форматом) залежно від безпекової ситуації в регіоні та можливостей фонду захисних споруд у закладах. Рішення про форму ухвалюють обласні, Київська міська військова адміністрації та засновники закладів освіти.

Сучасна безпекова ситуація передбачає можливість здобуття дошкільної освіти за альтернативними формами — групи короткотривалого перебування, індивідуальне виховання та розвиток дитини, педагогічний патронаж, мобільний дитячий садок тощо.

Під час організації освітнього процесу в очній або змішаній формах необхідно переривати освітній процес, що здійснюється в будівлі, приміщенні закладу освіти, у разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів. Учасники освітнього процесу повинні організовано прослідувати до споруд цивільного захисту і перебувати в них до скасування тривоги. За можливості освітній процес слід продовжити в укритті, а після відбою тривоги — повернутися до приміщення закладу освіти.

Освітні програми

Педагогічний колектив обирає освітні програми (комплексні і парціальні) з переліку програм, рекомендованих МОН для використання в освітньому процесі (лист від 14.08.2023 № 1/12038-23). При цьому слід врахувати запити батьків, можливості педагогів та результати попередньої роботи ЗДО.

В одному ЗДО можна одночасно використовувати кілька комплексних і парціальних програм з певних напрямів освітньої роботи.

Освітні втрати

Освітню взаємодію з дітьми варто організовувати з урахуванням надолуження освітніх втрат. Для цього потрібно:

• спланувати комплекс заходів на підтримку дітей дошкільного віку, які мають освітні втрати через обставини, викликані дією правового режиму воєнного стану, для їхньої інтеграції та адаптації до освітнього процесу в ЗДО відповідно до Стандарту;
• організувати та надавати психологічну допомогу учасникам освітнього процесу;
• взяти до уваги програми підтримки педагогів ЗДО та розвиток їхньої професійної кваліфікації під час розроблення стратегії надолуження знань.

Для того щоб зберегти цілісність освітнього процесу в умовах можливої небезпеки, варто планувати освітню взаємодію з дітьми так, щоб у разі необхідності розпочату діяльність можна було продовжити в укритті.

Рухова активність

В умовах воєнного стану часте перебування дітей в укриттях може суттєво знизити рівень їхньої рухової активності, яка є біологічною потребою дитячого організму. Тому, складаючи календарні плани роботи, вихователі мають додати до звичайних запланованих активностей резерв щоденних заходів, під час яких діти матимуть додаткову змогу розвивати основні види рухів. Також в укриттях доцільно розмістити спортивне обладнання для ігор малої та середньої рухової активності, самостійних рухових ігор дітей.

Національно-патріотичне виховання

Зберігається потреба в пошуку нових ефективних шляхів формування соціально-громадянської компетентності дошкільників. Актуальним напрямом у цьому контексті виступає національно-патріотичне виховання.

Ознайомлюючи дітей з прапором та гербом, потрібно використовувати як друковані наочні зразки, так і виготовлені разом із дітьми за допомогою різних технік зображувальної діяльності та дитячого дизайну. Змінювати експозиції символів у групі доречно не рідше двох разів на місяць, залежно від теми дня, тижня, пори року тощо.

Особливу увагу доцільно приділити вихованню любові та шанобливого ставлення до природи рідного краю. Тому слід систематично організовувати під час прогулянок різні види спостережень у природі — фенологічні, синоптичні, астрономічні, зоологічні тощо.

Одним із дієвих та ефективних засобів для формування громадянської самосвідомості дошкільників є музичне виховання. Необхідно ретельно добирати український дитячий музичний репертуар для організації занять, ігор, свят і розваг.

Для того щоб добирати музичні твори для роботи з дітьми, використовуйте перевірені фахові джерела, зокрема електронний журнал «Музичний керівник» Цифрового видавництва Експертус.

Організація свят та розваг

В умовах загрози обстрілів запрошувати батьків на свята та розваги недоречно, адже в ситуації можливої повітряної тривоги всі присутні мають перейти до найближчого укриття. Проте укриття розраховано виключно на кількість дітей і персоналу закладу, тому не може вмістити всіх. Запрошуючи батьків на захід, керівництво закладу бере на себе відповідальність за їхню безпеку.

Свята та розваги в ЗДО потрібно організовувати для дітей із дотриманням методики проведення. Звітування батькам про перебіг заходів за допомогою фото та відео не входить до посадових обов’язків педагогів.

Розміщувати фотографії та відеоматеріали за участю дітей на сайті ЗДО, у загальних групах і соціальних мережах можна виключно з письмового дозволу батьків.

Педагогічна взаємодія з дітьми, зокрема з дітьми з особливими освітніми потребами

Створити сприятливі умови для розвитку, виховання і навчання дітей — голов­не завдання дошкільної освіти. Від того, в якій атмосфері перебувають діти, залежить їхній настрій, здоров’я, бажання приходити в дитсадок.

Загальні положення

В освітньому просторі ЗДО необхідно дотримуватися правил доброзичливого, дружнього спілкування та психологічної підтримки. Зокрема необхідно зберігати особистий простір кожної дитини. Психологічна та педагогічна підтримка має бути ненав’язливою.

У Законі України «Про дошкільну освіту» мовою дошкільної освіти визначена державна мова — українська. Персонал ЗДО має дотримувати літературних норм мовлення — уникати сленгу, запобігати суржику.

Під час взаємодії з дітьми з родин внутрішньо переміщених осіб, які спілкуються не українською мовою, варто враховувати ступінь розуміння ними української мови. Популяризація української мови має бути пріоритетним напрямом під час роботи з дітьми, проте така діяльність має бути лагідною.

Під час взаємодії з дітьми слід враховувати їхні вікові та індивідуальні особливості. Що менша дитина, то важче витримує довгі промови і їй потрібно повільніше передавати інформацію. Завдання для дітей ліпше давати дозовано та поступово, попередньо повідомивши очікуваний результат. Спілкуючись із дітьми, педагоги мають враховувати інтереси дітей, особливості їхнього сімейного мікросередовища.

Психологічну підтримку дітей, особливо тих, хто перебував в зоні активних бойових дій, має статус ВПО, часто наражається на небезпеку від загроз ракетних обстрілів, слід здійснювати на основі травмо-інформованого підходу. Педагоги мають бути готові надати першу психологічну допомогу. Актуальним напрямом такої підтримки є індивідуалізація освітнього процесу, створення сприятливого психологічного клімату в закладі, застосування інформаційних фільтрів.

Організація взаємодії з дітьми з особливими освітніми потребами

В умовах воєнного стану важливо забезпечити дітям з особливими освітніми потребами (далі — діти з ООП) продовження здобуття дошкільної освіти за місцем тимчасового перебування. Окремі роз’яснення щодо такої діяльності зазначені в листі МОН «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами» від 15.06.2022 № 1⁄6435‑22.

У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особ­ливого періоду) граничну кількість дітей з ООП в інклюзивних групах, визначену Порядком організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою КМУ від 10.04.2019 № 530, не застосовують. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання дитини з ООП та створенні інклюзивної групи. Інклюзивне навчання організовують з урахуванням рівня підтримки дитини, рекомендованого ІРЦ.

Неприпустимо здійснювати тиск на батьків дітей з ООП та відмовляти в організації інклюзивного навчання, примушувати їх змінити заклад освіти, форму чи вид здобуття освіти.

Партнерство у співпраці з батьками або законними представниками дітей

В умовах сьогодення збільшується участь батьків в організації освітнього процесу. Тому вони потребують консультативної підтримки, певних педагогічних і психологічних знань, систематичного супроводу. Варто вивчити запити батьківської громадськості й під час планування діяльності ЗДО врахувати отримані результати та визначити ті форми взаємодії, які будуть дієвими й ефективними.

У разі зміни формату організації освітнього процесу батьків необхідно ознайомити з його особливостями.

За дистанційної форми організації освітнього процесу в ЗДО не слід вимагати від батьків щоденних звітів про здобутки дитини. Демонстрацію досягнень дитини можливо провести у форматі виставки, флешмобу і дати достатньо часу для того, щоб батьки змогли долучитися до його участі.

Батьків необхідно ознайомити з протоколами безпеки ЗДО у разі повітряної тривоги, правилами евакуації до укриття. Вони мають знати, що відбувається з їхніми дітьми, як і куди евакуюють дітей і персонал, як вони самі мають діяти, якщо опинилися під час повітряної тривоги біля закладу.

Слід організувати інформаційно-просвітницьку кампанію з формування безпечної поведінки дітей при можливих контактах із вибухонебезпечними предметами та перебування на забруднених територіях цим напрямом із залученням необхідних фахівців. Окрім цього доцільно організувати заходи з питань інформаційної безпеки дітей.

Організаційно-методична підтримка керівників і педагогів

Період воєнного стану позначився на необхідності більш глибокої організаційної, методичної та ресурсної підтримки керівників і педагогів ЗДО. Таку підтримку варто організувати відповідно до напрямів імплементації Професійних стандартів:

• «Керівник (директор) закладу дошкільної освіти», затвердженого наказом Мінекономіки від 28.09.2021 № 620-21;
• «Вихователь закладу дошкільної освіти», затвердженого наказом Мінекономіки від 19.10.2021 № 755-21.

Керівникам і педагогічним працівникам ЗДО, в яких освітній процес призупинено, варто використати цей час для підвищення кваліфікації, професійного саморозвитку. Зокрема спрямувати власну діяльність на опанування новітніх педагогічних технологій, ознайомлення з інноваціями, розроблення методичних і дидактичних продуктів. Це допоможе швидко відновити діяльність ЗДО після простою.

Використовуйте для професійного розвитку матеріали фахової періодики, як-от: електронні журнали «Практика управління дошкільним закладом» та «Вихователь-методист дошкільного закладу» Цифрового видавництва Експертус.

Для того щоб усунути вплив держави-агресора (держави-окупанта) в інформаційній, освітній і культурній сферах України, заборонено використовувати російські та білоруські джерела й ресурси.

Організація в нових умовах атестації педагогічних працівників

Атестацію педагогів слід організовувати відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 09.09.2022 № 805. Воно набирає чинності з 01.09.2023 та містить суттєві зміни щодо роботи та повноважень атестаційних комісій та атестації педагогічних працівників системи дошкільної освіти.

Заборонено створювати перешкоди для проходження педагогічним працівником атестації, необґрунтовано відмовляти у присвоєнні/підтвердженні кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та встановленні тарифного розряду.

Враховуючи зміни щодо атестації з можливістю присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам, які мають освітній рівень фаховий молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), молодший бакалавр, бакалавр та відповідний педагогічний стаж, рекомендуємо включити таких педагогічних працівників в списки на позачергову атестацію в наступному календарному році.

Організація харчування

Організовувати харчування в ЗДО потрібно відповідно до постанови КМУ «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» від 24.03.2021 № 305 (зі змінами). Зокрема необхідно дотримувати норм харчування, вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремих показників якості харчових продуктів.

Засновник і директор ЗДО мають змогу вибрати найефективнішу модель організації харчування: постачальником харчових продуктів та/або послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг), або приготування їжі власними силами закладу.

Примітка. Підготовлено відповідно до листа МОН «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2023/2024 навчальному році» від 21.08.2023 № 1/12490-23.

Джерело використання: Електронний журнал «Вихователь-методист» № 9 , 2023 рік

Обов’язкова документація вихователя: яка і скільки

Перелік документів, відповідальність за формування й зберігання яких несе вихователь, містить лише п’ять позицій¹:

¹ Див. додаток 1 до Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Мінмолодьспорту України від 01.10.2012 № 1059.

• план роботи;
• журнал обліку щоденного відвідування дітьми групи;
• книга відомостей про дітей та їхніх батьків;
• листок здоров’я дітей;
• картотека дидактичних ігор, методичних розробок (конспекти різних видів роботи з дітьми тощо).

План роботи

Роботу педагогічних працівників регламентує календарний план. Це основний документ вихователя, який складають на місяць, 1-2 тижні або декілька днів. Затверджує його педагогічна рада дошкільного закладу, враховуючи досвід роботи вихователя, обізнаність з вимогами програми тощо².

² Див. лист МОН України «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах» від 03.07.2009 № 1/9-455.

Під час календарного планування важливо дотримуйтеся такихпринципів, як-от:

• послідовність під час викладення матеріалу;
• чіткість поставлених завдань;
• відповідність форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей;
• різноманітність видів діяльності.

У першій половині дня намагайтеся не перевантажувати дітей організованими формами діяльності, тобто заняттями. Натомість рівномірно розподіляйте види активності за основними освітніми лініями впродовж дня залежно від бажань та інтересів дітей.

Передбачте в плані освітньої роботи різні види дитячої діяльності, як організованої педагогом, так і самостійної. Приміром, заплануйте продуктивну працю, художню діяльність, гру, спілкування тощо. Із новачками або дітьми, які часто хворіють, доцільно проводити індивідуальну роботу. Аби її спланувати, створіть журнал, у якому занотовуйте результати спостережень за дітьми.

На початку кожного місяця додавайте до календарного плану комплекс ранкової гімнастики на два тижні, з ускладненням на другий тиждень; гігієнічну гімнастику, роботу з батьками, а за потреби й інші форми роботи.

Планувати освітню роботу з дітьми можна довільно. Приміром, розробити календарний план у вигляді сітки, зробити його повністю текстовим або комбінованим. Складати план можна за такими ознаками:

• режимними моментами з урахуванням видів діяльності та освітніх ліній;
• видами діяльності — ігрова, трудова, комунікативна, пізнавальна, рухова, навчальна — з урахуванням усіх освітніх ліній;
• інтегрованими блоками — розв’язувати завдання художньо-естетичного, соціально-морального, мовленнєвого розвитку під час різних видів діяльності; окремо в такому разі слід запланувати завдання і види роботи з фізичної культури й музики;
• освітніми лініями — кожного дня домінує одна лінія під час взаємодії з іншими з урахуванням змісту всіх видів діяльності тощо.

Рекомендації щодо змістового наповнення освітньої роботи в дошкільному закладі містять такінормативно-правові документи:

• наказ МОН України «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності» від 20.04.2015 № 446
• інструктивно-методичні рекомендації «Про організацію роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах», викладені в листі МОН України від 02.09.2016 № 1/9-454
• інструктивно-методичні рекомендації «Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах», викладені в листі МОН України від 02.09.2016 № 1/9-456
• інструктивно-методичні рекомендації «Про організацію освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році», викладені в листі МОН України від 13.06.2017 № 1/9-322
• лист МОН «Про Перелік навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у дошкільних навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році» від 17.08.2017 № 1/11-8268

Під час планування освітньої роботи використовуйте блочно-тематичний принцип. В його основі — інтегрований підхід до організації життєдіяльності дітей. Цей принцип забезпечує змістову цілісність, системність, послідовність, ускладнення й повторення програмового матеріалу.

Перспективні плани розробляють здебільшого у формі сіток.

Обов’язковою умовою під час планування освітньої роботи з дітьми є участь обох вихователів групи. Роботу музичних керівників, інструкторів з фізкультури, вихователів з образотворчої діяльності й інших педагогічних працівників планують окремо для кожної вікової групи. Ці плани узгоджує вихователь-методист.

Календарне планування освітньої роботи у літній період вихователі здійснюють на тих самих підставах і за такими ж вимогами, що й упродовж усього навчального року. Календарному плануванню на щодень передує перспективне планування комплексів ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну, загартувальних заходів із зазначенням назв процедур і норм загартування, форм взаємодії з батьками³.

³ Див. інструктивно-методичні рекомендації «Організація роботи в дошкільних
навчальних закладах у літній період», викладені
в листі Мінмолодьспорту України від 16.03.2012 № 1/9-198.

Журнал обліку щоденного відвідування дітьми групи

До переліку обов’язкової документації вихователя дошкільного закладу належить і журнал обліку щоденного відвідування дітьми групи (далі — журнал). У ньому, окрім обліку щоденного відвідування й обліку загартовувальних процедур, занотовують відомості про звуковимову дітей. Ці дані отримують під час обстежень, які проводять двічі на рік за участю логопеда.

Журнал ведуть у кожній віковій групі окремо. Відповідальність за ведення журналу несе персонально вихователь групи. Щоденно він підсумовує дані про відвідування дітьми групи.

Книга відомостей про дітей та їхніх батьків

Книга відомостей про дітей та їхніх батьків — ще один документ, за ведення якого відповідає вихователь дошкільного закладу. Її оформлюють у табличній формі (табл. 1).

Таблиця 1

Книга відомостей про дітей та їхніх батьків

Зауважте, що батьки мають право не надати інформацію про місця роботи й займані посади тощо⁴. Адже такі дані конфіденційні й за бажанням батьків їх не вносять до книги відомостей або просто не розголошують. Доцільно лише, щоб батьки вказалиномери телефонів, за якими вихователь зможе зв’язатися з ними в разі нагальної потреби, приміром, якщо дитина захворіла абощо.
⁴ Див. Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI.

Листок здоров’я дітей

Листок здоров’я дітей (далі — листок здоров’я) заповнює вихователь у кожній віковій групі за результатами обстеження дошкільників лікарем і даними антропометричних вимірювань. У жодному нормативно-правовому документі не визначено форму його ведення. Утім, як свідчить досвід і аналіз нормативно-правових документів, найдоцільніше вносити до листка здоров’я такі дані, як-от:

• прізвище й ім’я дитини;
• дата народження;
• група здоров’я;
• група з фізкультури;
• діагноз;
• зріст і вага;
• група й колір маркування меблів.

Ця інформація необхідна, аби вихователь мав змогу здійснювати індивідуальний підхід до кожної дитини під час фізкультурно-оздоровчої роботи впродовж дня.

На прохання батьків або осіб, які їх замінюють, можете розмістити листок здоров’я в батьківському куточку групи. Однак у такому разі змініть форму документа, а саме видаліть з нього дані про групи здоров’я й діагнози вихованців. Позаяк ця інформація конфіденційна й розголошенню не підлягає. Шаблони листків здоров’я для внутрішнього використання вихователем і для розміщення в батьківському куточку подано в Таблицях 2, 3 відповідно.

Таблиця 2

Листок здоров’я дітей групи № … за станом на 20   р.

Таблиця 3

Листок здоров’я дітей групи № … «…..» за станом на 20   р.

Картотека дидактичних ігор і методичних розробок

Картотеку дидактичних ігор і методичних розробок (конспекти різних видів роботи з дітьми) (далі — картотека) складають, аби заощадити час вихователя на пошук необхідного матеріалу в доробку кожного педагога. Картотеку можна систематизувати за такими критеріями:

• алфавітом;
• розділами освітньої програми;
• галузями знань;
• освітніми лініями;
• темами.

Деякі шаблони оформлення картотеки подано в Таблицях 4, 5.

Таблиця 4

Таблиця 5

Отже, якщо правильно заповнювати лише обов’язкові документи, ви зможете уникнути рутинної паперової роботи і якомога більше часу присвячувати дітям.

Олена КОВАЛЕНКО
доцент кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, канд. пед. наук

Журнал «Вихователь-методист» №9, 2017 рік, с.22-26.

Пріоритетні напрями діяльності

Відповідно до реалій сьогодення та дії правового режиму воєнного стану питання щодо створення безпечного, комфортного, інклюзивного середовища для всіх учасників освітнього процесу й підвищення якості освітньої діяльності закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) залишаються пріоритетними в 2022/2023 н. р.

Організовувати освітній процес у закладах дошкільної освіти у 2022/2023 н. р. слід відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (далі — Стандарт) та враховувати під час взаємодії з дітьми «Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти».

Безпека освітнього процесу

Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті.

Рішення про відновлення діяльності та режим роботи ЗДО ухвалюють місцеві органи влади та військові адміністрації, які призначають комісії з обстеження закладів освіти на предмет готовності до організації освітнього процесу в новому навчальному році та створення безпечних умов для всіх його учасників.

Для того щоб створити безпечні умови для всіх учасників освітнього процесу, ЗДО можуть запроваджувати різний режим роботи — від 2 до 12 годин. Окрім цього, необхідно організувати відповідні заходи з посилення безпеки, зокрема:

• перевірити дитячі садки та прилеглі до них території на наявність вибухонебезпечних предметів;
• перевірити системи оповіщення, можливість оповіщення дітей з порушеннями зору та слуху (за потреби);
• перевірити наявність у кожному дитячому садку планів евакуації та обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу (із запасами води та їжі, спальними місцями, засобами захисту, аптечкою тощо);
• провести тренування з учасниками освітнього процесу відповідно до алгоритму дій у разі оголошення сигналу повітряної тривоги або іншої надзвичайної ситуації;
• організувати для працівників закладу тематичні заходи щодо збереження життя та здоров’я в умовах війни та надзвичайних ситуацій, надання домедичної допомоги;
• проінформувати батьків про створення безпечних умов для організації освітнього процесу.

Освітнє середовище, в якому перебувають дошкільники в нових соціальних умовах воєнного стану, має бути не лише безпечним, а й інформативним, цікавим, змістовним, стимулювати когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісно-поведінковий розвиток дітей.

Педагогічному колективу необхідно спланувати такий зміст освітньої роботи, що відвертатиме увагу дітей від хвилювань, страхів та сприятиме зниженню тривожності.

Психологічний супровід усіх учасників освітнього процесу

Педагогічним працівникам, як і батькам вихованців, надзвичайно важливо володіти елементарними навичками самодопомоги, психологічної допомоги дитині/дорослому в стані стресу. Сформувати відповідні уміння допоможе цикл тематичних вебінарів, організованих за підтримки дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ у співпраці з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН та громадською організацією «ЛаСтрада-Україна».

Педагогічні працівники дитячих садків мають змогу пройти безоплатний курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення воєнних дій».

Соціально-громадянська компетентність дошкільників

Один із провідних напрямів діяльності ЗДО в 2022/2023 н. р. — формування соціально-громадянської компетентності дошкільників. Важливо об’єднати зусилля педагогів і батьків для того, щоб зміцнити відчуття національної ідентичності дітей як основу формування в них патріотизму, позитивного образу своєї країни, ціннісне ставлення до своєї родини тощо. Також зміст патріотичного виховання старших дошкільників має бути збагачений категоріями особистісної та національної гідності.

Організація освітнього процесу

Для того щоб якісно спланувати роботу на новий навчальний рік, слід проаналізувати попередню діяльність дитячого садка. Відтак у новому плані врахувати чинники, що забезпечують якість освітнього процесу, визначають ресурсний потенціал педагогів і перспективи їх подальшого розвитку.

Педагоги мають право обирати програми з числа рекомендованих МОН. Адміністрація дитячого садка має систематично інформувати педагогічних працівників про чинні програми (комплексні та парціальні) та враховувати їхню думку під час організації освітнього процесу.

Важливий показник якості освітнього процесу — сучасний універсальний дизайн освітнього простору, що робить його доступним, безпечним, розвивальним, орієнтованим на особистісний розвиток дитини задля реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії. Тому пріоритетності набувають варіативні моделі організації освітнього процесу із застосуванням сучасних технологій, освітніх програм, послуг, предметно-ігрового обладнання.

Важливою складовою розвитку дітей є мовлення. Воно сприяє розвитку в дошкільників пізнавальних процесів, свідомості, формуванню загальної картини світу, здатності до регуляції поведінки й діяльності тощо. Тому педагоги мають розширювати словник дітей, заохочувати їх до мовлення, використовувати в роботі з дітьми книжки тощо.

В організації освітнього процесу слід враховувати вітчизняну практику класифікації видів дитячої діяльності: рухова, ігрова, комунікативна, мовленнєва, здоров’язбережувальна, мистецько-творча (малювання, ліплення, аплікація, конструювання, спів, танці, гра на музичних інструментах), пізнавально-дослідницька та господарчо-побутова.

Педагогічні працівники мають створити умови для повноцінної участі дитини в усіх видах ігор —як самостійних, так і ініційованих дорослим. Також слід підтримувати самостійні творчі ігри, що сприяють розвитку в дітей самостійності, ініціативності, креативності тощо.

В організації освітнього процесу слід надавати перевагу індивідуальним формам взаємодії дітей, стимулювати та мотивувати спілкування дітей одне з одним, допомагати висловлюватися та коментувати свою діяльність, розвивати розумові навички та ініціативи.

Освітній процес має сприяти формуванню в дітей базових компетентностей відповідно до Стандарту та реалізовувати принцип наступності між дошкільною освітою та Новою українською школою.

Дистанційна форма здобуття дошкільної освіти

В умовах сьогодення організація освітнього процесу має відбуватися з урахуванням безпекової ситуації за допомогою очної, дистанційної або змішаної форм роботи.

Для того щоб створити умови для якісної дистанційної взаємодії, потрібно:

• навчити педагогічних працівників організовувати дистанційну роботу та надати їм методичну підтримку;
• забезпечити педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету;
• організувати психолого-педагогічну підтримку та супровід усіх учасників освітнього процесу;
• систематично організовувати освітню взаємодію з дітьми раннього та дошкільного віку під час онлайн-занять.

Під час дистанційної взаємодії з дітьми доцільно використовувати синхронне й асинхронне навчання.

Синхронне навчання передбачає, що педагог проводить онлайн-заняття в режимі реального часу, а асинхронне — вихователь записує відеозаняття або мотиваційне відео та передає його батькам для самостійного опрацювання дітьми.

За умов дистанційної форми організації освітнього процесу батьки мають стати партнерами педагогічних працівників. Тобто перша робота має здійснюватися саме з ними, а вже далі — з їхніми дітьми.

Особливу увагу слід звернути на організацію дистанційної освіти дітей з особливими освітніми потребами (далі — діти з ООП). Зокрема, впровадити тренерську модель надання освітніх послуг, коли вихователь переважно консультує батьків дитини з ООП щодо того, як її розвивати, заспокоїти тощо.

Організація роботи з дітьми з ООП

Освітню роботу з дітьми з ООП здійснюють відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою КМУ від 10.04.2019 № 530.

Для того щоб забезпечити права осіб з ООП на здобуття освіти в умовах воєнного стану, КМУ вніс низку змін до нормативно-правових актів, які регулюють організацію освітнього процесу для таких дітей. Зокрема, листом МОН «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами» від 15.06.2022 № 1/6435-22 надано роз’яснення щодо змін, відповідно до яких слід організовувати освітню роботу з дітьми з ООП у новому навчальному році.

Крім того, про нові умови організації освітнього процесу для дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних групах, у період воєнного стану викладено в Методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період, затверджених листом МОН від 22.06.2022 № 1/6894-22.

Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу дітей з ООП забезпечує асистент вихователя, посадові обов’язки якого визначає його посадова інструкція, яку затверджує керівник закладу освіти відповідно до вимог законодавства.

Атестація педагогічних працівників

Педагогічні працівники проходять атестацію відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 06.10.2010 № 930 (далі — Типове положення).

Педагогічним працівникам, які не мають відповідної педагогічної освіти, але мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, можна присвоювати педагогічні категорії (п. 3.26 і п. 4.10 Типового положення). Проте такі працівники мають пройти курси підвищення кваліфікації за посадою, яку займають.

Особи, які не мають повної вищої освіти й працюють на посадах педагогічних працівників, після отримання відповідної повної вищої освіти атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії:

• спеціаліст другої категорії — за наявності стажу роботи на педагогічній посаді не менше двох років;
• спеціаліст першої категорії — не менше п’яти років;
• спеціаліст вищої категорії — не менше восьми років.

Педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання:

• вихователь-методист — для музичних керівників, інструкторів з фізкультури та вихователів дошкільних закладів освіти;
• старший вихователь — якщо стаж педагогічної діяльності становить не менше восьми років і вони мають найвищий тарифний розряд.

Педагог має право на проходження позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії, але не раніше, як через два роки після присвоєння попередньої (п. 1.9. Типового положення).

Якщо педагог пройшов атестацію у 2021 році, то написати заяву про проходження позачергової атестації має до 10 жовтня 2022 з атестацією у березні — квітні 2023 року.

За педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного освітнього закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади в цьому самому закладі, зберігають присвоєні кваліфікаційні категорії/тарифні розряди та педагогічні звання до наступної атестації (п. 3.27. Типового положення).

Організація роботи з батьками

Під час дії правового режиму воєнного стану одна з передумов ефективної організації освітнього процесу — партнерська взаємодія педагогів з батьками вихованців.

Оскільки форма організації освітнього процесу в ЗДО залежить від безпекової ситуації в кожному регіоні, комунікація з батьками вихованців має здійснюватися з урахуванням локації дітей — удома, у бомбосховищі, в умовах зовнішньої або внутрішньої міграції, у закладі дошкільної освіти тощо.

У роботі з батьками ЗДО мають розв’язувати різні завдання, зокрема:

• інформувати сім’ї, що евакуйовані з небезпечних територій, про можливість долучитися до освітнього процесу за місцем тимчасового проживання;
• надавати батькам вихованців інформацію щодо можливості використовувати приватні освітні платформи із безплатним доступом до освітніх послуг з метою залучення дітей до освітнього процесу;
• сприяти тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в ЗДО в зарубіжних країнах на період воєнних дій;
• організовувати індивідуальні консультації із фахівцями — практичними психологами, психотерапевтами, медичними працівниками, юристами тощо;
• здійснювати психологічний супровід дітей та їхніх батьків у кризовому стані — в умовах евакуації, під час перебування в бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, під час перетину кордону тощо.

Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователями й усіма, хто задіяний у освітньому процесі, рекомендовано обирати оптимальні для виконання кожного конкретного завдання канали комунікації: сайт дитячого садка, електронна пошта, месенджери, освітні платформи, онлайн-застосунки тощо.

Підготовлено відповідно до листа МОН «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році» від 27.07.2022 № 1/8504-22.

Електронний журнал «Вихователь-методист»№9 Вересень 2022року

Комплексні програми

• Впевнений старт. Освітня програма для дітей молодшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)

• Впевнений старт. Освітня програма для дітей середнього дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)

• Впевнений старт. Освітня програма для дітей старшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)

• Дитина. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років (науковий керівник — Віктор Огнев’юк)

• Освіта і піклування. Програма освіти дітей раннього та дошкільного віку (Edycation Care) (упорядники — Володимир Воронов, Катерина Ковальчук, Ольга Рейпольська, Світлана Сисоєва, Катерина Станкевич, Наталія Піканова)

• Стежина. Комплексна альтернативна освітня програма для дошкільних навчальних закладів, що працюють за вальдорфською педагогікою (автори — Алла Гончаренко, Наталія Дятленко)

• Стежини у Всесвіт. Комплексна програма для дітей раннього та предшкільного віку (науковий керівник — Катерина Крутій)

• Українське дошкілля. Програма розвитку дитини дошкільного віку (автор — Олександра Білан; за загальною редакцією Олени Низковської)

• Я у Світі. Програма розвитку дитини від народження до шести років (за загальною науковою редакцією Олени Кононко)

Парціальні програми

• Акватеатр: парціальна програма адаптації дітей раннього та дошкільного віку до водного середовища і навчання плавання (авторський колектив — М. Єфименко, М. Литв’яков)

• Вітаю, театре. Парціальна програма для дітей старшого дошкільного віку (автор — Л. Макаренко)

• Вчимося розмовляти болгарською мовою, мовою наших батьків (авторський колектив — Т. Бучацька, Т. Куманова)

• Горизонтальний пластичний балет. Програма з фізкультурно-корекційної роботи в дошкільних навчальних закладах за авторською естетико-оздоровлювальною технологією (авторський колектив — М. Єфименко, Ю. Єфименко)

• Дитяча хореографія. Програма хореографічної діяльності дітей віком від 3 до 7 років. (автор — А. Шевчук)

• Дошкільнятам — освіта для сталого розвитку. Парціальна програма для закладів дошкільної освіти (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Саприкіна, О. Пометун)

• Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських цінностях. Навчальна програма та календарно-тематичний план (авторський колектив — А. Богуш, І. Сіданіч, В. Сучок та інші)

• Зерно любові. Програма та методичні рекомендації з духовно-морального виховання дітей дошкільного віку (авторський колектив — О. Шиян, О. Франкевич, А. Казіброда, Н. Патуляк, Г. Іванців, Л. Зеленко, Л. Цюпа)

• Інтелектуальна мозаїка. Парціальна програма інтелектуального розвитку дітей раннього та передшкільного віку (авторський колектив — Л. Зданевич, Л. Пісоцька, Н. Миськова, С. Таранціца)

• Казкова фізкультура. Парціальна програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку (автор — М. Єфименко)

• Комп’ютерна грамота для малят. Парціальна програма для дітей старшого дошкільного віку (автори — О. Болотова, О. Вайнер, В. Семізорова)

• Лідер живе в кожному. Парціальна програма для закладів дошкільної освіти з формування лідерського потенціалу дітей дошкільного віку (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Безсонова, О. Безрукова, В. Воронов)

• Моя країна — Україна. Парціальна програма з патріотичного виховання для дітей старшого дошкільного віку (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Косенчук, Т. Піроженко)

• Мудрі шахи. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи (авторський колектив — В. Семизорова, О. Духновська, Л. Пащенко)

• Музично-казкові намистинки: оздоровчо-освітня робота з дітьми четвертого року життя (авторський колектив — І. Трофімченко, І. Малашевська, Н. Сімон, А. Гончарук та інші)

• Настільний теніс. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в настільний теніс (авторський колектив — В. Дроздюк, Г. Коваленко, Н. Якименко)

• Про себе треба знати, про себе треба дбати. Парціальна програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку (автор — Л. Лохвицька)

• Скарбниця моралі. Парціальна програма з морального виховання дітей дошкільного віку (автор — Л. Лохвицька)

• Україна — моя Батьківщина. Парціальна програма з національно-патріотичного виховання для дітей середнього та старшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією О. Рейпольської)

• Формування математичної компетентності у дітей дошкільного віку. Парціальна програма (автор — Л. Зайцева)

• Цікаві шашки. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шашки (авторський колектив — В. Семизорова, О. Романюк, Г. Дульська)

• Шкіряний м’яч. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри у футбол (авторський колектив — В. Дроздюк, Г. Коваленко, Н. Якименко)

• STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт. Альтернативна програма формування інженерного мислення в дітей предшкільного віку (науковий керівник — К. Крутій)

Електронний журнал «Вихователь-методист» №9 Вересень 2022 року