Вірус  передається  по  аліментарному шляху кров  або продукти крові, фекально-оральним шляхом, через   заражену воду і їжу, руки, недотримання елементарних правил  гігієни.

Інкубаційний період  складає від 2/х до 6/и тижнів, а в середньому – 28 днів, в залежності від кількості вірусу, який потрапляє до організму  людини. Чим більша  доза вірусу, тим коротшим є інкубаційний період.

Після  інфікування  імунна система  утворює антитіла  проти вірусу гепатиту А, який забезпечує подальший  імунітет.   Захворювання  можна  запобігти  шляхом вакцинування.

Ранні симптоми: слабкість,недомагання, пониження  апетиту, нудота, блювання,  відчувається  біль в м’язах (ці симптоми можуть бути прийняті  помилково  за  симптоми іншої  хвороби).

Захворювання на гепат А можна запобігти   за допомогою вакцинації, дотримуючись правила гігієни і санітарії. 

Діти, які інфікувались вірусом гепатиту  А, як  правило переносять  захворювання в легкій формі протягом  1-3 тижні, а дорослі   хворіють більш в тяжкій формі.

Хто в зоні ризику:  працівники які найбільш контактують  із можливим джерелом інфекції -  зайняті доглядом за дітьми,  медичні  працівники, прибиральники, пожежники, команда поліції . За умови недотримання правил особистої гігієни  ризики захворіти підвищуються.

Джерело інфекції  -  хворий з початку  захворювання до 4-5 діб  після зникнення  клінічних  симптомів.

Основний   механізм передачі  збудників – повітряно-крапельний,  руки, через білизну, предмети побуту,  іграшки.

Вхідними  воротами для інфекції  є  ротові мигдалики.

Зустрічаються як поодинокі  випадки, так і епідемії.  Серед  хворих переважають діти.

Первинне  вогнище  інфекції: у мигдаликах  та носоглотці. Тривалість  інкубаційного періоду  від кількох годин  до 12 днів. Типова скарлатина  починаеться гостро, температура підвищуеться до 38,5-40, з’являється часте блювання,  головний біль, нездужання, болючість при  ковтанні.  На другий день  з’являються  характерні  плямисті дрібні висипання на шкірі. Спочатку  висип з’являється на шиї та верхній частині грудей, а у продовж  наступних 2-3/х днів  поширюється по всьому тілу.

Середньотяжка форма: температура тіла підвищується до 39-40, тривалість  5-7  днів, головний  біль, повторне блювання, яскравий , інтенсивний висип на шкірі.

Тяжка форма : температура  тіла   40 та вище, можлива поява судоми, порушення свідомості, висип з ціанотичним відтінком, геморагічний висип, розвиток ускладнень.

Септична форма:  гарячка, некротичні зміни на мигдаликах і слизовій оболонці глотки та носа, розвиток септичних ускладнень.

Профілактика:  раннє виявлення та ізоляція джерела інфекції. Хворих ізолюють вдома або у стаціонарі на 10 днів від початку хвороби.  Карантин  у групі дошкільного закладу накладається на 21 день. Для осіб, що знаходилися у контакті  з хворими скарлатиною, встановлюється карантин на 7 днів. Проводиться дезінфекція, квартування та інші протиепідемічні заходи.

Частіше гельмінтози зустрічаються в дитячому віці. Цьому сприяють широка розповсюдженість репродуктивного матеріалу паразитів (яйця, цисти, личинки) в навколишньому середовищі та недостатній розвиток у дітей гігієнічних навиків, перебування в дошкільних та шкільних закладах та інші.

Серед всіх гельмінтних інвазій переважають ентеробіоз, аскаридоз та лямбліоз, рідше зустрічаються трихоцефальоз, токсокароз, опісторхоз та стронгілоідоз.

Запідозрити у дитини глистну інвазію можна за наявності періодичної нудоти, блювоти, раптового зниження або вибірковості апетиту, чергування проносів та закрепів, нез”ясованої анемії, іноді психоемоційних порушень (хронічна втомлюваність, дратівливість). В такому випадку краще звернутись до лікаря, який оцінивши клінічні дані, можливо призначить обстеження на гельмінти.

Гельмінти, паразитуючі в кишечнику, виявляють за допомогою дослідження калу: копрограма, аналіз калу на яйця гельмінтів та найпростіші, зшкребок на ентеробіоз, де виявляють яйця, цисти, личинки паразитів.

Імунологічні аналізи крові дають можливість виявити наявність антитіл до гельмінтів.

Імуноферментний аналіз має високу чутливість та специфічність, яка складає 90%. ,але можливо виявити тільки антитіла до паразитів (тобто можливо гельмінтів вже немає, а антитіла залишились або гельмінти є, а антитіла ще не сформовані)

Лікування гельмінтозу не є загальним та легким, адже для окремого гельмінта дієві різні медикаментозні препарати, а в деяких випадках курс лікування необхідно повторити через декілька тижнів. Тому приймати ліки самостійно не слід. Лікування призначає лікар.

Дуже важливо дотримуватись правил особистої гігієни – регулярно мити руки, особливо після повернення з вулиці, ретельно мити руки перед їжей, дотримуватись гігієни нігтів та тіла. Потрібно ретельно обробляти та правильно готувати продукти харчування. Слід регулярно проводити дегельмінтізацію домашніх тварин.

Сальмонельоз – гостре інфекційне кишкове захворювання, яке виникає при споживанні продуктів, заражених мікроорганізмами з роду сальмонела. Вони досить широко розповсюджені в природі, але основним місцем їх знаходження є кишечник тварин і людини.

Особливе епідеміологічне значення має здатність сальмонел не тільки досить стійко зберігатися, а й розмножуватись у продуктах харчування.

При оптимальній для розмноження мікробів температурі 20- 37°С,через 4-6 годин незначне зараження продуктів перетворюється на масивне забруднення. При температурі 5°С розмноження сальмонел повністю припиняється. Слід підкреслити, що навіть при масивному обсіменінні сальмонелами м’яса, молочних та інших продуктів помітних змін їх кольору, запаху, смаку, консистенції не спостерігається.

Джерелом інфекції є різні тварини: рогата худоба, свині, вівці, коні, собаки, коти, гризуни /щурі, миші/, птиця, особливо водоплавна (качки, гуси). Можливе також зараження від людини, яка є носієм сальмонел. Збудників хвороби часто переносять мухи, таргани, оси. Захворювання виникає при вживанні будь-якого продукту, якщо він містить велику кількість сальмонел.

Найчастіше сальмонельоз у людей виникає в результаті споживання зараженого м’яса і м’ясних продуктів, при цьому велике значення мають способи кулінарної обробки м’яса. Небезпеку становлять м’ясні вироби з фаршу, ліверні ковбаси, холодець, паштети.

Захворювання на сальмонельоз може бути пов’язано зі споживанням інфікованого молока, м’яса птиці, яєць та виготовлених із них виробів. У яйцях здорової птиці, як правило, не буває мікробів, вони добре зберігаються у прохолодному сухому приміщенні.

Джерелом зараження може бути риба та страви з неї. Відомі випадки захворювань після вживання риби гарячого коптіння, оселедців пряного посолу, смаженої риби, виробів з рибного фаршу та інш. Найчастіше харчові сальмонельози, як і інші кишкові інфекції, спостерігаються в літні місяці.

Час від потрапляння в організм людини збудників до появи ознак захворювання (інкубаційний період) – від 2 годин до 3 діб (частіше 5-18 годин). Що інтенсивніше накопичення сальмонел у продукті, то коротший інкубаційний період.

Захворювання зазвичай починається гостро, з підвищення температури до 38-40°С, з’являються головний біль, слабкість, втрата апетиту, біль у суглобах. Зразу за цим приєднується біль у животі, нудота, блювання, пронос (іноді до 10-15 разів на добу). У випорожненнях можуть бути домішки слизу і навіть прожилки крові. У дітей та осіб похилого віку переважає тяжкий перебіг захворювання. У більшості випадків хвороба закінчується одужанням. Смертельні випадки складають від 0,2 до 1%. Нерідко спостерігаються ускладнення – гастроентерит, холецистит та інш.

Для попередження сальмонельозів у нашій країні постійно здійснюється комплекс ветеринарно-санітарних, медико-санітарних та протиепідемічних заходів. Але дуже багато залежить від нас самих. Адже навіть дрібні порушення, допущені господинею при готуванні страв у домашніх умовах, мають деколи тяжкі наслідки для цілої родини.

Основне профілактичне правило дуже просте, але його слід обов’язково виконувати: всі м’ясні страви та яйця треба піддавати необхідній термічній обробці.

Температура всередині м’ясних виробів має бути не нижче 75-80°С. Страви з яловичини, свинини, риби слід ретельно варити, парити, смажити, краще невеликими шматками. М’ясо курей та іншої свійської птиці слід варити до повної готовності, не менше як 30 хвилин. Можна тушкувати, але не смажити. Страви, приготовлені в духовці, вживають без обмежень.

Щоб не допустити захворювання при вживанні холодцю, зварене м’ясо після подрібнення слід повторно прокип’ятити в бульйоні протягом 10 хвилин, готову страву швидко остудити і зберігати при температурі 4-8°С не більше як 12 годин.

Для знищення сальмонел яйця слід класти в холодну воду і варити: качині – 13, гусячі – 14, курячі – 10 хвилин від початку кипіння. Значну небезпеку, також, становить вторинне зараження вже готової їжі. Щоб цього не допустити не слід використовувати одні й ті ж дошки для обробки сирих і готових продуктів. М’ясорубку після пропускання сирого м’яса треба ретельно вимити гарячою водою з милом або харчовою содою, а потім ошпарити кип’ятком. У холодильнику сирі продукти не повинні стикатися з готовими стравами.

Не рекомендується готувати їжу на багато днів. Страви, які зберігалися після приготування в теплому приміщенні без охолодження,
перед вживанням необхідно прокип’ятити або підсмажити. Ті страви, які перед вживанням повторно не проварюють і не просмажують – заливне, холодець, салат, вінегрет, слід готувати в невеликій кількості, щоб з’їсти за один раз.

У попередженні сальмонельозу важливе значення має дотримання правил особистої гігієни. Законом для кожного повинне бути ретельне миття рук з милом перед виготовленням і прийомом їжі, після відвідування туалету.

Морожене м’ясо слід розморожувати не у воді, а на повітрі. Молоко та молочні продукти в літню пору слід вживати тільки після термічної обробки.

Хлібобулочні вироби треба захищати від стикання з немитими овочами, фруктами, загортати їх в папір або класти в поліетиленовий пакет.

Всі овочі, фрукти, баштанні культури, ягоди, зелень перед вживанням необхідно добре мити.

Воду слід пити тільки кип’ячену, особливо якщо вона взята не з водопроводу, а з колодязя або з іншого джерела, який легко може бути забруднений.

Ковтання води, полоскання рота при купанні в річках, озерах, ставках також загрожує гострими кишковими захворюваннями. Адже відкриті водойми можуть бути забрудненні нечистотами, які змиваються з ґрунту дощами. Тому треба твердо дотримуватись правила – ніколи не купатися в брудній стоячій воді, а тільки на спеціально відведених пляжах.

Дуже важливим є своєчасне розпізнавання захворювання. При появі найменших ознак – порушення роботи кишечнику, нудоти, загальної слабкості, навіть без підвищення температури, треба звернутися до лікаря. Самолікування абсолютно недопустиме. Багато особливо антибіотики, дають при кишкових інфекціях швидкий ефект. Хворобливі симптоми зникають, і людина вважає, що вона одужала. Однак, на жаль, це тільки здається. Неправильне лікування призводить до розвитку хронічного захворювання, різних ускладнень, зростає небезпека зараження оточуючих.

Ботулізм – це харчове отруєння, зумовлена споживанням продуктів, в яких накопичилися ботулотоксини.

Ботулізм – це харчове отруєння, яке може призвести до тяжких наслідків. Водночас, ботулізму у більшості випадків можна уникнути, дотримуючись простих харчових правил.

ПРИЧИНИ БОТУЛІЗМУ

Причиною ботулізму найчастіше стають продукти домашнього консервування – м’яса, риби, рідше – овочів. Потенційно небезпечними є усі консервовані продукти, які були погано вимиті, неправильно/недостатньо термічно оброблені, транспортувались або зберігались неналежним чином. Навіть консерви, у яких все гаразд з терміном придатності, виглядом і смаком, можуть бути зараженими: ботулізм не можна визначити за кольором або смаком, мікроорганізм, який спричиняє хворобу, не псує продукти.

Також ботулізм може виникнути внаслідок споживання в’яленої чи копченої риби та будь-яких виробів з м’яса (ковбаси, шинки тощо). Найчастіше причиною ботулізму стають в’ялені або копчені  продукти домашнього приготування, проте реєструються і випадки хвороби після вживання продуктів вироблених у промислових умовах. Це трапляється у випадку не дотримання відповідних вимог під час заготівлі, переробки чи зберігання продукту.

Значно рідше ботулізмом можна заразитись через рани, так само рідко мікроорганізм передається від матері до дитини через грудне молоко.

Наразі невідомі випадки ботулізму, пов’язані із уживанням свіжих промитих та правильно проварених чи обсмажених продуктів.

ПРОФІЛАКТИКА БОТУЛІЗМУ

Щоби вберегтися від ботулізму уникайте споживання:

• в’яленої, копченої, солоної та консервованої риби,
• м’ясних та грибних консерв,
• консервів домашнього виробництва,
• якщо не впевнені, що продукти зберігали та/або транспортували належним чином,
• якщо сумніваєтесь у якості продуктів.

СИМПТОМИ БОТУЛІЗМУ

Перші симптоми захворювання начастіше виникають через 12-24 годин після споживання зараженої їжі. Водночас, симптоми так само можуть виникнути раніше (уже через 2 години) або значно підзіше (4 доби і більше).  Що важче захворювання, то коротший інкубаційний період.

Симптоми ботулізму:

• порушення близького зору: ви не можете читати текст, але добре бачите предмети,
• сильно виражена сухість у роті,
• важко говорити (голос стає тихим, гугнявим або пропадає)
• підвищена стомлюваність, м’язова слабкість,
• запаморочення,
• короткочасні ознаки ураження травної системи (нудота, блювання, послаблення випорожнень), а потім – стадія парезу кишечнику (здуття живота, закреп),
• ураження м’язів шиї та кінцівок.

Симптоми ботулізму найчастіше з’являються поступово, немає різких підйомів температури, тому виникає ілюзія несерйозності хвороби. У подальшому з’являється порушення зору – одна з найперших ознак ботулізму (хворого турбує “сітка або туман” перед очима, двоїння предметів, важкість читання, що пов’язано з паралічем очних м’язів). Одночасно виникають спрага, сухість слизових оболонок, розлад ковтання, може змінитися тембр голосу. Хворі скаржаться на відчуття “грудки” у горлі, біль під час ковтання, подразнення в горлі – усі ці симптоми обумовлені ураженням ковтальних м’язів.

Неврологічна симптоматика триває кілька днів і супроводжується загальнотоксичним синдромом – хворі скаржаться на сильний головний біль, запаморочення, безсоння, загальну слабкість, підвищення температури тіла. У важких випадках  пацієнтів турбує відчуття нестачі повітря, тягар в грудній клітці, дихання стає поверхневим. Розвивається дихальна недостатність, що є причиною смерті при ботулізмі.

При найменшій підозрі на ботулізм негайно зверніться до лікаря. Госпіталізація обов’язкова незалежно від тяжкості хвороби.

Літо – час оздоровлення дітей. Організація літнього оздоровлення та відпочинку має велике значення для відновлення сил, поліпшення стану здоров’я дітей дошкільних закладів.
В нашому садочку літньої пори діти частіше бувають на свіжому повітрі, на майданчиках. Адже саме тут відбуваються основні оздоровчі моменти.
Використати цей період необхідно дбаючи про повноцінне загартування повітрям, сонцем і водою. Ці природні чинники треба задіювати помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур: 
· системність,
· послідовність, 
· регулярність, 
· урахування стану здоров’я та 
· емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур

Загартувальні процедури

Загартування – один із найважливіших заходів профілактики захворювань, зміцнення здоровя дітей. Важливою умовою загартування є послідовність і систематичність проведення різних процедур: до водних і сонячних ванн діти можуть переходити лише після того, як звикнуть до аовітряних ванн. До обливання можна переходити тільки тоді, коли вони звикнуть до обтирання, а до купання – коли звикнуть до обливання.

Загартування повітрям

· повітряні ванни в приміщенні (діти мають їсти, гратися і спати в теплу погоду при відчинених вікнах);

· повітряно-сонячні ванни(на прогулянках, які організовують кожного дня по два рази. Проводити прогулянки слід за будь-якої погоди. При загартуванні повітрям дуже важливо правильно одягати дитину – відповідно до сезону і погоди, щобзабезпечити їй вільну рухливість і необхідний тепловий комфорт. У теплі дні організовують ігри середньої рухливості, щоб діти не перегрівалися);

Загартування водою

· обтирання (починати загартування водою можна з вологого обтирання (1-2 хвилини) спочатку з рук, шиї. Далі обтирати допояса, потім ноги. Температура води від +32ْС, +28ْС до +22ْС, +20ْС. 

· купання( у гумових басейнах, встановлених на майданчиках);

Загартування сонцем

· Абсолютним протипоказанням до проведення сонячних ванн є температура повітря +30 ْС.

· Після сонячних ванн, а не до них, дітям призначають водні процедури.

Заняття з фізичної культури

Влітку заняття з фізкультури мають відрізнятися динамічністю, швидкою зміною діяльності. Вихідні положення не повиннібути стабільними, раз і назавжди закріпленими за даними вправами, їх треба частіше змінювати.

Ранкова гімнастика

· У залежності від погоди змінюється темп проведення вправ, а інколи вихідні положення.

Ігри

Народні (згідно з вимогами програми, атрибути виносити на майданчик).

Взимку ми чекаємо літо, а влітку все частіше згадуємо про зиму. І не дивно! Літо в останній час не те, що радує своїм сонечком, а часом приводить в жах нестерпною спекою. Як врятувати себе від спеки думає кожен, але як врятувати від спеки свого малюка – це питання є найбільш хвилюючим для будь-яких батьків. Адже перегрів не менше небезпечний, ніж переохолодження.

Спробуємо дати Вам декілька простих рекомендацій, які допоможуть знайти вихід батькам, якщо дитині жарко.

Збираючись на прогулянку, у дитини (незалежно від його віку) повинен бути головний убір, але тільки світлого кольору і з натуральних тканин. Те ж саме стосується і одягу, в якій малюк буде на вулиці або в будинку. Лляні, бавовняні платтячка, маєчки або шортики краще пропускають повітря і запобігають появі пітниці (а в будинку малюк взагалі може гуляти в одних трусиках і без шкарпеток). У спекотні дні не варто грати в активні ігри, тренувати вестибулярний апарат у дітей.

Виходити на вулицю жарким літом бажано тільки до 11 години ранку і після 16 годин дня. Перебувати на вулиці в інший час не рекомендується навіть дорослим, так як сонце в цю пору стає особливо безжалісним до нашої шкіри.

Не потрібно чекати, коли дитина сама повідомить вам, що їй жарко. Іноді маленькі діти так заграються в пісочниці, що навіть не помічають палючих променів сонця, і ситуація може стати небезпечною. Якщо ви помітили, що у дитини стали вологими волосся, спітнів лоб, почервоніло обличчя і інші ділянки шкіри, то негайно йдіть в тінь, а найкраще додому. Малюка необхідно роздягнути, зробити обтирання вологим рушником і дати попити води. Але ні в якому разі не влаштовуйте йому рятівний прохолодний душ. Перегріте тіло отримає стрес, а це вірний шлях до різних простудних захворювань. Також не варто тут же включати кондиціонер і направляти потік повітря на дитину.

У спекотні дні дуже хочеться пити, і наші діти не виняток. Вони можуть нескінченно прикладатися до пляшки або до баночці з соком. Тут також необхідний контроль батьків. Те, що рідина є порятунком у спеку, це так, але при правильному її вживанні. В іншому випадку з надмірною її кількістю нирки можуть не впоратися, і з’явиться набряклість. Пити соки, воду, дитячі молочні суміші, компот із сухофруктів, остиглий чай (але тільки не солодку газовану воду) треба дозовано: десь по півсклянки щогодини, а під час їжі можна і більше.

Часто наші квартири є справжніми теплицями, що призводить до бажання переселитися у ванну під холодний душ. Але нашим діткам таким чином не допоможеш. У цьому випадку необхідно знайти для малюка найпрохолодніше місце для ігор, періодично провітрюючи кімнату або включати кондиціонер. Багато батьків дозволяють своїм дітям грати при відкритих кватирках або вікнах. У цьому випадку потрібно стежити, щоб дитина не потрапляла в зону протягів, а також була привчена до таких видів «повітряних ванн», інакше не уникнути плачевних наслідків. Ці моменти стосуються і сплячої дитини.

Також можна купити для малюка дитячий басейн, це дозволить їй отримати додаткову прохолоду, плескаючись у водичці або навіть купаючись у ній. Звичайно, розміри квартир не завжди дозволяють зробити таку вільність. Але навіть звичайному тазику з водою ваша дитина буде невимовно рада. І забудьте в цей момент про порядок у кімнаті, ви теж багато чого віддали б за насолоду прохолодою.

Серед рекомендацій МОЗ:

– залишатися вдома, якщо хворієте (у разі погіршенні стану – звернутися до  поліклініки чи сімейного лікаря);

– чхаючи чи кашляючи, прикривати рота зігнутим ліктем, а краще – одноразовими серветками;

– якнайчастіше ретельно мити руки з милом (щонайменше 20–30 сек.) / обробляти спиртовмісним антисептиком;

– намагатися не торкатися руками обличчя, зокрема носа й очей;

– уникати близького контакту з тими, хто має гарячку / кашель;

– очищувати й дезінфікувати поверхні й предмети, яких ви часто торкаєтеся: дверні ручки, стільниці, мобільні телефони тощо;

– захворівши – залишайтеся вдома,  пийте багато води, тримайтесь якомога далі від людей та носіть одноразову маску.

І, звісно, отримуйте інформацію з офіційних, перевірених і гідних довіри джерел, зберігайте спокій та не піддавайтеся паніці. Якщо не нехтувати профілактикою – шанс захворіти скорочується в рази.