Співаєте дітям? Так тримати!

або

Чим батьківський спів важливий і корисний для дитини

Нормалізує психологічний та фізичний стан

Спів дорослого дитині – це універсальне явище в усіх світових культурах. У дітей із народження «вбудована» увага до співу, а в батьків – прагнення співати дітям і в такий спосіб транслювати свою любов і турботу. Можливо, дорослі інтуїтивно відчувають те, що підтверджують дослідження: спів набагато дієвіше, ніж слова, заспокоює дитину й поліпшує її фізичний стан.

Усе це працює не лише із немовлятами, а й з дітьми дошкільного віку й старше. Прикро, що здебільшого співочого настрою батьків вистачає максимум на перший рік життя дитини – на колискові перед сном. Потім мамину пісню замінює ютуб. А між тим старші діти вже можуть не просто слухати батьків, а й співати разом з ними. І це веде нас до наступного пункту – спільної діяльності батьків і дітей і соціальному зв’язку між ними.

Укріплює родинний зв’язок

Родинний спів – це живе втілення зв’язку поколінь; спосіб створити спільний безпечний простір комунікації та єднання багатьох членів сім’ї. дивно, але саме цього співочого» способу спілкування, який ще недавно був для українців найприроднішим, – багатьом родинам зараз не вистачає. Тож музичний керівник, як ніхто, у змозі підштовхнути батьків вихованців до того, щоб започаткувати цю традицію або активніше підтримувати її.

Якщо в сім’ї з’являється молодша дитина, спільний родинний спів може допомогти старшим дітям «привітати» нового члена сім’ї, легше призвичаїтися до нового учасника сімейної традиції.

Пісня – це особливий тип мовлення. Колискові, забавлянки, ритмічні скоромовки містять знакові інтонаційні звороти рідної мови. А отже, коли батьки співають дитині народні пісеньки, то здійснюють велику роботу:

-         демонструють дитині, як улаштована мова;

-         готують дитячі вушка, голос та загалом мозок до того, щоб працювати з мовленням, формувати думки словами;

-         формують і збагачують словник дитини.

Позитивний поштовх отримують і  суто музичні здібності – розвиваються звуковисотний та ритмічний слух, здатність чисто співати.  А ще, спів дітям та з дітьми – це найефективніший шлях формувати дитячу здатність комунікувати.

Згадаємо ще одну перевагу: дитячі пісні часто інтуїтивно поєднують з рухами та жестами, танцювальними елементами. Навіть якщо дорослий нічого не знає про музичне виховання, він супроводжує свій спів принаймні рухами рук та пальців. Дитина прагнутиме повторювати – і це стимулює її просторове мислення, вона навчатиметься координувати рухи свого тіла.

У всіх людей у мозку від народження працює механізм, який змушує прислухатися до мелодичних та ритмічних патернів, налаштовуватися на них. Коли людина чує, або передчуває внутрішнім слухом розвиток музики – це активує зони мозку, пов’язані з відчуттям задоволення й винагороди. А це, своєю чергою, допомагає утримувати емоційну рівновагу й свідомо фокусувати увагу.

Уміння регулювати власний емоційний стан та фокусувати увагу неодмінно знадобляться дітям у житті, зокрема під час навчання. Водночас це має перевагу й для батьків: із дитиною, яка вміє регулювати свої емоції, простіше домовитися. А ще – її поведінка комфортніша для всіх членів родини й насамперед для неї самої.

Коли батьки співають – це добре не лише для їхньої дитини, а й для них самих! Недарма більшість людей полюбляють співати. Ми відчуваємо, що в цій діяльності є щось здорове й корисне – і дослідження це підтверджують. Отже, регулярний спів:

-         полегшує стрес, знижує рівень кортизолу в крові;

-         стимулює імунну відповідь;

-         поліпшує роботу легень, допомагає позбавитися хропіння;

-         створює відчуття товариськості, безпеки, спільного сенсу – коли люди співають у групі;

-         стимулює пам’ять;

-         допомагає впоратися з переживаннями;

-         тренує дикцію.

У підсумку процитуємо дослідницю Сандру Трегуб: «Я нікого не примушувала б співати. Просто людям варто робити те, що приносить задоволення, – і ділитися цим зі своїми дітьми».

Підготувала Олена Коротченко

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ.

ПОРАДИ МУЗИЧНОГО КЕРІВНИКА.

Кілька причин приділити увагу музичному розвитку дитини.

Є вагомі причини, про які повинні знати всі сучасні батьки: 

• музичні заняття виховують волю і дисципліну

Займатися на інструменті треба постійно без перерв, зимою і літом, у будні і в свята, з наполегливістю чемпіонів спорту. На відміну від спортсменів, граючи на роялі, неможна зламати шию, ногу, руку. Увага, суворі батьки! Музика – це виховання характеру без ризику травми. Як добре, що це можливо!

• музичні заняття розвивають математичні здібності

Дитина просторово мислить, потрапляючи на потрібні клавіші, маніпулює абстрактними звуковими фігурами, запам’ятовуючи нотний текст, і знає, що в музичній п’єсі як в математичному доведенні: ні відбавити, ні добавити! Не випадково Ейнштейн грав на скрипці, а 70 %  професорів фізики і математики Оксфорду є членами музичного клубу університету. Увага, батьки майбутніх математиків і інженерів! Музикувати приємніше, ніж розв’язувати складні задачі з-під репетиторської палки.

• музика і мова близнюки-браття

Вони народилися один за одним: спочатку старший – музика, а потім молодший – мовлення, і у нашому мозку продовжують жити поряд. Фрази і речення, коми і крапки, питання і оклики є і у музиці, і у мовленні. Ті, хто грає, чи співає краще говорять і пишуть, легше запам’ятовують іншомовні слова, швидше засвоюють граматику. Тургенєв, Стендаль, Леся Українка, володіли не однією іноземною мовою, радятьусім майбутнім поліглотам музику.

• музика розвиває мислення

Музика структурна та ієрархічна: великі твори розпадаються на менші частини, які в свою чергу діляться на невеликі теми і фрагменти, а ті на фрази і мотиви. Стихійне розуміння музичної ієрархії полегшує розуміння комп’ютера, також суцільно ієрархічного і структурованого. Психологи довели, що маленькі музиканти, учні знаменитого Шиніці Сузукі, можливо не так помітно розвинули слух і пам’ять, як випередили своїх однолітків за рівнем структурного мислення. Музика веде до вершин комп’ютерних наук, не випадково фірма Microsoft надає перевагу співробітникам з музичною освітою.

• музичні заняття розвивають навики спілкування, 

або комунікативні навики. Навчаючись дитина-музикант знайомиться з галантним Моцартом, задиркуватим Прокофьєвим, мудрим Бахом. Виконуючи твори, їй доведеться перевтілитися і донести до слухачів характер, манеру, голос і жести.

• музиканти щиросердні і водночас мужні

Як стверджують психологи, музиканти-чоловіки чуттєві, як дами, музиканти-жінки стійкі і тверді духом, як чоловіки. Музика пом’якшує норов, проте щоб досягти успіху потрібна мужність.

• заняття музикою привчають “вмикатися по команді”

Положення артиста на сцені привчає до максимальної готовності “на замовлення” і дитина з таким досвідом не завалить серйозний екзамен, доповідь, інтерв’ю при прийомі на роботу.

• музичні заняття виховують маленьких “цезарів”,

що вміють робити кілька справ водночас. Музика допомагає орієнтуватися у кількох одночасних процесах: так піаніст, що читає з листа робить кілька справ – пам’ятає про минуле, заглядає в майбутнє і контролює теперішнє. Музика привчає мислити і жити в кількох напрямках. Малюку-музиканту легше, ніж іншим бігти по декількох життєвих доріжках і кругом бути першим.

• музика – найкращий шлях до успіху

Чому?  Читайте вище! Не дивно, що музичним минулим відзначено багато знаменитостей: Агата Крісті своє перше оповідання присвятила тому, як їй важко грати на фортепіано на сцені; Кондоліза Райз любить виступати у своєму сліпучому концертному платті, Білл Клінтон вважає, що без саксофону ніколи не став би президентом. Придивіться до успішних людей у будь-якій галузі, спитайте, чи не займались вони в дитинстві музикою, хоча б недовго і без особливого захвату? Звісно, займались. І у нас є кілька причин наслідувати їх надихаючий приклад!

Пісня -забавлянка

ГУСИ
Гуси, мої гуси,
Де були?
— В бабусі.
— Чим вас частували?
— Кашку нам давали.
— Як же ви бабусі
Дякували, гуси?
—Ми їй ґелґотали —
Пісеньку співали.

GCompris – велика колекція навчальних ігор та вправ для дітей від 2 до 10 років.

Деякі з вправ представлені в ігровій формі, а й вони є навчальними.

Ось список деяких категорій діяльності з деякими прикладами:

• основи комп’ютерної грамотності: використання клавіатури і миші;  падаючі букви;  …
• читання: практика читання;  вивчення іноземних мов …
• арифметика: основи рахунку;  Таблиця множення;  додавання і віднімання;  …
• основи фізики: електрика;  круговорот води;  підводний човен;  …
• географія: країни, регіони, культура …
• гри: шахи;  з’єднай крапки;  судоку;  гри на розвиток пам’яті; …
• інше: кольори, форми, шрифт Брайля, навчись говорити час …

В даний час GCompris містить більше 100 вправ, і нові знаходяться в розробці.  GCompris – вільне ПЗ, і це означає, що ви можете пристосувати його для своїх потреб, поліпшити, а найголовніше – поділитися ним з дітьми в усьому світі.

Посилання на ресурс:

https://gcompris.net/index-ru.html

Христос Воскрес!

Добрий день, шановні батьки наших вихованців. Пропонуємо вам веселі дитячі пісеньки та інший цікавий матеріал до Великодня, які ви можете виконувати разом зі своїми дітками і розважити себе і своїх родичів (звичайно дистанційно!) у святкові дні.

1. Пісні для слухання та розучування на слух:

https://www.youtube.com/watch?v=4oB-W1rl4i0

https://www.youtube.com/watch?v=DU9qfomwHOs

https://www.youtube.com/watch?v=meY_AmeKqbw

1. Пісня (+) з текстом:

https://www.youtube.com/watch?v=SEGACnctTHM&feature=youtu.be

1. Пісня-караоке плюс для дітей старшого дошкільного віку:

https://www.youtube.com/watch?v=q37EMdnw6N8

1. Казка «Писанка Чарівне Яйце»:

https://www.youtube.com/watch?v=LI4SZtt3Npo

1. Мультфільм про писанки:

https://www.youtube.com/watch?v=MRg0z063aZM

Дякую за увагу! Веселих свят!

Музичний керівник ДНЗ №50 «Світлофорчик» Черкаської міської ради

Коротченко Олена Володимирівна

Навіщо дитині потрібна музика? На це запитання відповідають не педагоги, а й батьки. Звісно, скажуть вони, ми хочемо бачити своїх дітей всебічно розвиненими, гармонійними особистостями. Але що саме приховується за цими словами? Загальне уявлення, звичайно, є у всіх, але у кожного своє.

Нині ситуація в дитячий музичній педагогіці нагадує вислів з однієї казки: „піди  туди, не знаю  куди”. Але ж деякі талановиті, творчі педагоги самі знаходять незвичайні, цікаві форми роботи з дітьми. Їх успіх у музичному вихованні пояснюється розумінням інтересів і потреб дитини.

Діти, в свою чергу, завдяки таким педагогам, розкривають свої серця, перетворюючись у ельфів, які розуміють „мову вітру і квітів”, а також „бачать музику” і „танцюють вірші”. Такі педагоги вносять у практику музичного виховання свій досвід.

Ключем до розвитку дитячої музичної творчості може бути система К.Орфа, основними тезами якої є:

-         ставитися до дитини, як до особистості, поважати її та приймати будь-які її індивідуальні вияви;

-         створювати на заняттях атмосферу гри.

Елементарне музикування з інструментами К.Орфа як одна з найцікавіших форм музичної діяльності дошкільників вже практикується муз керівниками в дитячих садках.

Захоплення дітей таким музикуванням, їх бажання грати та співати є настільки сильним, що вони не помічають тієї великої навчальної роботи, яка проводиться з ними в процесі музикування.

Добре розуміючи, що будь-яке музикування неможливе без попередньої копіткої роботи з оволодіння елементами музики, потрібно на кожному занятті поєднувати елементарне музикування з навчанням найпростіших елементів музичної мови. Проте головним є саме музикування, бажання дітей „спілкуватися” з музикою, співати та грати колективно, дістаючи від цього задоволення.

Головні завдання, які  ставить перед собою музкерівник на занятті:

-         допомогти дітям увійти в світ музики, відчути і пережити її чуттєво;

-         сприяти практичному засвоєнню музичних знань;

-         створити передумови до формування творчого мислення;

-         розвивати творчу уяву та фантазію дітей;

-         формувати у дітей риси характеру, що сприяють самоствердженню особистості, самостійності та свободи мислення, індивідуальності сприйняття.

Ефектним є поєднання музичної педагогіки К.Орфа з сучасними методами дитячої музичної педагогіки. Допомагають у розв’язанні завдань виховання творчих музичних здібностей дітей два основоположних методи – метод активізації творчих здібностей дитини та метод моделювання музичної мови.

Метод активізації творчих здібностей – це керована педагогом дитяча творчість та створення умов для її вияву, що сприяє формуванню креативності та незалежності мислення.

Метод моделювання – це спосіб або механізм навчання дітей музичної грамоти. Моделюватись різними способами можуть ритмічні та звуковисотні відношення, темп, ритм тощо. Без використання моделювання надто складно навчати дітей елементів музичної грамоти.

Заняття з розвитку творчих музичних здібностей дітей слід проводити, поєднуючи два таких важливих розділи, як навчальне та творче музикування.

1. Навчальне музикування – це ознайомлення дітей з найпростішими елементами музичної мови та навчання дітей вмінню практично використовувати їх у роботі над формуванням звуковисотного слуху та метро ритму.

2. Творче музикування – це імпровізаційно-творча „гра в музику” в найрізноманітніших формах, поєднуючи музику, мову та рух. Мета цього музикування полягає в розвитку творчих здібностей дітей та їх навчання дії. Саме тому воно формою та змістом більшою мірою відповідає природі дітей дошкільного віку та принципам ігрових методик, наявних у світовій практиці.

Основними видами діяльності на заняттях з елементарного музикування є: спів, гра на дитячих музичних інструментах, мовно-ритмічні ігри та вправи, творчість у пластиці та русі. Окремо потрібно розглянути такий розділ, як активне слухання музики. Сучасна дитяча музична педагогіка дедалі частіше рекомендує не просто пасивно слухати музику, а поєднувати сприйняття музики з будь-яким рухом. Слухати музику і одночасно і одночасно чути її, реагувати діями на окремі її елементи – метр, ритм, динаміку тощо – це і є активне слухання музики. Багатим і мудрим джерелом таких комунікативно-рухливих ігор є український фольклор, як поетичний, так і музичний.

На музичному занятті дитині потрібно дати можливість бути самим собою. Дітям потрібна музика, а не розмови про неї. Хіба це не найважливіше?

Тому головним на музичних заняттях не є створення музичних шедеврів, а сам творчий процес. Творчість дітей тут розуміється як вміння і бажання зробити щось по-своєму. „Зіграй, станцюй, як ти хочеш”, – ці магічні слова відчиняють перед дитиною ворота у світ фантазії. Важливо співати, гратись, рухатись, придумувати, змінювати, слухати власне виконання та виконання інших дітей. Можливість зробити по-своєму (добре придумав, цікаво продемонстрував, гарно повторив) дає змогу дитині бути індивідуальною, неповторною.

Творче музикування допомагає грати багатопланово – грати і грати: грати на інструментах з елементами музики ( ритмом, тембром, динамікою), грати один з одним, розігрувати сюжети пісень, грати разом, створювати ту неповторну атмосферу спілкування, в якій всім затишно і весело.

Велику увагу на музичних заняттях приділяють музикуванню з використанням „звуків жестів”. Звукові жести – це гра звуками свого тіла: плескання, клацання, тупання, цокання. Ці „інструменти”, якщо їх можна так назвати, надані людині природою. Наприклад, на занятті діти пригадують невеличкий вірш, можна запропонувати його озвучити. На допомогу приходять „звучні жести”. Діти розуміють, що вірш можна декламувати і водночас плескати руками по колінах або клацати пальчиками першу частину, а другу тупати ногами. Можна лише уявити собі, скільки варіантів складають діти! цей вид музичної діяльності доступний, і важливо те, що він розвиває творчі здібності кожної дитини, особливо у взаємозв’язку з мовою і рухом.

Результатом творчої діяльності на занятті стають різні види імпровізації. Рухові, інструментальні, інтонаційно-мовні імпровізації та різні їх комбінації, правильно організовані муз керівником, допомагають практично вирішити питання, важливе для музичної педагогіки, – вчити і виховувати через творчість. Дитячі імпровізації є колективними. Вони дають можливість кожній дитині знайти своє місце, незалежно від рівня її музичних здібностей. Роль дитини може бути дуже невеликою, або й навіть простою. Але важливою є участь у музикуванні.

Окремо потрібно наголосити на музичних інструментах. Використовуючи звичайні, фабричні інструменти, потрібно використовувати також інструменти, виготовлені з природного матеріалу. Музичні іграшки допомагають дитині зрозуміти, звідки і як саме народжуються звуки. Ігровий світ можна озвучити звичайними ігровими інструментами. Наприклад, прокидається вранці сонечко – легеньке побрязкування на залізній паличці. Голос кікімори діти можуть показати, зігравши на звичайному свистку.

Творчо підійшовши до використання саморобних музичних інструментів, можна навіть озвучити якусь казку.

Ожин з видатних західних психологів А.Маслоу пасав: „Ми мусимо вчити дітей бути творчими особистостями, здібними до сприйняття нового, а також до вміння імпровізувати”. Нам нині потрібно виховувати дитину, яка відчуває себе сильною, сміливою. У час швидких змін діти мають вірити в свої сили, не боятися пробувати і помилятися, варіювати, аж поки не буде знайдено правильне рішення.

Формування інтелектуальної готовності дітей засобами мистецтва

Нотні знаки

Знайти правильну клавіатуру

Вчимо назви нот

Фантастичний музичний інструмент

Шукаємо музичні інструменти

З`єднай ноти – вгадай фігуру

Дитина не повинна пасивно спостерігати оточуючий світ, вживати готову їнформацію і копіювати її.  Саме від творчих людей залежить розвиток суспільства.

Перші творчі здібності особистості проявляються в дошкільному віці. Перед муз. керівником стоїть задача знайти шляхи своєчасного прояву у кожної дитини інтересів, природних задатків, здібностей і створити оптимальні умови для їх розвитку. І визначати конкретні сфери творчого потенціалу.

Як відомо, музика – вид мистецтва, який суттєво впливає на становлення особистості. Вона збагачує почуття дитини, сприяє оволодінню вмінням відчувати ритм, і мелодію твору, формує здібності адекватно реагувати на них своїм голосом і рухами, розвиває інтерес до різних музичних інструментів і бажання на них грати.

Головне в музичному розвитку дошкільнят- повести дитину в різнобарвний світ музики, навчити дитину жити „нею”. Завдання педагога полягає в тому, щоб дитина робила це не тому, що так треба, а щоб дитина сказала:” Я буду робити це тому, що хочу, тому, що це мені інтересно.”

Допомогти дитині відчути красоту і силу впливу музики – це важливе завдання. Спробувати частково вирішити це завдання допоможе „Програма художньо-естетичного розвитку й виховання дошкільників”. Головне у цій програмі-розвиток чуттєво-емоційної сфери дитини у взаємозв׳язку з морально-інтелектуальним.

Музичне виховання- частина естетичного виховання дитини. Естетичне виховання проходить через ознайомлення дітей з різними видами мистецтва (музика ,образотворче мистецтво, театр, хореографія, література, фольклор). Музика розвиває музичну культуру і формує позитивні якості особистості. Музика в більшій ступені, ніж інший вид мистецтва доступний дитині.

Під час слухання музики розвивається таке поняття, як емоційно образний зміст музики. Тобто діти знаходять зв׳язок між засобами музичної виразності і змістом музики. Розвивая виконавскі навички дітей ми співаємо без супроводу.

Відомо, що пісенна творчість направлена на розвиток тих чи інших музичних здібностей. І коли вже діти мають певний досвід музичної імітації, вони можуть виконувати ,наприклад музично-пісенну пластичну гру „Зайчик.”,”Зайчик-побігайчик”, „Вовчик”, „Кішка та собачка.”і т.д.

В музично-дидактичних іграх діти проспівують слова привітання з певною інтонацією та емоцією, вибирають потрібний темп і ритм.

Ефективними видами занять, які дозволяють дитині розкритися повніше і яскравіше як особистості, являються розвивальні, домінуючи, комплексні, тематичні заняття.

Розвитку особистості дитини, сприяють дитячі музичні свята. Основою свята  є гра, веселе дійство, де є вільна музична діяльність. Викликаючи емоції радості, свята- закріплюють знання дітей про оточуючий світ, розвивають мову дитини, творчу ініціативу та естетичний вкус.

Підводячи підсумок скажу, що музика займає особливе місце у вихованні дошкільників. Головний принцип- це оптимальне співвідношення навчання та творчості

Багато дітей дуже ємоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх уявленнях, в активнім прояві своїх почуттів. Ті, хто зблизька спостерігає життя маленьких дітей, знає з яким натхненням вони співають,танцюють.

Інтерес до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них з великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики нібито байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, в них немає слуху і розвивати його безперспективно.

 Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо розбудити інтерес і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує і життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні передачі по  радіо та телепередачі. Якщо є можливість – водити дитину на концерти.

Треба дотримуватись того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:

-яка це музика, весела чи сумна, спокійна чи навпаки схвильована, про що музика може розповісти? Що під неї хочеться робити?

Іноді не називаючи твір, пропонувати дитині назвати його. Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвивають їх творчі здібності.

Розвивати вміння емоційно переживати музику допомогає також читання казок, оповідань, тому що переданий словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.

Діти дуже люблять повторно слухать музику, яка їм сподобалась. Іноді можно загадати загадки: співати мелодію без слів і запитати, яка це пісня. Таким чином потрошку непомітно дитина привчається до музики. Внаслідок такої роботи батьки зрозуміють те, що дітей без слуху немає. Є діти у яких ще не виявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше – співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім”ї атмосферу любові до музики, якумога схвалювати потребу дитини проявити себе в музиці. Треба пам”ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.

Музика, як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почуттів, настрою, ідей. Слухання музики розвиває інтерес до неї, любов, розширює кругозір, підвищує музичне сприйняття. Музика для слухання буває вокальною та  інструментальною. Це можуть бути пісні виконані батьками, чи музичні твори у грамзапису, аудіо та відео записи. Для кращого запам”ятовування пісні чи музичного твору, можна асоціювати його з тим, що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула. Дуже гарно запам”ятовують діти пісні з мультфільмів, тому, що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя. Батьки повинні вчити дитину любити пісню, насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цінність.

Для розвитку ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами. Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки, палички, камінці, капронові пляшечки чи коробочки, які  наповнюють крупою, горохом, квасолею. І граючи на такому інструменті, дитина покращує виконання пісні і  одержує велике задоволення.

Для розвитку танцювальних навичок потрібно як умога більше розвивати у дитини потребу в рухах. Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення.

Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.