Документи

Заклад дошкільної освіти №50 “Світлофорчик” Черкаської міської територіальної громади.

Результати діагностики проведеної практичним психологом за 2025-2026 навчальний рік.

2-3рік життя

Результати за рік

індивідуальна діагностика нервово-психічного розвитку, що  досліджує за наступними блоками: розуміння мови, активне мовлення, сенсорика, (кольори/фігури), конструювання, ІЗО, гра, рухи, навички.

Аналіз результатів показав, що більшість дітей перебувають у межах вікової норми за основними критеріями розвитку психічних процесів. Результати індивідуальної діагностики нервово-психічного розвитку у дітей 2-3.р.ж.: Ігрупа – 31,12%(високий рівень), ІІ група 62,23%(достатній), ІІІгрупа- 6,67%(початковий) Було охоплено 45дітей (групи №№1, 2, 3,6).

Серед дітей, що не відповідають віковим показникам найбільше приділялась увага розвитку: мовлення, сенсорика, навички гри та самообслуговування.

5рік життя

Психодіагностичною роботою було охоплено 27 дитини 5го року життя з метою визначення рівня сформованості основних психічних процесів у дітей п’ятого року життя (вікова група 4–5 років) було проведено комплексне психологічне обстеження. Дослідження мало на меті виявлення стану розвитку сприйняття, пам’яті, уваги, мислення, мовлення та уяви як базових механізмів пізнавальної діяльності, що лежать в основі інтелектуального, емоційного та соціального становлення дитини.

У контексті загальної концепції дошкільної освіти, що орієнтована на розвиток компетентної, емоційно врівноваженої та пізнавально активної особистості, отримані результати дозволяють не лише виявити рівень розвитку дітей на певному віковому етапі, а й задати вектор для подальшої розвивальної та корекційної роботи.

Аналіз результатів показав, що більшість дітей перебувають у межах вікової норми за основними критеріями розвитку психічних процесів. Результати індивідуальної діагностики розвитку психічних пізнавальних процесів у дітей 5.р.ж.: високий рівень – 18,52%, достатній рівень – 62,97%, середній рівень – 14,87% і початковий рівень – 3,71%  Було охоплено 58 дітей (групи №№4, 9, 10).

Рекомендації вихователям

1. Використовувати дидактичні ігри на розвиток уваги та пам’яті (знайди відмінності, запам’ятай послідовність, що змінилося).
2. Розвивати мислення через вправи на класифікацію, порівняння, узагальнення, логічні задачі.
3. Активізувати мовлення через бесіди, складання розповідей, театралізовані ігри.
4. Створювати проблемні ситуації для стимулювання пізнавальної активності.
5. Залучати до сюжетно-рольових ігор для розвитку уяви та соціальних навичок.
6. Забезпечувати індивідуальний підхід з урахуванням темпу діяльності дитини.
7. Проводити регулярний моніторинг динаміки розвитку.

Рекомендації батькам

1. Щоденно читати дитині та обговорювати прочитане.
2. Грати у розвивальні настільні та словесні ігри.
3. Тренувати пам’ять через вірші, лічилки, доручення.
4. Розвивати дрібну моторику (малювання, ліплення, конструювання).
5. Заохочувати самостійність, підтримувати пізнавальні запитання.
6. Обмежувати надмірне використання гаджетів.
7. Дотримуватися режиму дня та повноцінного відпочинку.

6йрік життя

На кінець навчального року

Психодіагностична робота включала в себе виконання графічних завдань показало, що діти достатньо аналізують зразок, розкладають на складові елементи, визначають послідовність зв’язків цих елементів і точно відтворюють його. Труднощі  викликали у дітей із наслідуванням письмових зразків, що пов’язано з психофізіологічними особливостями дітей 6р.ж., а саме недостатнім розвитком просторового сприймання, розвитком координації руху руки, слабкою сформованістю дрібних м’язів кисті.

Дослідження мотиваційної готовності до школи показало, що загалом діти мають високий рівень мотивації до навчання у  школі. Основними мотивами до навчання у школі для дітей є: навчальний мотив, тобто у дітей вже сформовані уявлення по відношенню до школи і діти вже починають приймати позицію учня; соціальний мотив, тобто діти усвідомлюють для чого потрібне навчання у школі; мотив отримання гарних оцінок; частина дітей має ігровий мотив до навчання.

Мета дослідження: діагностувати рівень розвитку психічних пізнавальних процесів у старших дошкільників.

Предметом дослідження є загальна обізнаність, психічні пізнавальні процеси, а саме : мислення, пам’ять, увага, сприймання, дрібна моторика рук.

 Результати індивідуальної діагностики розвитку психічних пізнавальних процесів у дітей 6.р.ж. та підготовки до школи: високий рівень – 12%, достатній рівень – 58,6%, середній рівень – 23,3%.

Таким чином, у більшості дітей 6 р.ж. переважають високий та достатній рівень розвитку психічних пізнавальних процесів.

Рекомендації вихователям та батькам:

1. Використовувати дидактичні ігри з чітко вираженими правилами.
2. Для поліпшення процесу пам’яті виховувати в дітей прийоми осмисленого запам’ятовування і пригадування, уміння: аналізувати, виділяти у предметах зв’язки, ознаки, порівнювати предмети та явища між собою, знаходити в них подібності та відмінності; здійснювати узагальнення, поєднувати різні предмети за якимись загальними ознаками; класифікувати предмети та явища на основі узагальнення; встановлювати значеннєві зв’язки між пропонованими об’єктами для вивчення й навколишніми предметами.
3. Використовувати сюжетно-рольову гру, конструктивну діяльність, включати в роботу малювання за власним задумом дітей, або за темою без візуального зразка.
4. Включати в заняття завдання, що потребують тривалого зосередження: намалювати місто, побудувати складний міст, прослухати і переказати казку, тощо.
5. Учити дитину вирішувати інтелектуальні завдання за допомогою дії, заохочуючи ініціативу, стимулюючи допитливість, намагання взаємодіяти з різноманітними предметами, бажання дізнаватись про них щось нове.

Групова діагностика оцінки емоційного стану за типом зміни кольорової чутливості за Дорофеєвою.

Метою цього  дослідження є діагностика оцінки емоційного стану за типом зміни кольорової чутливості за Дорофеєвою.

Загалом було продіагностовано 103 дітей в групах №№4,5,6,7,8,9,10,11

 На період проведення діагностики емоційний стан дітей був таким:

• найбільша кількість продіагностованих  дітей, які  переживають емоційне гальмування – незадоволення потреб, домінування негативних емоцій від стану смутку до пригніченості від заклопотаності до  тривоги   28,16% від кількості продіагностованих дітей;
• кількість  дітей, які  переживають ефективне збудження – діапазон змін від переживання почуття нетерпимості, обурення до стану гніву та люті 18,45% від кількості продіагностованих дітей;
• кількість  дітей, які  переживають функціональне збудження – емоції пов’язані із задоволення потреб. Діапазон змін від переживання почуття задоволення до захвату і тріумфу 15,54% від кількості продіагностованих дітей;
• кількість  дітей, які  переживають функціональне напруження – орієнтовні реакції характеризуються підвищенням уваги, активністю трапляються в таких випадках і ситуаціях, коли необхідно прояв подібних якостей. Оптимальний варіант функціональної системи -15,54% від кількості продіагностованих дітей;
• кількість  дітей, які  переживають функціональне розслаблення : відсутність виражених переживань. Оцінюється людиною, як спокійний стан, стійкий , оптимальний для реалізації людських контактів, стосунків, різних видів діяльності, де не потрібно напруження 14,57%від кількості продіагностованих дітей;
• найменша кількість  дітей, які  переживають ефективне  гальмування – діапазон змін від стану розгубленості, психологічного дискомфорту до страху, домінування сильних негативних емоцій 7,77%від кількості продіагностованих дітей;