КАБІНЕТ ПСИХОЛОГА
НАВІЩО ДІТЯМ ПОТРІБЕН РЕЖИМ ДНЯ?

Чимало батьків нехтують режимом дня своєї дитини. У батьків завжди напоготові стандартна відповідь: «А нам педіатр нічого про це не говорив» або «Так режим є в дитячому садку, а вдома він навіщо?». Як наслідок, до 6 років у багатьох дітей у тій чи іншій формі розвивається невротичний стан, з’являються маніпулятивні й істеричні прояви. Батьків такі обставини дратують, хоча їх можна було уникнути. Яку ж роль у розвитку дитини відіграє режим дня та чи справді так важливо його дотримуватися.
Для дітей раннього та дошкільного віку режим – основа виховання. У перші три роки життя працездатність нервової системи часто змінюється, а тому діти перебувають у постійному фізіологічному стресі. Сюди слід додати ще й ріст скелету, розвиток внутрішніх органів і головного мозку, насичене бурхливе емоційне життя й вікові кризи. Можна лише дивуватися, як дітям вдається з усім цим впоратися. Саме правильний режим і запобігає перевтомі, зміцнює здоров’я, допомагає витримати колосальні навантаження.
Що таке правильний режим дня?
Правильний режим дня – це раціональне чергування різних видів діяльності й відпочинку. Щ сто років тому педагоги й педіатри дійшли висновку, що дотримуючись режиму дня, можна виховати здорову дитину, а її розвиток спрямувати в правильному напрямі.
Утім, мало хто з батьків може похизуватися дотриманням правильного режиму дня дитини. «Яка різниця, коли він(вона) лягає спати?», «Дитина ж тата до ночі з роботи чекає», «У мене немає часу з дитиною марудитися!» – такі фрази часто лунають з уст батьків.
Якщо дитина недосипає, мало гуляє на свіжому повітрі, її працездатність знижується, вона швидко втомлюється, скаржиться на головний біль. І, як наслідок, в дитини розвивається психосоматика. Батьки починають водити її до лікарень, лікарі лікувати незрозуміло від чого. Хоча насправді проблема криється в порушенні режиму дня. А це в поєднанні з неправильними умовами виховання, несприятливим психологічним кліматом у родині часто призводить до виникнення в дитини невротичних процесів, тобто відхилень в її душевному здоров’ї.
До симптомів дитячого неврозу належать:
 тривожність;
 поганий сон;
 відставання у фізичному розвитку;
 дратівливість;
 неадекватні реакції;
 нервові тики;
 кишкові кольки.
За недотримання послідовності й часу проведення режимних моментів у дитини можуть виникнути також складнощі з формуванням культурно-гігієнічних навичок і навичок охайності.
Часто на прийомі у лікаря батьки, які витратили чимало коштів на лікування дитини, не можуть повірити в те, що достатньо відновити режим дня й симптоми незрозумілої хвороби зникнуть. Вони відмовляються брати на себе батьківську відповідальність і продовжують «заліковувати» дитину, хоча насправді лише погіршують її стан. Як свідчить досвід, таких батьків більшість. Через це дитина стає заручником психоемоційної незрілості дорослих, їхнього низького духовно-культурного й інтелектуального рівнів.
Повноцінний сон
Повноцінний сон має достатню для відповідного віку тривалість і глибину, як-от:
 у перші місяці життя дитина спить 20-22 години;
 у перший рік – 16-17 годин;
 у 2-3 роки – 14-15 годин;
 у 4-5 років – 13 годин;
 у 6-7 років – 12 годин.
Будь-які скорочення сну хоча б на 2 години негативно позначаються на функціональному стані мозку. У дитини знижується працездатність, опірність організму до різноманітних інфекцій, підвищується втомлюваність. Тому діти зі слабким здоров’ям або ті, які одужують після хвороби, мають спати ще більше, ніж здорові.
Нестача сну на першому році життя дитини має небезпечні відстрочені наслідки у віці 3-4 роки. Вони можуть зумовлювати:
 проблеми зі здоров’ям;
 агресивність у поведінці;
 порушення сну.
Також, аби сон насправді був повноцінним, для нього слід точно встановити час засинання й пробудження дитини. Батьки мають привчати дитину прокидатися й лягати спати в той самий час. Завдяки цьому в неї сформується умовний рефлекс щодо часу й обстановки сну, приміром, приглушене світло в кімнаті, казка на ніч з вуст тата чи мами тощо.
Аби сон дитини був здоровим, увечері варто обмежити її активні ігри, роботу за комп’ютером та забавки із будь-якими девайсами. Вечеря має бути легкою, без цукерок, шоколаду та міцного чаю. Обов’язково слід провітрювати дитячу кімнату, навіть якщо за вікном несприятлива й холодна погода. Адже прохолодне повітря сприяє швидкому засинанню й глибокому сну.
Денний сон – «пігулка» від перевантаження
Сон дорослої людини – моно фазний. Це означає, що їй достатньо лише сну вночі. Дитячий сон полі фазний за своєю природою. При цьому кількість фаз, тобто періодів сну упродовж доби, скорочується в міру зростання дитини. Дошкільник може неперервно не спати 5.5 – 6 годин. Тож, якщо дитина перебуває в групі дошкільного закладу більше 5 годин, її потрібно вкладати спати вдень на 2-2.5 години.
Денний сон дитини до 6 років має тривати не менше 2-х годин – з 12-ї до 14-ї або з 13-ї до 15-ї години. Це час відновлення організму. Багато мам, жаліються, що не можуть вкласти дитину о 21.00, тому що вдень вона спала до 17-ї години. Добові біоритми сну й неспання визначають усі ритмічні процеси дитячого організму – від річних і багаторічних циклів росту до мікроритмів, які діють на рівні клітини й тривають частку секунди. Позбавляючи дитину денного сну, дорослі створюють підґрунтя для розладу біоритмів або десинхронозу. Серед його наслідків:
 підвищена збудливість і втомлюваність;
 затримка нервово-психічного й фізичного розвитку;
 відставання в рості;
 зниження імунітету;
 схильність до частих ГРЗ і дитячих інфекцій.
Той аргумент, що денний сон зміцнює нічний, часто дивує батьків. Утім насправді дошкільник, який не спав удень, до кінця дня зазвичай так збуджується, що ввечері не може заснути, навіть якщо дуже хоче. Перевантажений денними враженнями й інформацією мозок у такий спосіб сигналізує про складнощі з переробленням і засвоєнням даних. Наслідком безсоння є підвищена тривожність, нічні страхи і жахіття.
Не можна сварити, а тих паче карати малюка, який полежав 15-20 хвилин і не заснув. Адже дитині раннього віку потрібна щонайменше година на засинання, а дошкільнику – півгодини.
Відмова від денного сну – симптом низки станів, найпоширеніший з яких –
Денний сон допомагає згладити вплив на організм дошкільника стресових чинників і несприятливої екологічної ситуації. Позаяк коли дитина спить, мозок виробляє спеціальні захисні білки, завдяки яким нервова система адаптується до підвищених навантажень. Тож дуже важливо не змінювати звичний режим сну й неспання дитини у вихідні дні, а також під час літньої відпустки
Активна діяльність або період неспання
Діяльність дитини має бути різноманітною й обов’язково чергуватися з денним сном. Малювання, ліплення, конструювання, перегляд мультфільмів, активні рухливі ігри на свіжому повітрі – усе потрібно розподіляти на весь день. Бажано не менше години виділяти на розвивальні заняття. Окрім того, у дитини обов’язково має бути особистий час, коли вона може гратися сама, про щось розмірковувати, за чимось спостерігати.
Допомога батькам, а саме обов’язки, які дитині під силу виконати – це не лише елемент правильного виховання, а й запорука фізичного розвитку й зміцнення здоров’я. Привчаючи дитину до дисципліни, порядку, охайності й праці, можна сформувати в неї такі риси, як наполегливість, цілеспрямованість , стратегічне бачення ситуації, самостійність. У майбутньому така людина впорається з будь-якими негараздами, хоч би які соціально-політичні катаклізми на неї очікували.
Саме активна різноманітна діяльність сприяє повноцінному та гармонійному розвитку особистості дитини, її пізнавальним процесам.
Режим дня – не найскладніше, чого можна навчити дитину. Для цього потрібна лише любов батьків і їхнє усвідомлення своєї відповідальності. Дотримання батьками режиму дня привчає дитину до організованості, полегшує життя як їх самій, так і батькам.