Літературний проєкт у дитячому садку: як спланувати та провести (до педради)

Щоб ефективно опрацювати літературний твір, не достатньо лише прочитати й обговорити його з дітьми. Найліпше для цього провести літературний проєкт. Завдяки йому діти зрозуміють змістові глибини тексту, отримають нові знання та позитивні враження. Як організувати таку діяльність? Ділимося досвідом.

Оберіть літературний твір

Літературний твір оберіть відповідно до теми тижня та вікових особливостей дітей. Зважайте, що головне завдання художнього твору — формувати світобачення дошкільника. Переконайтеся, що його зміст відтворює реальну картину світу й розкриває його особливості. Так дитина опановуватиме знання та вміння, які поліпшать її взаємини з оточенням. Це не означає, що казки в літературних проєктах під забороною. У казці теж можливо відшукати елементи, пов’язані з реальним світом.

Під час проєктної діяльності потрібно не лише читати й переказувати текст. На його основі слід вибудовувати різноспрямовану діяльність дітей. Тому надавайте перевагу творам, які стануть основою інтегрованої діяльності — пізнавально-мовленнєвої, творчо-продуктивної, рухової та ігрової, а також засобом залучення дітей до мистецтва слова, яке відкриває перед нами красу світу в різних його проявах.

Читайте й осмислюйте

Формальне читання тексту майже не впливає на розвиток дитини. Тому на початку літературного проєкту ознайомте дітей зі змістом твору та його сюжетною лінією на основі цілісного сприйняття тексту. Щоб зацікавити дітей, застосовуйте різноманітні прийоми.

Передбачення. Перед опрацюванням твору поцікавтеся в дітей, що вони вже знають на цю тему. Наприклад, перед читанням казки Володимира Сутєєва «Під грибом» складіть «кошик ідей». Запитайте дітей, що вони знають про осінь і лісових мешканців. Запишіть їхні висловлювання на стікерах або доберіть наліпки з відповідними зображеннями, а відтак наклейте їх на кошик.

Прогнозування за ілюстрацією. Покажіть дітям ілюстрацію до твору. Відтак запропонуйте припустити, яка назва твору та про що історія.

Щоб діти правильно сприймали зміст твору, перевірте, чи мають вони певні життєві уявлення та знання про дійсність. Якщо їх немає чи вони недостатні, перш ніж читати дітям твір, проведіть підготовчу роботу.


Літературний твір — основа, завдяки якій вихователь організовує проблемні бесіди, створює стимульні ситуації та навчає дітей розмірковувати.


 

Упереджене читання. Обговоріть із дітьми назву твору: «Чому твір так називається? Як ви вважаєте, що може відбутись у творі з такою назвою? Із чого, на вашу думку, почнеться твір?» Відтак прочитайте частину тексту. Попросіть дітей пригадати їхні припущення й відповісти на запитання: «Що саме справдилося? Що було неочікуваним, цікавим? Хто герой твору? Що, на вашу думку, буде далі?» Прочитайте дітям наступну частину твору та запитайте: «Чи може таке трапитися насправді? Що буде далі? Чим завершиться твір?»

Наприкінці проведіть рефлексію за змістом прочитаного. Вона допоможе з’ясувати емоційний відгук дітей на твір і перевірити, як вони зрозуміли загальний зміст. Для цього поставте їм три-чотири запитання, наприклад: «Чи справдилися ваші передбачення щодо завершення твору? Що вразило, від чого аж дух захопило? Що не зрозуміло? Про що хочете запитати?»

Сплануйте діяльність

Реалізуйте літературний проєкт поетапно. Щоб чітко розуміти, скільки часу потрібно, які види діяльності провести та якого результату очікувати, складіть план. Оформте його у зручний для себе спосіб — як таблицю чи інтелектуальну карту. Приклад табличного плану реалізації літературного проєкту зі старшими дошкільниками наведено в Додатку.

Інтелектуальна карта — ще один спосіб планувати освітню діяльність на основі літературного твору. У ній відображають смислові вектори твору, напрями діяльності з дітьми, засоби та методи реалізації навчально-розвивальних завдань. Інтелектуальна карта дає змогу побачити цілісну картину й підказує логіку організації освітньої роботи протягом певного періоду.

На основі твору «Осіння казка» Наталії Абрамцевої складіть карту за напрямами діяльності: художньо-мовленнєва, природознавча, сенсорно-пізнавальна, соціальна. На основі «Казки про вороняче гніздо» Софії Прокоф’євої — за основними поняттями твору: предмети гігієни, чистота, охайність.

Плануйте роботу над реалізацією проєкту відповідно до принципу «текстоцентризму». Адже смисли, ідеї, змістові лінії літературного твору дають змогу впливати на різні напрями розвитку дитини, зокрема:

  • соціально-моральний — дитина засвоює основні моральні закони й пов’язані з ними елементарні правила соціального життя;
  • когнітивний — набуває уявлень і знань, на основі яких формує власні судження та переконання;
  • емоційно-ціннісний — вчиться розуміти й контролювати свої емоції та почуття;
  • поведінковий — дізнається різні способи розв’язання життєвих проблем на основі системи життєвих цінностей, ставлення до себе, людей та світу;
  • мовленнєвий — збагачує словниковий запас, вчиться висловлювати власну думку.

Організуйте творчу справу

Важливим компонентом літературного проєкту є творчий продукт. Щоб його створити, організуйте творчу справу за мотивами літературного твору. Завдяки творчій справі діти не лише глибше опрацюють зміст літературного твору, а й поліпшать комунікативні навички.

З першого дня реалізації проєкту орієнтуйте дітей на створення власного, незвичайного видання. Поміркуйте разом, що хочете отримати в результаті — альбом ілюстрацій, книжку, лепбук тощо. Оскільки діяльність дітей дошкільного віку не має регламентованого результату, спонукайте їх виявляти фантазію та творчість. Тож складіть план, розподіліть ролі та беріться до справи. Така колективна діяльність над спільним продуктом сприятиме розвитку в дітей уміння узгоджувати дії, домовлятися, шукати компроміс, допомагати й підказувати одне одному.

Отже, літературний проєкт — це складне ціле, в якому всі компоненти взаємодіють між собою. Він не лише допомагає ознайомити дітей з літературним твором, а й спонукає їх до самостійного висновку й роздумів. Саме літературний проєкт дає змогу не втратити виховної сили художнього слова, пробудити в дітей переживання й допомогти їм набути певного досвіду.

 

Додаток

Приклад плану реалізації літературного проєкту за твором Наталії Абрамцевої «Осіння казка»

Для дітей старшого дошкільного віку
День тижня, тема Освітній пріоритет Зміст роботи
Понеділок
Осіння казка
Мовленнєво-художні завдання
  • гра на включення
  • полілог «Що таке радість? Коли радіють люди?»
  • складання інтелектуальної карти
  • дидактичні ігри «Я почну, а ти продовж», «Що спочатку, що потім»
  • логічна вправа «Що в казці вигадане, а що може бути насправді»
  • лексична вправа «Осінь яка?»
  • мовленнєва вправа «Малюємо словом осінь»
  • малювання на тему «Осіння казка»
Вівторок
Осінь — чарівниця
Ознайомлення із соціумом, розвиток мовлення, малювання
  • вправа на включення
  • полілог «Як розуміти вислів „щедра осінь“?»
  • складання інтелектуальної карти «Щедра осінь»
  • дидактичні ігри «Назви овочі, назви яких розпочинаються з голосного звука», «Що із чого», «Продовж речення», «Скажи навпаки», «Кольори осені», «Склади назву зі складів»
  • мовленнєво-творча вправа «Інтерв’ю в осені»
  • малювання «Прикрась одежу для осені»
Середа
Досліджуємо осінь
Соціоприродознавчі завдання, аплікація, ліплення
  • вправа на включення
  • бесіда «Що може змінити осінь у житті людей і тварин?»
  • дидактичні ігри «Порівняй малюнки», «Збір урожаю», «Що осінь змінила», «Зимуючі — перелітні»
  • лексична вправа з м’ячем «Я знаю п’ять назв»
  • робота з коректурною таблицею «Осінь»
  • аплікація «Рушник»
Четвер
Осінні турботи
Математичні завдання, розвиток графічних умінь
  • вправа на включення
  • полілог «Що таке турбота?»
  • дидактичні ігри «Розділи на групи та порівняй», «З якого дерева листочок», «Розклади запаси для білочки»
  • моделювання з геометричних фігур «Осінній ліс»
  • робота в підгрупах «Розшифруй назви фруктів, овочів, птахів»
  • робота з коректурною таблицею «Осінь»
  • графічний диктант «Дорога для осені»
П’ятниця
Щедра осінь
Мовленнєво-пізнавальні завдання, малювання
  • вправа на включення
  • робота в командах «Хто назве більше»
  • дидактичні ігри «Розшифруй слово», «Склади речення про осінь»
  • робота з коректурною таблицею «Осінь»
  • мовленнєва вправа «Три головних слова про осінь»
  • конкурс віршів про осінь
  • оформлення лепбука «Осіння казка»

 

 

Використані джерела: ж-л «Вихователь-методист» №1, 2021 р.

 

 

Як розвивати зв’язне мовлення молодших дошкільників: авторська методика (до педради)

 

Одне з основних завдань вихователя — розвивати зв’язне мовлення дошкільників. Фахівці вважають, що дитина опанувала зв’язне мовлення, якщо вона вільно володіє словником і граматичними вміннями. А також уміє зрозуміло висловлювати думку, узгоджувати слова в реченні, встановлювати логічні зв’язки між частинами тексту, дотримуватися плану розповіді й опису. Завдяки мовленню діти взаємодіють з оточенням і успішно соціалізуються. Щоб вони ліпше опановували ці навички, організуйте сеанси активізуючого мовлення.

Які засоби використовувати

Стимулюйте розвиток зв’язного мовлення молодших дошкільників завдяки тріаді лінгводидактичних засобів: текст, наочність, діалог. Використовуйте ці засоби в комплексі, адже поодинці вони втрачають ефективність.

Текст

Літературний текст — один із провідних засобів розвитку зв’язного мовлення дітей. Коли дитина слухає казку чи оповідання, вона ознайомлюється із системою мовних еталонів. Відтак використовує їх у повсякденній мовленнєвій діяльності. Тому обирайте тексти різних літературних жанрів, що містять лексеми, відповідні віку дітей, їхнім інтересам та провідному виду діяльності.

Під час обговорення літературного тексту заохочуйте дітей брати активну участь у розмові, самостійно вибудовувати висловлювання за сюжетом, повторювати репліки персонажів тощо.

Наочність

У молодших дошкільників переважає наочно-образне мислення. Щоб допомогти їм зрозуміти зміст твору, використовуйте наочність: ілюстрації, серії сюжетних картин, коректурні таблиці, іграшки тощо.

Діти цього віку швидко втомлюються та часто відволікаються. Щоб підтримувати їхній інтерес до спільної діяльності, обирайте яскраву й естетичну наочність. Водночас стежте, щоб вона не була переобтяжена додатковими елементами. Адже велика кількість дрібних деталей заважає дитині сприймати головний образ.

Діалог

Щоб стимулювати мовлення дитини, спонукайте її брати активну участь у діалогах за змістом літературних текстів. Зокрема, заохочуйте відповідати не одним словом, а самостійно вибудовувати зв’язні висловлювання.

Під час розмови з дитиною важлива як кількість запитань, так і їхній зміст. Формулюйте запитання різної складності — не лише про очевидні факти за змістом твору чи картини, а й такі, що спонукають дитину шукати відповіді.

Шаблонні запитання знижують інтерес дітей до спільної діяльності. Діти починають відповідати однотипними словами та фразами.

Ставте запитання, які дадуть змогу з’ясувати, як діти розуміють сюжет і дії персонажів. Також спонукайте дітей до діалогової взаємодії під час ігор за змістом тексту. Зокрема, заохочуйте їх коментувати ігрові дії, домовлятися одне з одним про правила тощо.

Як організувати діяльність

Основа зв’язного мовлення — фонетика, лексика та граматика. Роботу з молодшими дошкільниками за змістом літературного тексту вибудовуйте саме за такими напрямами:

  • розвивайте фонематичний слух та звуковимову;
  • розширюйте словник;
  • навчайте правильно будувати висловлювання.

Щоб стимулювати розвиток мовлення молодших дошкільників, організовуйте роботу за змістом літературного твору під час спеціальних занять — сеансів стимульного спілкування. Кожен текст опрацьовуйте протягом трьох сеансів. Приклад роботи за текстом Корнія Чуковського «Курчатко» наведено в Додатку.

Перший сеанс розпочніть з ознайомлення дітей із текстом. Щоб вони ліпше сприймали зміст, використовуйте прийоми активного слухання. Зокрема, заохочуйте дітей відтворювати елементарні рухи за змістом тексту, відповідати на запитання, повторювати окремі слова тощо. Читання тексту супроводжуйте демонстрацією ілюстрацій.

Другий сеанс вибудовуйте на основі діалогової взаємодії за змістом літературного тексту. Прочитайте дітям текст повторно й обговоріть із ними зміст. Щоб активізувати мовлення дітей, організуйте переказ тексту з опорою на серію сюжетних картин. Під час переказу звертайте увагу на інтонацію, емоційне забарвлення висловлювань, темп мовлення, жести тощо. Після переказу запропонуйте дітям пограти в мовленнєві ігри, у яких потрібно дібрати синоніми, антоніми, епітети, рими тощо.

Третій сеанс організуйте як театралізовану гру. Якщо діти не готові до такої діяльності, організуйте цикл ігор за змістом літературного тексту. Щоб активізувати діяльність молодших дошкільників, окрім ілюстрацій, використовуйте набірне полотно, елементи костюмів, іграшки тощо. Заохочуйте дітей програвати окремі епізоди літературного твору, відтворювати діалоги. Також запропонуйте їм пофантазувати, зокрема змінити якусь деталь сюжету та спробувати створити власну розповідь за мотивами літературного твору.

Концентрація уваги дітей навколо літературного тексту протягом трьох сеансів дає змогу детально опрацьовувати кожну лексичну тему, поповнювати словниковий запас дітей, а отже, поступово формувати в них зв’язне мовлення.

 

Додаток

Приклад організації мовленнєвої діяльності молодших дошкільників

за текстом Корнія Чуковського «Курчатко»
Сеанс Мета Орієнтовний зміст
Перший
  • розвивати здатність упізнавати та розрізняти немовленнєві звуки
  • навчати імітувати рухи — за змістом тексту
  • збагачувати словниковий запас слів антонімами
Вправа «Курчатко грається»
Педагог розповідає дітям, що курчатко так довго гралося, що потрапило під дощик. Вмикає аудіозаписи природних звуків: шум дощу, дзюрчання струмка, шум лісу у вітряний день.
Рухлива гра «Хто це»
Діти імітують рухи тварин, про які йдеться в тексті.
Лексична вправа «Протилежності»
Педагог викладає перед дитиною зображення предметів чи персонажів за змістом тексту. Відтак просить назвати їхні якісні характеристики. Наприклад: кіт який? — великий; курчатко яке? — маленьке; півень кричить як? — голосно. Потім педагог пропонує дитині розкласти картинки попарно, підбираючи протилежне значення
Другий
  • вправляти в умінні розрізняти тембр, силу, висоту голосу
  • розвивати слухову увагу
  • закріплювати узагальнювальні поняття
  • розширювати словниковий запас
Вправа «Як розмовляє курчатко»
За вказівкою педагога діти починають голосно імітувати голос курчатка. За командою «Стоп» усі замовкають.
Рухлива гра «Ти моя мама?»
Педагог роздає дітям картинки із зображенням дорослих тварин. А одному вихованцю дає картинку з дитинчам, якому потрібно знайти маму. Він підбігає до інших дітей, імітує голос своєї тваринки та запитує: «Ме‑е-е. Ти моя мама?» Дитина з картинкою мами відповідає: «Так» або «Ні, я не твоя мама». Гра продовжується, поки дитинча не знайде маму.
Лексична вправа «Скажи інакше»
Діти стають кружка, а педагог — у центр. Він називає будь-який предмет і кидає м’яч одному з дітей. Ця дитина повертає його педагогу й називає узагальнювальне поняття, до якого належить названий предмет, наприклад: яблуко — фрукт, лисиця — тварина, стакан — посуд тощо
Третій
  • розвивати слухову увагу
  • формувати вміння слухати, впізнавати звуки
  • з’ясувати, як діти розуміють і вживають іменники із суфіксами зменшено-пестливого значення: -ик, -чик
  • збагачувати словниковий запас
  • навчати складати прості речення
Вправа «Хто це? Що це?»
Вихователь описує істоту чи предмет із тексту. Відтак запитує: «Хто це? Що це?»
Лексична вправа «Допоможи курчаткові»
Діти стають кружка, а педагог — у центр. Він називає будь-який іменник і кидає м’яч одному з дітей. Малюк, повертаючи м’яч, називає зменшувально-пестливу форму цього слова, наприклад: м’яч — м’ячик, жаба — жабка, куля — кулька тощо.
Вправа «Опис»
Педагог пропонує дітям роздивитися картинку із зображенням курчати. Відтак запитує: «Курчатко яке? Який у нього хвостик?» Діти по черзі відповідають, складаючи речення: «Курчатко маленьке. Хвостик жовтенький»
Театралізована гра за змістом тексту

 

 

Використані джерела: ж-л «Вихователь-методист» , №1, 2021 р.

Різновиди мовленнєвої комунікації з дітьми (до семінару-практикуму)

Дитина вже через хвилину забуває, що ви в неї спитали? Їй не цікаво брати участь у занятті? Забудьте про шаблонні відповіді дітей! Натомість спонукайте їх до повноцінного діалогу. Дізнайтеся, як за допомогою розмови, бесіди та полілогу навчити дітей висловлювати свої думки

Соціальний досвід дітей дошкільного віку формується на основі отриманих уявлень про навколишній світ. Найповніше джерело інформації для дітей — дорослі. Саме вони зазвичай задовольняють пізнавальний інтерес дошкільників. У дитячому садку вихователі не лише відповідають на численні запитання дітей, а й пропонують їм самостійно відшукати відповідь. Для цього організовують розмови, бесіди та полілоги. За спрямованістю та механізмами ці форми мовленнєвої взаємодії принципово відрізняються. Розгляньмо коротко суть кожної з них.

Розмова

Діалог — обмін репліками між співрозмовниками, які щось обговорюють, коментують, оцінюють, підказують одне одному, надихають тощо. Діти й дорослі діалогізують у форматі розмови або бесіди.

На жаль, часто розмова як форма діалогу дорослого з дітьми реалізує не основну комунікативну функцію, а передусім регулятивну, вказівну. Так розмова набуває ознак вказівки, наказу дорослого, зауваження без обговорень. Наприклад: «Сашко, ти маєш зрозуміти, що…!», «Вітасику, це треба робити так…!» У ліпшому разі вихователь зводить розмову до пояснення чи монологізованого коментаря ситуації.

Зазвичай педагоги використовують розмову як форму мовленнєвого реагування на конкретну ситуацію: Сашко штовхається, Маринка сумує, горобці скубуться за крихту, одяг у шафі складено неохайно, необхідно нагадати про небезпеку брудних рук тощо.

Нерідко трапляється й так, що дорослі лише вдають, що слухають, а насправді лише формально підтримують діалог. Діти це відчувають і поступово втрачають інтерес до таких розмов. Щоб спілкування було повноцінним, тобто двостороннім, а діти виявляли відкритість і довіру, дорослі мають не просто слухати, а чути й розуміти кожного з них.

Дорослих дратує відчуття, що діти нібито не чують їх, часто не сприймають і не засвоюють того, що вони бажають донести. Але хіба не вони подали такий приклад? Діти понад усе цінують кожну мить щирого й зацікавленого спілкування, у якому дорослі присутні без останку. І хоч така розмова потребує більше часу, результат її буде ефективнішим.

Бесіда

Бесіда — це завчасно підготовлена, цілеспрямована й чітко продумана розмова на певну тему. Щоб вона не пройшла повз вуха дітей, вибудовуйте її як діалог. Бесіда втрачає сенс, якщо говорить переважно педагог, а діти лише вставляють короткі репліки в потрібних місцях. Повноцінна бесіда передбачає, що дорослий сприймає дітей як активних співрозмовників, думка яких має значення.

Бесіда може бути структурним елементом будь-якого заняття. За її допомогою вихователь:

  • доповнює спостереження, сприймання тощо;
  • пояснює особливості чи послідовність дій;
  • готує, налаштовує, мотивує, націлює дітей на різні види діяльності;
  • узагальнює, підсумовує результати спільних дій тощо.
Види бесід

Підсумкова — «заключний акорд» у тривалій цілеспрямованій та різнобічній освітній роботі. Наприклад, бесіда на основі спостережень за природою наприкінці певного сезону.

Морально-етична — побудована на основі літературних творів. Наприклад, бесіда на тему «Бажання та мрії» за казкою Валентина Катаєва «Квітка-семицвітка».

Інформаційно-пізнавальна — охоплює різні сторони життєдіяльності дошкільників. Наприклад, бесіди про професії батьків, космос, воду як дар природи.

У роботі з дітьми старшого дошкільного віку використовуйте бесіду як окрему форму освітньої діяльності. Тобто плануйте її як окреме заняття, у якому обговорення певної теми посідає центральне місце серед інших методів — читання, гри, вправи, спостереження тощо.

Структура такої бесіди містить три частини з чітко окресленими функціями:

  • вступна — налаштувати на обговорення теми, актуалізувати знання й необхідний тематичний словник, зацікавити, заінтригувати тощо;
  • основна — систематизувати, збагатити, уточнити знання й уявлення дітей з обраної теми за допомогою різних засобів і методів;
  • заключна — узагальнити, підбити підсумки, сформулювати оцінні судження щодо участі дітей у розмові, висловлених думок; зберегти створений під час бесіди емоційний настрій, налаштувати на позитив у подальших діях дітей.

Основний елемент бесіди — це запитання. Прості та репродуктивні запитання спонукають дитину відтворювати відоме й очевидне. Евристичні, проблемні, складні запитання заохочують дошкільників розмірковувати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, логічні ланцюжки. Успіх бесіди залежить від правильно обраних за кількістю та якістю запитань. А вміння формулювати необхідні запитання свідчить про професійну майстерність педагога.

Полілог

Суть поняття «полілог» стає зрозумілішою у зіставленні з бесідою, адже полілог є одним із її різновидів. Одна з основних цілей бесіди — інформувати, сприяти засвоєнню, розширенню й систематизації знань і уявлень. А полілог спрямований на формування вміння формулювати й висловлювати власну думку, міркувати, доводити, обстоювати свою позицію.

За визначеннями науковців, полілог — це проблемна бесіда, дискусія, диспут, у яких стикаються різні позиції, різні погляди на певне питання. Тож у результаті такого спілкування людина збагачує світосприймання, вчиться пізнавати себе, закони довкілля, виносить із них власні смисли, життєво необхідні для саморозвитку.

Використовуючи полілог у роботі з дошкільниками, враховуйте специфіку віку. Малий життєвий досвід, недостатні мовленнєві можливості, своєрідність психічних процесів зумовлюють часові обмеження для проблемної розмови. Тож полілог не може бути самостійним видом заняття.

Ключовим для полілогу є вибір теми. Правильно визначена тема зумовлює загальний смислоутворювальний ефект, підвищує рівень мислення, допомагає усвідомити взаємозв’язок усього з усім. Формулюйте тему для полілогу як запитання, що спонукає зробити свідомий аргументований вибір.

 

Щоб розпочати полілог, запропонуйте дітям поміркувати: «Відомо, що допомагати добре. А коли допомога — це погано?», «Що сильніше — слово чи рука?», «Чи можуть діти й дорослі обійтися одне без одного?», «Якого розміру „хочу“? Чи всі „хочу“ однакові?», «Чи легко бути маленьким?», «Чи можуть знання зростати або зменшуватися?» тощо.

Дотримуйтеся під час полілогу ключового правила: «Нічого не говори сам, став мудрі запитання дітям». Давайте дітям змогу подумати та не поспішайте «заповнити паузи». Водночас намагайтеся відчувати продуктивність цих пауз: чи діти просто сидять і чекають, що буде далі, чи вони розмірковують. «Порожні» паузи небезпечні тим, що зникає ритмічність розмови, а відповідно — інтерес дітей до неї. Продуктивні паузи важливі, бо навчають дітей розмірковувати.

Полілог — це зіставлення різних поглядів на одну проблему, тому враховуйте принцип багатоваріантності. Він допомагає дітям звикнути до думки, що існують різні погляди на те саме питання, не обмежуватись одним підходом і шукати кілька способів розв’язання поставленого завдання. Ставте дітям запитання, які не передбачають однозначної відповіді. Так ви одразу зорієнтуєте їх на існування кількох можливих варіантів: «Як швидко зробити светр важким? Назвіть хоча б три способи», «Як вибачитися перед людиною, яка не розуміє вашої мови?» тощо.

 

Щоб у полілозі взяло участь якомога більше дітей, вирівняйте їхні «стартові позиції». З’ясуйте, чи розуміють дошкільники суть проблемного запитання і як вони її розуміють. Запропонуйте пояснити значення ключового поняття теми полілогу.

Діти виявляють живий інтерес до полілогу, коли відчувають, що дорослому й самому цікаво отримувати відповіді на проблемні запитання. Щоб полілог не перетворився на монолог, підготуйтеся до обговорення, уникайте директивного тону, навчіться слухати дітей та швидко реагувати на висловлювання.

Наостанок зауважимо, що для ефективної мовленнєвої взаємодії з дошкільниками не достатньо добре відомих методів і прийомів. Важливішим є щире бажання дорослого почути дитину як носія власної думки й певної життєвої позиції, зрозуміти її. Як то кажуть: «Щастя — це коли тебе розуміють». Додамо: для початку — коли тебе чують.

Використані джерела: ж-л «Вихователь-методист» №1, 2021 р.

Як зробити діалоги з дошкільниками пізнавальними (до семінару-практикуму)

 

 

Вихователі часто скаржаться, що дошкільники неохоче вступають у діалог, не вміють висловлювати думку. Як сформувати в дітей такі вміння? Змінити підхід до організації мовленнєвої взаємодії. Не всі педагоги спілкуються з дітьми двосторонньо. Тож діалогічність залишається на низькому рівні або відсутня взагалі. Щоб підтримувати діалогічність і стимулювати мовлення дітей, організовуйте пізнавальні діалоги замість традиційних бесід.

Чому потрібні зміни

Здебільшого в дитячих садках педагоги проводять бесіди, за яких мисленнєва та мовленнєва діяльність дітей жорстко регламентована планом. Такі розмови спрямовані на те, щоб діти не відкривали істину, своє «живе» знання, а лише запам’ятовували та словесно відтворювали «мертве» знання, подане дорослим у готовому вигляді.

Типові помилки вихователя:

— перебиває дитину, якщо її думка здається йому не зовсім правильною;

— не відповідає на запитання, які «не вписуються» в запланований хід бесіди;

— не дає змоги поміркувати, поспішає самостійно відповісти на своє запитання або, виказуючи недовіру дитячому розуму, підказує способи розв’язання завдання;

— висміює невдалу думку;

— не чує суті сказаного, пропускає цінну, хоч і не зовсім вдало оформлену ідею.

Зовні традиційна бесіда схожа на діалог, проте по суті категорично від нього відрізняється. Дорослий займає позицію «над розмовою», відповідно до якої він визнає суб’єктом мовлення лише себе, і тому намагається наповнити бесіду власним змістом. Хіба не знайомий більшості вихователів і методистів «парадний» конспект заняття, в якому прописані відповіді дітей на кожне заплановане запитання? Якщо вихователь уже до початку бесіди орієнтований саме на таку відповідь, будь-яку іншу він сприйматиме як неправильну.

У результаті таких бесід діти опановують лише певні діалогічні вміння, але не стають співрозмовниками. Вихователь применшує чи навіть ігнорує особистості дітей як учасників діалогу, партнерів, рівноправних суб’єктів пошуку істини. Так він мінімізує не лише розвивальний ефект бесіди, а й мотивацію дошкільників до пошуку істини в подальшому житті, унеможливлює потяг до знань.

Як організувати пізнавальний діалог

Перш ніж говорити про особливості організації пізнавального діалогу з дошкільниками, визначмо його основну відмінність. Під час пізнавального діалогу діти не лише закріплюють відоме, а й здобувають нові знання. Такі діалоги стимулюють розвиток пізнавальних процесів і допитливості, навчають дітей мислити, розмірковувати, доводити свою думку.

Щоб діалог став пізнавальним, обираючи тему, поставте собі запитання: «Яку життєво важливу інформацію, переконання чи настанову діти засвоять під час заняття?» Спираючись на відповідь, сформулюйте тему. Відтак підготуйтеся до її обговорення — поставте собі ті запитання, навколо яких будуватимете розмову з дітьми.

Під час діалогу ставте запитання, які дадуть дітям змогу «прожити» ключову ідею на власному досвіді. Саме проживання, а не сприйняття інформації в готовому вигляді активізує пізнавальну діяльність дошкільників. І помилка — його обов’язкова складова. Дозволяйте дітям помилятися. Проте не лише приймайте помилки, а й допомагайте їх проаналізувати, усвідомити причини та знайти способи їх виправити. Якщо уникатимете помилок чи ігноруватимете їх, діалог втратить розвивальний ефект.

Правила для педагога:

Сприймайте дітей як рівноправних співрозмовників.

Слухайте уважно, що і як говорять діти.

Аналізуйте й адекватно реагуйте на несподівані запитання, репліки, емоційні реакції дітей.

Підтримуйте й розвивайте основні змістові лінії багатоголосої розмови.

Враховуючи вікові психологічні особливості дошкільників, під час пізнавального діалогу візуалізуйте процес відкриття істини. Для цього створіть разом із дітьми карту розумових дій. Оскільки здатність до символізації в дошкільників ще формується, їм важко самим дібрати необхідний символ. Запропонуйте на вибір кілька символів, серед яких діти виберуть саме той, що відповідає їхньому власному баченню суті досліджуваного поняття.

 

Аналізуючи разом із дітьми поняття «рух», розгляньте символічні зображення: стрілку, крапку, квадрат; пряму, хвилясту й ламану лінії тощо. Відтак запропонуйте дітям обрати символи та пояснити свій вибір. А щоб допомогти їм визначити конкретні кроки до власної мрії, скористайтеся символом «Пірамідка» або «Драбинка», вершиною якої буде сама мрія. Кожну сходинку запропонуйте дітям заповнити змістовими етапами, що наближають їх до цієї мрії.

Продумайте, як розмістити дітей. Традиційно вихователі використовують шкільну модель: «Діти, погляньте на мене!» У ній дорослий позиціонує себе як головну фігуру, принижуючи статус інших учасників процесу: «Ваша справа — слухати мене». Для пізнавального діалогу розмістіть дітей так, щоб вони бачили перед собою не лише вихователя, а й інших дітей і сприймали їх як співрозмовників. Не стійте над дітьми, а сядьте разом із ними на стільчику в колі. Так ви продемонструєте дітям, що хоч і залишаєтеся головним, але сприймаєте їх як рівноправних партнерів у спільному пошуку істини.

Як підготувати дітей

До участі в пізнавальних діалогах дітей готуйте поступово. Для цього, починаючи з молодшого віку, формулюйте запитання, обирайте лексико-граматичні вправи й організовуйте пошукову діяльність дітей відповідно до принципу багатоваріантності.

Щоб показати дітям безмежність пізнання істини, скористайтеся простим та ефективним прийомом, який Пеггі Дженкінс (Peggy J. Jenkins) описала у книзі «Виховання духовності у дітей». Запропонуйте їм виявити свою спостережливість, розглядаючи й називаючи предмети у груповій кімнаті. Відтак пробийте олівцем в аркуші маленьку дірку й запропонуйте дітям подивитися через неї на все, що вони називали до того. Заохочуйте дітей зіставляти враження від сприймання тих самих предметів по-різному. Так ви допоможете дітям зрозуміти, що деколи людина може робити висновки, не оперуючи всією інформацією.

Скористайтеся також прийомом, запропонованим швейцарським психологом Жаном Піаже (Jean Piaget). Розташуйте дітей кружка та запропонуйте їм розповісти, що саме вони бачать, коли дивляться на предмет усередині кола. Сенс у тому, що діти дивляться на предмет із різних боків, а отже, сприймають його по-різному. Відтак зробіть висновок: розглядаючи будь-яку проблему, ми опираємося на власні погляди, не бачачи картину з інших боків. Це допомагає дітям усвідомити, що існують інші правильні відповіді на одне й те саме запитання.

Іще один спосіб реалізувати принцип багатоваріантності — поставити запитання, які припускають численні варіанти відповіді. Запропонуйте дітям поміркувати над такими запитаннями: «Чому кінь не п’є воду зі склянки?», «Як швидко охолодити гарячу воду?», «Як зірвати яблуко, якщо воно висить високо?» тощо.

 

Окрім пошукових запитань, використовуйте багатоваріантні лексичні завдання та вправи, наприклад дібрати асоціацію до поданого слова. На слово «дупло» діти середньої групи надали 14 відповідей: дерево, дуб, ліс, пташка, дірка, білка, горішки, стовбур, дятел, зимова хатка, житло, сова, тепло і навіть карієс у зубі.

У таких завданнях не зупиняйтеся на одній чи двох відповідях. Спонукайте дітей до пошуку запитаннями-стимулами: «Як сказати по-іншому? А ще як можна?» Не забувайте відзначати і схвалювати бажання дітей сказати своє слово: «Діти, ви помітили, як Віталік цікаво сказав?»

Отже, щоб діти навчилися самостійно шукати відповіді, поряд із традиційними методами мовленнєвої взаємодії використовуйте пізнавальні діалоги. Під час них дошкільники усвідомлять, що існує більш ніж одна думка, й допоможуть одне одному побачити ситуацію з різних боків.

Використані джерела:ж-л «Вихователь-методист» №1, 2021 р.

 

Педагогічні ради на 2021-2022 н.р.

№1

Установче засідання педради

  1. Проаналізувати готовність ЗДО до нового навчального року (керівник ЗДО).
  2. Підбиття підсумків оздоровчої роботи влітку (інст.. з ф-ри, сестра мед. ст..)
  3. Затвердження Освітньої програми на 2021-2022 н.р.

(вихователь-методист)

  1. Обговорення і затвердження плану роботи на новий навчальний рік (завідувач ЗДО).
  2. Аналіз виконання Програми розвитку на 2015-2020 н.р. Робота над створенням Програми (стратегії) розвитку на 2021-2025 н.р.

(серпень 2021)

 

№2

Інноваційні методи розвитку мовлення дітей дошкільного віку

  1. Результати виконання рішень попереднього засідання педради (керівник ЗДО).
  2. Цілісність, системність і послідовність планування й організації мовленнєвої роботи з дітьми (аналіз роботи вихователів: вихователь-методист).
  3. Розвиток діалогічного мовлення дітей дошкільного віку під час сюжетно-рольових ігор (із досвіду роботи: вихователі).
  4. Розвиток уміння дітей висловлювати власну думку під час участі у полілогах і проблемних бесідах (із досвіду роботи: вихователі).
  5. Прийоми активізації мовленнєвої активності дітей молодшого дошкільного віку (із досвіду роботи: вихователі).
  6. Презентація різних методів мовленнєвої роботи за змістом літературного твору (вихователь-методист).

(листопад 2021 р.)

 

До педради №2

Тематичний контроль: «Стан роботи з розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку» 5 р.ж.

Колективні перегляди комплексних занять з розвитку мовлення

Консультація для вихователів: «Різновиди мовленнєвої взаємодії з дітьми»

Консультація для батьків: «Як активізувати мовлення дитини».

 

№3

Створення сучасного розвивального середовища в ЗДО

  1. Результати виконання рішень попереднього засідання педради (керівник ЗДО).
  2. Аналіз умов для організації базових видів діяльності дошкільників (вихователь-методист).
  3. Розвивальне середовище груп: універсальність та оснащення згідно з сучасними вимогами (із досвіду роботи: вихователі).
  4. Результати тематичного вивчення «Створення умов для формування особистісної компетентності дитини дітей 4 року життя» (керівник ЗДО).
  5. Огляд шкали оцінювання розвивального середовища ЗДО за міжнародною методикою ECERS (вихователь-методист).
  6. Звіт про роботу та електронне порт фоліо педагогів, які атестуються.

(лютий 2022 р.)

До педради №3

Тематичне вивчення «Створення умов для формування особистісної компетентності дитини дітей 4 року життя».

     Консультація для вихователів: «Як організувати середовище для  

     формування особистісної компетентності дитини»

Консультація для батьків:

 

№4

  1. Аналіз виконання річного плану роботи ЗДО й реалізації річних завдань (завідувач).
  2. Аналіз рівня засвоєння програмового змісту дітей всіх вікових груп. Готовність шести річок до навчання в НУШ. (Вихователі груп, вихователь-методист, практичний психолог)..
  3. Аналіз рівня  відвідуваності дітей за навчальний рік (старша сестра медична).
  4. Охорона праці та безпека життєдіяльності в ЗДО (вихователь-методист).
  5. Обговорення проекту  плану роботи на літній оздоровчий період (завідувач).

(травень)

 

 

 

Семінари-практикуми та інші форми роботи з педагогами на 2021-2022 н.р.

Семінар-практикум №1

Впровадження оновленого Базового компоненту дошкільної освіти в освітній процес ЗДО

  1.      Основне у фокусі змін Державного стандарту дошкільної освіти (ідеї, ціннісні орієнтири, базові принципи та зміст) (презентація вихователя-методиста).
  2.      Компетентність дитини як ключова категорія оцінки якості результату освіти (колективна справа)
  3. Умови реалізації стандарту дошкільної освіти.

(вересень)

 

Семінар-практикум №2

Різновиди мовленнєвої взаємодії з дітьми

  1. Аналіз основних форм мовленнєвої взаємодії з дітьми в дитячому садку.
  2. Інноваційні методи та прийоми розвитку в дітей монологічного та діалогічного мовлення.

(жовтень)

Семінар-практикум №3

Як зробити діалоги з дітьми пізнавальними

  1. Методи та прийоми організації діалогової взаємодії з дітьми.
  2. Типові помилки яких складно уникнути під час бесіди з дітьми.

(грудень)

Майстер-клас

Навчаємо дітей складати розповіді за серією картин

  1. Авторська методика навчання дітей складати розповіді за серією сюжетних картин (Алли Богуш, Наталії Гавриш).
  2. Послідовність використання методів і прийомів роботи із серією сюжетних картин (практична робота)

(січень)

 

 

 

Аналіз роботи за 2020-2021 рік.

Організація освітнього процесу

Сучасне освітнє середовище

Сердовище що належить дітям

Пріоритетні напрями діяльності закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №50 “Світлофорчик”

  • забезпечення всебічного розвитку, фізичного, соціального та психічного здоров’я дошкільників;
  • створення безпечних та сприятливих умов розвитку, виховання та навчання дітей;
  • формування у дітей логіко-математичної комптентності в різних сферах життєдіяльності на основі використання новітніх освітніх технологій та інноваційних методів;
  • формування у дітей звичок та моделей поведінки, що відповідають сталому розвитку.

Дистанційна робота педагогічних працівників закладу

Звіт про дистанційну роботу вихователів на період карантину

  1. Педагогами закладу розроблено блоково-тематичне планування освітньої діяльності з дітьми раннього, молодшого, середнього, старшого дошкільного віку на 3 квартали.
  2. Переглядаються професійні вебінари щодо освіти, розвитку та виховання дітей дошкільного віку, обговорюються в чаті, здійснюється обмін матеріалами.
  3. Згідно графіка курсової перепідготовки педагоги проходять дистанційні курси підвищення кваліфікації.
  4. Узагальнюється власний педагогічний досвід.
  5. Поповнюється цифровий кейс кожного педагога вправами, іграми, пам’ятками для батьків, методичними матеріалами.
  6. Організовується дистанційна робота з батьками та дітьми всіх вікових груп з допомогою соціальної мережі Viber в закритих групах:
  • ведеться моніторинг стану здоров’я дітей;
  • викладаються пам’ятки та поради, як організувати діяльність дітей вдома;
  • надаються користі онлайн-ресурси для розвитку та навчання дошкільників;
  • проводиться анкетування та опитування;
  • розміщуються цікаві завдання для дітей;
  • організовуються виставки малюнків та виробів, відеозанняття, при цьому педагогами враховується вік дітей та рівень педагогічної культури батьків. Добираються цікаві ігри та вправи, які не вимагають тривалого перебування дитини біля гаджета. Завдання постійно оновлюються. Здійснюється зворотній зв’язок.

Педагогами закладу підготовлені такі відеозанняття:

Коротченко О.В. музичний керівник, заняття з музичного розвитку «Пісенька друзів»;

Малнацька Я.П. практичний психолог, розвиток дрібної моторики рук «Умілі рученята»;

Єгорова А.В. вихователь групи №1, 3-року життя, пальчикова гімнастика «Ми будуємо дім», заняття з сенсорного розвитку «На квітковій галявині»;

Дубова Т.І. вихователь групи №2, 3-року життя, ляльковий театр «Колобок», заняття з малювання «Жовті кульбабки»;

Сінельник С.І вихователь групи №2, 3-року життя, заняття з малювання «Весняне деревце», ліплення «Равлик»;

Смаглій С.В. вихователь групи №11, 4- року життя, художня література, читання і вивчення вірша  М.Познанської «Котик»; дослідницька  діяльність «Вирощуємо пшеницю»; конструювання + аплікація «Гніздечко для пташки».

Сисак Т.Д. вихователь групи №11, 4- року життя, зображувальна діяльність «Весняний пейзаж», «Квітуча яблуня»; ліплення з солоного тіста «Весняна пташка».

Дашко Н.В. вихователь групи №6, 4- року життя, зображувальна діяльність «Квіти для мами».

Дишлева Л.М. вихователь групи №8, 4- року життя, ознайомлення з природою + малювання «Весняні квіти».

Железняк Н.В. вихователь групи №3, 5- року життя, ознайомлення з природою «Пригоди крапельки води».

Дяк Н.М. вихователь групи №10, 6- року життя, ознайомлення з соціумом + аплікація «Моя матінка».

Кабак Л.В. вихователь групи №10, 6- року життя, ознайомлення з природою + малювання «Кульбаба на галявині».

Луценко С.М. вихователь групи №4, 6- року життя, малювання нетрадиційні техніки «Весняні квіти».

Конет Г.А. вихователь групи №4, 6- року життя, логіко-математичний розвиток «Склад числа».

Вербицька Л.І. вихователь групи №5, 5- року життя, ознайомлення з соціумом + конструювання «Мама – сонечко в сімї».

Сухомудренко Г.Ф. вихователь групи №5, 5- року життя, ознайомлення з природою + конструювання «Домашні улюбленці».

Галаюра О.В. вихователь групи №3, 5- року життя, малювання нетрадиційні техніки «Бузок».

Пукаленко Н.В. вихователь групи №9, 6- року життя, розвиток мовлення артикуляційна гімнастика .

Можарівська О.В. вихователь групи №9, 6- року життя, пошуково-дослідницька діяльність «Повітря навколо нас».

 

Педагогам про організацію дистанційної роботи

Вимоги до Зустрічі, або що таке дистант із дошколятами?

27.04.2020 Катерина Крутій

 

Методичні акценти від проф. Катерини Крутій щодо організації дистантної освіти дошкільників

(Матеріал підготовлено для круглого столу “Проблеми дистанційної освіти дошкільнят”, що буде опублікований у журналі “Дошкільне виховання”. 2020. №5).

 До мене звертаються практики із запитаннями щодо організації навчальної діяльності дітей передшкільного віку в умовах карантину. Я зібрала до купи майже всі запитання і спробувала на них відповісти в цьому дописі.

 Який зміст вкладаємо в поняття «дистантна освіта»

та «дистанційне навчання дошкільнят»?

     Я розводжу ці два поняття.

Треба чітко визначитись, що дистантна освіта – це той контент, який надається педагогом і закладом дошкільної освіти для батьків своїх вихованців.

Я повністю погоджують з позицією МОН України щодо  рекомендації  готувати матеріали для роботи з батьками (презентації, рекомендації щодо організації розпорядку дня та освітньої діяльності дітей) та підтримувати зв’язок із батьками, допомогти їм організувати найкращий “садочок” у себе вдома.

Є сенс звернутись до змісту статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту»  про роль сім’ї у дошкільній освіті, а саме:

«1. Сім’я зобов’язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім’ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.

  1. Відвідування дитиною закладу дошкільної освіти не звільняє сім’ю від обов’язку виховувати, розвивати і навчати її в родинному колі.
  2. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності».

Отже, батьки, як суб’єкти освітнього процесу, несуть відповідальність за здобуття дошкільної освіти власною дитиною.

Дистанційне навчання  —  це сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій).

Зауважу, що інформація надається батькам (!), а вони вирішують у який зручний час для них і дитини цю інформацію (аудіо-, відео-, тексти казок, віршів, приклади організації дитячого експериментування, ігрової, зображувальної та інших видів діяльності дітей раннього і передшкільного віку) запропонують власній дитині, ураховуючи її психофізіологічний та емоційний стан.

Для всіх, кого цікавлять дослідження (опубліковано в лютому 2020) щодо впливу цифрових технологій на дітей, раджу познайомитись із висновками науковців.

Стаття «Digital media: Promoting healthy screen use in school-aged children and adolescents» має 108 (!) проаналізованих посилань автора. Ця інформація для тих, хто ще не розуміє чим може закінчиться неправильно організоване дистанційне навчання для здоров’я не тільки школярів, старших дошкільників, але й малюків – трирічок! Треба почати контролювати свою педагогічну завзятість у кількості матеріалів, які надсилаються дітям. Не треба перебирати на себе відповідальність батьків за освіту власних дітей. Порадити батькам, порекомендувати – це одне, а саджати всіх членів сім’ї до екрану на годину, це – зовсім інше…

Повний текст статті тут:  https://www.cps.ca/en/documents/position/digital-media

На мою думку, формат онлайн-занять не відповідає віковим особливостям дошкільнят

 У більшості випадків наша педагогічна завзятість та методичний свербіж – «усе та відразу»  – більше заважає, ніж дає можливість отримати дитині інформацію. Як правило, це дві крайнощі: або аніматорство («а щоб дитині було не нудно та весело»), або менторство («треба навчати, розвивати, формувати та виховувати» і все це одночасно).

У класичному розумінні такий формат підходить тільки зі старшого дошкільного віку.

На мій погляд, не маючи професійно захищених систем передачі фото, не треба вимагати від батьків їх надсилати. Це можливо, якщо є письмова домовленість між батьками і закладом дошкільної освіти. Але перед тим, як просити батьків надіслати фото виконаної роботи, слід самій собі відповісти на запитання: «А навіщо мені ці фото? Що я хочу для себе з’ясувати? Яка  подальша доля цих світлин?». Якщо є  чітка відповідь, можливо і є сенс отримати фото. Але це не може бути постійним фактом.

Якою має бути Зустріч як форма спілкування вихователя, дітей і батьків?
Я б почала використовувати інший формат і назву – «Зустріч». Зустріч – це зближення з ким-, або чим-небудь, наперед домовлене побачення, але це ще й підготовлений заздалегідь прийом. Якщо ми почнемо вводити в лексикон термін «Зустріч», пройде зовсім небагато часу і вихователі,  діти та батьки почнуть і говорити, і чекати саме Зустрічі, а не заняття. А це принципово різні речі!

Передусім треба заздалегідь підготувати всі матеріали до Зустрічі. Бажано, щоб декілька речей (предмети, іграшки, книжка тощо) уже були в полі зору дітей.

Уявіть, що ви і діти нібито прийшли до театру. А в театр приходять ошатно одягненими і з гарним настроєм! Ще закрито лаштунки, але вже хочеться знати, а що там, за ними, у залі тихесенько грає спокійна музика, діти (глядачі) зручно вмощуються в своїх кріселках.

Починається етап первинного сприйняття – відчуття близької таємниці збуджує, притягує, підштовхує дітей до пошуків довкола елементів недостатньої інформації (що зараз буде? як це буде? чого очікувати?).    Інформація дитиною (і батьками теж) свідомо або підсвідомо нібито черпається / зчитується з інформаційного поля місця, де знаходиться вихователь. Тому бажано використовувати на задньому плані функцію «розмитий фон» (цей етап  до 2 хвилин – декодування інформації).

Лаштунки відкриваються, починається наступний етап – сприйняття педагога – вступний монолог дорослого (до 2 хв.) задає стиль  і характер спілкування, сприяє утворенню необхідної атмосфери, готує освітню ситуацію  і вводить до неї (Крутій К.Л. стаття в журналі “Дошкільне виховання”. – 2016. – №9. – С. 6-10).

Якщо сучасне заняття ― це, по суті, квінтесенція того матеріалу, який вихователь пропонував дітям упродовж певного проміжку часу, результат, тематичний підсумок тощо, то освітня ситуація дає змогу врахувати інтереси дітей, дозувати інформацію чи завдання, розвести в часі змістове наповнення.

У вільному режимі під час зустрічі діти переходять від статусу «глядач»  і «споживач» до значно ціннішого – «учасник освітнього процесу». Бажано активно підключати ще одного учасника освітнього процесу – батьків.

На цьому етапі зустрічі маємо забезпечити розуміння дітьми змісту їх діяльності, тобто того, чого вони можуть досягти, чого від них очікує вихователь (до 3 хв.) – етап сприйняття умов.

Якщо продовжити порівняння з театром – то далі відбувається «кульмінація спектаклю».

Вихователь презентує тему зустрічі, м’яко переходячи до практичного етапу (до 7 хв.). Цей етап уможливлює стимулювання проявів почуття спільності інтересів дитини та дорослих, колективного входження в процес навчальної діяльності (утворення «поля радості» від взаємодії).

Останнім етапом дійства на сцені буде «вихід акторів театру на поклон», тобто підбиття підсумків зустрічі.

Можна скористатись наведеним далі переліком запитань, але їх не може бути більше ніж 3-4 до фіналу зустрічі (до 3 хв.):

Що ти зробив і що ти про це думаєш?     У тебе був план роботи. Чи вийшло у тебе те, що ти задумав?

Чи задоволений ти результатом своєї роботи?  Які нові слова ти запам’ятав?

Як ти гадаєш, що мені сподобалось у твоїй відповіді? Чому?   Яке слово тебе зацікавило?

 Що хотів би повторити?   Яке завдання для тебе виявилося  важким? А яке легким?

 Чого нового ти навчився?   Що тебе здивувало? Які нові ігри тобі сподобалися?

 Пригадай, хто кому допоміг на занятті?   Що запам’яталося найбільше?

Чого на занятті тобі не хотілося робити? Чому?  Що тобі не вдалося на занятті?

 Чим саме ти пишаєшся після заняття? Перед ким ти хотів би похвалитися успіхами?

Щоразу структура заздалегідь підготовленої зустрічі може бути іншою, усе залежить від майстерності вихователя, може змінюватись залежно від ситуації   спілкування з дітьми та батьками. Такі зустрічі для дітей старшого дошкільного віку можуть бути до 20 хв., але чим молодша дитина, тим  коротша зустріч.

 Зустріч вона і є на те зустріч, щоб була очікуваною. Тому більше ніж один раз на день немає сенсу їх проводити, на тиждень – до 5, але це необов’язково саме 5.

Якщо зустрічі проводити щодня з різними групами дітей, то не більше ніж  2 зустрічі. Для вихователя це значне психо-емоційне навантаження. А ще буде підготовка до нової зустрічі. Тому для навантаження вихователя – цього достатньо.

Слід використовувати ті платформи (вайбер, месенджер, посилання на YouTube-роликиZOOM тощо), які опанувала вихователька  (а це – перспектива для організації майбутньої методичної роботи з кадрами після закінчення карантину). Також є необхідність погодити з батьками їхні можливості роботи з пропонованими платформами (рівень навичок, швидкість інтернету тощо).

Як спланувати роботу?  Чи можуть в цьому допомогти тематичні тижні?

 Краще за все – це блоково-тематичне планування, воно розроблено, є в доступі для кожного вихователя. Можна скористатись уже готовими наробками, додати своє. Усі ці завдання мають подаватися в певній системі. Недостатньо дати посилання на безліч ресурсів.

Зауважу, що при дистанційному навчанні не можна знехтувати провідну діяльність дошкільнят — гру! Це можливо тільки за умови, коли сам вихователь сповідує цінності дитячої гри, тоді саме педагог нагадає батькам і про халабуди, і про особистий простір дитини, і про іграшки, які стимулюють до гри. У таких ситуаціях найбільш виявляються професійні якості вихователя – організація взаємодії з дітьми та батьками.

Блоково-тематичне планування можна замовити тут:

http://xn--k1aig6f.xn--j1amh/

Планування STREAM_старший вік_3 кв_КВІТЕНЬПриклад блоко-тематичного планування до альтернативної програми «SNREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт» є  у файлі до цього допису.

УВАГА! Посилання на автора та сайт обов’язкове!

Повний текст цієї статті в PDF форматі тут: 

Крутій К.Л._Вимоги до ЗУСТРІЧІ або що таке дистант

Результати атестації педагогічних працівників у 2019/2020 році

Аналіз результатів атестації педагогічних працівників у 2019/2020 навчальному році

 

Результати атестації

Прізвище, ініціали та посада працівника

Дяк Н.М.

Сухомуд-ренко Г.Ф.

Малнацька Я.П.

Смаглій С.В.

Дубова

Т.І.

Пукаленко Н.В.

Можарів-

ська О.В

Железняк Н.В

 

Відповідає займаній посаді

+

+

+

+

+

+

+

+

Відповідає займаній посаді за умови виконання заходів, визначених атестаційною комісією

Не відповідає займаній посаді

Присвоєно кваліфікаційну категорію спеціаліст

 

 

 

 

 

 

спеціаліст першої категорії

+

+

+

спеціаліст другої категорії

 

+

 

+

спеціаліст вищої категорії

Відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії 11 тар. розряд

 

+

 

 

 

 

+

 

спеціаліст

+

 

 

 

 

+

 

спеціаліст першої категорії

 

спеціаліст другої категорії

спеціаліст вищої категорії

+

Присвоєно

педагогічне звання

вихователь-методист

 

відповідає раніше присвоєному

старший вихователь

 

Результати вивчення рівня засвоєння програмових завдань дітей за 2 квартал 2019/2020 року

Обстеження рівня знань дітей за ІІ квартал проводилось з 24.02.2020р. по 28.02.2020р.,  за Програмою виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина».

Всього було діагностовано 245 дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку. Результати обстеження (див таблиці додаток).

Слід відмітити, що рівень засвоєння дітьми програмових завдань, зріс в порівнянні з І кварталом, зокрема з підрозділів «Зростаємо дужими», «Мова рідна, слово рідне», «Художня література», «Дитина у довкіллі», «Гра дитини», «Віконечко у природу», «Математична скарбничка» , «Привчаємось працювати», «Чарівні фарби і талановиті пальчики» , «Музична скарбничка».

Таблиця показників  засвоєння програмових вимог

(порівняння І та ІІ квартал, високий рівень)

Вік дітей

Квартал

Зостаємо дужими

Мова рідна, слово рідне

Художня література

Дитина у довкіллі

Гра дитини

Віконечко в природу

Математична

          скарбничка

Привчаємо працювати

Чарівні фарби і талановиті пальчики

Музична скарбничка

 

 

 

 

 

4 р.ж І 11,4% 10% 22,8% 7,1% 12,8% 10% 10% 15,7% 20% 20%
ІІ 20,3% 16,2% 31% 21,6% 27% 23% 21,6% 35,1% 27% 25,6%
5р.ж І 27,8% 22,7% 24% 38% 40,5% 24% 38% 27,8% 8,8% 22,7%
ІІ 40,7% 30,8% 35,7% 40,7% 35,7% 30,8% 43,2% 40 % 33,3% 34,6%
6р.ж І 33,3% 27,7% 24,4% 28,8% 24,4% 25,5% 33,3% 18,8% 18,8% 30%
ІІ 43,3% 35,5% 33,3% 42,2% 40% 34,4% 42,2% 36,6% 41,1% 35,5%

 

Читати далі

Семінар-практикум для педагогів

 22-23 жовтня відбувся семінар-практикум

 

Сучасний вихователь як креативна особистість

 

Під час семінару учасники:

  • · ознайомились з особливостями сучасних дітей. Теорія поколінь;
  • · розкрили поняття «креативність»
  • · ознайомились з геокешингом – формою взаємодії з педагога з дітьми;
  • · удосконалювали професійну майстерність  щодо реалізації принципу взаємодії учасників  освітнього процесу;

 

 

 

 

 

Додаток

до листа МОН України

від 02.07.2019 №1/9-419

 

Інструктивно-методичні рекомендації

«Щодо організації діяльності

закладів освіти, що забезпечують

здобуття дошкільної освіти

у 2019/2020 навчальному році»

 

Закон України «Про освіту» надав кожному закладу освіти автономію: академічну, організаційну, фінансову і кадрову, а керівнику – в управлінні закладом, прийнятті рішень щодо організації його роботи.

Педагогічні колективи закладів освіти мають набувати досвід діяльності в умовах автономії, особливо академічної, наданої їм законодавством. А органи управління освіти, методичні служби різних рівнів мають надавати їм дієву допомогу, зокрема з питань

-            вибору:

  • освітньої програми,
  • пріоритетних напрямів та завдань в організації освітнього процесу,
  • моделі планування та організації освітнього процесу на основі інтегрованого підходу,
  • видів, форм та методів підвищення професійної компетентності працівників;

-            прийняття управлінських рішень щодо стратегічних перспектив розвитку закладу освіти;

-            відповідальності за хід і результати освітнього процесу;

-            забезпечення партнерських стосунків у взаєминах із дітьми та їхніми батьками.

  Читати далі