Як підтримати дитину в складній ситуації

пам’ятка

Висловлюйте згоду

Сконцентруйте увагу дитини на буденних, звичайних справах і при цьому формуйте в неї впевненість у правильності власних дій. Для цього використовуйте висловлювання-згоду. Цей тип висловлювання формулюйте за допомогою позитивно забарвлених слів і фраз, як-от: «я теж вважаю, що це дуже добре/вдало/цікаво», «щоразу в тебе виходить ліпше» тощо

 

Підбадьорюйте

Наразі діти найбільше потребують емоційної підтримки дорослих. Щоб намагатись уникнути негативних емоційних станів, використовуйте висловлювання-підбадьорювання. У таких висловлюваннях підтримуйте дитину словами: «Разом ми переживемо цей складний час і повернемося додому»

 

Схвалюйте

Використовуйте схвалення, щоб позитивно оцінити особистість дитини в цілому, виявити доброзичливе, емоційно-ціннісне ставлення до неї: «Сину, ти дуже сміливий хлопчик», «Доню, дякую тобі за допомогу й підтримку»

 

Застосовуйте позитивну випереджувальну оцінку

Налаштовуйте дитину на успішну діяльність. Щоб зумовити позитивні зміни в її станах, діях, поведінці, використовуйте висловлювання, що містять позитивні випереджувальні оцінки: «Я впевнена, що ти впораєшся з усіма труднощами»

 

Підтримуйте зворотний зв’язок

У розмовах з дитиною підтримуйте безоцінний зворотний зв’язок за допомогою емпатійних висловлювань. Для цього дослівно переказуйте сказане дитиною та заохочуйте її уточнювати, доповнювати вже сказане, висловлювати свої почуття та переживання, тлумачити власну поведінку тощо: «Коли мої бабуся з дідусем були маленькі, вони теж переживали війну. Що саме тебе лякає в цих подіях? Мені також страшно під час вибухів. А чому ти заплющуєш очі?»

 

Примітка. Пам’ятка підготовлена відповідно до листа МОН «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками» від 12.12.2019 №1/9-766.

Е-журнал «Вихователь-методист» №4, 2022 р.

 

 

Кабінет психолога

 

Рекомендації для батьків вихованців у воєнний час

  1. 1.     Співпрацювати з педагогічними працівниками ЗДО щодо організації освітнього процесу дітей дошкільного віку в дистанційному форматі в умовах війни.
  1. 2.     Підтримувати зв’язок з вихователями щодо місця перебування та стану здоров’я дитини.
  1. 3.     Відстежувати негативні наслідки пережитих психотравмуючих подій. Вони можуть проявлятися не одразу, тому дорослі мають постійно стежити за психоемоційним  станом дітей, їхнім самопочуттям, тривогами, хвилюванням. Необхідно звертати увагу на збудливість, тривожність, агресивність, заглиблення в себе. Також  слід уважно стежити за здоров’ям дітей, зокрема сном, апетитом, настроєм, нарікання на будь який біль, особливо головний біль. Такі показники загального   стану здоров’я дітей переважно є об’єктивними  показниками втоми, перевантаження, хвилювання, страхів та проявами наслідків психотравми.
  1. 4.     Пам’ятати, що щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу з дитиною є запорукою її успішного подальшого майбутнього. Для дітей надзвичайно важливо відчувати повну емоційну присутність батьків.
  1. 5.     Допомагати дитині, якщо в неї щось не виходить, підтримувати її, бути терплячими.
  1. 6.     Сприяти формуванню у дітей навичок безпечної поведінки
  1. 7.     Дотримуватися режиму дня, звичних ритуалів, що допоможе дитині встановити зв’язок  не лише з минулим, а взагалі життям та безпекою.
  1. 8.     Пам’ятати, що педагоги завжди готові до співпраці з питань виховання, розвитку дитини і надання необхідної професійної допомоги, порадами та рекомендаціями.

 

                          Бережіть себе та свої сімї.

        Ігри  для дітей удома у воєнний час.

 

Ми всі переживаємо непрості, напружені воєнні часи. Коли під рукою немає олівців, LeGo чи планшету. А є лише мама, яка хоче відволікти себе від новин і думок, і дитина 3-6 років, яка нудьгує без своїх іграшок та друзів. Тоді можемо пограти  у таке:

  1. Що спільного? Наше завдання – по черзі називати, що спільного у двох предметах. Наприклад: «Що спільного у огірка і динозавра?» – «Вони можуть бути зеленими». Що спільного у бджоли і літака?» – «Вони обоє можуть літати».
  2. Складайка. Наше завдання – по черзі називати, з чого складається будь-який предмет чи явище. Наприклад, «З чого складається стільчик?» – «З сидіння, спинки та чотирьох ніжок».
  3. Четвертий зайвий. Наше завдання – назвати три схожі предмети і один зайвий. Наприклад, «Джинси, футболка, кросівки, помідор. Яке слово тут зайве?»
  4. Хто ким був раніше? Наприклад: «Чим раніше була калюжа?» – «Дощиком». «Чим раніше було морозиво?» – «Цукром, молоком…»
  5. Що буде, якщо…? Наше завдання – розвивати у дитини причинно-наслідкові зв’язки і уяву. Наприклад, «Що буде, якщо не зачинити дверцята холодильника?», «Що буде, якщо не вимкнути кран з водою?», «Що буде, якщо не буде птахів? (буде більше комах), «Що буде, якщо не буде цукерок?» тощо.
  6. Порівнялка. Наше завдання  – по черзі називати і порівнювати предмети навкруги. Наприклад: «Що вище: будинок чи паркан?», «Що ближче до нас: червона машина чи біла?», «Де більше людей в магазині чи  в ліфті?».
  7. Окомір. Наше завдання – по черзі виміряти відстань у кроках велетня і мурашки до наступного об’єкту. Наприклад, «Мій окомір мені підказує, що до дверей/магазину/дерева залишилось 15 велетенських кроків і два мурашиних».
  8. Відгадайка. Наше завдання  – разом відгадувати, хто куди йде, що хоче, ким стане, коли виросте, де працює тощо. І уважно слухати Наприклад, «Дивись, он там дівчинка йде. Як ти думаєш, чим вона зранку снідала? А про що вона мріє? Чому? А чого вона боїться? (тут ми уважно слухаємо, бо дитина з великою ймовірністю говоритиме про себе).
  9. Загадайка. Наше завдання – по черзі загадувати предмети навкруги і не тільки. Наприклад, «Я загадала щось,  що справа від мене, жовтого кольору і має прямокутну форму» або «Що має чотири колеса і возить пасажирів? (таксі або автобус).
  10. Тварини. Ви називаєте тварину, птаха, а дитина відгадує, чим вона вкрита: пір’ям, хутром або шкірою.
  11. Спільна історія. Ми разом із дитиною речення за реченням по черзі складаємо спільну казку. Наприклад, Ви кажете «Одного разу жив на світі краб на ім’я Кука. Який він був?» Дитина: «Великий і червоний». Далі по черзі ви розповідаєте, де він жив, що любив, як знайомився з друзями тощо. Вміщуємо сюди інтереси своєї дитини.
  12. Прислухайка. Наше завдання – мовчки протягом 1-2 хвилин прислуховуватися до звуків навкруги. Наприклад, стрілка годинника, чиєсь дихання, краплі дощу тощо. Виграє той, хто нарахує максимальну кількість звуків.
  13. Плескалка. Наше завдання – по черзі називати 5 друзів, ляльок, динозаврів, супер-героїв, машин, страв, тощо. І щоразу плескати в долоні.
  14. Супер-сила. Наше завдання – по черзі запитувати одне у одного про супер-силу. Наприклад, «Яка у тебе супер-сила?»  – «Я вмію готувати смачні млинці з медом і сметаною! А у тебе?»

    Граємо та рясно поливаємо словами підтримки наших синів і доньок. Бо їх самооцінка в дорослому житті – це той погляд, яким ми на них дивимося зараз.

Звіт про відвідування дітей за 2021 рік

Звіт про відвідування за 2021 рік

Зміни у нормах та порядку організації харчування в закладі

Вісім змін у нормах та порядку організації харчування в закладі освіти

Уряд затвердив нові норми та порядок організації харчування у закладах освіти.

КМУ затвердив не лише нові норми, а й порядок організації харчування у закладах освіти постановою від 24.03.2021 № 305 (далі — Порядок). Вони набрали чинності з 1 вересня 2021 року.

  1. 1.     Визначили спосіб організації харчування

Спосіб 1. Заклад освіти, тобто працівники, що входять до штатного розпису закладу, самостійно готують та реалізовують готові страви.

Спосіб 2. Харчування організовує постачальник харчових продуктів та/або послуг з харчування — кейтеринг або аутсорсинг. Працівники їдальні (харчоблоку), буфету не входять до штатного розпису закладу.

У дитсадках кейтеринг можна застосувати, якщо немає харчоблоку. Як виняток, можна організувати кейтеринг на час проведення ремонтних робіт — реконструкції, капітального ремонту тощо харчоблоку закладу та ремонту чи придбання технологічного обладнання, що використовується на харчоблоці закладу.

2.      Визначили режим харчування

Режим (кратність) харчування визначили у пункті 16 Порядку. Його можна організовувати:

  • одноразово — сніданок;
  • дворазово — сніданок та обід;
  • триразово — сніданок, обід та підвечірок або вечеря;
  • чотириразово — сніданок, обід, підвечірок, вечеря;
  • п’ятиразово — сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря.

Режим (кратність) харчування залежить від режиму роботи закладу.

У державних (комунальних) ЗДО тривалість сніданку, другого сніданку, підвечірку і вечері повинна становити не менше ніж 20 хвилин, обіду — 25–30 хвилин.

3.      Сформували принципи здорового харчування

Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час з інтервалами у три-чотири години.

Якщо діти перебувають у закладі чотири та менше годин, їх за заявою одного з батьків або законних представників харчуванням можна не забезпечувати. Дітей, які перебувають у закладі більше чотирьох годин, обов’язково забезпечують харчуванням. При цьому режим (кратність) харчування може бути одно- або дворазовий з інтервалами між прийомами їжі не більше трьох-чотирьох годин. Це може бути сніданок та/або обід.

У закладах, в яких режим роботи чотири та менше години на добу, харчування організовують за рішенням їх засновника.

Якщо діти перебувають у закладі 12 та менше годин, але більше ніж вісім годин, режим (кратність) харчування повинен бути триразовим (табл. 1):

Таблиця 1

Орієнтовний режим харчування
Групи Сніданок Обід Вечеря

Ясельні

8 год — 8 год 20 хв

11 год 30 хв — 12 год

15 год 30 хв — 16 год

Дошкільні

8 год 30 хв — 8 год 50 хв

12 год 30 хв — 13 год

16 год 30 хв — 16 год 50 хв

 

У разі перебування дітей у закладі більше 12 годин необхідно організувати обов’язкове чотириразове харчування. Вечерю слід передбачити з 18 години 30 хвилин до 19 години.

У закладі з цілодобовим перебуванням потрібно організувати п’ятиразове харчування з не менше ніж триразовим споживанням гарячої їжі.

 

1. На початку та періодично протягом навчального року, а також літнього періоду необхідно інформувати дітей про правила поведінки під час прийому їжі, надавати інформацію щодо впливу харчування на здоров’я, доступну для сприйняття дітьми відповідного віку.

2. Візуальні матеріали, спрямовані на популяризацію здорового харчування, повинні містити цікаву та доступну для дітей всіх вікових груп інформацію про користь і важливість овочів, фруктів та ягід щодня, під час кожного прийому їжі.

3. Миття рук водою з милом перед прийомом їжі — обов’язковий захід для запобігання поширенню інфекцій серед дітей. Потрібно організувати миття рук як складову частину відповідного прийому їжі з ретельним наглядом з боку працівників закладу освіти.

4. Усі страви та вироби, які пропонують дітям, повинні формувати здоровий, повноцінний раціон харчування. Меню щодня потрібно розміщувати на стенді та сайті закладу.

 

4.      Окреслили вимоги до планування меню

Щоб забезпечити різноманітність харчування, потрібно скласти примірне чотиритижневе сезонне меню.

Включення окремих страв до щоденного раціону, калорійність окремих прийомів їжі, мінімальні вимоги до режиму (кратності) приймання в їжу овочів, фруктів, м’яса, риби, яєць, горіхів, бобових та інших продуктів повинні відповідати нормам харчування.

Засновник державних і комунальних закладів освіти може забезпечити розроблення примірного чотиритижневого сезонного меню як для одного окремого закладу, так і для групи таких закладів.

Примірне чотиритижневе сезонне меню можна використовувати після погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби. Без такого погодження дозволено використовувати меню, рекомендоване МОЗ.

Меню-розклад необхідно складати на основі примірного чотиритижневого сезонного меню з урахуванням технологічної документації на страви та вироби. Замінювати страви та продукти харчування у меню-розкладі можна:

  • якщо виникають об’єктивні причини — проблема з постачанням або якістю чи безпечністю окремого харчового продукту;
  • в межах примірного чотиритижневого сезонного меню, зокрема, меню четверга можна запропонувати в понеділок, відповідно меню понеділка — в четвер.

Складати потрібно єдине меню-розклад для відповідного закладу, але з різною кількістю продуктів відповідно до норм харчування для кожної вікової групи дітей.

В меню-розкладі обов’язково слід зазначати:

  • назву страв та їх теоретичний вихід для кожної вікової групи;
  • кількість порцій для різних вікових категорій дітей;
  • кількість продуктів харчування, необхідних для виконання меню (вага брутто/нетто): у чисельнику — на одну дитину, у знаменнику — на всіх дітей.

Планування та приготування страв для харчування дітей повинно враховувати національні кулінарні традиції. Водночас необхідно пропонувати різноманітні сучасні страви, які відповідають інтернаціональним кулінарним тенденціям та виявляють повагу до певних релігійних обмежень.

Для дітей з особливими дієтичними потребами потрібно організувати харчування відповідно до рекомендацій сімейного лікаря чи лікаря-педіатра, який видав довідку щодо обмеження/виключення відповідних харчових продуктів, напоїв та страв та їх заміни аналогічними за енергетичною та поживною цінністю харчовими продуктами.

5.      Розписали калорійність сніданку, обіду та вечері за віковими групами

Енергетична та поживна цінність їжі у закладі повинна відповідати загальним віковим потребам дітей згідно з нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії, визначеними МОЗ.

Потрібно планувати частку калорійності їжі у загальних енергетичних потребах залежно від режиму (кратності) харчування в закладі.

Якщо дитина з’їсть лише сніданок, вона має становити 25–30% добової потреби, відповідна частка для обіду збільшується до 30–35%. Орієнтовну кількість калорій на сніданок, обід та вечерю, добову калорійність для різних вікових груп навели в Табл. 2.

Таблиця 2

Орієнтовна кількість калорій для різних вікових груп
Вікова група Енергетична цінність сніданку, вечері, ккал Енергетична цінність обіду, ккал Добова енергетична цінність, ккал

1–4 роки

350–415

415–485

1385

4–6 (7) років

425–510

510–595

1700

 

6.      Передбачили, яка кількість білків, жирів і вуглеводів має бути у стравах

        М’ясо, риба, молоко та молочні продукти, яйця, бобові та горіхи є основними джерелами білку. Додатковим джерелом корисних білків є злакові продукти. Кількість білків для сніданку, обіду та вечері, а також добова потреба в білку для різних вікових груп наведені у таблиці 2 до норм харчування.

Загальну кількість жирів для сніданку, обіду та вечері для різних вікових груп наведено у таблиці 3 до норм харчування. Щонайменше дві треті жиру, які споживають діти, повинно надходити у вигляді ненасиченого жиру (ненасичених жирних кислот). Можна заміняти насичені жири тваринного походження ненасиченими жирами рослинного походження та регулярно давати морську рибу в чергуванні страв.

Діти повинні регулярно споживати харчові продукти та страви з вмістом вуглеводів. Пріоритетні продукти цієї групи — рослинні продукти з високим вмістом харчових волокон. Кількість вуглеводів для сніданку, обіду та вечері для різних вікових груп наведено в таблиці 4 до норм харчування.

7.      Розрахували добову потребу у рідині  для дітей різних вікових груп

Питна вода повинна бути постійно доступною у закладі освіти під час вживання їжі та у будь-який інший час. Засновник і директор закладу повинні забезпечити дітей чистою та безпечною питною водою, що відповідає вимогам, встановленим МОЗ.

Добову потребу в рідині для дітей різних вікових груп наведено у Табл. 3:

Таблиця 3

Вікова група Об’єм рідини, літрів

Від 1 до 4 років

1 —1,3

Від 4 до 6 років

1,2–1,7

 

Потребу в рідині потрібно забезпечувати за рахунок питної води та безкалорійних напоїв без урахування рідких страв та напоїв з калоріями — молочні напої, сік тощо.

8.      Визначили, як забезпечити харчування дітей з особливими дієтичними потребами

У додатку 11 до норм харчування визначили особливості забезпечення харчуванням дітей з особливими дієтичними потребами. Зокрема, навели причини особливих дієтичних потреб:

  • цукровий діабет;
  • харчова алергія;
  • целіакія — непереносимість глютену;
  • лактозна недостатність — непереносимість лактози;
  • вроджені порушення метаболізму — фенілкетонурія тощо.

А також — яку невідкладну допомогу надати у разі гострих ускладнень.

Додаток 12 до норм харчування містить перелік харчових продуктів, які не містять глютену та які його містять й потрібно виключити із харчування у разі целіакії.

У Додатку 13 до норм харчування є інформація про вміст речовин і готові страви/вироби, які призводять до алергічних реакцій або непереносимості. У таблиці наведені індекси алергенів або непереносимих речовин і подана їх розшифровка.

Інформацію про наявність у складі готової страви/виробу алергену або непереносимої речовини потрібно обов’язково зазначити в меню відповідним індексом у дужках після назви готової страви/виробу (наприклад, сирники із сметаною (Л, МП), що вказує на наявність у страві лактози та молочних продуктів).

Інформацію з розшифровкою індексів алергенів або непереносимих речовин слід розмістити біля меню.

Використані джерела: ж-л «Практика управління закладом дошкільної освіти» №5, с. 6-10.

 

 

 

Правила поведінки здобувача освіти в закладі дошкільної освіти .

Правила поведінки здобувача освіти в закладі дошкільної освіти (для дітей та їх батьків) .
Правила поведінки для батьків
1. Щоденний ранковий прийом дитини в групу здійснює вихователь, який опитує батьків про стан здоров`я, вимірює температуру тіла.
2. Не приводити до садочка дітей з підвищеною температурою тіла, кашлем та іншими симптомами захворювань. Хворі діти в дошкільну установу не приймаються.
3. Якщо дитина захворіла упродовж дня, вона ізолюється від здорових дітей в ізоляторі і залишається там до приходу батьків чи госпіталізації.
4. Після перенесеного захворювання діти в дитсадок приймаються тільки за наявності довідки лікаря-педіатра з вказівкою діагнозу, довготривалості та проведеного лікування, відомостей про відсутність контакту з інфекційними хворими, а також з рекомендаціями щодо індивідуального режиму кожній дитини.
5. Ранковий туалет дітей повинен проводитися вдома: батьки зобов`язані приводити дитину в дошкільний заклад чистими, охайно та по сезону одягненими.
6. Одяг у дитячих шафах зберігається окремо: пакет для чистої білизни, пакет для брудної білизни, пакет для групового та вуличного взуття, для гребінця, головного убору, спортивної форми.
7. Не дозволяється приносити в дитячий колектив та зберігати в шафах солодощі, фрукти, іграшки та інші предмети.
8. Заборонено одягати на дітей прикраси, ланцюжки, так як все це може загрожувати життю і здоров`ю дітей, бути втраченими.
9. Приводити дитину в садок не пізніше 8.30 години ранку.
10. Забирати дитину не пізніше 18.00 год.
11. Якщо дитина захворіла або відсутня через інші причини, батьки повинні повідомити про це персонал дошкільного закладу.
12. Щодня особисто передавати і забирати дитину у вихователя, не передовіряти особам, що не досягли 16 років та особам у нетверезому стані.
13. Оплату за утримання дитини в дитячому садку необхідно здійснювати до 10-го числа місяця, так як ці кошти ідуть на закупівлю продуктів харчування для дітей.
14. Одягати дітей слід по сезону в залежності від температури повітря, в групі – в одно-двошаровий одяг, шкарпетки, взуття із задником. Слід пам`ятати, що від одягу залежить комфортний стан дитини, її гарний настрій, стан здоров`я.
15. Конфліктні ситуації не слід вирішувати у присутності дитини, так як це травмує її психіку.
16. Поважати права педагога, не допускати нетактовної поведінки по відношенню до працівників садка, дотримуватись морально-етичних норм і загальноприйнятих правил спілкування.
17. Про всі зауваження щодо роботи закладу повідомляти вихователя або завідувача.
18. Виконувати правила внутрішнього розпорядку

Правила поведінки для дітей
- Приходити вчасно в заклад дошкільної освіти.
- Вітатися з усіма працівниками ЗДО.
- У всьому слухатися вихователя.
- Якщо щось болить, то обов’язково про це сказати вихователю.
- Берегти іграшки, майно та книги.
- В групі голосно не кричати та не бігати.
- Не ходити в вологому одязі.
- Не ображати дітей зі своєї групи.
- Слідкувати за станом свого одягу.
- Мати особисті носові хустинки.
- Дотримуватися вимог безпеки.
- Акуратно вішати одяг в свою шафку.
- Якщо сподобалася іграшка однолітка, слід чемно попросити її у нього та самому вміти ділитися іграшками.
- Не можна брати іграшки, дидактичні посібники без дозволу вихователя.
- Діти дошкільного віку повинні звертатися до дорослих по імені та по батькові.

Поради для батьків. Як розговорити мовчуна

Коли здорова трирічна дитина не говорить чи промовляє лише кілька слів, це привід замислитися, як стимулювати її мовлення. Скористайтеся порадами фахівця, щоб розговорити мовленнєво пасивну дитину.

 

Демонструйте силу слова

Покажіть дитині, як застосовувати мовлення, щоб досягти бажаного. Навчіть її пов’язувати слова з певними діями. Наприклад, коли дитина підходить до вас і тягне за руку, щоб ви пішли з нею, запропонуйте висловити прохання за допомогою слів. Коментуйте жести дитини, заохочуйте її повторювати слова. Відтак поступово пропонуйте повторювати словосполучення й речення.

 

Прибирайте зайве

Коли спілкуєтеся з дитиною, приберіть подалі смартфон, планшет і вимкніть телевізор. Приділіть розвитку мовлення дитини одну якісну годину: поговоріть, розпитайте одне одного, почитайте казку тощо. Така взаємодія дієвіша, ніж кілька годин порожнього спілкування, коли ви постійно відволікаєтеся на гаджети. До того ж за звуками реклами та мультфільмів дитина ваші слова не почує.

 

Розвивайте моторику

Пропонуйте дитині ліпити, збирати мозаїку, шнурувати тощо. Такі вправи стимулюють мовленнєві зони в корі головного мозку. Не забувайте і про пальчикову гімнастику — поєднуйте веселі ритмічні вірші з рухами пальчиків дитини. Також мовлення активізують заняття спортом, танці тощо. Вони впливають на розвиток моторного планування — дитина вчиться розуміти, як говорити далі, як поєднувати між собою різні частини мови, складати речення у зв’язний текст тощо.

 

Співайте

Якщо дитина повільно опановує мовленнєві навички, скористайтеся вправами для розвитку мелодики мовлення. Проспівуйте разом із дитиною окремі слова й короткі фрази, грайте в музичні ігри. Розучуйте та співайте різні пісеньки. Гарний настрій і плавність фраз стимулюватимуть мовлення дитини.

 

Фантазуйте

Заохочуйте дитину складати й розповідати різні історії: озвучувати іграшки й фантазувати, про що могли б розповісти звичні речі. Наприклад, складіть разом розповідь від імені зубної щітки, рюкзака, виделки тощо. Грайте у гру «А що станеться, якщо…». Під час гри пропонуйте ситуації, які можна розвивати, наприклад: а що станеться, якщо тварини навчаться розмовляти? Спонукайте дитину розгортати сюжет за допомогою додаткових запитань.

 

Читайте книжки

Щодня читайте дитині казки, дитячі вірші, потішки тощо. Під час читання демонструйте ілюстрації. Нові слова й наочні образи розширюватимуть словник і навчатимуть правильно промовляти слова. Щоб стимулювати мовлення дитини, читаючи відомі казки, навмисно «плутайте» слова. Наприклад, «Знесла курочка яєчко не просте, а … зелене». Дитина охоче вас виправлятиме.

 

Розширюйте словниковий запас

Якщо дитина говорить лише кілька слів, звертайте її увагу на різні предмети та чітко називайте їх. Наприклад, подивіться разом у вікно та називайте, що бачите. Попросіть дитину повторити слова чи вказати на названі об’єкти. Не заплутуйте її та не називайте багато нових слів одночасно. Пояснюйте все простими словами, щоб не перевтомлювати дитину.

 

Спрощуйте власне мовлення

Коли дитина опановує мовлення, не перенавантажуйте її великою кількістю нових слів та власним красномовством. Щоб стимулювати мовленнєву активність, використовуйте правило: під час діалогу говоріть на одне слово більше, ніж сказала дитина. Якщо дитина говорить одне слово, відповідайте двома. Наприклад, дитина просить «дай!», відповідайте «візьми іграшку». Відповідно, коли дитина почне говорити словосполученнями, відповідайте реченнями з трьох слів. Під час спілкування підтримуйте доступний дитині темп мовлення.

 

Слухайте

Переконайте дитину, що вам цікаво все, що вона розповідає. Слухайте її уважно, дивуйтеся, запитуйте і хваліть! Будьте вдячним слухачем, і дитина з радістю намагатиметься розповісти вам про всі події дня. Стимулюйте розповідати, але не змушуйте, щоб не сформувати негативне ставлення до мовлення.

 

Дотримуйтеся послідовності

У розвитку мовлення дошкільників ключ до успіху — це систематичність і послідовність. Схована на дальню полицю сенсорна коробка й одна наполовину вивчена потішка не вплинуть на рівень мовленнєвої активності дитини. Тому організовуйте мінізаняття щодня. Грайте з дитиною в мовленнєві та сенсорні ігри, заохочуйте її повторювати короткі вірші, примовки тощо.

 

Зверніться до логопеда

Якщо маєте сумніви щодо розвитку мовлення дитини, зверніться до логопеда. Не чекайте, що дитина «розговориться» самостійно. До того ж логопед не лише корегує порушення, а й допомагає розвивати зв’язне мовлення та фонематичний слух, проводить профілактику порушень письма й читання тощо. Тож візит до фахівця буде корисним.

 

Підготувала Ольга Гаврилова, логопед корекційного центру «Стартум», Харків.

Використані джерела: ж-л: «Вихователь-методист» №1, 2021р.

 

П’ять потенційних проблем майбутнього першокласника та як їх уникнути

 

Поради для батьків

 

СтресШестирічкам буває складно всидіти за партою три — чотири уроки на день. Рухова активність скорочується в середньому вдвічі. Наслідок — перенапружується організм дитини та її нервова система. Відтак зростає стомлюваність, погіршується апетит, виникають проблеми зі сном тощо.

Для того щоб підготувати дитину до навчального навантаження:

  • спонукайте дотримуватися режиму дня;
  • забезпечуйте повноцінний нічний сон не менше 9—10 годин, а за бажанням дитини ще й денний;
  • стежте за тим, щоб дитина збалансовано харчувалася;
  • гуляйте на свіжому повітрі, організовуйте фізичну активність;
  • створіть психологічно безпечну атмосферу вдома

 

 

Труднощі в навчанніДитині буде складно адаптуватися до школи, якщо її психічні функції недостатньо розвинені. Зокрема, у шестирічок виникають труднощі в навчанні, якщо в них не сформовані навчальні вміння та відсутня мотивація.

Формуйте в дитини вольові якості та навчайте її долати труднощі. Щоб поліпшити навчальні навички:

  • розвивайте образне мислення, дрібну моторику, просторове бачення — пропонуйте дитині малювати, конструювати, ліпити тощо;
  • залучайте дитину до інтелектуальних ігор із правилами — нарди, шахи, шашки, монополія, ферма, еліас

 

 

Завищені вимогиІнколи батьки висувають дитині завищені вимоги. Це трапляється, якщо вони звикли сприймати дитину як лідера в дитячому колективі. Також завищені вимоги можуть бути в батьків, які самі у школі були лідерами й очікують цього від своєї дитини. Як результат — вона може стати невпевненою в собі, виявляти високий рівень тривожності.

Дозвольте дитині бути собою, не порівнюйте її з іншими. Щоб поліпшити адаптацію дитини до шкільного життя:

  • концентруйте увагу навіть на незначних успіхах, не наголошуйте на невдачах;
  • дозвольте дитині самостійно розв’язувати відповідні віку проблеми;
  • вірте в дитину, виявляйте емпатію та безумовну любов;
  • приймайте індивідуальність дитини

 

 

Емоційна незрілістьЕмоційно незрілі шестирічки складно переживають обмеження рухової активності. А нові обов’язки, вимоги вчителя та школи вважають нудними. Зазвичай такі діти не витримують статичне навантаження протягом 30—40 хвилин за партою та порушують дисципліну, бо хочуть себе розважити.

Переконайтеся, що дитина готова до навчання у школі не лише фізично, а й психологічно. Щоб підготувати її до шкільного навантаження:

  • розширюйте зону відповідальності — дозволяйте дитині діяти самостійно; при цьому переконайте її у вашій підтримці й допомозі;
  • збільшуйте кількість хатніх обов’язків;
  • привчайте дитину ділити великі завдання на дрібніші

 

 

Новий колективСпілкування в новому колективі особливо складно дається тим дітям, у яких були обмежені контакти з однолітками. Іноді вони не знають, як привітатися, познайомитися, попросити про допомогу, подружитися чи поспілкуватися з однокласниками. Такі діти сором’язливі, замкнуті й нерішучі. Зазвичай вони не виявляють інтересу до колективних ігор і конфліктують з однокласниками.

Формуйте в дитини соціальні навички, зокрема:

  • створюйте ситуації, в яких дитина спілкуватиметься з однолітками — організовуйте її прогулянки з друзями, спільні походи тощо;
  • навчайте дитину ставити запитання, звертатися по допомогу до однолітків і дорослих тощо

 

Журнал «Вихователь-методист», травень 2021 №5

 

Чому першачкам складно у школі? або Що батьки роблять не так

Консультація для батьків

Стаття допоможе батькам

  1. Усвідомити власні помилки та змінити поведінку
  2. Ґрунтовно підготувати дитину до навчання у школі

Учителі початкових класів часто відзначають, що діти приходять до школи емоційно неготовими до навчання. І дійсно, у сучасному житті існує багато чинників, які до цього призводять. Оточення, у якому зростає дитина, часто впливає на розвиток її особистості не найліпшим чином. Швидке задоволення бажань, нездатність зосередитися та виявити терпіння, виконувати рутинну роботу, проблеми з комунікацією — ось неповний перелік проблем майбутніх першокласників. Чому ж так відбувається та хто в цьому винен? Яка роль батьків у підготовці дитини до школи та яких помилок вони припускаються?

Гаджет як «безплатна няня»

Багато хто з батьків, щоб зайняти чимось дитину, вже з раннього віку використовують різні гаджети як «безплатну няню». Проте насправді не така вже вона й безплатна. Плата, а точніше розплата, чекає їх чи не одразу за рогом. Вони платять виснаженням нервової системи своїх дітей, їхньою увагою, нездатністю докласти зусиль задля досягнення мети і навіть дочекатися бажаного. Адже в порівнянні з віртуальною реальністю буденне життя нудне.

Коли діти вперше приходять до школи, вони опиняються у вирі незрозумілих подій, шуму, метушні, де постійно потрібно виконувати вказівки вчителя. Звісно, така реальність на противагу яскравим картинкам зі спецефектами на екранах гаджетів першачків не влаштовує. Після годин віртуальної реальності вони просто не здатні сприймати інформацію у класі, оскільки їхній мозок звик до високих рівнів стимуляції різними відеоіграми. А навчальна наочність у класі та розповідь учителя не може конкурувати з гаджетом.

Що робити батькам? Насамперед обмежте час спілкування дитини з гаджетом і відновіть із нею емоційний зв’язок. Дивуйте її красою природи, лоскочіть, обмінюйтесь усмішками. Покладіть у рюкзак дитини чи під подушку записку зі словами любові й намальованим сердечком, потанцюйте чи поспівайте разом. Зрештою — побийтеся подушками! Крім цього, влаштовуйте сімейні обіди, вечори настільних ігор, покатайтеся на велосипедах, сходіть на вечірню прогулянку з ручним ліхтарем тощо. Головне — у час, визначений на спілкування з дитиною, віддавайтеся їй повністю. Дитина має відчувати, що вона важлива у вашому житті.

Одна зефірка чи дві

Дослідження науковців виявили, що здатність до віддаленої винагороди є одним із ключових чинників, що свідчать про успішність дитини в майбутньому навчанні й не тільки.

Зефірний тест

Волтер Мішел (Walter Mischel) у 60–70-х роках у Стенфордському університеті проводив експеримент із дошкільниками, який пізніше навали «зефірними дослідженнями». У цих дослідженнях дітей поставили перед вибором. Їм сказали, що коли психолог вийде з кімнати ненадовго, вони одразу можуть з’їсти свою зефірку, але якщо вони протримаються 15 хв і не з’їдять її, то отримають дві.

Одна третина дітей з’їла зефір одразу, як тільки лишилася з ласощами наодинці. Приблизно ще третина дітей трималася кілька хвилин, проте, піддавшись спокусі, все ж з’їла зефірку. І лише третина з учасників дослідження продемонструвала вищий рівень терпіння й самоконтролю — діти чекали подвоєної винагороди. У подальших дослідженнях вчені з’ясували, що діти, які були здатні дочекатися збільшеної винагороди, стали успішнішими в дорослому житті.

Уміння чекати й контролювати себе — важлива якість для майбутнього першокласника! Батьки ж із найкращими намірами намагаються якнайшвидше задовольнити потреби своїх дітей, але, на жаль, вони роблять їх щасливими на цей момент і нещасними в далекій перспективі.

Опитування батьків і спостереження свідчать, що більшість дітей зазвичай негайно отримують усе, чого хочуть. Батьки це роблять практично «на автоматі», навіть не замислюючись над наслідками. Нездатність до віддаленої винагороди часто можна спостерігати в супермаркетах і магазинах іграшок, коли дитина чує «Ні». Вона активно протестує, оскільки батьки навчили її одразу отримувати те, що хочеться. Зауважте: здатність очікувати віддалену винагороду означає вміння діяти в умовах стресу. Отримуючи бажане тут і зараз, діти не набувають досвіду справлятися хоча б із невеличкими стресорами, а це надалі стає величезною перепоною в їхньому шкільному житті.

Що робити батькам? Тренуйте здатність дочекатися віддаленої винагороди. Примусьте дитину чекати! Поступово збільшуйте час між «я хочу» та «я отримую». Навчайте дитину знаходити бажані активності, коли їй стає нудно, — це перший крок до розвитку творчої діяльності. Обмежте постійні перекуси. Не дозволяйте використовувати гаджети під час очікування обіду чи будь-якої іншої події. Навчайте дитину чекати, розмовляючи чи граючись нетехнологічними іграшками.

Хто керує світом

Вихователі часто чують від батьків: «Миколка не любить овочі, тож не силуйте його», «Вона не хоче спати вдень, нехай пограється», «Олеся не любить іграшки, вона так гарно грається на своєму планшеті», «Він не хоче самостійно вдягатися, а мені ніколи чекати»…

 Замислимося: з якого це часу діти вказують батькам, як їх ростити? Якщо залишити все на їхній розсуд, то все, що вони робитимуть, — це їстимуть макарони та солодощі, дивитимуться телевізор, гратимуть на своїх планшетах і ніколи не лягатимуть спати вчасно. Тож що хорошого батьки роблять для дітей, коли дають їм те, чого вони хочуть, і знають, що це їм користі не принесе?

Без належного харчування та якісного нічного сну діти приходитимуть до школи роздратованими, тривожними та неуважними. До того ж вони отримують шкідливий посил від батьків — навчаються того, що можуть робити все, що завгодно, щоб не робити те, чого вони робити не хочуть. Поняття «потрібно зробити» відсутнє, а досвід виконання нудної роботи й поготів! Тож хіба дитина зможе наполегливо навчатися, навіть якщо хоче бути відмінником?

Насправді діти добре знають, чого хочуть, проте у школі для них настають важкі часи, бо необхідно щось робити, причому наполегливо, щоб досягти бажаного. Як результат — цілі стають недосяжними, і це глибоко розчаровує дітей.

Що робити батькам? Не бійтеся встановлювати межі. Діти потребують меж, щоб рости щасливими та здоровими! Складіть розпорядок дня й навчайте дитину дотримуватися його. Керуйтеся тим, що для дитини корисно, а не її «хочу» чи «не хочу». Це не просто. Будьте креативними, щоб спонукати дитину робити корисні речі, бо здебільшого це буде зовсім не те, чого вона хоче.

Спонукайте дитину споживати корисну їжу, гуляти на свіжому повітрі й лягати спати в той самий час. Сталий розпорядок дня допоможе майбутньому першокласнику легко прокидатися вранці та приходити до школи здатним до навчання. Перетворюйте справи, які дитина не любить робити, у веселу, емоційно забарвлену гру.

Суцільні веселощі

Деякі батьки створюють для дітей штучний світ веселощів — жодної хвилинки нудьги. Лиш дитина знудиться, батьки мчать, щоб знов розважити її. Інакше вони відчувають, що не виконують своїх батьківських обов’язків. Тож батьки й діти живуть у двох відокремлених світах. У дітей — «світ розваг», а в батьків — «світ роботи». Чому б матері не залучити доньку допомогти їй поратися на кухні чи витерти пил? Чому діти не прибирають своїх іграшок? Адже це базова рутинна робота, яка тренує дитину працювати здебільшого в умовах «нудьги». Це та навичка, яка зробить її здатною до навчання у школі, адже там теж необхідно докладати зусиль. Коли діти приходять до школи й настає час писати, вони часто скаржаться: «Я не можу. Це занадто важко. Дуже нудно». Чому? Тому що робоча здатність не тренується в безкінечних веселощах. Вона тренується працею.

Що робити батькам? Навчайте свою дитину займатися монотонною роботу з найперших років життя. Так ви сформуєте в неї основу її майбутньої працездатності. Нехай вона прибирає іграшки, застилає ліжко, складає одяг, розпаковує покупки, накриває на стіл, допомагає готувати обід тощо. Спочатку робіть це разом і обов’язково весело — так, щоб у дитини така спільна діяльність викликала позитивні емоції. Поступово це стане звичкою і в дитини не виникатиме запитання «Чому я?», яке так часто чують батьки за інших обставин.

Місія нездійсненна

Інформаційно-комунікаційні технології часто емоційно від’єднують дітей від батьків та найближчого оточення. Але ж емоційне спілкування з батьками — головне «живлення» для розвитку дітей. На жаль, батьки позбавляють дітей цього «живлення». Адже вони — люди зайняті, тож дають дітям гаджети і так їх теж «займають».

Раніше діти гралися на вулиці, де в неструктурованому оточенні вони опановували та відточували свої соціальні навички. Сучасні технології витіснили час, який дитина проводила на вулиці, взаємодіючи з іншими дітьми. А зайнятість батьків значно скоротила їхні можливості безпосередньо спілкуватися зі своїми дітьми. За таких умов не дивно, що діти відстають у комунікативному розвитку. Гаджети не обладнані програмою формування соціальних навичок. І місія соціалізації виявляється нездійсненною. Але ж найуспішнішими стають люди, які володіють розвиненими соціальними навичками. Це — пріоритет!

Що робити батькам? Формуйте в дітей соціальні навички — уміння дочекатися своєї черги, ділитися, програвати й перемагати, йти на компроміс, говорити іншим компліменти, використовувати слова «будь ласка» та «дякую».

Допоможіть дитині досягнути успіху в житті. Демонструйте приклад турботливого ставлення до рідних, чемного поводження із сусідами, дружніх стосунків із приятелями. Навчайте взаємодіяти й домовлятися з іншими, враховувати їхні бажання. Вправляйте дитину в бажаній поведінці, створюючи проблемні ситуації

Мозок, який керує здатностями дитини, схожий на м’яз, який можна й потрібно тренувати. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина могла плавати, навчайте її плавання. Якщо чекати — навчайте терпіння. Якщо хочете, щоб вона змогла соціалізуватися, навчайте її соціальних навичок. Ви можете ґрунтовно підготувати дитину до навчання у школі та змінити її життя на краще. Для цього тренуйте мозок дитини так, щоб вона успішно діяла в соціальній, емоційній та академічній сферах. Тут усе просто!

Журнал «Вихователь-методист», травень 2021 №5

Вікторія Прудей працетерапевт, Торонто, Канада

 

�аталія Левінець, доцент кафедри методик та технологій дошкільної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова, канд. пед. наук, Київ.

 

 

 

Звіт

керівника дошкільного навчального закладу

 (ясла-садок) №50 «Світлофорчик»

Черкаської міської ради

                                                                                                Кульбашна Любов Григорівна

перед колективомпрацівників, колективом

батьків та громадськістю про свою діяльність

за період з травня 2019 року по травень 2020 року

22травня 2020року

Дошкільний навчальний заклад загального розвитку, розпочав функціонування з 1990 року. Всі групові приміщення забезпечені меблями, ігровим обладнанням, мають сучасний інтер’єр. Розвивальне середовище дошкільного закладу організовано з урахуванням інтересів дітей і відповідає їх віковим особливостям.

У 2018 – 2019 навчальному році укомплектовано 12 вікових груп, дітей 337,  з них:

-           3 групи раннього віку для  дітей  від 2-х до 3-х років – 62 особи;

-           9 груп дошкільного віку для дітей від 3-х до 6-и років – 257 осіб .

З 2013 року зарахування дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється через інформаційну систему управління освітою « КУРС: ДОШКІЛЛЯ»

Режим роботи закладу  10 годин  – з 8-00 до 18-00.     Дві групи працюють з 10,5 годинним перебуванням дітей в закладі. З них:

-            Група №7  – з 8-00 по18-30;

-            Група № 5 -    з 7-30 до 18-00.

Майновий комплекс дошкільного навчального закладу побудовано за типовим проектом Держбуду УРСР загальною площею 2237,5 кв.м..

Розрахований: на 12 груп. Проектна потужність: – 280 місць.

Навчальний рік:   з 1 вересня по 31 травня. Оздоровчий період:   з 1 червня до 31 серпня.

Власник: Черкаська міська рада, яка здійснює фінансування дошкільного закладу, харчування та медичне обслуговування дітей.

Матеріально-технічне забезпечення здійснює уповноважений орган управління освітою – Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. Читати далі

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р.   №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID -19″, рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 12.03.2020р.  №240  ”Про запобігання  коронавірусної інфекції   COVID -19″,  наказу депертаменту  освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради від 12.03.2020р. №180 ”Про  заходи  щодо запобігання поширенню коронавірусу COVID -19″.

з 12.03.2020р. по 22.05 .2020р. дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №50 “Світлофорчик” Черкаської міської ради закритий на карантин. Повідомляємо, що на цей період  заборонено відвідування дітьми дошкільного закладу.

Якщо дитина відмовляється від їжі

організовуємо режимні моменти / пам’ятка для батьків

 

Відмова дитини від їжі завжди турбує батьків. Насамперед слід з’ясуватипричину такої відмови. Часто дошкільники, аргументуючи свою відмову, говорять: «Мені це не подобається!». Цим вони лише заявляють про своє право приймати рішення. Іноді батьків непокоїть, що їхня дитина не отримує достатньої кількості поживних речовин під час їжі. Тому й бігають за нею з ложкою в руці. А дитина відмовляється їсти просто тому, що не голодна.

Пропонуємо турботливим батькам кілька порад, як діяти в тій чи тій ситуації.

 

•         Намагайтеся зрозуміти причину поганого апетиту дитини або, навпаки, підвищеної потреби в їжі. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежать не від якості або смаку страв, а від таких чинників, як нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови, конфліктні чи стресові ситуації тощо.

•         Проконсультуйтеся з педіатром, якщо дитина страждає на часті дисбактеріози. Надмірну перебірливість у їжі може спричиняти неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’являлися больові відчуття.

•         Не обіцяйте дитині щось в обмін на повністю спожиту страву, не озвучуйте погроз на кшталт: «Їж, а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти — не підеш на прогулянку», — оскільки це знижує цінність їжі та важливість процесу її вживання.

•         Не вмовляйте, не залякуйте та не відволікайте дитину іграшками, читанням книг, іграми, аби вона з’їла порцію. Це призводить до формування неприйнятних звичок у процесі харчування.

•         Не перегодовуйте дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.

•         Застосовуйте прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через утому або засмучення. У такому разі покажіть дитині, що чуєте її й розумієте її переживання. Запропонуйте дитині допомогу, озвучивши її відчуття: «Ти стомився, тобі сьогодні складно. Хочеш, я допоможу тобі і погодую?»

•         Відтермінуйте прийом їжі, якщо дитина втомлена або засмучена. Результатом мудрої, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти.

•         Подбайте про те, щоб у дитини закріпилися правильні харчові звички і щоб вона набула досвіду незалежного вибору й сама вирішувала, голодна вона чи ні.

•         Закріпіть за кожним членом сім’ї своє місце, сформуйте своєрідний ритуал, що налаштовує на прийом їжі. Режим і стабільність заспокоюють дитину.

•         Започаткуйте традицію збиратися для прийому їжі за сімейним столом. Коли дитина побачить, що всі з апетитом їдять різні страви, вона навряд чи захоче опинитися осторонь.

Насолоджуйтеся їжею самі і тактовно привчайте до цього дітей.

Смачного!

УСЕ, ЩО ТРЕБА ЗНАТИ БАТЬКАМ ПРО ВАКЦИНАЦІЮ. РОЗ’ЯСНЕННЯ МОЗ

 

У Міністерстві охорони здоров’я України надали роз’яснення, про що варто пам’ятати батькам до та після вакцинації їхніх дітей.

 

ФОТО: NASHAMAMA.COM

Які існують протипоказання до вакцинації

Вакцинація не робиться дитині, в якої є високий ризик розвитку ускладнень чи при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується. Важливо пам’ятати, що наявність протипоказань ще не означає, що у разі проведення щеплення виникне ускладнення.

Незважаючи на те, що в кожній країні перелік протипоказань до вакцинації може дещо відрізнятись, у більшості країн Європи, в США, Канаді та інших країнах світу перелік протипоказань схожий на протипоказання до вакцинації, визначені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).

Існує лише кілька протипоказань до вакцинації:

1. Гостре захворювання, що супроводжується температурою вище 38,5°С.

2. Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок тощо).

3. Захворювання і стани організму, при яких імунітет після введення вакцини може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії у онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі). Інактивовані вакцини безпечні для таких людей, адже не містять живого вірусу чи бактерії, однак успішне вироблення імунітету після введення вакцини не гарантується.

4. Дітям з неконтрольованою епілепсією не рекомендовано вводити цільноклітинні вакцини проти кашлюка.

5. При вагітності не рекомендоване введення «живих» вакцин (вагітні жінки в багатьох країнах вакцинуються від грипу щорічно інактивованими вакцинами).

В Україні перелік протипоказань ширший. Наприклад, в Україні не можна вакцинувати дітей з підвищеною температурою.

Наявність протипоказань до вакцинації визначається індивідуально для кожної дитини. Протипоказання до вакцинації на тривалий час (до 3 місяців і більше) — так зване «медвідведення від щеплень» — встановлюються імунологічною комісією. Такі комісії існують при кожній центральній районній поліклініці; вищий рівень — обласний.

Якщо дитина пропустила щеплення через протипоказання, можна продовжити курс вакцинації в подальшому за графіком, який визначить ваш педіатр.

Про що потрібно сказати лікарю до вакцинації

Вам обов’язково слід поінформувати лікаря про наступні факти:

• якщо вам здається, що дитина хвора;

• чи є у дитини алергія на медичні препарати, продукти харчування або вакцини;

• чи спостерігалась у дитини серйозна реакція на вакцинацію в минулому;

• чи були у дитини проблеми зі здоров’ям, пов’язані з астмою, хворобами легенів, серця, нирок, метаболічними розладами (наприклад, діабет), хворобами крові;

• чи були у дитини судоми;

• чи приймала дитина препарати, що пригнічують імунітет (кортизон, преднізолон, інші стероїди, препарати для лікування раку), чи проходила променеву терапію;

• чи отримувала дитина переливання крові або продуктів крові, імуно (гамма) глобулін;

• чи приймає вона якісь ліки;

• чи отримувала дитина будь-які вакцини протягом останніх 4-х тижнів.

Використовуйте кожен візит до лікаря, щоб з’ясувати усі питання здоров’я і розвитку дитини, які вас цікавлять.

Що зробить лікар перед вакцинацією

Перш ніж зробити щеплення, лікар вивчить картку дитини, виміряє їй температуру і проведе загальний огляд. Лікар також надасть вам форму інформованої згоди і оцінки стану дитини для проведення вакцинації. Форма заповнюється одним із батьків або опікунів дитини. Заповнений документ залишається у медичному закладі, в якому проводиться вакцинація.

Ця форма затверджена Міністерством охорони здоров’я України і використовується на всій території України. Форму «Інформована згода та оцінка стану здоров’я особи або дитини одним з батьків, законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики» ви можете знайти на сайті МОЗ — www.moz.gov.ua.

Крім того, лікар повідомить вам про:

• можливі реакції на вакцину і терміни, в які вони можуть виникнути;

• симптоми, при яких потрібно терміново звертатися за медичною допомогою;

• у якому дозуванні і яке саме жарознижувальне давати дитині;

• коли необхідно зробити наступне щеплення.

Обов’язково задайте перед вакцинацією усі питання щодо неї, які вас цікавлять.

На що звернути увагу після вакцинації

Іноді щеплення, що захищають вашу дитину від інфекційних захворювань, можуть викликати тимчасовий дискомфорт, наприклад, незначний біль у місці ін’єкції, підвищення температури. З цієї причини дитина може нервувати і плакати, відповідно, після щеплення вона потребує більшої уваги.

Іноді після щеплення у дитини може підвищитися температура. У такому разі дайте дитині жарознижувальне без вмісту аспірину — наприклад, парацетамол.

Уважно прочитайте інструкцію і дайте ту дозу, яка відповідає віку дитини.

Не одягайте на дитину забагато одягу і не загортайте у кілька ковдр.

Температура у кімнаті, де перебуває дитина, повинна становити близько 22°С.

Дитина має пити багато рідини.

Повідомте лікарю про підвищення температури чи інше погіршення стану дитини.

Коли слід негайно звернутися за медичною допомогою

• у дитини температура тіла 39°С та вище;

• дитина виглядає незвичайно блідою;

• дитина стала млявою, пасивною і загальмованою;

• дитина безупинно плаче впродовж 3 годин і більше;

• дитина плаче дивним, відмінним від звичайного голосом;

• дитина тремтить, здригається чи у неї почалися судоми;

• дитина відмовляється від їжі, блює.

До приходу лікаря:

• не панікуйте;

• при підвищеній температурі тіла дайте жарознижувальне;

• заспокоюйте дитину;

• підготуйтесь до можливої госпіталізації;

• тримайте під рукою медичну картку дитини (виписки, консультативні висновки, зроблені раніше).

За матеріалами сайту МОЗ

 

ПЕРСПЕКТИВНЕ МЕНЮ НА ОСІНЬ

І- й тиждень

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРСПЕКТИВНЕ МЕНЮ

(осінній період)

(Відповідно до п.1.12, п.1.13 Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої спільним наказом МОН України та МОЗ України від 17.04.2006 №298/227)

 

 

 

 

 

П О Н Е Д І Л О К

Страви

Ясла

Садок

Сніданок

Гуляш м’ясний (свинина)

25/20

35/30

Пшенична каша з вершковим маслом

80

100

Салат із свіжих помідор та солодкого перцю

30

50

Чай з лимоном

150

180

Батон з вершковим маслом

20/3

30/5

Обід

Суп гороховий з курячим м’ясом

150

200

Сухарики із хліба

13

26

Вермішель відварена з  вершковим маслом

80

100

М’ясна котлета (яловичина/курятина) в овочевому соусі

45/20

60/30

Свіжий огірок

30

50

Хліб житній

20

40

Компот із сухофруктів

150

180

Вечеря

Вівсяна каша молочна з вершковим маслом

180

200

Кавовий напій з молоком

150

180

Батон  з джемом

20/5

30/10

Банан (або фрукти за сезоном)

45

95

 

 

 

 

В І В Т О Р О К

Страви

Ясла

Садок

Сніданок

Сирно-рисова запіканка зі сметаною кип’яченою

155/10

175/20

Батон з вершковим маслом

20/3

30/5

Чай з лимоном

150

180

Обід

Борщ з м’ясом курячим

150

200

Хліб житній

20

40

М’ясні  биточки (свинина/куряче філе) в соусі

40/20

60/30

Картопляне пюре з молоком  та вершковим маслом

100

120

Салат з свіжих помідор та зеленої цибулі

50

50

Сік фруктовий

125

175

Вечеря

Оладки з медом

80/5

120/10

Какао з молоком

150

180

Яблуко печене

40

95

 

 

 

 

 

 

 

 

С Е Р Е Д А

Страви

Ясла

Садок

Сніданок

Печінка по-строганівськи

35

50

Картопля відварена з вершковим маслом та кропом

100

120

Свіжий помідор

20

50

Чай з лимоном

150

180

Батон з маслом вершковим

20/3

30/5

Яблуко свіже (або фрукти за сезоном)

40

95

Обід

Суп із цвітною капустою з курячим м’ясом

150

200

Рибні котлети в томатному соусі

40/20

75/30

Рис відварений з вершковим маслом

80

100

Салат з свіжої капусти та солодкого перцю

30

50

Хліб житній

20

40

Компот із сухофруктів

150

180

Вечеря

Пшоняна молочна каша з вершковим маслом

180

200

Батон з  твердим сиром

20/7

30/10

Кавовий напій з молоком

150

180

 

 

 

 

 

 

Ч Е Т В Е Р

Страви

Ясла

Садок

Сніданок

Ліниві вареники зі сметаною кип’яченою

120/10

150/20

Чай з лимоном

150

180

Батон з маслом вершковим

20/3

30/5

Яблуко свіже (або фрукти за сезоном)

40

95

Обід

Суп з фрикадельками (куряче філе) та із зеленню

150

200

Голубці ліниві (куряче м’ясо/яловичина)

160

190

Свіжий огірок

30

50

Хліб житній

20

40

Сік фруктовий

125

175

Вечеря

Вермішель молочна з вершковим маслом

180

200

Батон з твердим сиром

20/7

30/15

Какао з молоком

150

180

 

 

 

 

 

 

 

П Я Т Н И Ц Я

Страви

Ясла

Садок

Сніданок

Риба в овочевому соусі

30/20

55/30

Картопляне пюре з молоком та вершковим м’ясом

100

120

Салат із буряка та ізюму

40

50

Чай з лимоном

150

180

Батон з вершковим маслом

20/3

30/5

Обід

Капусняк з курячим м’ясом

150

200

Ковбаски м’ясні по-черкаськи ( яловичина/куряче філе)

45/20

60/30

Пшенична каша з вершковим маслом

100

120

Салат «Вітамінний»

30

50

Хліб житній

20

40

Компот із сухофруктів

150

180

Вечеря

Манна молочна  каша з вершковим маслом

180

200

Кавовий напій з молоком

150

180

Печиво

20

40

Банан (або фрукти за сезоном)

40

95

 

 

 

ІІ- й тиждень

 

П О Н Е Д І Л О К

Страви

Ясла

Садок

Сніданок

Парова яєчня запечена

40

85

Вермішель відварена з вершковим маслом

80

100

Огірок свіжий

20

30

Батон з вершковим маслом

20/3

30/5

Чай з лимоном

150

180

Яблуко свіже (або фрукти за сезоном)

40

95

Обід

Суп овочевий з курячим м’ясом

150

200

Рибні тюфтельки в соусі

45/20

90/30

Пшенична каша з вершковим маслом

80

100

Хліб житній

20

40

Огірок солоний

15

30

Компот із сухофруктів

150

180

Вечеря

Гречана каша з вершковим маслом

100

120

Гуляш м’ясний ( куряче м’ясо)

25/20

35/30

Какао з молоком

150

180

Батон  з повидлом

20/10

30/20

 

 

 

В І В Т О Р О К

Страви

Ясла

Садок

Сніданок

Сирники з ізюмом та кип’яченою сметаною

120/10

155/25

Морква терта з цукром

30

50

Батон з вершковим маслом

20/3

30/5

Чай з лимоном

150

180

Банан (або фрукти за сезоном)

40

95

Обід

Бурячник з курячим м’ясом

150

200

Котлета з ялової печінки в овочевому соусі

45/20

60/30

Картопля відварена ціла в молоці

100

120

Салат з капусти та зеленого горошку

30

50

Хліб житній

20

40

Компот із сухофруктів

150

180

Вечеря

Молочна рисова каша з гарбузом

180

200

Кавовий напій з молоком

150

180

Печиво

10

25

 

 

 

 

 

 

 

С Е Р Е Д А

Страви

Ясла

Садок

Сніданок

Гуляш м’ясний (куряче філе)

30

45

Картопляне пюре з молоком та вершковим маслом

100

120

Салат з свіжого помідора та солодкого перцю

30

50

Чай з лимоном

150

180

Батон з вершковим маслом

20/3

30/5

Обід

Суп гречаний з курячим м’ясом

150

200

Овочеве рагу з м’ясом (свинина/яловичина)

150

180

Квашений огірок

20

30

Хліб житній

20

40

Сік фруктовий

125

175

Вечеря

Вівсяна молочна каша з вершковим маслом

180

200

Какао з молоком

150

180

Пиріжок з яблуками

60

60

 

 

 

 

 

 

Ч Е Т В Е Р

Страви

Ясла

Садок

Сніданок

Ліниві вареники з кип’яченою сметаною

120/10

150/20

Батон з вершковим маслом

20/3

30/5

Кавовий напій з молоком

150

180

Яблуко печене з цукром

40

95

Обід

Борщ з квасолею та курячим м’ясом

150

200

Котлета м’ясна  (свинина/курятина) в овочевому соусі

45/20

65/30

Горохове пюре

100

120

Квашений огірок

20

30

Хліб житній

20

40

Компот із сухофруктів

150

180

Вечеря

Вінегрет

90

120

Сосиска дитяча відварена ( заміна – яйце)

26

47

Батон з твердим сиром

20/7

30/10

Чай з лимоном

150

180

 

 

 

 

 

 

П Я Т Н И Ц Я

Страви

Ясла

Садок

Сніданок

Тюфтельки рибні в овочевому соусі

40/20

90/30

Картопляне пюре з молоком та вершковим маслом

100

120

Салат з квашеного огірка та зеленого горошку

30

50

Батон  з маслом вершковим

20/3

30/5

Чай з лимоном

150

180

Яблуко свіже (або фрукти за сезоном)

40

95

Обід

Капусняк з курячим м’ясом

150

200

Язик яловий відварений  в овочевому соусі

33/20

42/30

Гречана каша з вершковим маслом

100

120

Квашений помідор

30

50

Хліб житній

20

40

Сік фруктовий

125

175

Вечеря

Вермішель молочна з вершковим маслом

180

200

Какао з молоком

150

180

Батон з твердим сиром

20/7

30/15

 

 

 

   Звіт про виконання норм харчування дітей в ЗДО №50       «Світлофорчик» за  Квітень 2019 рік Читати далі