• Запропонуйте дитині пограти в терапевтичну гру (наприклад, уявити себе собакою, яка щойно вийшла з річки і струшує із себе воду) чи виконати дихальну вправу.
  • Говоріть з дитиною, пояснюйте їй, що відбувається: «Я бачу, що ти боїшся. Це справді гучний і неприємний звук, який лякає. Але коли ми чуємо сирену – це значить, що наші ЗСУ знають про загрозу і зараз її знешкоджують. Цей звук сповіщає, що вони дбають про нашу безпеку. І нам також треба подбати про себе, тому ми йдемо в безпечне місце» Зробити цю інформацію доступною для дитини допоможе руханка «Крокуй до укриття» на слова Світлани Ройз та музику Михайла Михайлюти. У тексті цієї руханки – дієві поради, які скеровують активність дітей і виводять їх зі стану тривожності.
  • Підтримайте дитину: «Я з тобою, і буду з тобою весь час». Запропонуйте якусь дію на вибір: «Хочеш, я візьму тебе на руки/обійму, а ти візьмеш свою іграшку?». Важливо створити в дитини відчуття, що вона може вплинути на ситуацію (можливість самостійно обрати певну дію – тримати іграшку, подбати про тваринку, випити води, рахувати кроки тощо – це дає відчуття контролю над своїм життям).