Скарлатина – це інфекційне захворювання, яке проявляється інтоксикацією організму, гнійним ураженням мигдаликів рото глотки,та характерним дрібнокрапчатим висипом.
Джерело інфекції - хворий з початку захворювання до 4-5 діб після зникнення клінічних симптомів.
Основний механізм передачі збудників – повітряно-крапельний, руки, через білизну, предмети побуту, іграшки.
Вхідними воротами для інфекції є ротові мигдалики.
Зустрічаються як поодинокі випадки, так і епідемії. Серед хворих переважають діти.
Первинне вогнище інфекції: у мигдаликах та носоглотці. Тривалість інкубаційного періоду від кількох годин до 12 днів. Типова скарлатина починаеться гостро, температура підвищуеться до 38,5-40, з’являється часте блювання, головний біль, нездужання, болючість при ковтанні. На другий день з’являються характерні плямисті дрібні висипання на шкірі. Спочатку висип з’являється на шиї та верхній частині грудей, а у продовж наступних 2-3/х днів поширюється по всьому тілу.
Середньотяжка форма: температура тіла підвищується до 39-40, тривалість 5-7 днів, головний біль, повторне блювання, яскравий , інтенсивний висип на шкірі.
Тяжка форма : температура тіла 40 та вище, можлива поява судоми, порушення свідомості, висип з ціанотичним відтінком, геморагічний висип, розвиток ускладнень.
Септична форма: гарячка, некротичні зміни на мигдаликах і слизовій оболонці глотки та носа, розвиток септичних ускладнень.
Профілактика: раннє виявлення та ізоляція джерела інфекції. Хворих ізолюють вдома або у стаціонарі на 10 днів від початку хвороби. Карантин у групі дошкільного закладу накладається на 21 день. Для осіб, що знаходилися у контакті з хворими скарлатиною, встановлюється карантин на 7 днів. Проводиться дезінфекція, квартування та інші протиепідемічні заходи.