НА ТЕМУ: «ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ»
Вступ дитини до школи передбачає появу в неї нової соціальної позиції – учень, тобто безпосередній учасник навчання. Така соціальна позиція передбачає рішучу зміну місця дитини в системі доступних їй відносин, зміну її способу життя. Статус школяра формує особливу моральну спрямованість особистості дитини. Навчання для неї починає виступати не лише як процес засвоєння знань, а й власний обов’язок. Тому те, як буде справлятися маленький школяр зі своїми шкільними завданнями, його успіх або невдачі у навчальних справах, матимуть для первачка гостре афективне забарвлення.
Так особливо актуальною є проблема готовності дитини до шкільного навчання.
Психологічна готовність дітей до школи не полягає в умінні читати і писати. Старші дошкільники сприймають цифри і літери як частину навколишнього світу й швидко втрачають до них інтерес. Натомість вони мають здібності до пізнання, тому важливе завдання дорослих – допомогти старшим дошкільникам розвивати та реалізовувати пізнавальний потенціал.
У процесі підготовки до школи найбільше уваги варто приділяти загальному розвитку дітей, оскільки саме від нього залежить їхня подальша успішність у навчанні.
З-поміж основних передумов, що забезпечують становлення психологічної готовності до школи, а згодом й успішність у навчанні,є:
- розвиток допитливості та пізнавальної активності дітей;
- уміння самостійно розмірковувати, аналізувати події та явища, робити висновки;
- уміння виконувати пізнавальні завдання.
ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ
Щоб успішно вчитися, дитині потрібні сили, вона має бути фізично готовою щодня нести ранець чи портфель, сидіти протягом 30-35 хв. на уроці, правильно тримати ручку, писати впродовж тривалого часу тощо. Фізична готовність, відповідний стан здоров’я дитини – це одна з основних передумов її успішного навчання в школі.
Не можна забувати і про біологічну зрілість – досягнутий рівень дозрівання організму дитини. Біологічно зрілій дитині легше впоратися з фізичними та розумовими навантаженнями, адаптуватися до нових умов, оскільки вона менш вразлива до стресу, збудників дитячих інфекційних хвороб. Бажано також приділяти увагу антропометричним показникам дитини (вага, зріст, зміна молочних зубів на постійні тощо).
Важливою складовою готовності дитини до школи є її психологічна готовність.
Зміст компонентів психологічної готовності
Психологічна готовність до школи є багатокомпонентним явищем. Здебільшого виокремлюють такі її компоненти:
à соціальний;
à емоційно-вольовий;
à інтелектуальний;
à мотиваційний
Соціальний компонент
Дитина має розуміти, що в школу вона йде не лише гратися з друзями, а й одержувати нові знання та вміння. Проте навчатися вона буде не сама. У класі здебільшого навчаються близько 30 учнів, тож дитина має вміти спілкуватися та працювати в групі. У дитини до початку навчання у школі бажано сформувати:
- адекватну самооцінку;
- потребу в спілкуванні з іншими;
- уміння приймати інтереси групи дітей;
- уміння налагоджувати взаємини з однолітками та дорослими.
Варто виховувати в дитини не лише лідерські якості та навички, а й уміння за потреби поступатися. Дитина має бути терплячою до інших.
Емоційно-вольовий компонент
Для успішного навчання дітям необхідні добре розвинуті вольові якості. Відповідно до свого віку діти мають уміти:
- бути впевненим в собі;
- керувати своєю поведінкою;
- спрямовувати зусилля на розв’язання завдань;
- бути достатньо організованими та посидючими;
- розуміти та виконувати шкільні правила;
- переважання позитивного настрою;
- прагнення стримувати негативні емоції;
- довільність пізнавальних процесів, зокрема сприймання, мислення, пам’яті, уваги.
Бажано вчити дитину виражати свої думки, емоції та бажання, «читати» емоції та настрій інших, прагнути враховувати це під час взаємодії. Отже, розвинена емоційно-вольова сфера старших дошкільників має такі характеристики, як зменшення імпульсивних реакцій, посилення самоконтролю та дає змогу дітям встановлювати доброзичливі взаємини з однолітками і педагогами та вписатися у систему прав та обов’язків школяра.
Інтелектуальний компонент
Про сформованість інтелектуального компонента психологічної готовності дитини до школи свідчить:
- розвинуте сприймання;
- стійка пізнавальна увага;
- розвинуті мислення та мисленнєві операції – проявляється у здатності виокремлювати та розуміти важливі ознаки та зв’язки між предметами;
- здатність відтворювати зразок;
- оволодіння усним мовленням;
- розвиток дрібної моторики, зорової координації;
- розвиток здатності до навчання.
Важливо не перевантажувати дитину інформацією, яку вона через свої вікові особливості ще не може повністю сприйняти. Бажано подавати знання дозовано. Інформація має відповідати віковим інтересам дитини. Одне з основних завдань формування інтелектуального компоненту психологічної готовності дитини до навчання в школі – навчити її слухати та переказувати почуте, відповідати на запитання відповідно до теми.
Мотиваційний компонент
Важливим компонентом є мотиваційна готовність, тобто діти позитивно сприймають образ школи та виявляють бажання опановувати нову соціальну позицію школяра і готовність навчатися.
Виокремлюють такі мотиви навчання:
- внутрішні (пізнавальні) – характеризуються потребою в інтелектуальні активності, пізнавальним інтересом;
- зовнішні (соціальні) – виявляються в бажанні дитини займатися суспільно значущою діяльністю, в авторитетному ставленні до педагога.
Не кожна дитина може успішно навчатися в школі. Шлях розвитку дитини індивідуальний. Насамперед батькам потрібно усвідомити, що не потрібно заздалегідь виконувати програму першого класу.
Під час підготовки дитини до школи бажано забезпечити умови для її загального розвитку, зокрема:
- дбати про фізичне здоров’я дитини;
- збагачувати життєвий досвід дитини;
- закріплювати побутові навички та розширювати межі самообслуговування і самостійності дитини;
- розвивати мовлення дитини;
- навчати дитину спостерігати, думати, осмислювати побачене та почуте;
- учити дитину висловлювати свою думку та поважати думку інших;
- поступово формувати зацікавленість до навчання і позитивне ставлення до школи.
Варто пам’ятати, що дитина не народжується школярем, готовність до школи – це комплекс здібностей, які піддаються корекції. Процес формування цих здібностей потребує дбайливого ставлення дорослих до дитини. А виховувати дитину – це мистецтво, адже процес виховання – це безперервна робота серця, розуму та волі батьків.
Поради для батьків майбутнього першокласника
- Не ставтеся до дитини як до маленької. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Робіть це м’яко : «Ти в нас уже дорослий, ми можемо тобі довірити помити посуд».
- Ø Визначте загальні інтереси вашої сім’ї Це може бути як спільний перегляд мультфільмів, так і розв’язання життєвих ситуацій, обговорення сімейних проблем.
- Ø Залучайте дитину до економічних справ родини. Поступово привчайте її порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті. Наприклад, дайте гроші на хліб і морозиво, коментуючи ціну на той і на той товар.
- Ø Не сваріть, а тим паче не ображайте дитину в присутності сторонніх осіб. На скарги на дитину інших у її присутності скажіть :»Дякую, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
- Ø Навчіть дитину ділитися своїми проблемами, обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся думкою дитини – лише так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
- Ø Намагайтеся якомога частіше говорити з дитиною, розвиток мовлення – це запорука успішного навчання.
- Ø Відповідайте на кожне запитання дитини, лише так її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
- Ø Намагайтеся дивитися на світ очима вашої дитини, адже бачити світ очима іншого – основа взаєморозуміння.
- Ø Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, скажіть: «Вийде обов’язково, потрібно лише ще раз спробувати. Якщо тобі буде потрібна моя допомога, я охоче тобі допоможу».
- Ø Формуйте високий рівень домагань. І вірте, що ваша дитина зможе все, потрібно лише їй допомогти. Хваліть малюка словом, усмішкою, ласкою.
- Ø Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини своїх вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.
- Ø Розпочинайте підготовку до школи з ігор, під час яких діти могли б набути нових знань, умінь і навичок.
- Ø Формуйте в дітей об’єктивне уявлення про школу, не ідеалізуючи але й не залякуючи майбутніх школярів.
- Ø Любіть дитину, знаходьте радість у спілкуванні з нею.
- Ø Ваша повага до дитини – фундамент шанобливого ставлення дитини до вас у майбутньому.
Практикум для батьків старших дошкільників
«СТЕЖИНОЮ БАТЬКІВСЬКОЇ МУДРОСТІ»
Мета: сприяти підвищенню обізнаності батьків щодо психологічної готовності дітей до школи.
Завдання:
- звернути увагу на проблему психологічної готовності дітей до школи;
- ознайомити із поняттям «Психологічна готовність до школи»
- навчити ігрових вправ, що допомагають розвивати пізнавальні психічні процеси дітей: сприймання, мислення, пам’ять, а також їхню увагу та мовлення.
Учасники: діти старшої групи дитячого садка разом зі своїми батьками.
Обладнання:
- папір для малювання;
- фломастери;
- кольоровий папір;
- ножиці;
- клей;
- м’які іграшки;
- малюнки;
- ложки маленька, середня, велика.
- Тест «Чи готова ваша дитина до школи?»
Хід практикуму:
Вступне слово практичного психолога про суть та компоненти психологічної готовності дітей до школи.
Вправа «Знайомство»
Мета:
- сприяти згуртованості групи;
– створити доброзичливу атмосферу.
Хід вправи:
Батькам і дітям (окремо) пропонують створити малюнок або аплікацію про їхню сім’ю. Після цього учасники представляються, називають імена своїх дітей (батьків), демонструють результати власної творчості, коротко розповідають про членів своєї родини.
Запитання для обговорення:
- які емоції та думки виникали у вас, коли ви створювали зображення та розповідали про свою родину?
- Чи цікаво вам було слухати про інші родини, що спільного та відмінного ви побачили?
Психолог
А зараз, шановні батьки, ми з вами ознайомимося з ігровими вправами, які сприяють розвитку пізнавальних психічних процесів у старших дошкільників, зокрема сприймання, мислення, уваги, пам’яті. Вони допоможуть вам підготувати дітей до школи якнайліпше.
Вправа «Хто заховався?»
Мета: розвивати зорову пам’ять у старших дошкільників
Хід вправи:
Учасники діляться на пари (дорослий – дитина, бажано з однієї сім’ї, батькам пропонують посадити в ряд 4-5 іграшок та попросити дітей уважно роздивитися їх, а потім заплющити очі. У цей момент батьки ховають одну з іграшок. Коли діти розплющують очі, їх запитують, хто заховався. Згодом завдання ускладнюють: ховають одразу кілька іграшок, міняють їх місцями тощо. І одразу просять дітей, щоб вони розповідали про всі зміни, які помітили.
Вправа «Смішні малюнки»
Мета: розвивати увагу в старших дошкільників
Хід вправи:
Батькам пропонують самостійно намалювати картинки, на яких начебто художник «випадково» дещо переплутав. Діти шукають розбіжності на двох схожих між собою малюнках. І не лише показують їх, але й пояснюють, як вони знайшли їх. Що смішніші малюнки то ліпше. ( Цю вправу можна провести в груповій формі: батьки разом створюють картину небилицю, а діти разом віднаходять та пояснюють переплутане).
Вправа «Три ложки»
Психолог презентує учасникам три ложки: маленьку, середню і велику. Вони символізують обсяг подачі знань дитині дошкільного віку. Дорослим хочеться, щоб дитина знала все й одразу. Інколи ми починаємо виховання і навчання дитини не з дитячих казок, а з енциклопедичних знань. Тому нерідко «беремося за надто велику ложку»(показує столову ложку), але «проковтнути» стільки знань дитині складно. І тому вона засвоює ці знання поверхнево або ж у неї взагалі зникає бажання дізнаватися щось нове чи спілкуватися з дорослими.
Отже, пропонувати знання дитині дошкільного віку потрібно спочатку невеликими «порціями» (показує чайну ложечку). Коли дитина піде до школи, «порції» можна поступово збільшувати (показує десертну і велику ложки). Тож головне завдання батьків – підтримувати інтерес дитини до знань, допомагати їй самостійно пізнавати нове.
Вправа «Здогадайся»
Мета: розвивати увагу та мовлення у старших дошкільників
Хід вправи:
Батькам (2-3 особам) пропонують обрати та заховати якусь іграшку, а потім по черзі словесно описати її зовнішній вигляд для дітей, наприклад:
- жовтого кольору, дзьоб гострий (курчатко);
- підморгне зеленим оком – ми йдемо,
підморгне червоним оком – стоїмо! (Світлофор)
- маленька, сіренька, полохлива у нірці живе (Мишка)
- соковитий, зелений, довгий (огірок);
Діти мають уявляти предмети за їхнім словесним описом. Потім їм пропонують самим заховати предмет та описати його, щоб батьки могли зрозуміти, про що йдеться. Діти описують 2-3 іграшки.
Вправа «Чого у світі не буває?»
Мета: розвивати уяву та творче мислення у старших дошкільників.
Хід вправи:
Дітям пропонують намалювати те, чого у світі не буває, а потім розповісти про це. Гра буде веселішою, якщо діти зможуть побачити роботи батьків, тож батькам також можна запропонувати малювати.
Вправа «Впевнені пальчики»
Мета: розвивати дрібну моторику рук у старших дошкільників.
Хід вправи:
Учасники-діти пропонують батькам виконати такі дії:
- перемалювати різні графічні зразки (геометричні фігури та візерунки різної складності);
- обвести за контуром геометричні фігури різної складності;
- вирізати фігури з паперу за контуром (плавно, не відриваючи ножиці від паперу);
- розфарбувати та заштрихувати малюнки;
- скласти різні візерунки з мозаїки;
- нанизати бісер, намистинки або макаронні вироби.
Тест «Чи готова дитина до школи?»
Інструкція: дайте ствердну чи заперечну відповідь на запропоновані нижче запитання.
- Чи хоче ваша дитина йти до школи?
- Чи думає дитина про те, що у школі багато дізнається і вчитися їй буде цікаво?
- Чи може ваша дитина самостійно виконувати завдання, що потребує зосередженості впродовж 30 хв., наприклад збирати конструктор?
- Чи соромиться ваша дитина незнайомих людей?
- Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картиною не менш ніж із п’яти речень?
- Чи може ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?
- Чи граматично правильно вона будує речення (відмінює іменники, узгоджує їх із прикметниками тощо?
- Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?
- Чи вміє ваша дитина виконати ваше доручення точно та вчасно?
- Чи вміє ваша дитина лічити від 1 до 10 та у зворотньому порядку?
- Чи любить малювати і розфарбовувати картинки?
- Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм, наприклад робити аплікації?
- Чи може зібрати пазл із 5 частин за 1 хв.?
- Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?
- Чи може узагальнювати поняття, назвати одним словом, наприклад такі предмети як шафа, диван, комод тощо?
- Чи любить ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?
- Чи може вона розуміти та точно виконувати словесні інструкції?
- Чи може дитина самостійно одягатися відповідно до погоди?
- Чи має дитина обов’язки в родині?
- Чи виконує вона їх самостійно та вчасно (чи лише за вашим нагадуванням)?
Оброблення результатів
Результати підраховують за кількістю позитивних відповідей на запитання тесту:
15-18 – дитина готова йти до школи. Ви не даремно з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, то їх можна буде легко здолати.
10-14 – ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які відповіли «ні», підкажуть вам, над чим ще бажано попрацювати
9 і менше – почитайте спеціальну літературу, спробуйте приділяти більше часу заняттям із дитиною, зверніть увагу на те, чого вона не вміє.
Вправа «Мікрофон»
Мета: узагальнити набутий під час практикуму досвід.
Хід вправи:
Батькам пропонують закінчити речення: «щоб допомогти своїм дітям стати школярами, ми…»
Запитання для обговорення:
- Чи цікавим для вас був цей практикум?
- Що є найголовнішим у підготовці до школи?
- Чому варто використовувати з дітьми розвивальні вправи?
- Чи почули ви сьогодні щось нове та корисне для себе?
Підбиття підсумків практикуму
