Що ж таке креативність?
На сьогодні існує більше за сто визначень креативності. Серед них мені сподобалось визначення Е.Фромма: «Креативність – це здатність дивуватися, знаходити рішення в нестандартній ситуації, спрямованість на нове і вміння глибоко усвідомлювати свій досвід»
Чи часто ми проявляємо творчість у повсякденному житті? На жаль, більшість із нас має перешкоди у вирішенні завдань творчим шляхом, особливо, коли необхідно засвоїти щось нове. Іноді немає впевненості у собі. Навіть якщо виникає творча думка, може бути присутнім страх бути не зрозумілим, в результаті чого ідеї не впроваджуються в життя, а з часом і зникають. У дорослому житті люди стримують свою творчу уяву, в них зникає бажання експериментувати.
За дослідженнями П. Торранса (Элис Пол Торренс американський психолог), діти до 5 років дають 90% оригінальних відповідей, до 7 років уже до 20%, дорослі – до 2%.
Це зовсім не означає, що дорослим не вистачає здібностей, просто вони мало використовують свій творчий потенціал. Між тим, вчені доводять, що нетворчих людей не існує. Треба вчасно «знайти» і «розкрити» себе та своїх вихованців. Щоб успішно вирішувати це завдання педагоги мають орієнтуватися в тому, як кожна дитина мислить.
Говард Гарднер у книзі «Межі розуму» визначає такі сім типів мислення:
- вербально-лінгвістичний (здатність маніпулювати словами усно чи письмово);
- логічно-математичний (здатність маніпулювати математичними формулами і логічними поняттями);
- просторовий (здатність бачити графічні об’єкти й маніпулювати їх складовими);
- музичний (здатність сприймати ритм і гармонію мелодій, маніпулювати звуками);
- тілесно-кінестетичний (здатність використовувати рух тіла, наприклад, у танці, спорті);
- внутрішньо-особистісний (здатність розуміти свої відчуття та розмірковувати на філософські теми);
- комунікативний (здатність розуміти інших людей, їх відчуття та думки).
Як правило, у людини переважає якийсь один тип мислення, інколи два. Необхідно вчасно дослідити тип мислення дитини і розвивати творчість у даному напрямку.
Як приклад роботи над розвитком власної креативності можна пригадати відомих митців. Леонардо да Вінчі створив свій метод генерування ідей. Він заплющував очі, повністю розслаблявся й розмальовував аркуш паперу довільними лініями та карлючками. Потім розплющував очі й шукав у намальованому образи.
Сальвадор Далі ставив жерстяну тарілку на підлогу і сідав поруч у кріслі, тримаючи ложку над тарілкою. Потім розслаблявся, потроху починав засинати. У той час, коли він уже дрімав, ложка визковзала з руки, падала з дзеньком на тарілку й пробуджувала його якраз у той момент, коли він міг вловити деякі сюрреалістичні образи, які потім втілював у своїх картинах.
Зрозуміло, що не всі народжені бути геніями, але кожен може знайти і застосувати власні способи розвитку творчого початку (джерела) у нашому житті.
Наприклад, Джордан Айан пропонує 10 стратегій, спрямованих на творче вирішення завдань, пов’язаних із сім’єю, роботою, навчанням, захопленнями:
v підтримуйте звʼязки з іншими людьми
v створюйте навколо себе збагачене життєве середовище
v виходьте із свого футляра – подорожуйте
v розважайтесь, грайте, жартуйте
v розширюйте свій світогляд – читайте
v наближайтесь до мистецтва
v використовуйте сучасні технології
v дайте волю своїй альтернативній свідомості
v зазирніть вглиб своєї душі.
Погодьтесь, що ці поради корисні нам не тільки як звичайним людям, а й як педагогам.
При цьому педагоги можуть перебувати на різних творчих рівнях:
- репродуктивний передбачає, що педагог, працюючи на основі вироблених до нього методів, досвіду, відбирає те, що найбільше відповідає умовам його праці та індивідуально-психологічним особливостям дітей;
- раціоналізаторський передбачає, що педагог на основі аналізу свого досвіду, конкретних умов своєї педагогічної діяльності вносить корективи у свою роботу, удосконалює, модернізує її.
- конструкторський – передбачає таку діяльність вихователя, у якій на основі свого досвіду, знань, психолого-педагогічних особливостей дитячого колективу, використовуючи існуючі методики, конструює свій варіант розв’язання педагогічної проблеми;
- новаторський – передбачає розв’язання педагогічної проблеми на принципово нових засадах, відрізняється новизною, оригінальністю, високою результативністю.
Кожен з нас особисто може визначити свій рівень педагогічної творчості, рівень зацікавленості професійною діяльністю, бажання власного вдосконалення. Важливо проявити здатність критично мислити, обдумувати ідеї, відмовитись від старого і заскорузлого, бачити весь процес і предмет своєї роботи зі всіма його зв’язками.
