організовуємо режимні моменти / пам’ятка для батьків

 

Відмова дитини від їжі завжди турбує батьків. Насамперед слід з’ясуватипричину такої відмови. Часто дошкільники, аргументуючи свою відмову, говорять: «Мені це не подобається!». Цим вони лише заявляють про своє право приймати рішення. Іноді батьків непокоїть, що їхня дитина не отримує достатньої кількості поживних речовин під час їжі. Тому й бігають за нею з ложкою в руці. А дитина відмовляється їсти просто тому, що не голодна.

Пропонуємо турботливим батькам кілька порад, як діяти в тій чи тій ситуації.

 

•         Намагайтеся зрозуміти причину поганого апетиту дитини або, навпаки, підвищеної потреби в їжі. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежать не від якості або смаку страв, а від таких чинників, як нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови, конфліктні чи стресові ситуації тощо.

•         Проконсультуйтеся з педіатром, якщо дитина страждає на часті дисбактеріози. Надмірну перебірливість у їжі може спричиняти неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’являлися больові відчуття.

•         Не обіцяйте дитині щось в обмін на повністю спожиту страву, не озвучуйте погроз на кшталт: «Їж, а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти — не підеш на прогулянку», — оскільки це знижує цінність їжі та важливість процесу її вживання.

•         Не вмовляйте, не залякуйте та не відволікайте дитину іграшками, читанням книг, іграми, аби вона з’їла порцію. Це призводить до формування неприйнятних звичок у процесі харчування.

•         Не перегодовуйте дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.

•         Застосовуйте прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через утому або засмучення. У такому разі покажіть дитині, що чуєте її й розумієте її переживання. Запропонуйте дитині допомогу, озвучивши її відчуття: «Ти стомився, тобі сьогодні складно. Хочеш, я допоможу тобі і погодую?»

•         Відтермінуйте прийом їжі, якщо дитина втомлена або засмучена. Результатом мудрої, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти.

•         Подбайте про те, щоб у дитини закріпилися правильні харчові звички і щоб вона набула досвіду незалежного вибору й сама вирішувала, голодна вона чи ні.

•         Закріпіть за кожним членом сім’ї своє місце, сформуйте своєрідний ритуал, що налаштовує на прийом їжі. Режим і стабільність заспокоюють дитину.

•         Започаткуйте традицію збиратися для прийому їжі за сімейним столом. Коли дитина побачить, що всі з апетитом їдять різні страви, вона навряд чи захоче опинитися осторонь.

Насолоджуйтеся їжею самі і тактовно привчайте до цього дітей.

Смачного!