Організовуємо освітній процес

 

Як спонукати дітей бігти на заняття наввипередки

Організувати життя дітей дошкільного віку належним чином — завдання непросте. Адже для дошкільника свобода вибору — це потреба. А дорослі на противагу їй застосовують свій інструмент — розпорядок дня. У руках фахівця він працює як ритмометр: непомітно для інших, але налаштовуючи всіх на потрібний лад. Проте якщо педагог не володіє цим інструментом досконало, він ризикує перетворити життя дітей на нудне й одноманітне, у якому час виступає диктатором. За таких умов діти, як маленькі роботи, заздалегідь знають що, коли і як відбуватиметься.

Хтось заперечить — це добре, що дитину змалечку привчають жити за розпорядком, готують до дорослого життя. Але дитина має жити повноцінно і в дошкільний період: займатися цікавими для неї видами діяльності, набувати певного досвіду. А завдання дорослих — створити умови, за яких перехід від одного виду діяльності до іншого є невимушеним, дає дитині свободу вибору, спонукає до самостійності. Оптимально, коли діти самі ініціюють зміну діяльності.

Заохочуємо дітей до заняття

Особливо складно мотивувати дітей до занять. Більшість педагогів, готуючись до проведення занять, продумують, як зробити, аби діти із задоволенням долучилися до запропонованого виду діяльності. Хоча є педагоги, які просто закликають гучними промовистими фразами: «Діти, сідайте за столики, починаємо заняття!» або «Увага! Зараз у нас буде заняття з математики (мови, малювання…)». І діти вервечкою йдуть до вихователя: дехто понуривши голову, дехто зітхаючи, дехто кривляючись, дехто просто покорившись наказу… Наші поради не для них, а для тих педагогів, для яких творчість цінніша за традиційні методики, які намагаються уникнути повторів і репродукування, здатні на повну віддачу і звикли замислюватися: чому в дітей не блищать очі?

4

принципи підготовки до організованої освітньої діяльності

Наголосимо, що термін «підготовка до заняття» — лише для вихователя. Діти не мають чути цього вислову. Можливо, і для вихователів його варто замінити на більш влучний: «створення умов для організованої освітньої діяльності». А сформувати ці умови можна доволі просто, якщо під час підготовки до заняття дотримуватися чотирьох принципів, запропонованих Анатолієм Гіном.

 

 

 

 

Активізуємо інтерес до спілкування: стимули й прийоми

Сучасні підходи до організації освітнього процесу не передбачають використовувати заняття як провідну форму пізнавальної діяльності дітей. Йдеться не про сам термін, а про те, що вкладають педагоги в це поняття. Якщо заняття нагадує міні-копію шкільного уроку, то йому не місце в закладі дошкільної освіти. Проте якщо заняття проводять як особливу форму спілкування, то змінити слід і підготовку до такого заняття. Вона потребує від педагога не лише творчого, а й прогностичного мислення.

Відомо, що мотивом до спілкування є інтерес. Викликати його в дошкільників можна за допомогою різноманітних стимулів — емоційних, вербальних, інтригуючих тощо.

Зацікавлюємо малюків

Вибір стимулу залежить від віку дітей: що менші діти, то емоційнішою має бути мотивація. Не варто застосовувати надмірну таємничість, улесливість, неприродні інтонації, перегравання. Якщо діти щойно впоралися зі сніданком, дайте їм можливість відпочити. Це для дорослих вживання їжі — справа, яку можна робити мимохідь. А для дітей раннього й молодшого дошкільного віку — це складна діяльність, яка потребує розвиненої координації рухів і значних зусиль. Тож не слід одразу після сніданку «дивувати» дітей «криками ляльки Каті», яка заблукала й благає про допомогу. Дозвольте дітям розслабитися, а потім зосередьте їх на включенні в інший вид діяльності. Скажімо, сядьте на килимок, запропонуйте дітям сісти поруч, а відтак розкажіть їм цікаву історію.

Етапи підготовки до заняття:

  • сигнальний (інтрига, стимул, проблема)
  • контактно-об’єднувальний (концентрація на мотивації)
  • діагностичний (виявлення готовності до заняття)

Під час розповідання чи розмови ваші очі мають бути на рівні дитячих очей. Лише так можна спілкуватися «на рівних» й не тиснути на дітей своїм зростом і авторитетом дорослого.

А ще можна запропонувати дітям:

  • сісти спинками одне до одного, заплющити очі та щось уявити;
  • підійти до вікна і за чимось спостерігати;
  • зробити певну справу —
    • змішати фарби;
    • витягти конструктор на середину групової кімнати;
    • поговорити з кімнатною рослиною;
    • увімкнути музику;
    • заспівати;
    • одягнути незвичайний атрибут (віночок, чепчик, маску тощо);
    • замісити тісто тощо.

Варіантів безліч. Але умова одна: все потрібно робити невимушено, природно, емоційно й із задоволенням. І тоді діти так само із задоволенням візьмуться за ту роботу, яку ви їм запропонуєте.

Інтригуємо старших дошкільників

Діти старшого дошкільного віку мають природну потребу все пізнавати. Це виявляється в запитаннях: Як? Чому? Навіщо? Природний пізнавальний інтерес — найліпша мотивація. Вихователю лише слід його пробудити. А в довкіллі є безліч речей, які дитина хоче пізнати, поліпшити, змінити на свій лад. Вона постійно стикається із суперечностями, якими можна скористатися як стимулами до пізнавальної діяльності.

Діти п’ятого року життя та старшого дошкільного віку залюбки відгукуються на прохання допомогти. Створені педагогом проблемні ситуації, прохання дати пораду спонукають дітей виявляти активність, працювати над завданнями, які зазвичай перетворюються на захопливу пошукову чи аналітичну діяльність.

Мотивацією до діяльності може бути елемент гри «Добре — погано», яка грунтується на твердженні, що кожен предмет чи явище має свої позитивні й негативні сторони. Для гри обирають будь-який об’єкт, який не викликає в дитини стійких асоціацій, позитивних чи негативних емоцій. Це може бути олівець, книга, лампа, тобто будь-який предмет-символ, навколо якого розгоратиметься полум’я пізнавально-творчої діяльності. Діти мають назвати, що в об’єкті добре, а що погано, що подобається, а що — не подобається, що зручно, а що — незручно.

Спілкуйтеся з дітьми на рівні очей!

Наприклад, поняття «снігопад»: добре ліпити снігову бабу, але погано засніженими шляхами ходити людям і їздити машинам. Поняття «голосна музика»: добре зранку — допомагає швидко прокинутися й зробити зарядку, але погано ввечері — заважає відпочивати.

Стимулом до заняття може бути обстеження різних предметів. Інтерес до певного предмета можна викликати, виконавши якусь незвичну, неадекватну дію. Діти люблять давати поради дорослим, повчати їх, виправляти їхні помилки, тобто робити все те, що зазвичай робимо ми — дорослі.

Педагог, який заходить до групової кімнати з розкритою парасолькою, зацікавлює й дивує дітей. Своїми неадекватними діями він не лише створює привід до обговорення, а й спонукає дітей до запитань, до порад. Навіщо вона в приміщенні? Адже її призначення — захищати від дощу чи від палючого сонця. Залучивши дітей до бесіди, варто з’ясувати з ними властивості парасольки, яка є зручною, а яка — ні. Під час бесіди діти доходять висновку, що для захисту від дощу парасолька має бути великою, а носити в сумці зручніше невеличку. Відтак можна з’ясувати:

  • Чи може парасолька одночасно бути і великою, і малою?
  • Як з’явилася парасолька?
  • Які предмети схожі на парасольку?

Закінчити бесіду можна в «майстерні парасольок», де діти із задоволенням виготовлять іграшковий атрибут. А ще можна організувати танці з парасольками, театр парасольок і багато інших цікавих речей.

Так інтрига — вихователь із парасолькою в груповій кімнаті — переростає в захопливе й корисне для дітей заняття.

Ще одним цікавим прийомом може бути поява незвичного аромату в груповій кімнаті: ванілі, кориці, цитрусу тощо. Капніть кілька крапель ароматизованої олії на аркуш паперу й помахайте ним. Діти обов’язково відчують аромат і почнуть висловлювати свої припущення стосовно того, що це і звідки. А далі все залежить від майстерності вихователя. Експериментально-дослідницька діяльність, подорож у картину, праця в куточку природи, казка — усе це може розгорнутися й перерости в захопливе дійство, що у звичному розумінні вихователя є заняттям.

 

Підготовка до заняття — короткотривалий процес. Звісно, йдеться не про копітку працю педагога, який перебуває у творчому пошуку, а лише про епізод переключення дітей із фрагменту життєдіяльності на заняття. Для дітей він має відбуватися непомітно. Проте від якості його проведення залежить активність дітей на занятті, причетність до спільної справи, до створення співбуттєвого простору, у якому дитина й педагог — рівноправні партнери. У такій діяльності домінантою має звучати творчість.

Ганна Бєлєнька,завідувач кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, д-р пед. наук, професор

Олена ПОЛОВІНА,доцент кафедри дошкільної та початкової освіти Педагогічного інституту Київського університету ім. Бориса Грінченка, канд. пед. наук

Завдання річного плану на 2018-2019 навчальний рік

У 2018-2019 навчальному році колектив дошкільного навчального закладу ставить такі завдання:

 

  1. Методичну роботу спрямувати на творчу реалізацію професійної діяльності педагогів з урахування положень Закону України «Про освіту».
  2. Формувати розмовне мовлення дітей шляхом використання сучасних технологій розвитку зв’язного мовлення, прозових та поетичних творів сучасних авторів, кращих зразків малих фольклорних жанрів.
  3. Підтримувати власну активність дитини в здобутті знань шляхом проведення дослідно-експериментальної діяльності. Узгоджувати в освітньому процесі колективні, групові, парні, індивідуальні форми навчально-розвивальної взаємодії педагога з дітьми.

 

 

Показники життєвої компетентності в сферах життєдіяльності за ІІІ квартал

 

 

                           Показники компетентності дошкільників та засвоєння програмових вимог

               за ІІІ квартал 2017 – 2018 н.р.

№з/п  РОЗДІЛИГРУПИ

Зростаємо дужими

(фізичний розвиток)

Мова рідна, слово рідне (мовлен-нєвий розвиток

Художня література

Дитина у довкіллі (ознайомлення з

   навколиш

нім)

Граю-чись зроста-ємо (творчі ігри, ігри з правила-ми)

Віконеч-ко в природу

Матема

тична скарбничка (логіко-математичний розвиток)

Привчаємо працювати

(трудова діяльність)

Чарівні фарби і талановиті пальчики (образотвор-ча діяльність)

Музична скарбничка (музично-естетичний розвиток)

Рівень

Критерії оцінювання

Загальні показники

Загальні показники

Загальні показники

Загальні показники

Загальні показники

Загальні

показни-ки

Загальні показники

Загальні показники

Загальні показники

Загальні показники

1. Групи4 р.ж88 дітей 41-46,6%

39-44,3%

36-41%

41-46,6%

35-40%

37-42%

33-37,5%

33-37,5%

31-35,2%

36-41%

В
44-50%

41-46,6%

49-55,7%

46-52,3%

49-55,7%

50-56,8%

50-56,8%

54-61,4%

50-56,8%

50-56,8%

С

3-3,4%

7-8%

3-3,4%

1-1,1%

4-4,5%

1-1,1%

5-5,7%

1-1,1%

7-8%

2-2,2%

Н
2. Групи5 р.ж.88 дітей

32-36,4%

29-33%

32-36,4%

31-35,2%

33-37,5%

27-30,6%

31-35,2%

34-38,6%

30-34,1%

37-40%

В

56-63,6%

57-64,7%

54-61,4%

56-63,6%

54-61,4%

60-68,2%

55-62,5%

54-61,4%

55-62,5%

51-60%

С

-

2-2,3%

2-2,3%

1-1,1%

1-1,1%

1-1,1%

2-2,3

-

3-3,4%

Н
3. Групи6 р.ж.86 дітей

47-65,7%

31-36%

35-40,6%

38-44,2%

44-51,2%

44-51,2%

35-40,6%

38-44,2%

40-46,5%

41-47,7%

В

39-44,3%

55-64%

51-59,4%

48-54,8%

42-48,8%

42-48,8%

51-59,4%

48-54,8%

46-53,5%

45-53,3%

С

-

-

-

-

-

-

-

-

Н

 

Вихователь-методист  Н.М.Валовенко

 

Як батькам змістовно і цікаво провести з дітьми Новорічні свята

Наближається Новий Рік. У повітрі вже чути запах мандаринів та ароматної хвої, а деякі вікна радісно підморгують гірляндами. Багато хто вже готують подарунки, купують або майструють ялинкові іграшки і чують уві сні бій курантів.

І напевно це правильно, тому що найкраще свято — це добре організоване. Дійсно, важливо розробити культурну програму на Новий Рік, особливо якщо в сім’ї є діти.

Вони із задоволенням приймуть пропозицію дорослих допомогти прикрасити будинок і ялинку, допоможуть мамі приготувати страви.

Що ж можна запропонувати для дитини в новорічну ніч? Читати далі

Методична робота з кадрами

 Робота методичного кабінету дошкільного закладу спрямована на забезпечення  якісного методичного супроводу освітньої діяльності педагогічного колективу по впровадженню програм  «Я у Світі», «Впевнений старт», удосконалення ефективних форм навчання педагогічних кадрів, підвищення їх професійної майстерності через самоосвіту, залучення до самостійної експериментальної роботи з актуальних проблем навчально-виховного процесу. Постійно проводяться різні форми роботи з педагогами : дні методичної інформації , круглі столи , колективні перегляди , виставки новинок методичної літератури.

Для реалізації пріоритетних завдань, визначених річним планом роботи та програмою розвитку дошкільного навчального закладу,  направлені зусилля всього педагогічного колективу.

Читати далі

Використання логічних блоків З.Дьєнеша та кольорових лічильних паличок Х.Кюізінера для формування логіко-математичної компетентності дошкільників

Сьогодні з-поміж важливих завдань, що постають перед системою освіти, особливої актуальності набуває проблема розумового виховання дітей дошкільного віку. Одним з центральних питань розумового виховання є розвиток уваги й логічного мислення.

Модернізація першої освітньої ланки відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти в Україні має на меті створення сприятливих умов для особистісного становлення та творчої самореалізації кожної дитини, формування в неї життєвої компетентності.

Читати далі

Створення оптимальних санітарно-гігієнічних, навчально-методичних, матеріально-технічних умов для ефективної роботи дитячого дошкільного закладу

За Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» однією із умов успішного формування гармонійно розвиненої особистості є створення розвивального середовища. Створити в дошкільному закладі розвивальний життєвий простір означає забезпечити сукупність умов, атмосферу, якнайсприятливішу для прогресивного розвитку свідомості та поведінки дошкільника.

Ми намагаємося створити середовище для кожної дитини, зоною комфорту, в якій би вона почувалася впевнено, безпечно, знала, що її люблять і розуміють. Навчання, виховання, розвиток дитини відбувається в атмосфері захищеності та психологічного комфорту. Доцільно створене розвивальне предметне середовище допомагає неформально організувати педагогічний процес і розкриває дитині її можливості в пізнанні себе самої, оточуючих людей та предметів. Ігровий простір сприяє орієнтовно-пізнавальній діяльності, що забезпечує засвоєння нових знань, формування розумових дій, розвиток провідних психічних процесів дитини. Усі елементи предметно-ігрового середовища покликані забезпечувати і стимулювати вільний вибір і зміну видів діяльності дитини, створювати актуальні для неї та доступні для її розвитку проблемні ситуації.

Читати далі