Ревакцинація дітей до семи років

В Україні дітей вакцинують від 10 інфекційних захворювань — дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту, вірусного гепатиту В, гемофільної інфекції типу В, кору, паротиту, краснухи, туберкульозу (п. 1 розд. 2 Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 № 595 (у редакції наказу МОЗ від 11.08.2014 № 551, далі — Календар). Щеплення від вітряної віспи, гепатиту А, менінгококової, ротавірусної та пневмококової інфекцій є рекомендованими. Їх роблять за бажанням та за кошт батьків. Фахівці склали Календар так, аби дитина після вакцинації отримала оптимальний захист від тієї чи тієї інфекції. Тому важливо дотримуватися його. Утім, часто діти мають неповний вакцинальний комплекс від тих чи тих інфекцій, що потребує щеплення з так званим порушенням Календаря.

Правила

Незалежно від того, коли батьки почали вакцинувати дитину й скільки доз вакцини вона отримала від тієї чи тієї інфекції, розпочинати вакцинацію з нуля непотрібно. Її продовжують, при цьому враховують мінімальний інтервал для введення вакцин та інструкцію для медичного застосування до них (табл.). Це важливо, аби в організмі дитини сформувалася адекватна імунна відповідь.

Мінімальний інтервал між дозами

 
Мінімальний інтервал не застосовують до вакцин від різних інфекцій. Наприклад, вакцини від кору, паротиту і краснухи та від дифтерії, кашлюку і правця не пов’язані мінімальним інтервалом.

Календар не рекомендує зменшувати мінімальний інтервал. Дозу вакцини, яку ввели з порушенням мінімального інтервалу, не зараховують. Однак іноді деякі лікарі зменшують інтервал не більше ніж на чотири дні. Зменшувати ж інтервал між дозами на 5 і більше днів не слід. При цьому збільшувати мінімальний інтервал майже завжди можна без шкоди для імунітету.

 
Не слід вакцинувати дитину із випередженням Календаря. Дійте індивідуально. Якщо дитині вже вводили моновакцини від тих чи тих інфекцій, а батьки хочуть продовжити щеплення комплексними, що містять такі самі компоненти, то додаткова доза не зашкодить здоровʼю дитини. Захист буде адекватним у будь-якому разі.

Батьки мають право робити щеплення дітям безплатними вакцинами в державних закладах охорони здоровʼя (далі — ЗОЗ), а також купувати за власний кошт, робити в приватних і державних установах. В останньому випадку найголовніше — доставити вакцину з дотриманням холодового ланцюга, надати сертифікат, який підтверджує походження вакцини, її характеристики, терміни реалізації та виготовлення. Усі вакцини взаємозамінні, навіть від різних виробників. Тож не варто чекати надходження потрібної вакцини, якщо є інші аналоги.

Індивідуального підходу до вакцинації потребують діти, які часто хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції, із обтяженим алергологічним анамнезом, хронічними захворюваннями, затримкою фізичного розвитку*. Таких дітей необхідно вакцинувати більше, ніж здорових. Адже вони вразливіші до небезпечних інфекційних захворювань. Тому протипоказання до вакцинації таких дітей не є абсолютними й постійними. Якщо потрібно, то перед щепленням батьки можуть проконсультуватися з необхідними фахівцями, зробити лабораторні та інстументальні дослідження.

 
Для більшості дітей не варто чекати сприятливого віку, пори року чи настрою для ефективної вакцинації, проводити численні обстеження і консультації, як це люблять робити батьки. Пріоритетним має бути бажання захистити дитину від хвороб.

Буває, батьки втрачають документи, що доводять факт уведення доз вакцин. Такі діти потребують повторної вакцинації. Однак спершу слід перевірити, чи є у дитини імунітет до дифтерії, правця, кашлюку, кору, паротиту, краснухи, туберкульозу. Для цього лікар призначить аналіз крові на вміст імуноглобулінів G. Аби визначити потребу у вакцинації від туберкульозу, він порекомендує зробити пробу Манту. Якщо титр напруження імунітету до тієї чи тієї інфекції достатній, то лікар вважатиме, що дитина щеплена згідно з Календарем і продовжуватиме вакцинувати її за схемою за віком. Якщо ж у батьків немає змоги визначити напруженість імунітету чи антитіла не визначаються, то лікар рекомендуватиме вакцинувати дитину з нуля.

Дітей не вакцинують через:

• страх батьків перед щепленнями
• хибні переконання щодо недоцільності
• відсутність вакцин у закладах охорони здоров’я
• хворобу дитини на час вакцинації
• необгрунтоване відсторонення за медичними показаннями

Особливості за різних інфекцій

Розглянемо, як вакцинувати дітей віком від 2 до 6 років 11 місяців та 29 днів, які відвідують заклад освіти. Саме він є тим місцем, де діти мають продовжувати вакцинальну програму, що розпочали лікарі ЗОЗ, чи дати їй старт.

Дифтерія, кашлюк, правець. Аби дитина, яка йде до закладу освіти, мала повний вакцинальний комплекс, її потрібно тричі вакцинувати та раз ревакцинувати. Щеплення вакцинами від дифтерії, кашлюку та правця з порушенням Календаря роблять:

• з місячним інтервалом між першою, другою та третьою дозами;
• як із цільноклітинним, так і безклітинним кашлюковим компонентом.

Ревакцинують дитину через 6 місяців від уведення третьої дози вакцини. Якщо дитина отримала вакцинальний комплекс із порушенням графіка, однак від третьої дози до 18 місяців залишилося кілька місяців, то не слід випереджати час. Ревакцинують дитину у 18 місяців. Якщо дитина отримала третю дозу близько 18 місяців, то ревакцинують її через 6 місяців після неї, а не у 18 місяців.

Якщо дитина хворіла на кашлюк, і це доводять результати аналізу крові, то щеплення можна робити дифтерійно-правцевим анатоксином. Тоді схема щеплення дещо відрізняється: між першою та другою дозами роблять місячний інтервал, а між другою і третьою — 9 місяців.

 
Кашлюк в анамнезі — не протипоказання до щеплення дитини полівакцинами. Такі вакцини не нашкодять здоровʼю дитини. Щеплення від кашлюку роблять дітям до 6 років 11 місяців 29 днів.

Поліомієліт. Щеплення від поліомієліту слід робити з інтервалом у місяць між першою і другою, другою і третьою дозами. Ревакцинують дитину через 6 місяців після третьої дози. Якщо остання доза вакцинального комплексу проти поліомієліту збігається з віком проведення ревакцинації, першу ревакцинацію зараховують як ревакцинацію за віком.

 
Перші дві дози дитина отримує у вигляді інактивованої вакцини — моно- чи у складі комплесної. Третю дозу та ревакцинацію роблять оральною вакциною. Якщо батьки бажають і забезпечують щеплення комплексними вакцинами за власний кошт, то третю дозу і ревакцинацію можна зробити інактивованою вакциною.

Кір, паротит, краснуха. Якщо дитина досягла 6 років і отримала одну дозу вакцини, то лікарі рекомендуватимуть якнайшвидше дати ще одну. Дві дози гарантують захист від цих інфекцій до 99%. Якщо дитина старша 6 років і нещеплена, то їй слід увести дві дози з мінімальним інтервалом у місяць. Якщо дитина молодша 6 років і не щеплена від кору, паротиту та краснухи, то важливо якнайшвидше вакцинувати її — увести дозу вакцини. Коли їй виповниться 6 років, то ревакцинувати тією ж вакциною.

 
У зв’язку зі спалахом кору в Україні, у лікарів виникають сумніви щодо достовірності даних у Карті профілактичних щеплень (форма № 063/о), затвердженій наказом МОЗ від 10.01.2006 № 1. Якщо батьки стверджують, що запис у ній не відповідає дійсності, але хочуть вакцинувати дитину, це можна зробити. Однак спершу слід визначити титр антитіл до кору в дитини. Якщо він нульовий, то дитині уводять дозу вакцини. Батьки також можуть написати заяву на ім’я керівника ЗОЗ із проханням дозволити ввести дитині додаткову дозу вакцини КПК за їхній кошт.

Гемофільна інфекція типу В. Найчастіше хворіють діти віком від півроку до 5 років. Це захворювання спричиняє у них менінгіти, пневмонії, отити середнього вуха тощо. Тому дітей вакцинують до 4 років 11 місяців 29 днів. Якщо з тих чи тих причини дитина нещеплена, то її вакцинують якнайшвидше. Лікарі розраховують графік так, аби до 12 місяців дитина отримала дві дози вакцини з інтервалом у місяць між ними. Ревакцинують дитину через 6 місяців, але не швидше, ніж дитині виповниться 12 місяців.

Якщо до 12 місяців дитині ввели лише одну дозу вакцини від гемофільної інфекції типу В, то її ревакцинують одноразово. Якщо вакцинацію розпочинають у віці від 12 місяців до 4 років 11 місяців 29 днів, то вакцину вводять одноразово. Цього достатньо для створення імунітету.

Гепатит В. У разі порушення Календаря вакцинувати дитину від вірусного гепатиту В варто так, аби між першою, другою та третьою дозами був інтервал у місяць.

Туберкульоз. Якщо дитина не щеплена вакциною БЦЖ, але не має пожиттєвих медичних протипоказань до неї, то їй попередньо роблять туберкулінодіагностику. Якщо проба Манту — негативна, дитину вакцинують. У подальшому щороку роблять пробу Манту.

Медична сестра має знати особливості вакцинації з порушенням Календаря, аби контролювати графіки усіх вихованців. Адже дитина, яку вчасно не вакцинували, ризикує захворіти на небезпечне для її життя інфекційне захворювання. При цьому така дитина є загрозою не лише для інших дітей, а й для працівників закладу освіти.