Сюжетно-рольові та театралізовані ігри

• сюжетно-образні іграшки відповідно до віку та ігрових інтересів дітей – іграшковий транспорт, ляльки, візочки для ляльок, іграшковий посуд, набори іграшкових інструментів, іграшкові побутові прилади тощо
• атрибути до сюжетно-рольових ігор “Сім’я”, “Лікарня”, “Супермаркет”, “будівництво” та інших ігор відповідно інтересів дітей
• елементи костюмів для самостійних театралізованих ігор.   

Ігри з піском, водою та повітрям

• лопатки, формочки, лійки, відерця, сито
• ємність для води
• вітрячки, прапорці, стрічки різної довжини
• площинні іграшки – будівлі, дерева, фігурки людей, тварин, траспорт тощо
• дрібні обємні сюжетно-образні іграшки
• природні матеріали – мушлі, шишки, камінці, жолуді
• моделі споруд- мости, ворота, замки тощо

Рухова активність

• кільцекиди, кеглі, скакалки
• ракетки і волани, мячики для ігор у бадмінтон, малий теніс
• сітки для перекидання через их мячів
• мячі різних розмірів
• маски та атрибути до рухливих ігор

Художня діяльність

• зображувальні матеріали – крейда, фарби, папір для малювання, кольоровий папір, пензлики, олівці, фломастери, штампи, убки, трубочки, пластилін, стеки тощо
• розмальовки відповідно до віку та інтересів дітей
• природні матеріали для створення виробів
• залишкові матеріали – клаптики тканини, стрічки, картинки для складання колажу.

Дослідницько-пошукова дяльність

• лабораторний посуд
• контейнери для зберігання сипучих матеріалів і дрібних предметів
• лупи та інші прилади для спостережень
• піпетки , колби, мірні ложки, гумові груші, шприци без голок
• сухі та вологі серветки

Трудова діяльність

• лопатки, віники, граблі, мітли, поливалки
• відерця
• захисні рукавички

Перелік освітніх програм на 2023/2024 н. р.

Комплексні програми

• Впевнений старт. Освітня програма для дітей молодшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)
• Впевнений старт. Освітня програма для дітей середнього дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)
• Впевнений старт. Освітня програма для дітей старшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)
• Дитина. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років (науковий керівник — Віктор Огнев’юк)
• Окрилення. Освітня програма розвитку дітей у передшкільний період (за рік до навчання у 1 класі ЗЗСО) (автори — Анжеліка Цимбалару, Наталія Пархоменко)
• Освіта і піклування. Програма освіти дітей раннього та дошкільного віку (Edycation Care) (упорядники — Володимир Воронов, Катерина Ковальчук, Ольга Рейпольська, Світлана Сисоєва, Катерина Станкевич, Наталія Піканова)
• Соняшник. Комплексна авторська програма розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку від 4-го до 6-го року життя (автор — Любомира Калуська)
• Стежина. Комплексна альтернативна освітня програма для дошкільних навчальних закладів, що працюють за вальдорфською педагогікою (автори — Алла Гончаренко, Наталія Дятленко)
• Стежини у Всесвіт. Комплексна програма для дітей раннього та предшкільного віку (науковий керівник — Катерина Крутій)
• Українське дошкілля. Програма розвитку дитини дошкільного віку (автор — Олександра Білан; за загальною редакцією Олени Низковської)
• Я у Світі. Програма розвитку дитини від народження до шести років (за загальною науковою редакцією Олени Кононко)

Парціальні програми

• Акватеатр. Парціальна програма адаптації дітей раннього та дошкільного віку до водного середовища і навчання плавання (авторський колектив — М. Єфименко, М. Литв’яков)
• Англійська мова за методикою асоціативних символів для старшого дошкільного та молодшого шкільного віку (від 5 до 10 років). Навчальна програма для закладів дошкільної та загальної середньої освіти (авторський колектив — С. Гунько, С. Бацмай, Л. Гусак, Н. Стадник, Н. Занюк, О. Крутова)
• Вітаю, театре. Парціальна програма для дітей старшого дошкільного віку (автор — Л. Макаренко)
• Горизонтальний пластичний балет. Програма з фізкультурно-корекційної роботи в дошкільних навчальних закладах за авторською естетико-оздоровлювальною технологією (авторський колектив — М. Єфименко, Ю. Єфименко)
• Дитяча хореографія. Програма хореографічної діяльності дітей віком від 3 до 7 років (автор — А. Шевчук)
• Дошкільнятам — освіта для сталого розвитку. Парціальна програма для закладів дошкільної освіти (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Пометун)
• Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських цінностях. Навчальна програма та календарно-тематичний план (авторський колектив — А. Богуш, І. Сіданіч, В. Сучок та інші)
• Життя в долонях. Парціальна програма розвитку інтелекту в різних видах діяльності дітей старшого дошкільного віку (на основі інтерактивного контенту комп’ютерної програми «Life In Our Hands») (за загальним науковим керівництвом Р. Борща, С. Кондрата)
• Інтелектуальна мозаїка. Парціальна програма інтелектуального розвитку дітей раннього та передшкільного віку (авторський колектив — Л. Зданевич, Л. Пісоцька, Н. Миськова, С. Таранціца)
• Казкова фізкультура. Парціальна програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку (автор — М. Єфименко)
• Комп’ютерна грамота для малят. Парціальна програма для дітей старшого дошкільного віку (автори — О. Болотова, О. Вайнер, В. Семізорова)
• Лідер живе в кожному. Парціальна програма для закладів дошкільної освіти з формування лідерського потенціалу дітей дошкільного віку (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Безсонова, О. Безрукова, В. Воронов)
• Моя країна — Україна. Парціальна програма з патріотичного виховання для дітей старшого дошкільного віку (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Косенчук, Т. Піроженко)
• Мудрі шахи. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи (авторський колектив — В. Семизорова, О. Духновська, Л. Пащенко)
• Настільний теніс. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в настільний теніс (авторський колектив — В. Дроздюк, Г. Коваленко, Н. Якименко)
• Скарбниця моралі. Парціальна програма з морального виховання дітей дошкільного віку (автор — Л. Лохвицька)
• Творці майбутнього. Парціальна програма розвитку дитини від 2 до 6 років через гру (автори — О. Рома, І. Піскова, Г. Малевич, Г. Шварова)
• Україна — моя Батьківщина. Парціальна програма з національно-патріотичного виховання для дітей середнього та старшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією О. Рейпольської)
• Формування математичної компетентності у дітей дошкільного віку. Парціальна програма (автор — Л. Зайцева)
• Цікаві шашки. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шашки (авторський колектив — В. Семизорова, О. Романюк, Г. Дульська)
• Шкіряний м’яч. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри у футбол (авторський колектив — В. Дроздюк, Г. Коваленко, Н. Якименко)
• Юний скелелаз. Парціальна програма навчання дітей 5—6 років скелелазінню з методичними рекомендаціями (автори — О. Безсонова, Л. Гонта)
• STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт. Альтернативна програма формування інженерного мислення в дітей предшкільного віку (науковий керівник — К. Крутій)

Джерело використання: електронний журнал «Вихователь-методист» №9,2023 р.

працюємо з нормативними документами / рекомендації МОН

Напрями організації діяльності ЗДО у 2023/2024 н. р.

Діяльність закладів дошкільної освіти України (далі — ЗДО) у 2023/2024 н. р. продовжується в умовах воєнного стану. Організовувати освітній процес, життєдіяльність здобувачів дошкільної освіти та професійну діяльність педагогів слід відповідно до основних нормативних документів.

У 2023/2024 навчальному році діяльність ЗДО слід організовувати за пріоритетними напрямам:

1.       Організація та підтримка безпечного освітнього простору
2.       Організація освітнього процесу у різних форматах і подолання освітніх втрат
3.       Педагогічна взаємодія з дітьми, зокрема з дітьми з особливими освітніми потребами
4.      Партнерство у співпраці з батьками або законними представниками дітей
5.       Організаційно-методична підтримка керівників і педагогів
6.       Організація в нових умовах атестації педагогічних працівників
7.      Організація харчування

Організація та підтримка безпечного освітнього простору

Питання безпеки — найбільш актуальне в період воєнного стану. Освітній простір ЗДО потрібно організовувати з дотриманням максимальної безпеки всіх учасників освітнього процесу.

Під час моделювання безпечного освітнього простору необхідно продумати його структуру, мобільність, доступність, безбар’єрність, змістовність.

Для того щоб підвищити якість освітнього процесу з дітьми з питань захисту життя, формування культури безпеки й норм поведінки у надзвичайних ситуаціях у ЗДО потрібно проводити Тижні безпеки життєдіяльності дитини, Дні цивільного захисту тощо.

З метою запобігання травматизму серед учасників освітнього процесу в ЗДО необхідно систематично проводити:

• інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо дотримання алгоритму дій у разі виникнення пожеж, інших надзвичайних ситуацій, виконання заходів щодо запобігання їх виникненню;
• інструктажі з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, охорони здоров’я, радіаційної безпеки, цивільного захисту, безпеки дорожнього руху, безпеки в побуті тощо. Читати далі

Обов’язкова документація вихователя: яка і скільки

Перелік документів, відповідальність за формування й зберігання яких несе вихователь, містить лише п’ять позицій¹:

¹ Див. додаток 1 до Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Мінмолодьспорту України від 01.10.2012 № 1059.

• план роботи;
• журнал обліку щоденного відвідування дітьми групи;
• книга відомостей про дітей та їхніх батьків;
• листок здоров’я дітей;
• картотека дидактичних ігор, методичних розробок (конспекти різних видів роботи з дітьми тощо). Читати далі

Пріоритетні напрями діяльності

Відповідно до реалій сьогодення та дії правового режиму воєнного стану питання щодо створення безпечного, комфортного, інклюзивного середовища для всіх учасників освітнього процесу й підвищення якості освітньої діяльності закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) залишаються пріоритетними в 2022/2023 н. р.

Організовувати освітній процес у закладах дошкільної освіти у 2022/2023 н. р. слід відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (далі — Стандарт) та враховувати під час взаємодії з дітьми «Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти».

Безпека освітнього процесу

Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті.

Рішення про відновлення діяльності та режим роботи ЗДО ухвалюють місцеві органи влади та військові адміністрації, які призначають комісії з обстеження закладів освіти на предмет готовності до організації освітнього процесу в новому навчальному році та створення безпечних умов для всіх його учасників.

Для того щоб створити безпечні умови для всіх учасників освітнього процесу, ЗДО можуть запроваджувати різний режим роботи — від 2 до 12 годин. Окрім цього, необхідно організувати відповідні заходи з посилення безпеки, зокрема:

• перевірити дитячі садки та прилеглі до них території на наявність вибухонебезпечних предметів;
• перевірити системи оповіщення, можливість оповіщення дітей з порушеннями зору та слуху (за потреби);
• перевірити наявність у кожному дитячому садку планів евакуації та обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу (із запасами води та їжі, спальними місцями, засобами захисту, аптечкою тощо);
• провести тренування з учасниками освітнього процесу відповідно до алгоритму дій у разі оголошення сигналу повітряної тривоги або іншої надзвичайної ситуації;
• організувати для працівників закладу тематичні заходи щодо збереження життя та здоров’я в умовах війни та надзвичайних ситуацій, надання домедичної допомоги;
• проінформувати батьків про створення безпечних умов для організації освітнього процесу.

Освітнє середовище, в якому перебувають дошкільники в нових соціальних умовах воєнного стану, має бути не лише безпечним, а й інформативним, цікавим, змістовним, стимулювати когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісно-поведінковий розвиток дітей.

Педагогічному колективу необхідно спланувати такий зміст освітньої роботи, що відвертатиме увагу дітей від хвилювань, страхів та сприятиме зниженню тривожності.

Психологічний супровід усіх учасників освітнього процесу

Педагогічним працівникам, як і батькам вихованців, надзвичайно важливо володіти елементарними навичками самодопомоги, психологічної допомоги дитині/дорослому в стані стресу. Сформувати відповідні уміння допоможе цикл тематичних вебінарів, організованих за підтримки дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ у співпраці з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН та громадською організацією «ЛаСтрада-Україна».

Педагогічні працівники дитячих садків мають змогу пройти безоплатний курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення воєнних дій».

Соціально-громадянська компетентність дошкільників

Один із провідних напрямів діяльності ЗДО в 2022/2023 н. р. — формування соціально-громадянської компетентності дошкільників. Важливо об’єднати зусилля педагогів і батьків для того, щоб зміцнити відчуття національної ідентичності дітей як основу формування в них патріотизму, позитивного образу своєї країни, ціннісне ставлення до своєї родини тощо. Також зміст патріотичного виховання старших дошкільників має бути збагачений категоріями особистісної та національної гідності.

Організація освітнього процесу

Для того щоб якісно спланувати роботу на новий навчальний рік, слід проаналізувати попередню діяльність дитячого садка. Відтак у новому плані врахувати чинники, що забезпечують якість освітнього процесу, визначають ресурсний потенціал педагогів і перспективи їх подальшого розвитку.

Педагоги мають право обирати програми з числа рекомендованих МОН. Адміністрація дитячого садка має систематично інформувати педагогічних працівників про чинні програми (комплексні та парціальні) та враховувати їхню думку під час організації освітнього процесу.

Важливий показник якості освітнього процесу — сучасний універсальний дизайн освітнього простору, що робить його доступним, безпечним, розвивальним, орієнтованим на особистісний розвиток дитини задля реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії. Тому пріоритетності набувають варіативні моделі організації освітнього процесу із застосуванням сучасних технологій, освітніх програм, послуг, предметно-ігрового обладнання.

Важливою складовою розвитку дітей є мовлення. Воно сприяє розвитку в дошкільників пізнавальних процесів, свідомості, формуванню загальної картини світу, здатності до регуляції поведінки й діяльності тощо. Тому педагоги мають розширювати словник дітей, заохочувати їх до мовлення, використовувати в роботі з дітьми книжки тощо.

В організації освітнього процесу слід враховувати вітчизняну практику класифікації видів дитячої діяльності: рухова, ігрова, комунікативна, мовленнєва, здоров’язбережувальна, мистецько-творча (малювання, ліплення, аплікація, конструювання, спів, танці, гра на музичних інструментах), пізнавально-дослідницька та господарчо-побутова.

Педагогічні працівники мають створити умови для повноцінної участі дитини в усіх видах ігор —як самостійних, так і ініційованих дорослим. Також слід підтримувати самостійні творчі ігри, що сприяють розвитку в дітей самостійності, ініціативності, креативності тощо.

В організації освітнього процесу слід надавати перевагу індивідуальним формам взаємодії дітей, стимулювати та мотивувати спілкування дітей одне з одним, допомагати висловлюватися та коментувати свою діяльність, розвивати розумові навички та ініціативи.

Освітній процес має сприяти формуванню в дітей базових компетентностей відповідно до Стандарту та реалізовувати принцип наступності між дошкільною освітою та Новою українською школою.

Дистанційна форма здобуття дошкільної освіти

В умовах сьогодення організація освітнього процесу має відбуватися з урахуванням безпекової ситуації за допомогою очної, дистанційної або змішаної форм роботи.

Для того щоб створити умови для якісної дистанційної взаємодії, потрібно:

• навчити педагогічних працівників організовувати дистанційну роботу та надати їм методичну підтримку;
• забезпечити педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету;
• організувати психолого-педагогічну підтримку та супровід усіх учасників освітнього процесу;
• систематично організовувати освітню взаємодію з дітьми раннього та дошкільного віку під час онлайн-занять.

Під час дистанційної взаємодії з дітьми доцільно використовувати синхронне й асинхронне навчання.

Синхронне навчання передбачає, що педагог проводить онлайн-заняття в режимі реального часу, а асинхронне — вихователь записує відеозаняття або мотиваційне відео та передає його батькам для самостійного опрацювання дітьми.

За умов дистанційної форми організації освітнього процесу батьки мають стати партнерами педагогічних працівників. Тобто перша робота має здійснюватися саме з ними, а вже далі — з їхніми дітьми.

Особливу увагу слід звернути на організацію дистанційної освіти дітей з особливими освітніми потребами (далі — діти з ООП). Зокрема, впровадити тренерську модель надання освітніх послуг, коли вихователь переважно консультує батьків дитини з ООП щодо того, як її розвивати, заспокоїти тощо.

Організація роботи з дітьми з ООП

Освітню роботу з дітьми з ООП здійснюють відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою КМУ від 10.04.2019 № 530.

Для того щоб забезпечити права осіб з ООП на здобуття освіти в умовах воєнного стану, КМУ вніс низку змін до нормативно-правових актів, які регулюють організацію освітнього процесу для таких дітей. Зокрема, листом МОН «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами» від 15.06.2022 № 1/6435-22 надано роз’яснення щодо змін, відповідно до яких слід організовувати освітню роботу з дітьми з ООП у новому навчальному році.

Крім того, про нові умови організації освітнього процесу для дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних групах, у період воєнного стану викладено в Методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період, затверджених листом МОН від 22.06.2022 № 1/6894-22.

Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу дітей з ООП забезпечує асистент вихователя, посадові обов’язки якого визначає його посадова інструкція, яку затверджує керівник закладу освіти відповідно до вимог законодавства.

Атестація педагогічних працівників

Педагогічні працівники проходять атестацію відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 06.10.2010 № 930 (далі — Типове положення).

Педагогічним працівникам, які не мають відповідної педагогічної освіти, але мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, можна присвоювати педагогічні категорії (п. 3.26 і п. 4.10 Типового положення). Проте такі працівники мають пройти курси підвищення кваліфікації за посадою, яку займають.

Особи, які не мають повної вищої освіти й працюють на посадах педагогічних працівників, після отримання відповідної повної вищої освіти атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії:

• спеціаліст другої категорії — за наявності стажу роботи на педагогічній посаді не менше двох років;
• спеціаліст першої категорії — не менше п’яти років;
• спеціаліст вищої категорії — не менше восьми років.

Педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання:

• вихователь-методист — для музичних керівників, інструкторів з фізкультури та вихователів дошкільних закладів освіти;
• старший вихователь — якщо стаж педагогічної діяльності становить не менше восьми років і вони мають найвищий тарифний розряд.

Педагог має право на проходження позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії, але не раніше, як через два роки після присвоєння попередньої (п. 1.9. Типового положення).

Якщо педагог пройшов атестацію у 2021 році, то написати заяву про проходження позачергової атестації має до 10 жовтня 2022 з атестацією у березні — квітні 2023 року.

За педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного освітнього закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади в цьому самому закладі, зберігають присвоєні кваліфікаційні категорії/тарифні розряди та педагогічні звання до наступної атестації (п. 3.27. Типового положення).

Організація роботи з батьками

Під час дії правового режиму воєнного стану одна з передумов ефективної організації освітнього процесу — партнерська взаємодія педагогів з батьками вихованців.

Оскільки форма організації освітнього процесу в ЗДО залежить від безпекової ситуації в кожному регіоні, комунікація з батьками вихованців має здійснюватися з урахуванням локації дітей — удома, у бомбосховищі, в умовах зовнішньої або внутрішньої міграції, у закладі дошкільної освіти тощо.

У роботі з батьками ЗДО мають розв’язувати різні завдання, зокрема:

• інформувати сім’ї, що евакуйовані з небезпечних територій, про можливість долучитися до освітнього процесу за місцем тимчасового проживання;
• надавати батькам вихованців інформацію щодо можливості використовувати приватні освітні платформи із безплатним доступом до освітніх послуг з метою залучення дітей до освітнього процесу;
• сприяти тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в ЗДО в зарубіжних країнах на період воєнних дій;
• організовувати індивідуальні консультації із фахівцями — практичними психологами, психотерапевтами, медичними працівниками, юристами тощо;
• здійснювати психологічний супровід дітей та їхніх батьків у кризовому стані — в умовах евакуації, під час перебування в бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, під час перетину кордону тощо.

Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователями й усіма, хто задіяний у освітньому процесі, рекомендовано обирати оптимальні для виконання кожного конкретного завдання канали комунікації: сайт дитячого садка, електронна пошта, месенджери, освітні платформи, онлайн-застосунки тощо.

Підготовлено відповідно до листа МОН «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році» від 27.07.2022 № 1/8504-22.

Електронний журнал «Вихователь-методист»№9 Вересень 2022року

Освітні програми на 2022/2023 н. р.

Комплексні програми

• Впевнений старт. Освітня програма для дітей молодшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)

• Впевнений старт. Освітня програма для дітей середнього дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)

• Впевнений старт. Освітня програма для дітей старшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)

• Дитина. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років (науковий керівник — Віктор Огнев’юк)

• Освіта і піклування. Програма освіти дітей раннього та дошкільного віку (Edycation Care) (упорядники — Володимир Воронов, Катерина Ковальчук, Ольга Рейпольська, Світлана Сисоєва, Катерина Станкевич, Наталія Піканова)

• Стежина. Комплексна альтернативна освітня програма для дошкільних навчальних закладів, що працюють за вальдорфською педагогікою (автори — Алла Гончаренко, Наталія Дятленко)

• Стежини у Всесвіт. Комплексна програма для дітей раннього та предшкільного віку (науковий керівник — Катерина Крутій)

• Українське дошкілля. Програма розвитку дитини дошкільного віку (автор — Олександра Білан; за загальною редакцією Олени Низковської)

• Я у Світі. Програма розвитку дитини від народження до шести років (за загальною науковою редакцією Олени Кононко)

Парціальні програми

• Акватеатр: парціальна програма адаптації дітей раннього та дошкільного віку до водного середовища і навчання плавання (авторський колектив — М. Єфименко, М. Литв’яков)

• Вітаю, театре. Парціальна програма для дітей старшого дошкільного віку (автор — Л. Макаренко)

• Вчимося розмовляти болгарською мовою, мовою наших батьків (авторський колектив — Т. Бучацька, Т. Куманова)

• Горизонтальний пластичний балет. Програма з фізкультурно-корекційної роботи в дошкільних навчальних закладах за авторською естетико-оздоровлювальною технологією (авторський колектив — М. Єфименко, Ю. Єфименко)

• Дитяча хореографія. Програма хореографічної діяльності дітей віком від 3 до 7 років. (автор — А. Шевчук)

• Дошкільнятам — освіта для сталого розвитку. Парціальна програма для закладів дошкільної освіти (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Саприкіна, О. Пометун)

• Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських цінностях. Навчальна програма та календарно-тематичний план (авторський колектив — А. Богуш, І. Сіданіч, В. Сучок та інші)

• Зерно любові. Програма та методичні рекомендації з духовно-морального виховання дітей дошкільного віку (авторський колектив — О. Шиян, О. Франкевич, А. Казіброда, Н. Патуляк, Г. Іванців, Л. Зеленко, Л. Цюпа)

• Інтелектуальна мозаїка. Парціальна програма інтелектуального розвитку дітей раннього та передшкільного віку (авторський колектив — Л. Зданевич, Л. Пісоцька, Н. Миськова, С. Таранціца)

• Казкова фізкультура. Парціальна програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку (автор — М. Єфименко)

• Комп’ютерна грамота для малят. Парціальна програма для дітей старшого дошкільного віку (автори — О. Болотова, О. Вайнер, В. Семізорова)

• Лідер живе в кожному. Парціальна програма для закладів дошкільної освіти з формування лідерського потенціалу дітей дошкільного віку (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Безсонова, О. Безрукова, В. Воронов)

• Моя країна — Україна. Парціальна програма з патріотичного виховання для дітей старшого дошкільного віку (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Косенчук, Т. Піроженко)

• Мудрі шахи. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи (авторський колектив — В. Семизорова, О. Духновська, Л. Пащенко)

• Музично-казкові намистинки: оздоровчо-освітня робота з дітьми четвертого року життя (авторський колектив — І. Трофімченко, І. Малашевська, Н. Сімон, А. Гончарук та інші)

• Настільний теніс. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в настільний теніс (авторський колектив — В. Дроздюк, Г. Коваленко, Н. Якименко)

• Про себе треба знати, про себе треба дбати. Парціальна програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку (автор — Л. Лохвицька)

• Скарбниця моралі. Парціальна програма з морального виховання дітей дошкільного віку (автор — Л. Лохвицька)

• Україна — моя Батьківщина. Парціальна програма з національно-патріотичного виховання для дітей середнього та старшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією О. Рейпольської)

• Формування математичної компетентності у дітей дошкільного віку. Парціальна програма (автор — Л. Зайцева)

• Цікаві шашки. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шашки (авторський колектив — В. Семизорова, О. Романюк, Г. Дульська)

• Шкіряний м’яч. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри у футбол (авторський колектив — В. Дроздюк, Г. Коваленко, Н. Якименко)

• STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт. Альтернативна програма формування інженерного мислення в дітей предшкільного віку (науковий керівник — К. Крутій)

Електронний журнал «Вихователь-методист» №9 Вересень 2022 року

Додаток_до_листа_МОН__Методичні_рекомендації_для_ЗДО_на_літній_період_

Вихователям рекомендовано забезпечити проведення занять щодо вивчення ризиків, пов’язаних із вибухонебезпечними чи підозрілими предметами, та правил поведінки з такими предметами. Заняття необхідно провести протягом квітня – травня 2022 року, але не пізніш 15 травня.

З метою реалізації державної політики щодо здійснення заходів з протимінної діяльності, зокрема з інформування населення про небезпеку мін та вибухонебезпечних предметів Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України забезпечено виготовлення навчальних посібників у вигляді коміксів для дітей „Мінна безпека не без ПЕКа“ та „Безпечний Пекосвіт“, схвалені ДНЗ „Інститут модернізації змісту освіти“ для використання в освітньому процесі, та які було розміщено в мережі Інтернет для безкоштовного завантаження за посиланнями: https://www.ranok.com.ua/info-prazdnichnye-raskraski-kniga-3-snegurochka-5640.html та https://www.ranok.com.ua/info-bezpechniy-pekosvit-34684.html відповідно. Рекомендуємо зазначені навчальні посібники використовувати педагогам у роботі з дітьми.

методичні рекомендації

Щоб ефективно опрацювати літературний твір, не достатньо лише прочитати й обговорити його з дітьми. Найліпше для цього провести літературний проєкт. Завдяки йому діти зрозуміють змістові глибини тексту, отримають нові знання та позитивні враження. Як організувати таку діяльність? Ділимося досвідом.

Оберіть літературний твір

Літературний твір оберіть відповідно до теми тижня та вікових особливостей дітей. Зважайте, що головне завдання художнього твору — формувати світобачення дошкільника. Переконайтеся, що його зміст відтворює реальну картину світу й розкриває його особливості. Так дитина опановуватиме знання та вміння, які поліпшать її взаємини з оточенням. Це не означає, що казки в літературних проєктах під забороною. У казці теж можливо відшукати елементи, пов’язані з реальним світом.

Під час проєктної діяльності потрібно не лише читати й переказувати текст. На його основі слід вибудовувати різноспрямовану діяльність дітей. Тому надавайте перевагу творам, які стануть основою інтегрованої діяльності — пізнавально-мовленнєвої, творчо-продуктивної, рухової та ігрової, а також засобом залучення дітей до мистецтва слова, яке відкриває перед нами красу світу в різних його проявах.

Читайте й осмислюйте

Формальне читання тексту майже не впливає на розвиток дитини. Тому на початку літературного проєкту ознайомте дітей зі змістом твору та його сюжетною лінією на основі цілісного сприйняття тексту. Щоб зацікавити дітей, застосовуйте різноманітні прийоми.

Передбачення. Перед опрацюванням твору поцікавтеся в дітей, що вони вже знають на цю тему. Наприклад, перед читанням казки Володимира Сутєєва «Під грибом» складіть «кошик ідей». Запитайте дітей, що вони знають про осінь і лісових мешканців. Запишіть їхні висловлювання на стікерах або доберіть наліпки з відповідними зображеннями, а відтак наклейте їх на кошик.

Прогнозування за ілюстрацією. Покажіть дітям ілюстрацію до твору. Відтак запропонуйте припустити, яка назва твору та про що історія.

Щоб діти правильно сприймали зміст твору, перевірте, чи мають вони певні життєві уявлення та знання про дійсність. Якщо їх немає чи вони недостатні, перш ніж читати дітям твір, проведіть підготовчу роботу.

Літературний твір — основа, завдяки якій вихователь організовує проблемні бесіди, створює стимульні ситуації та навчає дітей розмірковувати.

Упереджене читання. Обговоріть із дітьми назву твору: «Чому твір так називається? Як ви вважаєте, що може відбутись у творі з такою назвою? Із чого, на вашу думку, почнеться твір?» Відтак прочитайте частину тексту. Попросіть дітей пригадати їхні припущення й відповісти на запитання: «Що саме справдилося? Що було неочікуваним, цікавим? Хто герой твору? Що, на вашу думку, буде далі?» Прочитайте дітям наступну частину твору та запитайте: «Чи може таке трапитися насправді? Що буде далі? Чим завершиться твір?»

Наприкінці проведіть рефлексію за змістом прочитаного. Вона допоможе з’ясувати емоційний відгук дітей на твір і перевірити, як вони зрозуміли загальний зміст. Для цього поставте їм три-чотири запитання, наприклад: «Чи справдилися ваші передбачення щодо завершення твору? Що вразило, від чого аж дух захопило? Що не зрозуміло? Про що хочете запитати?»

Сплануйте діяльність

Реалізуйте літературний проєкт поетапно. Щоб чітко розуміти, скільки часу потрібно, які види діяльності провести та якого результату очікувати, складіть план. Оформте його у зручний для себе спосіб — як таблицю чи інтелектуальну карту. Приклад табличного плану реалізації літературного проєкту зі старшими дошкільниками наведено в Додатку.

Інтелектуальна карта — ще один спосіб планувати освітню діяльність на основі літературного твору. У ній відображають смислові вектори твору, напрями діяльності з дітьми, засоби та методи реалізації навчально-розвивальних завдань. Інтелектуальна карта дає змогу побачити цілісну картину й підказує логіку організації освітньої роботи протягом певного періоду.

На основі твору «Осіння казка» Наталії Абрамцевої складіть карту за напрямами діяльності: художньо-мовленнєва, природознавча, сенсорно-пізнавальна, соціальна. На основі «Казки про вороняче гніздо» Софії Прокоф’євої — за основними поняттями твору: предмети гігієни, чистота, охайність.

Плануйте роботу над реалізацією проєкту відповідно до принципу «текстоцентризму». Адже смисли, ідеї, змістові лінії літературного твору дають змогу впливати на різні напрями розвитку дитини, зокрема:

• соціально-моральний — дитина засвоює основні моральні закони й пов’язані з ними елементарні правила соціального життя;
• когнітивний — набуває уявлень і знань, на основі яких формує власні судження та переконання;
• емоційно-ціннісний — вчиться розуміти й контролювати свої емоції та почуття;
• поведінковий — дізнається різні способи розв’язання життєвих проблем на основі системи життєвих цінностей, ставлення до себе, людей та світу;
• мовленнєвий — збагачує словниковий запас, вчиться висловлювати власну думку.

Організуйте творчу справу

Важливим компонентом літературного проєкту є творчий продукт. Щоб його створити, організуйте творчу справу за мотивами літературного твору. Завдяки творчій справі діти не лише глибше опрацюють зміст літературного твору, а й поліпшать комунікативні навички.

З першого дня реалізації проєкту орієнтуйте дітей на створення власного, незвичайного видання. Поміркуйте разом, що хочете отримати в результаті — альбом ілюстрацій, книжку, лепбук тощо. Оскільки діяльність дітей дошкільного віку не має регламентованого результату, спонукайте їх виявляти фантазію та творчість. Тож складіть план, розподіліть ролі та беріться до справи. Така колективна діяльність над спільним продуктом сприятиме розвитку в дітей уміння узгоджувати дії, домовлятися, шукати компроміс, допомагати й підказувати одне одному.

Отже, літературний проєкт — це складне ціле, в якому всі компоненти взаємодіють між собою. Він не лише допомагає ознайомити дітей з літературним твором, а й спонукає їх до самостійного висновку й роздумів. Саме літературний проєкт дає змогу не втратити виховної сили художнього слова, пробудити в дітей переживання й допомогти їм набути певного досвіду.

Використані джерела: ж-л «Вихователь-методист» №1, 2021 р.

Одне з основних завдань вихователя — розвивати зв’язне мовлення дошкільників. Фахівці вважають, що дитина опанувала зв’язне мовлення, якщо вона вільно володіє словником і граматичними вміннями. А також уміє зрозуміло висловлювати думку, узгоджувати слова в реченні, встановлювати логічні зв’язки між частинами тексту, дотримуватися плану розповіді й опису. Завдяки мовленню діти взаємодіють з оточенням і успішно соціалізуються. Щоб вони ліпше опановували ці навички, організуйте сеанси активізуючого мовлення.

Які засоби використовувати

Стимулюйте розвиток зв’язного мовлення молодших дошкільників завдяки тріаді лінгводидактичних засобів: текст, наочність, діалог. Використовуйте ці засоби в комплексі, адже поодинці вони втрачають ефективність.

Текст

Літературний текст — один із провідних засобів розвитку зв’язного мовлення дітей. Коли дитина слухає казку чи оповідання, вона ознайомлюється із системою мовних еталонів. Відтак використовує їх у повсякденній мовленнєвій діяльності. Тому обирайте тексти різних літературних жанрів, що містять лексеми, відповідні віку дітей, їхнім інтересам та провідному виду діяльності.

Під час обговорення літературного тексту заохочуйте дітей брати активну участь у розмові, самостійно вибудовувати висловлювання за сюжетом, повторювати репліки персонажів тощо.

Наочність

У молодших дошкільників переважає наочно-образне мислення. Щоб допомогти їм зрозуміти зміст твору, використовуйте наочність: ілюстрації, серії сюжетних картин, коректурні таблиці, іграшки тощо.

Діти цього віку швидко втомлюються та часто відволікаються. Щоб підтримувати їхній інтерес до спільної діяльності, обирайте яскраву й естетичну наочність. Водночас стежте, щоб вона не була переобтяжена додатковими елементами. Адже велика кількість дрібних деталей заважає дитині сприймати головний образ.

Діалог

Щоб стимулювати мовлення дитини, спонукайте її брати активну участь у діалогах за змістом літературних текстів. Зокрема, заохочуйте відповідати не одним словом, а самостійно вибудовувати зв’язні висловлювання.

Під час розмови з дитиною важлива як кількість запитань, так і їхній зміст. Формулюйте запитання різної складності — не лише про очевидні факти за змістом твору чи картини, а й такі, що спонукають дитину шукати відповіді.

Шаблонні запитання знижують інтерес дітей до спільної діяльності. Діти починають відповідати однотипними словами та фразами.

Ставте запитання, які дадуть змогу з’ясувати, як діти розуміють сюжет і дії персонажів. Також спонукайте дітей до діалогової взаємодії під час ігор за змістом тексту. Зокрема, заохочуйте їх коментувати ігрові дії, домовлятися одне з одним про правила тощо.

Як організувати діяльність

Основа зв’язного мовлення — фонетика, лексика та граматика. Роботу з молодшими дошкільниками за змістом літературного тексту вибудовуйте саме за такими напрямами:

• розвивайте фонематичний слух та звуковимову;
• розширюйте словник;
• навчайте правильно будувати висловлювання.

Щоб стимулювати розвиток мовлення молодших дошкільників, організовуйте роботу за змістом літературного твору під час спеціальних занять — сеансів стимульного спілкування. Кожен текст опрацьовуйте протягом трьох сеансів. Приклад роботи за текстом Корнія Чуковського «Курчатко» наведено в Додатку.

Перший сеанс розпочніть з ознайомлення дітей із текстом. Щоб вони ліпше сприймали зміст, використовуйте прийоми активного слухання. Зокрема, заохочуйте дітей відтворювати елементарні рухи за змістом тексту, відповідати на запитання, повторювати окремі слова тощо. Читання тексту супроводжуйте демонстрацією ілюстрацій.

Другий сеанс вибудовуйте на основі діалогової взаємодії за змістом літературного тексту. Прочитайте дітям текст повторно й обговоріть із ними зміст. Щоб активізувати мовлення дітей, організуйте переказ тексту з опорою на серію сюжетних картин. Під час переказу звертайте увагу на інтонацію, емоційне забарвлення висловлювань, темп мовлення, жести тощо. Після переказу запропонуйте дітям пограти в мовленнєві ігри, у яких потрібно дібрати синоніми, антоніми, епітети, рими тощо.

Третій сеанс організуйте як театралізовану гру. Якщо діти не готові до такої діяльності, організуйте цикл ігор за змістом літературного тексту. Щоб активізувати діяльність молодших дошкільників, окрім ілюстрацій, використовуйте набірне полотно, елементи костюмів, іграшки тощо. Заохочуйте дітей програвати окремі епізоди літературного твору, відтворювати діалоги. Також запропонуйте їм пофантазувати, зокрема змінити якусь деталь сюжету та спробувати створити власну розповідь за мотивами літературного твору.

Концентрація уваги дітей навколо літературного тексту протягом трьох сеансів дає змогу детально опрацьовувати кожну лексичну тему, поповнювати словниковий запас дітей, а отже, поступово формувати в них зв’язне мовлення.

Використані джерела: ж-л «Вихователь-методист» , №1, 2021 р.

Дитина вже через хвилину забуває, що ви в неї спитали? Їй не цікаво брати участь у занятті? Забудьте про шаблонні відповіді дітей! Натомість спонукайте їх до повноцінного діалогу. Дізнайтеся, як за допомогою розмови, бесіди та полілогу навчити дітей висловлювати свої думки

Соціальний досвід дітей дошкільного віку формується на основі отриманих уявлень про навколишній світ. Найповніше джерело інформації для дітей — дорослі. Саме вони зазвичай задовольняють пізнавальний інтерес дошкільників. У дитячому садку вихователі не лише відповідають на численні запитання дітей, а й пропонують їм самостійно відшукати відповідь. Для цього організовують розмови, бесіди та полілоги. За спрямованістю та механізмами ці форми мовленнєвої взаємодії принципово відрізняються. Розгляньмо коротко суть кожної з них.

Розмова

Діалог — обмін репліками між співрозмовниками, які щось обговорюють, коментують, оцінюють, підказують одне одному, надихають тощо. Діти й дорослі діалогізують у форматі розмови або бесіди.

На жаль, часто розмова як форма діалогу дорослого з дітьми реалізує не основну комунікативну функцію, а передусім регулятивну, вказівну. Так розмова набуває ознак вказівки, наказу дорослого, зауваження без обговорень. Наприклад: «Сашко, ти маєш зрозуміти, що…!», «Вітасику, це треба робити так…!» У ліпшому разі вихователь зводить розмову до пояснення чи монологізованого коментаря ситуації.

Зазвичай педагоги використовують розмову як форму мовленнєвого реагування на конкретну ситуацію: Сашко штовхається, Маринка сумує, горобці скубуться за крихту, одяг у шафі складено неохайно, необхідно нагадати про небезпеку брудних рук тощо.

Нерідко трапляється й так, що дорослі лише вдають, що слухають, а насправді лише формально підтримують діалог. Діти це відчувають і поступово втрачають інтерес до таких розмов. Щоб спілкування було повноцінним, тобто двостороннім, а діти виявляли відкритість і довіру, дорослі мають не просто слухати, а чути й розуміти кожного з них.

Дорослих дратує відчуття, що діти нібито не чують їх, часто не сприймають і не засвоюють того, що вони бажають донести. Але хіба не вони подали такий приклад? Діти понад усе цінують кожну мить щирого й зацікавленого спілкування, у якому дорослі присутні без останку. І хоч така розмова потребує більше часу, результат її буде ефективнішим.

Бесіда

Бесіда — це завчасно підготовлена, цілеспрямована й чітко продумана розмова на певну тему. Щоб вона не пройшла повз вуха дітей, вибудовуйте її як діалог. Бесіда втрачає сенс, якщо говорить переважно педагог, а діти лише вставляють короткі репліки в потрібних місцях. Повноцінна бесіда передбачає, що дорослий сприймає дітей як активних співрозмовників, думка яких має значення.

Бесіда може бути структурним елементом будь-якого заняття. За її допомогою вихователь:

• доповнює спостереження, сприймання тощо;
• пояснює особливості чи послідовність дій;
• готує, налаштовує, мотивує, націлює дітей на різні види діяльності;
• узагальнює, підсумовує результати спільних дій тощо.

У роботі з дітьми старшого дошкільного віку використовуйте бесіду як окрему форму освітньої діяльності. Тобто плануйте її як окреме заняття, у якому обговорення певної теми посідає центральне місце серед інших методів — читання, гри, вправи, спостереження тощо.

Структура такої бесіди містить три частини з чітко окресленими функціями:

• вступна — налаштувати на обговорення теми, актуалізувати знання й необхідний тематичний словник, зацікавити, заінтригувати тощо;
• основна — систематизувати, збагатити, уточнити знання й уявлення дітей з обраної теми за допомогою різних засобів і методів;
• заключна — узагальнити, підбити підсумки, сформулювати оцінні судження щодо участі дітей у розмові, висловлених думок; зберегти створений під час бесіди емоційний настрій, налаштувати на позитив у подальших діях дітей.

Основний елемент бесіди — це запитання. Прості та репродуктивні запитання спонукають дитину відтворювати відоме й очевидне. Евристичні, проблемні, складні запитання заохочують дошкільників розмірковувати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, логічні ланцюжки. Успіх бесіди залежить від правильно обраних за кількістю та якістю запитань. А вміння формулювати необхідні запитання свідчить про професійну майстерність педагога.

Полілог

Суть поняття «полілог» стає зрозумілішою у зіставленні з бесідою, адже полілог є одним із її різновидів. Одна з основних цілей бесіди — інформувати, сприяти засвоєнню, розширенню й систематизації знань і уявлень. А полілог спрямований на формування вміння формулювати й висловлювати власну думку, міркувати, доводити, обстоювати свою позицію.

За визначеннями науковців, полілог — це проблемна бесіда, дискусія, диспут, у яких стикаються різні позиції, різні погляди на певне питання. Тож у результаті такого спілкування людина збагачує світосприймання, вчиться пізнавати себе, закони довкілля, виносить із них власні смисли, життєво необхідні для саморозвитку.

Використовуючи полілог у роботі з дошкільниками, враховуйте специфіку віку. Малий життєвий досвід, недостатні мовленнєві можливості, своєрідність психічних процесів зумовлюють часові обмеження для проблемної розмови. Тож полілог не може бути самостійним видом заняття.

Ключовим для полілогу є вибір теми. Правильно визначена тема зумовлює загальний смислоутворювальний ефект, підвищує рівень мислення, допомагає усвідомити взаємозв’язок усього з усім. Формулюйте тему для полілогу як запитання, що спонукає зробити свідомий аргументований вибір.

Щоб розпочати полілог, запропонуйте дітям поміркувати: «Відомо, що допомагати добре. А коли допомога — це погано?», «Що сильніше — слово чи рука?», «Чи можуть діти й дорослі обійтися одне без одного?», «Якого розміру „хочу“? Чи всі „хочу“ однакові?», «Чи легко бути маленьким?», «Чи можуть знання зростати або зменшуватися?» тощо.

Дотримуйтеся під час полілогу ключового правила: «Нічого не говори сам, став мудрі запитання дітям». Давайте дітям змогу подумати та не поспішайте «заповнити паузи». Водночас намагайтеся відчувати продуктивність цих пауз: чи діти просто сидять і чекають, що буде далі, чи вони розмірковують. «Порожні» паузи небезпечні тим, що зникає ритмічність розмови, а відповідно — інтерес дітей до неї. Продуктивні паузи важливі, бо навчають дітей розмірковувати.

Полілог — це зіставлення різних поглядів на одну проблему, тому враховуйте принцип багатоваріантності. Він допомагає дітям звикнути до думки, що існують різні погляди на те саме питання, не обмежуватись одним підходом і шукати кілька способів розв’язання поставленого завдання. Ставте дітям запитання, які не передбачають однозначної відповіді. Так ви одразу зорієнтуєте їх на існування кількох можливих варіантів: «Як швидко зробити светр важким? Назвіть хоча б три способи», «Як вибачитися перед людиною, яка не розуміє вашої мови?» тощо.

Щоб у полілозі взяло участь якомога більше дітей, вирівняйте їхні «стартові позиції». З’ясуйте, чи розуміють дошкільники суть проблемного запитання і як вони її розуміють. Запропонуйте пояснити значення ключового поняття теми полілогу.

Діти виявляють живий інтерес до полілогу, коли відчувають, що дорослому й самому цікаво отримувати відповіді на проблемні запитання. Щоб полілог не перетворився на монолог, підготуйтеся до обговорення, уникайте директивного тону, навчіться слухати дітей та швидко реагувати на висловлювання.

Наостанок зауважимо, що для ефективної мовленнєвої взаємодії з дошкільниками не достатньо добре відомих методів і прийомів. Важливішим є щире бажання дорослого почути дитину як носія власної думки й певної життєвої позиції, зрозуміти її. Як то кажуть: «Щастя — це коли тебе розуміють». Додамо: для початку — коли тебе чують.

Використані джерела: ж-л «Вихователь-методист» №1, 2021 р.

Вихователі часто скаржаться, що дошкільники неохоче вступають у діалог, не вміють висловлювати думку. Як сформувати в дітей такі вміння? Змінити підхід до організації мовленнєвої взаємодії. Не всі педагоги спілкуються з дітьми двосторонньо. Тож діалогічність залишається на низькому рівні або відсутня взагалі. Щоб підтримувати діалогічність і стимулювати мовлення дітей, організовуйте пізнавальні діалоги замість традиційних бесід.

Чому потрібні зміни

Здебільшого в дитячих садках педагоги проводять бесіди, за яких мисленнєва та мовленнєва діяльність дітей жорстко регламентована планом. Такі розмови спрямовані на те, щоб діти не відкривали істину, своє «живе» знання, а лише запам’ятовували та словесно відтворювали «мертве» знання, подане дорослим у готовому вигляді.

Зовні традиційна бесіда схожа на діалог, проте по суті категорично від нього відрізняється. Дорослий займає позицію «над розмовою», відповідно до якої він визнає суб’єктом мовлення лише себе, і тому намагається наповнити бесіду власним змістом. Хіба не знайомий більшості вихователів і методистів «парадний» конспект заняття, в якому прописані відповіді дітей на кожне заплановане запитання? Якщо вихователь уже до початку бесіди орієнтований саме на таку відповідь, будь-яку іншу він сприйматиме як неправильну.

У результаті таких бесід діти опановують лише певні діалогічні вміння, але не стають співрозмовниками. Вихователь применшує чи навіть ігнорує особистості дітей як учасників діалогу, партнерів, рівноправних суб’єктів пошуку істини. Так він мінімізує не лише розвивальний ефект бесіди, а й мотивацію дошкільників до пошуку істини в подальшому житті, унеможливлює потяг до знань.

Як організувати пізнавальний діалог

Перш ніж говорити про особливості організації пізнавального діалогу з дошкільниками, визначмо його основну відмінність. Під час пізнавального діалогу діти не лише закріплюють відоме, а й здобувають нові знання. Такі діалоги стимулюють розвиток пізнавальних процесів і допитливості, навчають дітей мислити, розмірковувати, доводити свою думку.

Щоб діалог став пізнавальним, обираючи тему, поставте собі запитання: «Яку життєво важливу інформацію, переконання чи настанову діти засвоять під час заняття?» Спираючись на відповідь, сформулюйте тему. Відтак підготуйтеся до її обговорення — поставте собі ті запитання, навколо яких будуватимете розмову з дітьми.

Під час діалогу ставте запитання, які дадуть дітям змогу «прожити» ключову ідею на власному досвіді. Саме проживання, а не сприйняття інформації в готовому вигляді активізує пізнавальну діяльність дошкільників. І помилка — його обов’язкова складова. Дозволяйте дітям помилятися. Проте не лише приймайте помилки, а й допомагайте їх проаналізувати, усвідомити причини та знайти способи їх виправити. Якщо уникатимете помилок чи ігноруватимете їх, діалог втратить розвивальний ефект.

Враховуючи вікові психологічні особливості дошкільників, під час пізнавального діалогу візуалізуйте процес відкриття істини. Для цього створіть разом із дітьми карту розумових дій. Оскільки здатність до символізації в дошкільників ще формується, їм важко самим дібрати необхідний символ. Запропонуйте на вибір кілька символів, серед яких діти виберуть саме той, що відповідає їхньому власному баченню суті досліджуваного поняття.

Аналізуючи разом із дітьми поняття «рух», розгляньте символічні зображення: стрілку, крапку, квадрат; пряму, хвилясту й ламану лінії тощо. Відтак запропонуйте дітям обрати символи та пояснити свій вибір. А щоб допомогти їм визначити конкретні кроки до власної мрії, скористайтеся символом «Пірамідка» або «Драбинка», вершиною якої буде сама мрія. Кожну сходинку запропонуйте дітям заповнити змістовими етапами, що наближають їх до цієї мрії.

Продумайте, як розмістити дітей. Традиційно вихователі використовують шкільну модель: «Діти, погляньте на мене!» У ній дорослий позиціонує себе як головну фігуру, принижуючи статус інших учасників процесу: «Ваша справа — слухати мене». Для пізнавального діалогу розмістіть дітей так, щоб вони бачили перед собою не лише вихователя, а й інших дітей і сприймали їх як співрозмовників. Не стійте над дітьми, а сядьте разом із ними на стільчику в колі. Так ви продемонструєте дітям, що хоч і залишаєтеся головним, але сприймаєте їх як рівноправних партнерів у спільному пошуку істини.

Як підготувати дітей

До участі в пізнавальних діалогах дітей готуйте поступово. Для цього, починаючи з молодшого віку, формулюйте запитання, обирайте лексико-граматичні вправи й організовуйте пошукову діяльність дітей відповідно до принципу багатоваріантності.

Щоб показати дітям безмежність пізнання істини, скористайтеся простим та ефективним прийомом, який Пеггі Дженкінс (Peggy J. Jenkins) описала у книзі «Виховання духовності у дітей». Запропонуйте їм виявити свою спостережливість, розглядаючи й називаючи предмети у груповій кімнаті. Відтак пробийте олівцем в аркуші маленьку дірку й запропонуйте дітям подивитися через неї на все, що вони називали до того. Заохочуйте дітей зіставляти враження від сприймання тих самих предметів по-різному. Так ви допоможете дітям зрозуміти, що деколи людина може робити висновки, не оперуючи всією інформацією.

Скористайтеся також прийомом, запропонованим швейцарським психологом Жаном Піаже (Jean Piaget). Розташуйте дітей кружка та запропонуйте їм розповісти, що саме вони бачать, коли дивляться на предмет усередині кола. Сенс у тому, що діти дивляться на предмет із різних боків, а отже, сприймають його по-різному. Відтак зробіть висновок: розглядаючи будь-яку проблему, ми опираємося на власні погляди, не бачачи картину з інших боків. Це допомагає дітям усвідомити, що існують інші правильні відповіді на одне й те саме запитання.

Іще один спосіб реалізувати принцип багатоваріантності — поставити запитання, які припускають численні варіанти відповіді. Запропонуйте дітям поміркувати над такими запитаннями: «Чому кінь не п’є воду зі склянки?», «Як швидко охолодити гарячу воду?», «Як зірвати яблуко, якщо воно висить високо?» тощо.

Окрім пошукових запитань, використовуйте багатоваріантні лексичні завдання та вправи, наприклад дібрати асоціацію до поданого слова. На слово «дупло» діти середньої групи надали 14 відповідей: дерево, дуб, ліс, пташка, дірка, білка, горішки, стовбур, дятел, зимова хатка, житло, сова, тепло і навіть карієс у зубі.

У таких завданнях не зупиняйтеся на одній чи двох відповідях. Спонукайте дітей до пошуку запитаннями-стимулами: «Як сказати по-іншому? А ще як можна?» Не забувайте відзначати і схвалювати бажання дітей сказати своє слово: «Діти, ви помітили, як Віталік цікаво сказав?»

Отже, щоб діти навчилися самостійно шукати відповіді, поряд із традиційними методами мовленнєвої взаємодії використовуйте пізнавальні діалоги. Під час них дошкільники усвідомлять, що існує більш ніж одна думка, й допоможуть одне одному побачити ситуацію з різних боків.

Використані джерела:ж-л «Вихователь-методист» №1, 2021 р.

№1

Установче засідання педради

1. Проаналізувати готовність ЗДО до нового навчального року (керівник ЗДО).
2. Підбиття підсумків оздоровчої роботи влітку (інст.. з ф-ри, сестра мед. ст..)
3. Затвердження Освітньої програми на 2021-2022 н.р.

(вихователь-методист)

1. Обговорення і затвердження плану роботи на новий навчальний рік (завідувач ЗДО).
2. Аналіз виконання Програми розвитку на 2015-2020 н.р. Робота над створенням Програми (стратегії) розвитку на 2021-2025 н.р.

(серпень 2021)

№2

Інноваційні методи розвитку мовлення дітей дошкільного віку

1. Результати виконання рішень попереднього засідання педради (керівник ЗДО).
2. Цілісність, системність і послідовність планування й організації мовленнєвої роботи з дітьми (аналіз роботи вихователів: вихователь-методист).
3. Розвиток діалогічного мовлення дітей дошкільного віку під час сюжетно-рольових ігор (із досвіду роботи: вихователі).
4. Розвиток уміння дітей висловлювати власну думку під час участі у полілогах і проблемних бесідах (із досвіду роботи: вихователі).
5. Прийоми активізації мовленнєвої активності дітей молодшого дошкільного віку (із досвіду роботи: вихователі).
6. Презентація різних методів мовленнєвої роботи за змістом літературного твору (вихователь-методист).

(листопад 2021 р.)

До педради №2

Тематичний контроль: «Стан роботи з розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку» 5 р.ж.

Колективні перегляди комплексних занять з розвитку мовлення

Консультація для вихователів: «Різновиди мовленнєвої взаємодії з дітьми»

Консультація для батьків: «Як активізувати мовлення дитини».

№3

Створення сучасного розвивального середовища в ЗДО

1. Результати виконання рішень попереднього засідання педради (керівник ЗДО).
2. Аналіз умов для організації базових видів діяльності дошкільників (вихователь-методист).
3. Розвивальне середовище груп: універсальність та оснащення згідно з сучасними вимогами (із досвіду роботи: вихователі).
4. Результати тематичного вивчення «Створення умов для формування особистісної компетентності дитини дітей 4 року життя» (керівник ЗДО).
5. Огляд шкали оцінювання розвивального середовища ЗДО за міжнародною методикою ECERS (вихователь-методист).
6. Звіт про роботу та електронне порт фоліо педагогів, які атестуються.

(лютий 2022 р.)

До педради №3

Тематичне вивчення «Створення умов для формування особистісної компетентності дитини дітей 4 року життя».

     Консультація для вихователів: «Як організувати середовище для  

     формування особистісної компетентності дитини»

Консультація для батьків:

№4

1. Аналіз виконання річного плану роботи ЗДО й реалізації річних завдань (завідувач).
2. Аналіз рівня засвоєння програмового змісту дітей всіх вікових груп. Готовність шести річок до навчання в НУШ. (Вихователі груп, вихователь-методист, практичний психолог)..
3. Аналіз рівня  відвідуваності дітей за навчальний рік (старша сестра медична).
4. Охорона праці та безпека життєдіяльності в ЗДО (вихователь-методист).
5. Обговорення проекту  плану роботи на літній оздоровчий період (завідувач).

(травень)

Семінар-практикум №1

Впровадження оновленого Базового компоненту дошкільної освіти в освітній процес ЗДО

1.      Основне у фокусі змін Державного стандарту дошкільної освіти (ідеї, ціннісні орієнтири, базові принципи та зміст) (презентація вихователя-методиста).
2.      Компетентність дитини як ключова категорія оцінки якості результату освіти (колективна справа)
3. Умови реалізації стандарту дошкільної освіти.

(вересень)

Семінар-практикум №2

Різновиди мовленнєвої взаємодії з дітьми

1. Аналіз основних форм мовленнєвої взаємодії з дітьми в дитячому садку.
2. Інноваційні методи та прийоми розвитку в дітей монологічного та діалогічного мовлення.

(жовтень)

Семінар-практикум №3

Як зробити діалоги з дітьми пізнавальними

1. Методи та прийоми організації діалогової взаємодії з дітьми.
2. Типові помилки яких складно уникнути під час бесіди з дітьми.

(грудень)

Майстер-клас

Навчаємо дітей складати розповіді за серією картин

1. Авторська методика навчання дітей складати розповіді за серією сюжетних картин (Алли Богуш, Наталії Гавриш).
2. Послідовність використання методів і прийомів роботи із серією сюжетних картин (практична робота)

(січень)