БАНК ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА МЕТОДИК

Консультація для вихователів

Ворожнеча в батьківських чатах: реагуємо за правилами

Час від часу люди починають використовувати профільні чати не за призначенням: шукають правих та винних; обговорюють далекі від завдань чату теми; флудять, тобто пересилають відео та картинки, віршовані привітання, анекдоти, сенсаційні повідомлення, повідомлення-попередження, докладно, багатослівно викладають свою позицію з приводу. За таких обставин імовірність конфліктів зростає лавиноподібно. Ризик конфліктів особливо великий, коли через суспільно значущі події люди прагнуть транслювати свої думки, а деякі несвідомо чи свідомо прагнуть хайпу, відгуків.

Флуд — повідомлення, які не належать до теми спілкування, він заважає нормальному перебігу розмови та відволікає. Флуд — не спілкування і не просвітництво. Флуд неприпустимий у діловому спілкуванні.

Хайп (від англ. Hype — «галас») — агресивна і нав’язлива реклама, за допомогою якої формують переваги споживача. Також у соціальних мережах, словом «хайп» називають будь-який ажіотаж, створений не рекламними агентами, а звичайними людьми.

Як уникнути конфліктів

Для того щоб налагодити безпроблемне спілкування в батьківських чатах, насамперед варто ознайомити учасників з провідним правилом взаємодії у месенджерах та соцмережах.

«Чати призначені, щоб інформувати батьків про події та факти, які безпосередньо стосуються лише перебування їхніх дітей у групі дитячого садка».

Чат з батьками та колегами потрібен виключно для інформаційних цілей. Отже, чат повинен бути найбільш схожий на дошку потрібних всім оголошень про дітей групи та роботу з ними. Коли учасник чату вносить будь-яку, навіть позитивну, але з низьким змістовим навантаженням інформацію — це розмиває межі допустимої тематики та форм спілкування в ньому. Тож варто чітко окреслитти, що флуд типу мемів, чарівних відео та посилань з корисними порадами не у справі неприпустимий. Як тільки створюєте чат, одразу пишіть і закріплюйте правила спілкування в ньому. Порушників правил блокуйте.

Правила чату групи
• Пишемо лише в справі, коротко, лише текстові повідомлення.
• Перш ніж поставити запитання, гортаємо чат. Можливо, відповідь там уже є.
• Усе найважливіше закріплюється в шапці чату.
• Жодного флуду. Заборонено абстрактні теми, петиції, меми, фото та відео, крім тих, що за внутрішньою потребою групи потрібно викласти на загальний огляд та обговорення батьків.
• Чужих дітей у чаті не обговорюємо.
• Особисте — в особисті повідомлення.
• Конфлікти вирішуємо в особистому спілкуванні, а не в цьому чаті.
• Жодної образливої лексики та розпалювання конфліктів. За порушення цього правила негайно блокуємо учасника.
• Педагог не цілодобово в чаті. Він відповідає на запитання у будні з 8:00 до 8:30 і з 18:00 до 18:30.

Хто поводиться агресивно в батьківських чатах

У будь-якому чаті є користувачі з різним ступенем агресивності, відвертості та залучення. Як правило, складнощі в чаті починаються, коли учасники сильно залучаються до обговорення теми, іноді абсолютно безневинної — наприклад, який подарунок з двох варіантів обрати для дітей на Новий рік, чи треба фотографуватися в дитячому садку. Деякі учасники чату схильні до агресивного спілкування більше за інших — це залежить від психологічного типу людини. Особливо часто схильні до агресії в чаті люди:

• з високим рівнем егоцентризму. Вони сфокусовані на своїй думці та на бажанні її транслювати, переконані у своїй правоті;
• схильні до скарг. Це ті, хто постійно висуває нові претензії, звинувачення. Взаємодія з такими людьми завжди непередбачувана: вам можуть приписати думки, яких ви не мали, і представляти вас у хибному світлі.
• нереалізовані. У людей є енергія та бажання комунікувати, але немає корисної активності.
• з високою тривожністю. Тривожні батьки намагаються фільтрувати оточення, усунути ризики, щоб захиститися від загрози. Можуть бути дуже наполегливими.
• особисто зацікавлені, тобто ті, чиї безпосередні інтереси зачіпаються подіями, що відбуваються. Через значне емоційне навантаження вони намагаються винести назовні те, що переживають. Але чат групи дитячого садка — не місце для таких дій.

Для того щоб зменшити можливість конфліктів у месенджерах доцільно створювати чат під конкретне завдання, а потім видаляти. Чати не самоцінні. Система освіти може обійтися без них.

Як педагогу спілкуватися в батьківському чаті

Конфлікти в чатах вирішуються погано. Максимум, на що можна розраховувати при агресії, що її вдасться пригасити в чаті і перенести в офлайн. Але і це завдання можна застосувати тільки до безпосередньої роботи вихователя з дітьми та батьками, а не до соціальних питань. Пам’ятайте: у жодному чаті ніколи носії протилежних поглядів не дійшли єдиної думки. При колосальному вкладі ресурсів можна досягти тимчасової ілюзії єдності. Отже, і витрачати енергію не варто.

У чаті педагог має бути прикладом стилю спілкування. Залишайтеся в професійній позиції: ви — педагог, чат використовуєте у справі. Спілкуйтеся тільки ввічливо, коротко і обговорюйте лише те, що входить у ваші професійні обов’язки. На запитання та повідомлення на теми, що входять до вашої професійної компетентності, відповідайте коротко, ясно, один раз, не піддавайтеся на емоційні провокації. Використовуйте лише діловий тон. Будьте стримані.

Не висловлюйтеся в чаті про політику, релігію, особисте ставлення до коронавірусу та щеплень; не пишіть жодну особисту інформацію про вихованців та сім’ї. Не відповідайте на зміст повідомлень у чаті, які не стосуються ваших обов’язків. Пам’ятайте про свою відповідальність. Ви нікого нічого не навчите, не переконаєте, але можете собі нашкодити.

Не дозволяйте нікому в чаті втягнути вас в емоційну суперечку. Інакше у вас буде постійний скандал у чаті та низька професійна репутація. Поважайте себе як професіонала. Будь-який чат — це простір, де знижується цивілізованість поведінки. Чат створює відчуття відносної безкарності будь-якого висловлювання.

Для того щоб витримати себе в професійних межах і насправді бути прикладом спілкування в чаті, радимо педагогам дотримувати трьох головних правил:

Педагог коректний. Педагог висловлюється одразу у справі, точно і безперечно, діловою мовою. Не флудить, не використовує лайливу лексику, не переходить на особистості.

Педагог зберігає нейтралітет. Педагог визнає наявність проблем, але не вирішує особисті конфлікти в чаті і не афішує бік, який зайняв у конфлікті.

Педагог нормативний. Педагог дотримує встановленого порядку спілкування та поведінки. Читати далі

Рекомендації вихователям

Робота з дітьми в укритті

Перебуваючи в укриття вихователі залучають дітей до різних активностей, наскільки це можливо та доречно. Це допомагає змістити фокус їхньої уваги з тривожної ситуації та подолати хвилювання і напруження. Згідно Методичних рекомендацій про окремі питання діяльності ЗДО у 2022-2-23 н.р. (лист МОН від 27.07.2022 №1/8504-220) в укритті закладу облаштовані осередки для кожної групи де є необхідні матеріали для організації різноманітної діяльності дітей. Використовуються технічні засоби навчання, дидактичні, настільно-друковані ігри, різні види театрів, шашки, матеріали для художньої творчості.

Педагогу варто заздалегідь спланувати змістовий контент роботи, що відвертатиме увагу дітей від хвилювань, страхів, сприятиме зниженню тривожності.

Діяльність в укритті має організовуватись залежно від ситуації та психологічного стану вихованців. Як на етапі сповіщення про небезпеку, під час повітряної тривоги великого значення надається психологічному супроводу дітей. Для зняття напруження рекомендовано (Світлана Ройз):

• співати пісні;
• читати дітям казки;
• промовляти дражнили про російську армію, щоб знецінити ворога та зменшити страх перед його діями;
• робити масаж вух та постукування зони за вухами;
• виконувати дихальні практики  з гучним видихом;
• грати в терапевтичні ігри (як-от «Слоник», що «обмахується вухами»: долоні притуляють до вух, відтуляють та затуляють їх; «Комахи»: дітям пропонують уявити, що в приміщенні багато комарів, і ловити їх, гучно плескаючи в долоні, але не торкаючись сусідів);
• позіхати (для цього потрібно провести від вушної раковини до щелепного суглоба дитини і запропонувати їй позіхнути);
• запропонувати дітям льодяники, сухофрукти або жувальні цукерки тощо.

Важливим є оволодіння педагогами заспокійливими техніками.

Окремо варто наголосити на терапевтичному ефекті читання художньої літератури. На переконання психологів книжка є найбільш ефективним інструментом психологічного супроводу дітей і дорослих у травматичних ситуаціях: розмірене читання заколисує і заспокоює, а світлі та добрі образи підбадьорюють і вселяють надію. З цього приводу доречно згадати інформаційно-просвітницький проект «#Живі письменники:дошкілля». Він може прислужитися в організації такої роботи. В однойменному посібнику міститься добірка вправ, ігор та практичних розробок повідних науковців і методистів дошкільної освіти за творами для дітей сучасних українських письменників. Провідними фахівцями було розроблено низку рекомендацій щодо організації освітнього процесу в ЗДО та роботи з дітьми під час воєнного стану. Так на сайті МОН України у вільному доступі у вкладці «Сучасне дошкілля під крилами захисту» зібрано корисні інформаційні та методичні матеріали для педагогів та батьків, спрямовані на психолого-педагогічну підтримку дошкільнят в умовах війни.

Після відбою тривоги

Сигнал повітряної тривоги ставить звичний плин освітнього процесу на паузу. В укритті актуальні дещо інші форми роботи з дітьми, що мають здебільшого психотерапевтичне спрямування. А сигнал відбою дає можливість повернутися у звичне русло й продовжити роботу.

Чи варто повертатися до тієї точки, коли все зупинилося, продовжувати заняття чи інший вид діяльності? Однозначної відповіді не існує. Усе залежить від ситуації – від тривалості тривоги, психологічного стану дітей, тощо. Утім, слід пам’ятати про режимність роботи дитячого садка. Не варто намагатися наздогнати те, що було упущено, за рахунок інших режимних моментів.

Організація освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в умовах воєнного стану – серйозний виклик для педагогів, адміністрацій закладів, системи дошкільної освіти загалом. Гідно відповісти на нього допоможе чітке розумінні того, як діяти в ситуаціях небезпеки, які механізми та інструменти застосовувати, щоб мінімізувати руйнівний вплив воєнних реалій на дітей і допомогти упоратися з його наслідками.

Використані джерела: ж-л «Дошкільне виховання», №10, 2022,с.9-12

Лариса Присяжнюк «Діти повітряних тривог».

• Запропонуйте дитині пограти в терапевтичну гру (наприклад, уявити себе собакою, яка щойно вийшла з річки і струшує із себе воду) чи виконати дихальну вправу.
• Говоріть з дитиною, пояснюйте їй, що відбувається: «Я бачу, що ти боїшся. Це справді гучний і неприємний звук, який лякає. Але коли ми чуємо сирену – це значить, що наші ЗСУ знають про загрозу і зараз її знешкоджують. Цей звук сповіщає, що вони дбають про нашу безпеку. І нам також треба подбати про себе, тому ми йдемо в безпечне місце» Зробити цю інформацію доступною для дитини допоможе руханка «Крокуй до укриття» на слова Світлани Ройз та музику Михайла Михайлюти. У тексті цієї руханки – дієві поради, які скеровують активність дітей і виводять їх зі стану тривожності.
• Підтримайте дитину: «Я з тобою, і буду з тобою весь час». Запропонуйте якусь дію на вибір: «Хочеш, я візьму тебе на руки/обійму, а ти візьмеш свою іграшку?». Важливо створити в дитини відчуття, що вона може вплинути на ситуацію (можливість самостійно обрати певну дію – тримати іграшку, подбати про тваринку, випити води, рахувати кроки тощо – це дає відчуття контролю над своїм життям).

Професійний стандарт вихователя ЗДО

Обов’язкова документація вихователя: яка і скільки

Перелік документів, відповідальність за формування й зберігання яких несе вихователь, містить лише п’ять позицій¹:

¹ Див. додаток 1 до Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Мінмолодьспорту України від 01.10.2012 № 1059.

• план роботи;
• журнал обліку щоденного відвідування дітьми групи;
• книга відомостей про дітей та їхніх батьків;
• листок здоров’я дітей;
• картотека дидактичних ігор, методичних розробок (конспекти різних видів роботи з дітьми тощо). Читати далі

Пріоритетні напрями діяльності

Відповідно до реалій сьогодення та дії правового режиму воєнного стану питання щодо створення безпечного, комфортного, інклюзивного середовища для всіх учасників освітнього процесу й підвищення якості освітньої діяльності закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) залишаються пріоритетними в 2022/2023 н. р.

Організовувати освітній процес у закладах дошкільної освіти у 2022/2023 н. р. слід відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (далі — Стандарт) та враховувати під час взаємодії з дітьми «Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти».

Безпека освітнього процесу

Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті.

Рішення про відновлення діяльності та режим роботи ЗДО ухвалюють місцеві органи влади та військові адміністрації, які призначають комісії з обстеження закладів освіти на предмет готовності до організації освітнього процесу в новому навчальному році та створення безпечних умов для всіх його учасників.

Для того щоб створити безпечні умови для всіх учасників освітнього процесу, ЗДО можуть запроваджувати різний режим роботи — від 2 до 12 годин. Окрім цього, необхідно організувати відповідні заходи з посилення безпеки, зокрема:

• перевірити дитячі садки та прилеглі до них території на наявність вибухонебезпечних предметів;
• перевірити системи оповіщення, можливість оповіщення дітей з порушеннями зору та слуху (за потреби);
• перевірити наявність у кожному дитячому садку планів евакуації та обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу (із запасами води та їжі, спальними місцями, засобами захисту, аптечкою тощо);
• провести тренування з учасниками освітнього процесу відповідно до алгоритму дій у разі оголошення сигналу повітряної тривоги або іншої надзвичайної ситуації;
• організувати для працівників закладу тематичні заходи щодо збереження життя та здоров’я в умовах війни та надзвичайних ситуацій, надання домедичної допомоги;
• проінформувати батьків про створення безпечних умов для організації освітнього процесу.

Освітнє середовище, в якому перебувають дошкільники в нових соціальних умовах воєнного стану, має бути не лише безпечним, а й інформативним, цікавим, змістовним, стимулювати когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісно-поведінковий розвиток дітей.

Педагогічному колективу необхідно спланувати такий зміст освітньої роботи, що відвертатиме увагу дітей від хвилювань, страхів та сприятиме зниженню тривожності.

Психологічний супровід усіх учасників освітнього процесу

Педагогічним працівникам, як і батькам вихованців, надзвичайно важливо володіти елементарними навичками самодопомоги, психологічної допомоги дитині/дорослому в стані стресу. Сформувати відповідні уміння допоможе цикл тематичних вебінарів, організованих за підтримки дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ у співпраці з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН та громадською організацією «ЛаСтрада-Україна».

Педагогічні працівники дитячих садків мають змогу пройти безоплатний курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення воєнних дій».

Соціально-громадянська компетентність дошкільників

Один із провідних напрямів діяльності ЗДО в 2022/2023 н. р. — формування соціально-громадянської компетентності дошкільників. Важливо об’єднати зусилля педагогів і батьків для того, щоб зміцнити відчуття національної ідентичності дітей як основу формування в них патріотизму, позитивного образу своєї країни, ціннісне ставлення до своєї родини тощо. Також зміст патріотичного виховання старших дошкільників має бути збагачений категоріями особистісної та національної гідності.

Організація освітнього процесу

Для того щоб якісно спланувати роботу на новий навчальний рік, слід проаналізувати попередню діяльність дитячого садка. Відтак у новому плані врахувати чинники, що забезпечують якість освітнього процесу, визначають ресурсний потенціал педагогів і перспективи їх подальшого розвитку.

Педагоги мають право обирати програми з числа рекомендованих МОН. Адміністрація дитячого садка має систематично інформувати педагогічних працівників про чинні програми (комплексні та парціальні) та враховувати їхню думку під час організації освітнього процесу.

Важливий показник якості освітнього процесу — сучасний універсальний дизайн освітнього простору, що робить його доступним, безпечним, розвивальним, орієнтованим на особистісний розвиток дитини задля реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії. Тому пріоритетності набувають варіативні моделі організації освітнього процесу із застосуванням сучасних технологій, освітніх програм, послуг, предметно-ігрового обладнання.

Важливою складовою розвитку дітей є мовлення. Воно сприяє розвитку в дошкільників пізнавальних процесів, свідомості, формуванню загальної картини світу, здатності до регуляції поведінки й діяльності тощо. Тому педагоги мають розширювати словник дітей, заохочувати їх до мовлення, використовувати в роботі з дітьми книжки тощо.

В організації освітнього процесу слід враховувати вітчизняну практику класифікації видів дитячої діяльності: рухова, ігрова, комунікативна, мовленнєва, здоров’язбережувальна, мистецько-творча (малювання, ліплення, аплікація, конструювання, спів, танці, гра на музичних інструментах), пізнавально-дослідницька та господарчо-побутова.

Педагогічні працівники мають створити умови для повноцінної участі дитини в усіх видах ігор —як самостійних, так і ініційованих дорослим. Також слід підтримувати самостійні творчі ігри, що сприяють розвитку в дітей самостійності, ініціативності, креативності тощо.

В організації освітнього процесу слід надавати перевагу індивідуальним формам взаємодії дітей, стимулювати та мотивувати спілкування дітей одне з одним, допомагати висловлюватися та коментувати свою діяльність, розвивати розумові навички та ініціативи.

Освітній процес має сприяти формуванню в дітей базових компетентностей відповідно до Стандарту та реалізовувати принцип наступності між дошкільною освітою та Новою українською школою.

Дистанційна форма здобуття дошкільної освіти

В умовах сьогодення організація освітнього процесу має відбуватися з урахуванням безпекової ситуації за допомогою очної, дистанційної або змішаної форм роботи.

Для того щоб створити умови для якісної дистанційної взаємодії, потрібно:

• навчити педагогічних працівників організовувати дистанційну роботу та надати їм методичну підтримку;
• забезпечити педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету;
• організувати психолого-педагогічну підтримку та супровід усіх учасників освітнього процесу;
• систематично організовувати освітню взаємодію з дітьми раннього та дошкільного віку під час онлайн-занять.

Під час дистанційної взаємодії з дітьми доцільно використовувати синхронне й асинхронне навчання.

Синхронне навчання передбачає, що педагог проводить онлайн-заняття в режимі реального часу, а асинхронне — вихователь записує відеозаняття або мотиваційне відео та передає його батькам для самостійного опрацювання дітьми.

За умов дистанційної форми організації освітнього процесу батьки мають стати партнерами педагогічних працівників. Тобто перша робота має здійснюватися саме з ними, а вже далі — з їхніми дітьми.

Особливу увагу слід звернути на організацію дистанційної освіти дітей з особливими освітніми потребами (далі — діти з ООП). Зокрема, впровадити тренерську модель надання освітніх послуг, коли вихователь переважно консультує батьків дитини з ООП щодо того, як її розвивати, заспокоїти тощо.

Організація роботи з дітьми з ООП

Освітню роботу з дітьми з ООП здійснюють відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою КМУ від 10.04.2019 № 530.

Для того щоб забезпечити права осіб з ООП на здобуття освіти в умовах воєнного стану, КМУ вніс низку змін до нормативно-правових актів, які регулюють організацію освітнього процесу для таких дітей. Зокрема, листом МОН «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами» від 15.06.2022 № 1/6435-22 надано роз’яснення щодо змін, відповідно до яких слід організовувати освітню роботу з дітьми з ООП у новому навчальному році.

Крім того, про нові умови організації освітнього процесу для дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних групах, у період воєнного стану викладено в Методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період, затверджених листом МОН від 22.06.2022 № 1/6894-22.

Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу дітей з ООП забезпечує асистент вихователя, посадові обов’язки якого визначає його посадова інструкція, яку затверджує керівник закладу освіти відповідно до вимог законодавства.

Атестація педагогічних працівників

Педагогічні працівники проходять атестацію відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 06.10.2010 № 930 (далі — Типове положення).

Педагогічним працівникам, які не мають відповідної педагогічної освіти, але мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, можна присвоювати педагогічні категорії (п. 3.26 і п. 4.10 Типового положення). Проте такі працівники мають пройти курси підвищення кваліфікації за посадою, яку займають.

Особи, які не мають повної вищої освіти й працюють на посадах педагогічних працівників, після отримання відповідної повної вищої освіти атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії:

• спеціаліст другої категорії — за наявності стажу роботи на педагогічній посаді не менше двох років;
• спеціаліст першої категорії — не менше п’яти років;
• спеціаліст вищої категорії — не менше восьми років.

Педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання:

• вихователь-методист — для музичних керівників, інструкторів з фізкультури та вихователів дошкільних закладів освіти;
• старший вихователь — якщо стаж педагогічної діяльності становить не менше восьми років і вони мають найвищий тарифний розряд.

Педагог має право на проходження позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії, але не раніше, як через два роки після присвоєння попередньої (п. 1.9. Типового положення).

Якщо педагог пройшов атестацію у 2021 році, то написати заяву про проходження позачергової атестації має до 10 жовтня 2022 з атестацією у березні — квітні 2023 року.

За педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного освітнього закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади в цьому самому закладі, зберігають присвоєні кваліфікаційні категорії/тарифні розряди та педагогічні звання до наступної атестації (п. 3.27. Типового положення).

Організація роботи з батьками

Під час дії правового режиму воєнного стану одна з передумов ефективної організації освітнього процесу — партнерська взаємодія педагогів з батьками вихованців.

Оскільки форма організації освітнього процесу в ЗДО залежить від безпекової ситуації в кожному регіоні, комунікація з батьками вихованців має здійснюватися з урахуванням локації дітей — удома, у бомбосховищі, в умовах зовнішньої або внутрішньої міграції, у закладі дошкільної освіти тощо.

У роботі з батьками ЗДО мають розв’язувати різні завдання, зокрема:

• інформувати сім’ї, що евакуйовані з небезпечних територій, про можливість долучитися до освітнього процесу за місцем тимчасового проживання;
• надавати батькам вихованців інформацію щодо можливості використовувати приватні освітні платформи із безплатним доступом до освітніх послуг з метою залучення дітей до освітнього процесу;
• сприяти тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в ЗДО в зарубіжних країнах на період воєнних дій;
• організовувати індивідуальні консультації із фахівцями — практичними психологами, психотерапевтами, медичними працівниками, юристами тощо;
• здійснювати психологічний супровід дітей та їхніх батьків у кризовому стані — в умовах евакуації, під час перебування в бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, під час перетину кордону тощо.

Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователями й усіма, хто задіяний у освітньому процесі, рекомендовано обирати оптимальні для виконання кожного конкретного завдання канали комунікації: сайт дитячого садка, електронна пошта, месенджери, освітні платформи, онлайн-застосунки тощо.

Підготовлено відповідно до листа МОН «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році» від 27.07.2022 № 1/8504-22.

Електронний журнал «Вихователь-методист»№9 Вересень 2022року

Освітні програми на 2022/2023 н. р.

Комплексні програми

• Впевнений старт. Освітня програма для дітей молодшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)

• Впевнений старт. Освітня програма для дітей середнього дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)

• Впевнений старт. Освітня програма для дітей старшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)

• Дитина. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років (науковий керівник — Віктор Огнев’юк)

• Освіта і піклування. Програма освіти дітей раннього та дошкільного віку (Edycation Care) (упорядники — Володимир Воронов, Катерина Ковальчук, Ольга Рейпольська, Світлана Сисоєва, Катерина Станкевич, Наталія Піканова)

• Стежина. Комплексна альтернативна освітня програма для дошкільних навчальних закладів, що працюють за вальдорфською педагогікою (автори — Алла Гончаренко, Наталія Дятленко)

• Стежини у Всесвіт. Комплексна програма для дітей раннього та предшкільного віку (науковий керівник — Катерина Крутій)

• Українське дошкілля. Програма розвитку дитини дошкільного віку (автор — Олександра Білан; за загальною редакцією Олени Низковської)

• Я у Світі. Програма розвитку дитини від народження до шести років (за загальною науковою редакцією Олени Кононко)

Парціальні програми

• Акватеатр: парціальна програма адаптації дітей раннього та дошкільного віку до водного середовища і навчання плавання (авторський колектив — М. Єфименко, М. Литв’яков)

• Вітаю, театре. Парціальна програма для дітей старшого дошкільного віку (автор — Л. Макаренко)

• Вчимося розмовляти болгарською мовою, мовою наших батьків (авторський колектив — Т. Бучацька, Т. Куманова)

• Горизонтальний пластичний балет. Програма з фізкультурно-корекційної роботи в дошкільних навчальних закладах за авторською естетико-оздоровлювальною технологією (авторський колектив — М. Єфименко, Ю. Єфименко)

• Дитяча хореографія. Програма хореографічної діяльності дітей віком від 3 до 7 років. (автор — А. Шевчук)

• Дошкільнятам — освіта для сталого розвитку. Парціальна програма для закладів дошкільної освіти (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Саприкіна, О. Пометун)

• Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських цінностях. Навчальна програма та календарно-тематичний план (авторський колектив — А. Богуш, І. Сіданіч, В. Сучок та інші)

• Зерно любові. Програма та методичні рекомендації з духовно-морального виховання дітей дошкільного віку (авторський колектив — О. Шиян, О. Франкевич, А. Казіброда, Н. Патуляк, Г. Іванців, Л. Зеленко, Л. Цюпа)

• Інтелектуальна мозаїка. Парціальна програма інтелектуального розвитку дітей раннього та передшкільного віку (авторський колектив — Л. Зданевич, Л. Пісоцька, Н. Миськова, С. Таранціца)

• Казкова фізкультура. Парціальна програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку (автор — М. Єфименко)

• Комп’ютерна грамота для малят. Парціальна програма для дітей старшого дошкільного віку (автори — О. Болотова, О. Вайнер, В. Семізорова)

• Лідер живе в кожному. Парціальна програма для закладів дошкільної освіти з формування лідерського потенціалу дітей дошкільного віку (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Безсонова, О. Безрукова, В. Воронов)

• Моя країна — Україна. Парціальна програма з патріотичного виховання для дітей старшого дошкільного віку (авторський колектив — Н. Гавриш, О. Косенчук, Т. Піроженко)

• Мудрі шахи. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи (авторський колектив — В. Семизорова, О. Духновська, Л. Пащенко)

• Музично-казкові намистинки: оздоровчо-освітня робота з дітьми четвертого року життя (авторський колектив — І. Трофімченко, І. Малашевська, Н. Сімон, А. Гончарук та інші)

• Настільний теніс. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в настільний теніс (авторський колектив — В. Дроздюк, Г. Коваленко, Н. Якименко)

• Про себе треба знати, про себе треба дбати. Парціальна програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку (автор — Л. Лохвицька)

• Скарбниця моралі. Парціальна програма з морального виховання дітей дошкільного віку (автор — Л. Лохвицька)

• Україна — моя Батьківщина. Парціальна програма з національно-патріотичного виховання для дітей середнього та старшого дошкільного віку (за загальною науковою редакцією О. Рейпольської)

• Формування математичної компетентності у дітей дошкільного віку. Парціальна програма (автор — Л. Зайцева)

• Цікаві шашки. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шашки (авторський колектив — В. Семизорова, О. Романюк, Г. Дульська)

• Шкіряний м’яч. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри у футбол (авторський колектив — В. Дроздюк, Г. Коваленко, Н. Якименко)

• STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт. Альтернативна програма формування інженерного мислення в дітей предшкільного віку (науковий керівник — К. Крутій)

Електронний журнал «Вихователь-методист» №9 Вересень 2022 року

Додаток_до_листа_МОН__Методичні_рекомендації_для_ЗДО_на_літній_період_

Вихователям рекомендовано забезпечити проведення занять щодо вивчення ризиків, пов’язаних із вибухонебезпечними чи підозрілими предметами, та правил поведінки з такими предметами. Заняття необхідно провести протягом квітня – травня 2022 року, але не пізніш 15 травня.

З метою реалізації державної політики щодо здійснення заходів з протимінної діяльності, зокрема з інформування населення про небезпеку мін та вибухонебезпечних предметів Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України забезпечено виготовлення навчальних посібників у вигляді коміксів для дітей „Мінна безпека не без ПЕКа“ та „Безпечний Пекосвіт“, схвалені ДНЗ „Інститут модернізації змісту освіти“ для використання в освітньому процесі, та які було розміщено в мережі Інтернет для безкоштовного завантаження за посиланнями: https://www.ranok.com.ua/info-prazdnichnye-raskraski-kniga-3-snegurochka-5640.html та https://www.ranok.com.ua/info-bezpechniy-pekosvit-34684.html відповідно. Рекомендуємо зазначені навчальні посібники використовувати педагогам у роботі з дітьми.

методичні рекомендації

Пам’ятка

До початку війни ми всі були сильними та працездатними, але зараз наша психіка переживає травматичну подію. Працювати стало складно, адже весь час ми відволікаємося на повідомлення про ще одні переговори, обстріли, гуманітарні коридори тощо. Пропонуємо п’ять порад, які допоможуть сконцентруватися на роботі та вберегти власні ресурси

1.  Визначте мету — для чого ви працюєте. Наприклад, щоб зберегти дохід для своєї родини, щоб бути корисним суспільству, щоб підтримати економіку, щоб не сидіти без діла тощо. Мета може бути будь-якою. Головне, щоб вона була значущою саме для вас.
2. Ставте перед собою невеликі завдання на короткий строк, наприклад на наступну годину чи дві. Обов’язково відмічайте для себе, що ви впоралися. Для вашої психіки це буде сигналом, що ви живі та готові діяти далі.
3.  За можливості облаштуйте робоче місце. Визначте, що саме цей стіл і стілець ви будете використовувати для роботи. Намагайтеся підтримувати лад у речах і справах. Якщо на робочому столі розміщено лише те, що потрібно в цей момент, у вас більше шансів зосередитися на справі.
4.  Поміркуйте, що в мирний час допомагало вам проживати складні та кризові моменти. Для прикладу, це може бути телефонна розмова з близькими, дихальні вправи, сльози, спорт, малювання, смачна їжа тощо. Відтак чергуйте робочі завдання з діяльністю, яка допомагає вам здолати стрес.
5.  Постійно будьте в контакті із собою та перевіряйте, чи маєте ви достатньо сил, щоб працювати. Якщо є сумнів, ліпше відновіть сили за допомогою інших видів діяльності. Аналізуйте рівень власної працездатності та за потреби відпочивайте. Так ви значно знизите вірогідність розвитку в себе посттравматичного стресового розладу.

Примітка. Підготовлено за матеріалами психолога Алли Каун.

Е- журнал «Вихователь-методист» №4, 2022 р.

Війна є важким випробуванням для кожного з нас. У це лихоліття нас постійно переслідують стреси, тривога, втома. Ми іноді відчуваємо, що сили покинули нас і це може вплинути на наше життя загалом. Психологи виділяють кілька правил, які допоможуть у цій стресовій ситуації Ці правила звичайно, не в змозі змінити політичну реальність, але вони можуть допомогти спокійніше пережити воєнний час чи інші стресові ситуації.
 Дотримуйтесь заведеного порядку життя – Звичайне розмірене життя створює острівець безпеки в океані небезпек і бур.
 Дотримуйтесь режиму здорового харчування, займайтеся спортом та висипайтеся – У здоровому тілі – здоровий дух. Слідкуйте за своїм здоров’ям, і це допоможе вам успішно пережити стрес.
 Виконуйте вправи на розслаблення. Щоденні вправи на розслаблення допоможуть вам подолати стрес. Чим регулярніше ви їх робите, тим краще навчитеся розслаблятися і підтримувати природній баланс в організмі. Все це безпосередньо впливає на настрій і душевний спокій. Спробуйте вправлятися кілька хвилин 1-2 рази на день.
 Говоріть про свої почуття з близькими людьми. Якщо ви поділитеся своїми почуттями та переживаннями, то виможете з подивом виявити, що інші люди відчувають те саме, що й ви.
 Допомагайте іншим – це можуть бути батьки, друзі, діти, яким потрібна ваша підтримка і любов. Ви також можете зайнятися добровольчою діяльністю в організації, яка вам подобається. Допомагаючи людям, що оточують вас, ви відчуваєте себе набагато краще. Крім того, ви зможете переконатися, що у вас достатньо сил для того, щоб самому впоратися із ситуацією та надати допомогу іншим.
 Виділіть час для улюблених занять. Щодня виділяйте час на те, що ви любите: заняття спортом чи мистецтвом, музика, читання, тощо. Це допоможе вам відволіктися від важкої реальності і пам’ятати про те, що навіть у важкі часи можна знайти оазис, який зробить життя кращим.

Зведений звіт

за результатами підвищення кваліфікації

педагогічних працівників ДНЗ №50 «Світлофорчик» за 2021 рік

Вихователь-методист ________________ Н.М.Валовенко

Щоб ефективно опрацювати літературний твір, не достатньо лише прочитати й обговорити його з дітьми. Найліпше для цього провести літературний проєкт. Завдяки йому діти зрозуміють змістові глибини тексту, отримають нові знання та позитивні враження. Як організувати таку діяльність? Ділимося досвідом.

Оберіть літературний твір

Літературний твір оберіть відповідно до теми тижня та вікових особливостей дітей. Зважайте, що головне завдання художнього твору — формувати світобачення дошкільника. Переконайтеся, що його зміст відтворює реальну картину світу й розкриває його особливості. Так дитина опановуватиме знання та вміння, які поліпшать її взаємини з оточенням. Це не означає, що казки в літературних проєктах під забороною. У казці теж можливо відшукати елементи, пов’язані з реальним світом.

Під час проєктної діяльності потрібно не лише читати й переказувати текст. На його основі слід вибудовувати різноспрямовану діяльність дітей. Тому надавайте перевагу творам, які стануть основою інтегрованої діяльності — пізнавально-мовленнєвої, творчо-продуктивної, рухової та ігрової, а також засобом залучення дітей до мистецтва слова, яке відкриває перед нами красу світу в різних його проявах.

Читайте й осмислюйте

Формальне читання тексту майже не впливає на розвиток дитини. Тому на початку літературного проєкту ознайомте дітей зі змістом твору та його сюжетною лінією на основі цілісного сприйняття тексту. Щоб зацікавити дітей, застосовуйте різноманітні прийоми.

Передбачення. Перед опрацюванням твору поцікавтеся в дітей, що вони вже знають на цю тему. Наприклад, перед читанням казки Володимира Сутєєва «Під грибом» складіть «кошик ідей». Запитайте дітей, що вони знають про осінь і лісових мешканців. Запишіть їхні висловлювання на стікерах або доберіть наліпки з відповідними зображеннями, а відтак наклейте їх на кошик.

Прогнозування за ілюстрацією. Покажіть дітям ілюстрацію до твору. Відтак запропонуйте припустити, яка назва твору та про що історія.

Щоб діти правильно сприймали зміст твору, перевірте, чи мають вони певні життєві уявлення та знання про дійсність. Якщо їх немає чи вони недостатні, перш ніж читати дітям твір, проведіть підготовчу роботу.

Літературний твір — основа, завдяки якій вихователь організовує проблемні бесіди, створює стимульні ситуації та навчає дітей розмірковувати.

Упереджене читання. Обговоріть із дітьми назву твору: «Чому твір так називається? Як ви вважаєте, що може відбутись у творі з такою назвою? Із чого, на вашу думку, почнеться твір?» Відтак прочитайте частину тексту. Попросіть дітей пригадати їхні припущення й відповісти на запитання: «Що саме справдилося? Що було неочікуваним, цікавим? Хто герой твору? Що, на вашу думку, буде далі?» Прочитайте дітям наступну частину твору та запитайте: «Чи може таке трапитися насправді? Що буде далі? Чим завершиться твір?»

Наприкінці проведіть рефлексію за змістом прочитаного. Вона допоможе з’ясувати емоційний відгук дітей на твір і перевірити, як вони зрозуміли загальний зміст. Для цього поставте їм три-чотири запитання, наприклад: «Чи справдилися ваші передбачення щодо завершення твору? Що вразило, від чого аж дух захопило? Що не зрозуміло? Про що хочете запитати?»

Сплануйте діяльність

Реалізуйте літературний проєкт поетапно. Щоб чітко розуміти, скільки часу потрібно, які види діяльності провести та якого результату очікувати, складіть план. Оформте його у зручний для себе спосіб — як таблицю чи інтелектуальну карту. Приклад табличного плану реалізації літературного проєкту зі старшими дошкільниками наведено в Додатку.

Інтелектуальна карта — ще один спосіб планувати освітню діяльність на основі літературного твору. У ній відображають смислові вектори твору, напрями діяльності з дітьми, засоби та методи реалізації навчально-розвивальних завдань. Інтелектуальна карта дає змогу побачити цілісну картину й підказує логіку організації освітньої роботи протягом певного періоду.

На основі твору «Осіння казка» Наталії Абрамцевої складіть карту за напрямами діяльності: художньо-мовленнєва, природознавча, сенсорно-пізнавальна, соціальна. На основі «Казки про вороняче гніздо» Софії Прокоф’євої — за основними поняттями твору: предмети гігієни, чистота, охайність.

Плануйте роботу над реалізацією проєкту відповідно до принципу «текстоцентризму». Адже смисли, ідеї, змістові лінії літературного твору дають змогу впливати на різні напрями розвитку дитини, зокрема:

• соціально-моральний — дитина засвоює основні моральні закони й пов’язані з ними елементарні правила соціального життя;
• когнітивний — набуває уявлень і знань, на основі яких формує власні судження та переконання;
• емоційно-ціннісний — вчиться розуміти й контролювати свої емоції та почуття;
• поведінковий — дізнається різні способи розв’язання життєвих проблем на основі системи життєвих цінностей, ставлення до себе, людей та світу;
• мовленнєвий — збагачує словниковий запас, вчиться висловлювати власну думку.

Організуйте творчу справу

Важливим компонентом літературного проєкту є творчий продукт. Щоб його створити, організуйте творчу справу за мотивами літературного твору. Завдяки творчій справі діти не лише глибше опрацюють зміст літературного твору, а й поліпшать комунікативні навички.

З першого дня реалізації проєкту орієнтуйте дітей на створення власного, незвичайного видання. Поміркуйте разом, що хочете отримати в результаті — альбом ілюстрацій, книжку, лепбук тощо. Оскільки діяльність дітей дошкільного віку не має регламентованого результату, спонукайте їх виявляти фантазію та творчість. Тож складіть план, розподіліть ролі та беріться до справи. Така колективна діяльність над спільним продуктом сприятиме розвитку в дітей уміння узгоджувати дії, домовлятися, шукати компроміс, допомагати й підказувати одне одному.

Отже, літературний проєкт — це складне ціле, в якому всі компоненти взаємодіють між собою. Він не лише допомагає ознайомити дітей з літературним твором, а й спонукає їх до самостійного висновку й роздумів. Саме літературний проєкт дає змогу не втратити виховної сили художнього слова, пробудити в дітей переживання й допомогти їм набути певного досвіду.

Використані джерела: ж-л «Вихователь-методист» №1, 2021 р.