Скарлатина – це інфекційне захворювання, яке  проявляється  інтоксикацією організму, гнійним ураженням мигдаликів рото глотки,та характерним  дрібнокрапчатим висипом.

Джерело інфекції  -  хворий з початку  захворювання до 4-5 діб  після зникнення  клінічних  симптомів.

Основний   механізм передачі  збудників – повітряно-крапельний,  руки, через білизну, предмети побуту,  іграшки.

Вхідними  воротами для інфекції  є  ротові мигдалики.

Зустрічаються як поодинокі  випадки, так і епідемії.  Серед  хворих переважають діти.

Первинне  вогнище  інфекції: у мигдаликах  та носоглотці. Тривалість  інкубаційного періоду  від кількох годин  до 12 днів. Типова скарлатина  починаеться гостро, температура підвищуеться до 38,5-40, з’являється часте блювання,  головний біль, нездужання, болючість при  ковтанні.  На другий день  з’являються  характерні  плямисті дрібні висипання на шкірі. Спочатку  висип з’являється на шиї та верхній частині грудей, а у продовж  наступних 2-3/х днів  поширюється по всьому тілу.

Середньотяжка форма: температура тіла підвищується до 39-40, тривалість  5-7  днів, головний  біль, повторне блювання, яскравий , інтенсивний висип на шкірі.

Тяжка форма : температура  тіла   40 та вище, можлива поява судоми, порушення свідомості, висип з ціанотичним відтінком, геморагічний висип, розвиток ускладнень.

Септична форма:  гарячка, некротичні зміни на мигдаликах і слизовій оболонці глотки та носа, розвиток септичних ускладнень.

Профілактика:  раннє виявлення та ізоляція джерела інфекції. Хворих ізолюють вдома або у стаціонарі на 10 днів від початку хвороби.  Карантин  у групі дошкільного закладу накладається на 21 день. Для осіб, що знаходилися у контакті  з хворими скарлатиною, встановлюється карантин на 7 днів. Проводиться дезінфекція, квартування та інші протиепідемічні заходи.