Пiзнайки навколо нас: розвиток пізнавальної активностi  у дошкільників

         Сучасне життя як нiколи ранiше потребує вiд людини вмiння оперативно й мобiльно орiєнтуватися в навколишньому свiтi. З огляду на це перед освiтянами постає завдання виховувати особистiсть не лише творчу, всебiчно розвинену, але й спроможну освоювати принципово новi сфери й види дiяльностi, активну в пiзнаннi. Як  зробити цей процес успiшним? Таке питання хвилює як батькiв, так i педагогів.

      Багато в чому успiшне навчання дiтей залежить від того, чи прагнуть вони здобувати новi знання, пiзнавати навколишнiй свiт, наскiльки у них розвинута пiзнавальну активнiсть. Власне, зацiкавлене ставлення до навколишнього свiту, прагнения якомога повнiше пiзнавати його предмети та явища, дiзнаватися про невiдоме — та цiнна якiсть, яка багато в чому зумовлює ефективнiсть учiння, а згодом i професiйної дiяльностi людини. Саме пiзнавальна активнiсть, сформована в перiод дошкiльного дитинства, з потужною силою, яка рухає пiзнавальний розвиток особистостi.

      Вирiшальним чинником у процесi формування пiзнавальної активностi, за висновком видатного психолога Майї Лiсiної, є спiлкування дитини з дорослими. Спираючись на актуальнi iнтереси й потреби дiтей, їхнi знання, вмiння й навички, якi вони здобувають у процесi власного, iнколи стихiйного, пiзнання найближчого довкiлля, дорослi — батьки й педагоги — мають дати дiтям той мiнiмально достатнiй вiдповiдно до Базового компонента дошкiльної освiти в Укранi змiст знань, який обслуговуватиме, розширюватиме й поглиблюватиме цi iнтереси,

Iнтереси, потреби i досвiд дитини

      Уже з перших мiсяцiв життя немовля пiзнає навколишнiй свiт за допомогою органiв зору, слуху, дотику. Яскравi iграшки, брязкальця, предмети, що рухаються, привертають увагу малюка та сприяють розвитку його потреби у враженнях. Зростає дитина — зростають її iнтереси, потреби i досвiд пiзнавальної діяльності.

Четвертий  рік життя   

      На четвертому роцi життя дитина iз задоволенням починає наслiдувати дорослих, виконуючи рiзнi дiї, якi носять орієнтувально-випробувальний характер: хоче роздивитися предмет, заглибитися в нього, бажає все знати. Вона впiзнає предмет, вiдчуває новизну — дивується. Дитина прагне до всього доторкнутися рукою, покуштувати, роздивитися, дiзнатися. Вона не встигає в усьому розiбратися сама, бо так багато нового, невiдомого, цiкавого, а отже ставить дорослим безлiч запитань: «Що це?», «Як?», «А чому?». Починається перiод «чомучок».

    Часто, не дослухавши вiдповiдi, малюк ставить нове запитання. або починає займатися iншою справою. Деякi дiти запитують про предмет, який їх цiкавить, але не зосереджуються на ньому тривалий час. Їхню увагу привертають яскравi речi. Виникає потреба їх мати: «Хочу», «Буду гратися». А розглянувши отримане, задовольнивши свою цiкавiсть — забувають про них.

 П’ятий  рік життя   

        На п’ятому роцi життя, пiзнавши речi, якi його оточуютъ, малюк хоче бiльше дiзнатися про них. Проста цiкавiсть переростає в допитливiсть. Суть рiзних предметiв пiзнається нерiвномiрно. Малюк видiляє тi ознаки, якi набули для нього найбiльшого значення, описує предмет без будь-якої послiдовностi в називаннi ознак.

      Iнколи дитина припуєкається помилок у дiях з предметами. Не прагнучи вiднайти причину, чому зламалась iграшка, намагається вiдновити дїї: трясе, стукає, перевертає, нахиляє з боку на бiк, робить безлiч хаотичних рухiв. Їй легше зробити що-небудь, анiж розповiсти про зроблене. У деяких дiтей спостерiгається розходження мiж тим, що вони роблять, виконуючи завдання, i тим, як пояснюють свої дїї. Для неї дорослий виступає як джерело рiзноманiтних вiдомостей про навколишнiй свiт. Дитина хоче бути такою самою: знати, вмiти, робити.

У одних дiтей iнтереси вiдзначаються широтою, а в iнших — глибиною. Вони по-рiзному намагаються задовольнити свою цiкавiсть: або самостiйно, або за допомогою старших. Незнання викликає смуток, розгубленiсть, негативнi емоції.

Шостий  рік життя   

       Дитина шостого року життя не лише дивиться, але й бачитъ, не лише слухає, але й чує, намагається повно пiзнати навколишнiй свiт. Помiтним стає iнтерес не до самого предмета, а до способу його використання, механiзму побудови, призначення. Дитина роздивлясться iграшку, намагається висунути дротики, пластинки, крутити колiщата зламаного авто, самотужки вiднайти причину поломки. Вона вже може «на око» встановити спiввiдношення предметiв за розмiрами.

     Сприймання дитиною свого оточення узгоджується з i практичними дiями, що є фундаментом для формування рiзноманiтних дiй обстеження. Дитина спочатку розглядає об’єкт i починає дiяти пiсля того, як подумки вже знайшла розв’язок. Дiї вiд хаотичних переходять у пошуковi, осмисленi, проблемнi, що є компонентом пiзнавальноi дiяльностi й показником успiху.

    Якщо однi дiти пiдходять до розв’язання завдання по-своєму, творчо, виявляють при цьому власне Я, iнiцiативнiсть, самостiйнiсть, вольовi зусилля, намагаються впоратися з труднощами, то iншi — бояться, що не зможуть виконати завдання самостійно. Їхня  пiзнавальна дiяльнiсть зводиться до простого копiювання.  Часто дiти експериментують, відповiдаючи на свої запитання: «А що з цього буде?», «А якщо я зроблю по-своєму?» i т. iн. У цьому вiцi вони вже можуть подовгу зосереджуватися на якомусь одному предметовi й дiяти з ним, їм цiкаво займатися тривалим пошуком .

 Характеристика дитини з розвиненою пізнавальною активністю

Четвертий  рік життя  

     На четвертому роцi життя дитина набуває першого побутового досвіду, практичних умiнь і навичок. Вiдбувається розвиток її вiдчуттiв, сприйняття дiйсностi. Дитина швидко й правильно розумiє те, що їй говорять, реагує на новизну ситуацiї. Вона вiльно манiпулює рiзними речами. Пiд час найпростiших дiй у дитини виникає потреба пiзнавати нове, отримувати при цьому позитивнi емоції. Дитина в цьому вiцi виявляє початковi форми дослiдництва:

• умiє формулювати запитальнi речення;
• прагне здобути iнформацiю;
• визначає мету своїх дiй вiдповiдними словами: «пiду», «намалюю», «побудую» тощо;
• умiє аналiзувати об’єкти — порiвнє одну-двi ознаки, знаходить змiни в об’єктах;
• цiкавиться результатами своїх пошукових дiй, пишається ними й очiкує оцiнки вiд тих, хто поряд.

     У цьому вiцi дитина охоче грає в дидактичнi iгри: «Вiдгадай, що в мішечку», «Чий голос», «Вiдгадай, що сховано», «Вiдгадай за смаком», «Чий будиночок», виконує завдання на кшталт «покажи», «знайди». У цих iграх вона проявляє свої знання й елементарний досвiд, намагається передати їх однолiткам: «Я тобi покажу», «Я тобi розкажу», «Давай знайдемо разом».

П’ятий рiк життя

На п’ятому роцi життя, активна в пiзнавальнiй дiяльностi дитина:

• виявляє iнтерес до того, що вiдбувається в групі та довкiллi;
• встановлює причинно-наслiдковi зв’язки мiж предметами та подiями;
• використовує знання та досвiд у рiзних видах дiяльностi у нових умовах;
• задовольняє свої iнтереси в дiяльностi, яку обирає самостiйно, особливо якщо вона нова й цiкава;
• диференцiює за допомогою аналiзаторiв рiзнi властивостi предметiв i явищ навколишнього свiту;
• дослiджує об’єкти звичним для себе способом;
• експериментує з предметами, проводить дослiди;
• згодом i внутрiшнi властивостi, можливi дії тощо;
• здiйснює рiзнi дії;
• радiє з вiдкриттiв;
• обгрунтовує власнi мiркування з елементами доведення;
• здiйснює самостiйний пошук на окремих етапах розв’язання проблеми;
• дiє вiдповiдно до мети;
• робить вибiр;
• розширює й поглиблює знання про предмети, якi її цiкавлять.

   Iнтерес дитини цього вiку має пiзнавально-оцiнний характер. Вона вмiє порiвнювати, синтезувати узагальнювати в iграх: «Скажи, що запам’ятав» «Що станеться, якщо…» «Четвертий зайвий», «Розклади на групи» «Чим схожi», «Чим вiдрiзняються», «Вгадай, що я хочу сказати», «Хто кращий поет», «Що змiнилося», «3 якого дерева листочок», «Схiдцi», «Вiдгадай на дотик» тощо. Охоче i з радiстю бере участь у вiдгадуваннi загадок проявляючи при цьому допитливiсть, уважнiть, спостережливiсть, память. Сама вигадує загадки на теми з навколишнього свiту.

Шостий рiк життя 

      У старшому дошкiльному вiцi дитина приймає вiд дорослих і самостiйно ставить пiзнавальне завдання. Вона:

• сконцентрована на дiяльностi, якою зайнята
• виявляє готовнiсть долати труднощi;
• складає план дiй;
• активно здiйснює пошуки рiшення;
• самостiйно приймає рiшення та готова вiдповiдати за його наслiдки;
• добирає способи розв’язання завдання;
• досягає результату й перевiряє його;
• оцiнює власнi «можу», «не можу», «хочу», «не хочу»;
• зважує «треба» i «хочеться»;
• вiдрiзняє головне вiд другорядного;
• наполегливо розв’язує проблему, поки не завершить почате;
• вiднаходить бiльше одного способу розв’язання проблеми;
• передбачає послiдовнiсть подiй;
• переборює труднощi, якi виникають;
• застосовує вольовi зусилля;
• виявляє елементарнi форми критичного мислення, творчої уяви;
• проявляє активнiсть та уважнiстъ у дiяльностi.

     Дитина шостого року життя залюбки грає в дидактичнi iгри «Веселка», «Запам’ятай i розкажи», «Вiдгадай на дотик», «Овочi і фрукти», «Зоологiчна пiрамiда», «Плутанина» тощо; складає складанки, танграми; розв’язує логiчнi задачi, головоломки; знаходить вихiд iз лабiринтiв; грає в дослідницькі  iгри із снiгом, пiском, водою. Експериментує з рiзними за властивостями матерiалами. Робить узагальнюючi висновки, аргументуючи свої думки. Пiдказує однолiткам розв’язок пiзнавального завдання.

 Дитина і вихователь

       Змiст навчально-виховної роботи дошкiльного навчального закладу, в якому виховується дитина, також має враховувати їi пiзнавальнi потреби. Педагоги з раннього вiку починають розвивати пiзнавальну активнiсть малюкiв, знайомлячи їх з навколишнiм свiтом. Ось деякi рекомендації для вихователiв.

Четвертий рік життя

       Дозволяйте дiтям четвертого року життя самим досліджувати, обстежувати новi матерiали, iграшки, іншi речi, здiйснювати з ними рiзнi манiлуляцiї, намагаючись зрозумiти їх призначення. Дiти мають ставити запитання щодо предметiв, подiй, явищ, як-от: «Що це?» , «Хто це?», «Як це називається?», «Для чого це?», «А що з ним роблять?». Пiдтримуйте бажання пiзнавати невiдоме. Пропонуйте порівнювати предмети та явища, спiввiдносити властивостi одних предметiв з iншими.

     Стежте, чи помiчають дiти розбiжнiсть, невiдповiднiсть зовнiшнiх ознак i властивостей предмета. Допоможiть їм опанувати й використовувати у своєму мовленнi певнi поняття. У цьому вiцi дiти вже можуть називати зовнiшнi ознаки й властивостi предметiв.

    Нехай дiти вчаться спостерiгати та орiєнтуватися в навколишньому свiтi. Сприяйте виникненню в дiтей позитивних емоцiй i почуття радостi вiд пiзнання. Зацiкавлюйте їх новими iграшками, незвичними предметами в груповiй кiмнатi, на прогулянцi, дайте їм можливiсть дивуватися всьому новому.

       Пiдтримуйте елементарну пошукову дiяльнiсть дiтей. Можливо, спочатку дiтям буде потрібна ваша допомога, пiдтримка. Схвалюйте й заохочуйте будь-якi прояви дитячої допитливостi — звiсно, в розумних межах. Якщо ж така активнiсть уже переходить у бешкетування, — не сварiться, переключiть увагу дiтей, зацiкавте їх новим яскравим предметом, дiяльнiстю з ним.

П’ятий рiк життя

      На п’ятому роцi життя дуже важливо пiдтримати усi ці дитячi «Де?», «Чому?» , «Куди?», «Коли?», «Навiщо?», «Для чого?», «Що цей предмет значить?», «Чим корисний?». Здатнiсть дивуватися — грунт для виховання iнтересу до знань. Спробуйте дiзнатися, якi iнтереси в дiтей: постiйнi й глибокi чи рiзнобiчнi й поверховi. Схвалюйте їх, коли вони не задовольняються простою констатацiєю, а хочуть дiзнатися, чому саме так, а не iнакше. Спрямовуйте увагу дiтей на певнi об’єкти. Нехай вони вчаться порiвнювати, шукати подiбне й вiдмiнне, вiдображати відношення мiж предметами та їх частинами. На основi власних бажань i накопичених знань дiти можуть глибше проникати у свiт речей, розкривати прихованi сторони явищ, встановлювати зв’язки, що iснують мiж рiзними явищами.

      Вихователь має створювати пiзнавальнi ситуації для розвитку мислення, мовлення, пам’ятi дітей; стежити, чи вмiють дiти вислуховувати завдання до кiнця, чи виконують його послiдовно, не кваплячись, якiсно, зосереджуючись на головному. Варто спiльно приходити до висновку, що важливо схоплювати головне, iстотне.

       Частiше використовуйте словеснi вказiвки, пояснення, а не показ дiй. Нехай дiти самостiйно виконують завдання, включають мислення. Разом з дiтьми узагальнюйте отриманi знання, заохочуйте їх розмiрковувати про суть предмета та iнтерес до нього в цілому. Виявляйте й пiдтримуйте стiйку допитливiсть вихованцiв, прояв певних їхнiх здiбностей.

Шостий рік життя

 На шостому роцi життя настає той час, коли дiти реалiзують свою активнiсть у пiзнаннi через дiяльнiсть. Необхiдно простежити, чи застосовують вони при цьому вольовi зусилля й власнi знання.

       Пiдтримуйте такi бажання дiтей, як «Хочу все знати», «Хочу дiзнатися, що це». Нехай вони прогнозують результати своєї дiяльностi, проявляючи уважнiсть, наполеглевiсть, iнiцiативнiсть, самостiйнiсть. Скористайтеся запитаннями: «А як iнакше це можна було зробити?», «Чи можеш ти запропонувати, як по-iншому розв’язати це завдання?» , «Що сталося б, якби….» дiти мають бачити проблему й розв’язувати її творчо. Надавайте їм можливiсть виконувати завдання рiзними способами. Нехай вони йдуть до мети власним шляхом, долаючи труднощi, застосовуючи вольовi зусилля. Постiйно заохочуйте дiтей здiйснювати ту дiяльнiсть, у якiй вони змушенi будуть проявляти активнiсть.

       Створiть проблемнi ситуацiї, в яких дiти можуть займатися цiлеспрямованою пiзнавальною дiяльнiстю: скажiмо, вiдшукувати певнi вiдомостi пiд час розв’язання завдання. На шостому роцi життя дiти вже можуть встановлювати залежностi й закономiрностi. дайте їм можливiсть самостiйно дошукуватися вiдповiдей, спрямовуйте їх робити висновки, використовуючи власний життєвий досвiд, аналiз ситуацiй. Схвалюйте цiлком закономiрнi логiчнi вiдповiдi. Обов’язково пiдтримуйте iнiцiативу дiтей висловлювати свої мiркування, допомагайте їм робити правильнi висновки як за змiстом, так i за формою.

Дитина і родина

Четвертий рік життя

       Порадьте батькам не обмежувати пiзнавальну активнiсть малюка четвертого року життя. Варто заохочувати його дослiджувати предмети. Нехай батьки вiддадуть в його розпорядження якнайбiльше речей, матерiалiв, з якими вiн може робити все, що завгодно. Це можуть бути старi предмети домашнього вжитку, непотрiбнi речi, одяг, пластмасовi пляшечки, обрiзки паперу, картону, клейонки, тканини, мотузки, природнi матерiали тощо. Головне, щоб вони були безпечнi для дитини.

        Батьки не повиннi залишати без вiдповiдi жодне дитяче запитання. Слiд вiдповiдати на них не стiльки докладно, скiльки радiсно, з ентузiазмом i задоволенням. Це стимулюватиме прагнення малюка запитувати й надалi. Батьки мають пам’ятати, що цiкавiсть дитини не є проявом невихованостi чи неслухняностi. Варто пiдтримувати її бажання пізнавати навколишню дiйснiсть, заохочувати до цього. Нехай батьки використовують кожну нагоду, коли дитина виявляє своє здивування, пояснити невiдому їй подiю, явище, предмет. Нехай пояснюють дитинi те, що її зацiкавило, навiть якщо йдуть вулицею чи перебувають у громадському мiсцi. Необхiдно пояснити батькам, що надалi пiзнавальна потреба переросте в стiйкий iнтерес до навколишнього свiту. І хто, як не вони, мають вiдкрити для дитини дей свiт у всiй його красi й гармонiї.

  Налаштовуйте батькiв слiдкувати за тим, як малюк сприймає довкiлля, новi предмети, чи вiдчуває позитивнi емоцiї, радiсть вiд пiзнання. Не слiд обмежувати можливостi дитини пiзнавати нове й активно дiяти, звiсно, в тих межах, поки вона не може зашкодити собi чи тим, хто поряд з нею. Це дасть змогу проявитися пiзнавальнiй активностi, спрямувати її на задоволення пiзнавальних iнтересiв дитини. А дитина, набуваючи досвiду, поступово переконується: варто дослухатися до порад дорослих, аби не зашкодити собi.

П’ятий рік життя 

          Поясніть батькам, що необхiдно, як i до цього, бути терплячими до непосидючостi дитини п’ятого року жиггя. Варто стати її партнером, старшим товаришем, спiврозмовником, провiдним джерелом отримання iнформацiї. Не слiд зупиняти прояви допитливостi фразами на кшталт: «Не сунь всюди свого носа», «Не кажи дурниць», «Сиди тут, i щоб в тебе не чув i не бачив».

        Батьки мають пiдтримувати пiзнавалынi iнтереси дитини i розвивати їх. Треба запитувати, чого вона хоче досягнути й допомагати й у цьому. Розповiдати про предмет, явище, подiю, якi її зацiкавили. Нехай дитина з допомогою батькiв робить своi першi спроби мiркувати про те, що її оточує, її першi узагальнення.

      Варто мати на увазi, що дитина запам’ятовує те, що її цiкавить:

слова, образи предметiв. Це є основою в здобуваннi знань. Батькам слiд перевiряти, чи формуються пiзнавальнi iнтереси їхньої дитини, яким чином це вiдбуваєтъся. Нехай заохочують дитину до розмов, виконання посильних розумових завдань, iгор, занять, до спiльних дiй, наприклад, полагодити чи виготовити рiч.

        Удома разом з дитиною слiд займатись елементарним експериментуванням. Дiти цього вiку вже можуть встановлювати зв’язки мiж зовнiшнiми й внутрiшнiми особливостями предметiв. Можливо це зацiкавить, викличе бажання довiдатися про суть предметів i їхнi деталi. Де ж, як не вдома, має бути створено середовище для розвитку пiзнавальних iнтересiв дітей. Не можна байдуже ставитися до дитячого iнтересу, а треба намагатися всiляко пiдтримати, поглибити i розширити його. Доцiльно запитувати дiтей: «Чому ти так думаєш? », «Як ти про це дiзнався? », «Чи потрiбна тобi допомога?»

Шостий рік життя

        Нехай батьки не засмучуються й не впадають у вiдчай, якщо дiяльнiсть дитини шостого року життя вдома бiльше схожа на бешкетування. Порадьте їм спробувати разом визначити, що дитина хоче знати, про що нове дiзнатися. Можливо, й потрiбна допомога батькiв. Слiд пiдтримувати бажання дитини видiлити iстотнi ознаки предмета, схвалювати намагання вiднести цей предмет до певної категорії  чи групи. Нехай батьки допоможуть їй зробити узагальнення й вiдповiднi висновки. Варто заохочувати дитину самостiйно знаходяти розв’язання пiзнавальної проблеми. Запевняти, що вона здатна подолати труднощi, розвивати її вольовi якостi. При необхiдностi батьки можуть використати власний приклад: «Я хотiв дiзнатися, довго шукав вiдповiдi й урештi-решт — зрозумiв». Нехай надають дитинi змогу упевнитися як у своїх розумових, так i у вольових можливостях: «Лише наполеглевi здобувають перемогу». Варто з’ясувати, чи має дитина власний погляд на певну ситуацiю. Можливо, вона зможе розв’язати її творчо. Слiд давати їй можливiсть самiй оцiнити власну дяльнiсть.

       Порадьте батькам використовувати кожну слушну нагоду, щоб дитина могла поспостерiгати, порiвняти, виділити, узагальнити, дослiдити предмети вдома. Разом з ними дитина почуватиметься впевнено, розв’язуючи ту чи іншу проблему, долаючи труднощi на своєму шляху. Варто пам’ятати, що завдання, над якими працює дитина, не мають бути простими, але й не занадто складними. Тодi така дiяльнiсть принесе й задоволення, радiсть вiд пiзнання i вона проявлятиме як свою активнiсть, так i набутi знання. Ненав’язливо, в спокiйнiй родиннiй атмосферi пропонуйте дитинi спiльно розв’язувати проблеми.