Уже давно доведено, що сіль, пісок і вода, як природні матеріали, наділені унікальними властивостями і здатні ви­кликати образи певного характеру, які мають терапевтичний вилив на психіку дитини.

Власне, пісочна терапія має на меті творче самовираження лю­дини. Цей психотерапевтичний метод спрямований на розв’язання особистісних проблем через роботу з образами особистого і колек­тивного підсвідомого. Робота з образами у пісочній терапії сприяє са­мопізнанню, особистісному зростанню, розкриттю творчих ресурсів тощо.

Досвід свідчить, що під час ігор з піском діти:

*     отримують велике емоційне задоволення;

*     удосконалюють координацію рухів, дрібну моторику, орі­єнтацію у просторі;

*     проявляють вербальну і невербальну активність, допитли­вість у пошуково-дослідницькій діяльності;

*     формують навички позитивної комунікації;

*      розвивають сенсорно-перцептивні здібності, зокрема тактильно-кінестетичну чутливість. Усі ці переваги ігор з піском дали змогу використовувати пісоч­ницю з педагогічною метою. Перенесення традиційних педагогічних занять у пісочницю дає значний виховний та освітній ефект по­рівняно зі стандартними формами роботи з дітьми.

Обладнання пісочниці

Для результативної роботи з дітьми пісочниця має бути відпо­відно обладнана.

Для занять з підгрупою дітей використовується дерев’яний ящик розміром 90x70x10 см. Дно та бортики цього ящика пофарбова­но у синій/блакитний колір. Дно символізує воду, бортики — небо.

Для індивідуальних занять використовується декілька пласт­масових таць менших розмірів.

Пісок має бути жовтого або світло-коричневого кольору, сертифікований. Перед використанням його просіяти, промити, прожарити. Використовується пісок сухим або мокрим. Для прове­дення певних ігрових вправ зафарбувати пісок у різні кольори.

Піском заповнити третину ящика. Мокрий пісок після закін­чення роботи просушити, вирівнити та збризкати водою.

Іноді замість піску можна використати йодовану сіль.

Набір ігрових матеріалів зберігається на поличках або у короб­ках. Такій набір містить:

• лопатки, широкі щіточки, сита, воронки;
• різноманітні пластикові пасочки різної величини — геоме­тричної форми, у формі тварин, транспортних засобів, лю­дей тощо;
• мініатюрні іграшки висотою 5-8 см;
• іграшки із «кіндер-сюрпризів»;
• набори іграшкового посуду та меблів;
• різноманітні будівлі;
• залишкові матеріали — камінці, мушлі, гілочки, палички, великі ґудзики, трубочки для коктейлю тощо.

Пісочна терапія

У групових кімнатах та у кабінеті психолога, де використовуєть­ся пісочна терапія, можна встановити полички із різноманітними фігур­ками та два ящики — для вологого та сухого піску.

Педагог пропонує дитині пройтися біля поличок і вибрати фі­гурки, які привернуть її увагу — ті, до яких доторкнеться її рука. Час, зазвичай, не регламентова­ний, кожна дитина вибирає у своєму темпі. Вибрані фігур­ки розміщують в ящику з піс­ком так, як забажає дитина. Вона може змінювати все, що захоче, відповідно до свого задуму. І лише після того, як дитина вирішить, що закінчи­ла, в ящику вже ніщо не має змінюватися. Після цього по­будова обговорюється з дити­ною. Причини, що спонукали дитину до саме такої побудо­ви, образи, які у неї виникали під час будівництва, глибоко аналізуються педагогом і за потреби стають відправною точкою в подальшій корекційній роботі.

У таці з піском дитячі хвилювання, тривоги, надії та внутрішні суперечності набувають окреслених форм. Більш того, образи піску конкретні, а не ілюзорні та невидимі, їх розглядає і сама дитина, і педагог. Таким чином, стає можливим звернутися до тих прихованих причин у самій дитині, що часто визначають її вчинки та переживання. А побачити і зрозуміти це — перший крок до позитив­них змін. За допомогою ігор педагог створює умови для профілакти­ки та корекції таких психічних станів дітей, як підвищена тривож­ність, агресивність, гіперактивність та ін.

Фігура або сцена, побудована дитиною, передає почуття, емо­ції, конфлікти, які сама дитина не може виразити словами. Це дуже важливо. До того ж створення пісочної композиції — на відміну, ска­жімо, від малюнка — не вимагає великих зусиль. Тут неможливо по­милитися, зробити щось не так.

Діти будь-якого віку з великим задоволенням граються у піску. Такі ігри насичені різними емоціями: здивуванням, хвилюванням, радістю, захопленням тощо. У пісочниці діти збагачують свій емоційний та соціальний досвід.

Організація ігор-занять з піском

Ігри-заняття  вихователі та практичний пси­холог проводять з підгрупою дітей або з окремою дитиною в одній великій чи декількох менших пісочницях.

Під час першого, ознайомлювального, блоку занять педагог знайомить дітей зі своєю іграшкою-посередником Піщинкою. Ця іграшка має привабливий естетичний вигляд і використовується лише під час роботи з піском. За допомогою Піщинки ми пояснюється дітям правила поводження з піском:

-       не можна викидати пісок з пісочниці;

-       не можна кидати пісок в інших або брати його до рота;

-       після гри всі іграшки слід прибрати та обов’язково помити руки.

Під час проведення ігор звертаємо увагу дітей на зміну тактильних відчуттів, спону­каючи їх до висловлювань, по­рівнянь. Спочатку показуємо рухи в піску, потім діти повто­рюють їх. Малюки виконують рухи разом з дорослим — «ру­ка в руці», а старші дошкільни­ки можуть запропонувати і свої варіанти гри.

Педагог слідкує за реак­цією дітей під час маніпуляцій з мокрим та сухим піском. Як­що у дитини виникають не­приємні відчуття від мокрого піску, педагог зазвичай не на­полягає на продовженні гри і припиняє її.

Піщинка запрошує дітей до себе у гості, в пісочницю. Діти уважно розглядають саму пісочницю: її форму, колір, матеріал, з якого вона виготовлена. Піщинка пояснює дітям, де у пісочниці символічні небо, вода та земля. Заняття завжди розпочинається з ри­туалу вітання, а закінчуються ритуалом прощання з піском.

Щоб діти краще запам’ятали правила поводження у пісочниці пропонується їм з допомогою дорослого символічно зобразити ці правила на аркуші паперу. Найбільш вдалий варіант розміщуємо по­ряд з пісочницею.

У наступних блоках занять  використовуються  ігри-вправи як для індивідуальної роботи, так і для роботи з підгрупою дітей. Занят­тя проводяться у кілька етапів:

• робота на поверхні піску;
•   занурення рук у пісок;
• ігри на поверхні мокрого піску;
• виконання побудов з мокрого піску.

Крім ігор-вправ, які проводяться з діагностичною та корекційною метою, можна використовувати «педагогічну пісочницю» для про­ведення традиційних занять. Вони:

• істотно зросло бажання дітей пізнавати щось нове, експериментувати та працювати самостійно;
• значно розвинулися тактильні відчуття;
• більш гармонійно та інтенсивно розвинулися всі пізна­вальні процеси — сприйняття, увага, пам’ять, мислення, а також мовлення та моторика;
• у малюків удосконалилася предметно-ігрова діяльність;
• у старших дошкільників — сюжетно-рольова гра та комунікативні навички.

І, що дуже важливо, пісок, як і вода, «заземляючи» негативну енергію, сприяє тому, що діти стають спокійнішими, доброзичливі­шими, впевненішими у собі.

Ігри з піском є  ефективним засобом всебічного розвитку дітей у цілому і творчих здібностей зокрема. Багаторічна практика свідчить, що ігри з піском позитивно впливають на емоційне благополуччя дітей. А з огляду на те. що це найулюбленіші ігри дітей, ми, дорослі, повинні максимально використовувати їх з розвивальною метою. Сьогодні дуже популярним став метод sandрlау, що з англійської дослівно означає «пісочна гра». Власне, це той метод, завдяки якому дитина з піску і невеличких фігурок будує свій індивідуальний і неповторний світ у мініатюрі. Граючись, вона виражає на піску те, що спонтанно виникає в її свідомості.

Ігри з піском дають дитині змогу відчути себе впевненою і вмі­лою: вона створює нове, не боїться ламати старе і щось змінювати.

У пісочниці створено оптимальні умови для розвитку творчого по­тенціалу дитини, активізації її просторової уяви, образно-логічного мислення, тренування дрібної моторики рук. У процесі колективних ігор дитина усвідомлює морально-етичні норми, у неї формується гармонійний образ світу.

Дорослі можуть бути впевнені: якщо у дитячому пісочному гос­подарстві все спокійно, то й на душі у дитини спокій і гармонія.

У своїй роботі можна використовувати пісок як основний матеріал для розвитку творчості дітей. Організовуючи ігри з піском, потрібно дотримуватися таких правил:

• максимально заохочувати творчий підхід і фантазію;
• повністю виключати негативну оцінку як дій дітей, так і результатів їхньої діяльності