Які права батьків щодо вибору закладу освіти

Батьки мають право вільного вибору закладу освіти. Для цього вони мають подати до 31 травня необхідні документи (їх копії) до будь-якого закладу освіти для зарахування на вільні місця.

Які документи мають подати батьки для зарахування дитини до 1-го класу

Батьки чи один із батьків мають подати заяву про зарахування дитини (далі — заява).

Подавати заяву слід особисто, з пред’явленням документа, що посвідчує особу.

До заяви необхідно додати:

• копію свідоцтва про народження дитини (під час подання копії пред’являють оригінал документа);
• оригінал або копію медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду» (наказ МОЗ від 16.08.2010 № 682).

За бажанням батьки можуть пред’явити документ, що підтверджує місце проживання дитини чи одного з батьків на території обслуговування закладу освіти.

У разі наявності та за бажанням одного з батьків дитини до заяви можна додавати оригінал або копію висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації (п. 4 розд. І Порядку).

Дитину з особливими освітніми потребами до інклюзивного чи спеціального класу зараховують на підставі доданого до заяви висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації).

Кого зараховують

На першочергове зараховування мають право діти:

• які проживають на території обслуговування закладу освіти (місце проживання підтверджене одним з документів, визначених Порядком, одного з батьків дитини);
• які є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі;
• батьки яких працюють у цьому закладі освіти;
• які є випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти, якщо такий підрозділ є.

На вільні місця зараховують дітей, які не проживають на території обслуговування цього закладу, за результатами жеребкування. Порядок його проведення визначений у главі 2 розділу ІІ Порядку.

Як забезпечують гласність

Упродовж двох робочих днів із дня зарахування дітей заклад освіти оприлюднює на інформаційному стенді, а також на своєму офіційному сайті:

• список зарахованих учнів із зазначенням лише їхніх прізвищ;
• оголошення про дату, час, місце і спосіб проведення жеребкування;
• інформацію про кількість вільних місць і прізвища дітей, які претендують на вільні місця;
• наказ керівника закладу освіти про утворення конкурсної комісії у складі трьох осіб для проведення жеребкування.

Якщо у закладу освіти немає сайту, цю інформацію слід оприлюднити на офіційному сайті органу, до сфери управління якого належить заклад освіти (п. 4 гл. 1 розд. ІІ Порядку).

Крім того, на стенді закладу освіти та на його сайті обов’язково оприлюднюють інформацію про:

• закріплену за ним територію обслуговування;
• спроможність закладу освіти;
• кількість учнів у кожному класі;
• наявність вільних місць у кожному класі.

Якщо у закладу освіти немає сайту, то цю інформацію оприлюднюють на сайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти (п. 7 розд. І Порядку).

Рекомендовано оприлюднювати на сайті місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування рішення про закріплення території обслуговування за закладом (закладами) освіти (п. 9 розд. І Порядку).

На які заклади освіти Порядок не поширюється

Порядок не поширюється на:

• заклади спеціалізованої освіти мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування;
• спеціальні заклади загальної середньої освіти (спеціальні школи, санаторні школи, навчально-реабілітаційні центри та школи соціальної реабілітації);
• заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (п. 3 розд. І Порядку).

Присутність дитини під час подання заяви, жеребкування або її зарахування не є обов’язковою!

• Реально оцініть ситуацію і не впадайте у відчай. Стрес через інвалідність переживають батьки, а не малюки. Якщо дитину люблять усі, хто її оточує, піклуються про неї, вона не усвідомлює, що чимось відрізняється від більшості.
• Пам’ятайте: ви не самі. Сучасність пропонує багатий досвід лікування, догляду та виховання дітей з особливими освітніми потребами.
• Уважно спостерігайте за психофізичним розвитком дитини. Відстежуйте своєчасність ознак основних етапів розвитку — коли почала фіксувати погляд, стежити за рухом іграшки, брати її в руку, координувати рухи рук і напрям погляду, коли з’явилися агукання і лепет, перші слова, коли почала сидіти, вставати тощо.
• Стежте за емоційним розвитком дитини. Насторожіться, якщо у дитини відсутній комплекс пожвавлення, — вона не усміхається, не проявляє інтерес до обличчя людини, не впізнає близьких, не відгукується на вплив ззовні адекватно; якщо дитина пасивна у контактах із довкіллям, або, навпаки, надмірно збудлива.
• Спілкуйтеся з дитиною так, аби вона постійно відчувала, що це приносить вам радість. Робіть увагу на її зусиллях, а не на результатах. Будьте терплячими й не квапте дитину, тоді вона поступово всього навчиться.
• Учіть дитину описувати себе, сім’ю та довкілля: обговорюйте фотографії, малюнки із сімейними сценами. Запропонуйте виготовити власний альбом.
• Учіть дитину співчувати й допомагати іншим. Використовуйте книжки, малюнки із зображенням людей, обговорюйте, як святкують урочисті події тощо.
• Не опікайте дитину надмірно. Не намагайтеся зробити за неї все. Бо дитина відчуватиме себе безпорадною, коли вас не буде поруч, і ще більше відставатиме в розвитку.
• Сприяйте розвитку впевненості в собі. Давайте дитині нагоду практично застосувати набуті вміння, наприкінці дня пропонуйте розповісти, що з нею сталося сьогодні позитивного.