Педагогічне керівництво самостійною діяльністю дошкільників

Консультація для вихователів

 

Педагогічне керівництво самостійною діяльністю дошкільників

 

         Характеризуючи значення дитячого досвіду та життєвої компетентності, розвивального простору для виникнення і розгортання самостійної діяльності дошкільників, ми постійно порушували окремі питання керівництва нею з боку педагогів. Без участі дорослих неможливо забезпечити належний рівень самостійної діяльності дошкільників та домогтися її змістовності. ось чому вихователь є фактичним керівником самостійної діяльності дітей.

         Розрізняють пряме і непряме керівництво самостійною діяльністю дітей.

 

Пряме керівництво

Пряме (безпосереднє) керівництво здійснюється безпосередньо під час самостійної дитячої діяльності. Воно передбачає застосування певних прийомів, які спрямовуються на те, щоб:

  •  допомогти дітям обрати близький до їхніх уподобань, співзвучний із настроєм і конкретною ситуацією вид діяльності, визначитися з її конкретним змістом – що будуть малювати або ліпити, в яку гру гратимуть, про що хочуть поговорити, розповісти тощо;
  •  підтримати порадами, підказками, допомогти вибрати зручне місце для самостійних занять, необхідні атрибути, іграшки, приладдя, обладнання з урахуванням бажань, інтересів, претензій різних дітей так, аби діти не заважали одне одному, а отже, попередити виникнення конфліктів;
  •  за потреби націлити малят на раціональні способи дій, зручний порядок виконання завдання або творчого задуму;
  •  посприяти об’єднанню дітей для спільної діяльності, якщо їхні бажання співпадають, або навпаки, розвести їхню діяльність у просторі й часі при потенційній можливості виникнення конфліктної ситуації;
  •  вносити періодичні зміни до змісту обраної діяльності, варіювати способи виконання;
  •  спрямовувати дітей на об’єктивну самооцінку й визначення перспективи продовження обраної справи в інший час;
  •  забезпечити оптимальні фізичні і психічні навантаження на дітей, чергування навантажень і відпочинку, мотивувати вчасну зміну статичних положень і динамічних занять, видів діяльності тощо.

 

Здійснювати безпосереднє керівництво вільною діяльністю, не варто надмірно опікувати дітей, тримати під контролем кожний їхній крок, часто втручатися в їхні дії та постійно коригувати стосунки. Натомість слід надавати малятам більше самостійності, можливість виявляти власну активність і креативність, не пригнічуючи їхньої ініціативи, а допомагаючи самостійно здійснити задумане. Кожному педагогу важливо усвідомити, що «рушієм розвитку була, є і буде само активність дошкільника, творчий, а не репродуктивний її характер», як наголошено у Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні.

 

Непряме керівництво

Непряме (опосередковане) керівництво самостійною дитячою діяльністю з боку вихователя відбувається за допомогою низки чинників, що створюють умови для появи й подальшого якісного перебігу процесу цієї діяльності.

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що серед цих чинників першочергове значення мають:

  •  систематична робота зі створення достатнього запасу вражень про навколишній світ, знань, умінь і навичок, формування життєвого досвіду в процесі організації життєдіяльності у дошкільному закладі, вдома та за її межами;
  •  грамотне, педагогічно виважене облаштування розвивального природного і предметно-ігрового середовища, яке спонукало б до самостійних занять різними видами діяльності, приваблювало і зацікавлювало, давало поштовх дитячій уяві та фантазії;
  •  організація навколо дитини соціального середовища, насиченого відповідним її віку контактами з однолітками, молодшими і старшими за віком дітьми, рідними і близькими, а також дорослими сторонніми людьми;
  •  охорона і плекання внутрішнього світу кожної дитини та визнання її права вважати своєю певну чистину довкілля;
  •  періодична зміна розвивального середовища шляхом внесення до нього нових компонентів, наприклад іграшок, обладнання, рослин, нових знайомств, та його переобладнання; раціонального розміщення різних компонентів цього середовища у фізичному просторі; яке не лише спонукало б до вільного вибору виду діяльності й задовольняло потреби дітей у проявах різних видів активності, але й уможливлювало інтимізацію дитячого життя, тобто надавало можливість, зокрема, наодинці попрацювати з конструктором, причепуритися та приміряти елементи театральних костюмів перед дзеркалом й самостійно розіграти уявну роль тощо.

Якщо непряме (опосередковане) керівництво самостійною дитячою діяльністю зберігає свою актуальність на всіх етапах дошкільного дитинства, то пряме (безпосереднє) домінує у ранньому та молодшому дошкільному віці. У старшому дошкільному віці за умови своєчасно розпочатої роботи з організації самостійної діяльності дітей прийоми прямого керівництва застосовуються рідше – за потребою кожної конкретної ситуації. Зрештою, педагоги не повинні пускати на самоплив самостійну діяльність своїх вихованців, а дбати про її виведення на гідний рівень, відповідний віку та індивідуальним можливостям дітей, майстерно застосовуючи весь арсенал прийомів як опосередкованого, так і безпосереднього керівництва. При цьому від педагога вимагається особлива уважність та спостережливість, щоб своєчасно помітити, виявити у процесі самостійної діяльності спеціальні здібності, обдарованість дошкільників та спільно з батьками посприяти їхньому подальшому розвитку.

 

 

Використана література:

Базовий компонент дошкільної освіти . Ж: Дошкільне виховання, 2012, №7

Долинна О., Низковська О. «Самостійна діяльність дітей у дошкільному закладі» . Ж: Вихователь-методист дошкільного закладу, 2010, №1 с.34-36.

 

Формування психологічної грамотності педагога, його професійної зрілості, педагогічної культури та майстерності

І.  ТАКТ І КУЛЬТУРА ПЕДАГОГА                   

        Базова програма орієнтує на впровадження цивілізовано системи дошкільної освіти, центром і метою якої є розвиток компетентної особистості, здатної жити в правовому, демократичному, гуманістичному суспільстві. Навчально-виховний процес дошкільного закладу спрямовується на забезпечення балансу: прагнень дитини до самореалізації та самозбереження; її фондів «можу» (знань, умінь, навичок» здібностей) і «хочу» (інтересів, бажань, планів, намірів, почуттів); запрограмованого та спонтанного в бутті дошкільника колективного та особистісного; проявів компетентності у різ­них сферах життєдіяльності (“Природа”, “Культура”, “Люди”, “Я Сам”); напрямів виховної діяльності (з фізичного, емоційно-ціннісного, соціально-морального, пізнавального, мовленнєвого, художньо-естетичного, креативного розвитку дошкільника); форм організації життєдіяльності (спеціально організованих дорослим занять та самостійної діяльності дітей); виховних та навчальних технологій; форм організації педагогічної роботи (групових та індивідуальних).

Читати далі

Пiзнайки навколо нас: розвиток пізнавальної активностi дошкільників

Пiзнайки навколо нас: розвиток пізнавальної активностi  у дошкільників

         Сучасне життя як нiколи ранiше потребує вiд людини вмiння оперативно й мобiльно орiєнтуватися в навколишньому свiтi. З огляду на це перед освiтянами постає завдання виховувати особистiсть не лише творчу, всебiчно розвинену, але й спроможну освоювати принципово новi сфери й види дiяльностi, активну в пiзнаннi. Як  зробити цей процес успiшним? Таке питання хвилює як батькiв, так i педагогів.

      Багато в чому успiшне навчання дiтей залежить від того, чи прагнуть вони здобувати новi знання, пiзнавати навколишнiй свiт, наскiльки у них розвинута пiзнавальну активнiсть. Власне, зацiкавлене ставлення до навколишнього свiту, прагнения якомога повнiше пiзнавати його предмети та явища, дiзнаватися про невiдоме — та цiнна якiсть, яка багато в чому зумовлює ефективнiсть учiння, а згодом i професiйної дiяльностi людини. Саме пiзнавальна активнiсть, сформована в перiод дошкiльного дитинства, з потужною силою, яка рухає пiзнавальний розвиток особистостi.

Читати далі

Розвиток креативних здібностей педагогів

Нещодавно дошкільні заклади почали працювати за новою Базовою програмою «Я у Світі», що спрямована на створення сприятливих умов для повноцінного і гармонійного розвитку особистості. Реалізація всіх завдань нової програми покладається на педагогів, які працюють у дошкільному закладі. Зрозуміло, що лише творчий вихователь зможе працювати в нових умовах, які вимагають неабиякого винахідництва, раціоналізаторства, прагнення відійти від шаблону, вміння експериментувати і знаходити оригінальні рішення. Запропонований психолого-педагогічний тренінг спрямований на розвиток креативних здібностей педагогів сучасного дошкільного закладу.

Мета нашого тренінга: визначення рис творчої особис­тості та умов, що заважають виявленню творчості; розвиток креативних і комуні­кативних здібностей учасників заняття; сприяння розвитку творчої уяви, допит­ливості, сміливості та гнучкості мислення.

Читати далі